ФОРМУВАННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ ПОПУЛЯЦІЙ ФІТОПАТОГЕННИХ МІКРОМІЦЕТІВ В АГРОЦЕНОЗАХ ВІВСА

Ключові слова: мікроміцети, біобезпека, вегетативні органи рослин, технології вирощування.

Анотація

У статті представлені результати екологічного оцінювання сортів вівса за показниками впливу на чисельність популяції, частоту трапляння та інтенсивність споруляції мікроміцетів. Вегетативні органи рослин вівса сортів Парламентський та Тембр відбирали у фази: кущення, виходу у трубки та колосіння. Визначено, що кліматичні умови, як абіотичний чинник, а саме: підвищення температури повітря, часті засухи, рідкісні, але рясні дощі істотно впливали на формування популяцій мікроміцетів в мікробіомі вегетативних органів вівса. Технології вирощування рослин, як антропогенний чинник, впливали на спектр видів та їхню частоту трапляння на вегетативних органах вівса різних сортів. За органічної технології вирощування рослин спектр популяцій мікроміцетів був різноманітніший, але із нижчою частотою трапляння видів порівняно з традиційною технологію вирощування рослин. Також сорти рослин вівса, як біотичний чинник, здатні стримувати поширення популяцій мікроміцетів на вегетативних органах рослин або стимулювати їх. З’ясовано, що за традиційної та органічної технології вирощування рослин на вегетативних органах вівса сорту Тембр чисельність популяції, частота трапляння видів мікроміцетів та інтенсивність споруляції була істотно нижчою у порівнянні із рослинами сорту вівса Парламентський. Це свідчить, що вирощування сортів вівса, які здатні стримувати формування популяцій мікроміцетів на екологічно безпечному рівні, забезпечить зниження рівня біологічного забруднення агроценозів та підвищить біобезпеку рослинної сировини.

Посилання

1. Aipova, R., Abdykadyrova, A., Silayev, D., Tazabekova, E., Oshergina, I., Ten, E. & Kurmanbayev, A. (2020). The fabrication of the complex bio-fertilizer for wheat cultivation based on collection bacteria of the PGPR group. Biodiversitas Journal of Biological Diversity, 21(11), 5021–5028. doi: 10.13057/biodiv/d211107.
2. Barratt, B., Moran, V., Bigler, F. & Van Lenteren, J. (2018). The status of biological control and recommendations for improving uptake for the future. BioControl, 63, 155–167. doi: 10.1007/s10526-017-9831-y
3. Beznosko, I., Gorgan, T., Mosiychuk, I., Bunyak, O. & Ternovy, Yu. (2022). Vplyv riznykh tekhnolohiy vyroshchuvannya na chyselnist osnovnykh ekolohotrofichnykh hrup. [The influence of different cultivation technologies on the abundance of the main ecologotrophic groups]. Visnyk Lvivskoho universytetu, 86. 58–72 (in Ukrainian). doi: 10.30970/vlubs.2022.86.05.
4. Beznosko, I., Gorgan, T., Turovnik, Y., Mostovyak. I. & Mudrak, V. (2022). Patohenna mikobiota nasinnya zernovykh kultur pid vplyvom riznykh tekhnolohiy vyroshchuvannya. [Pathogenic mycobiota of cereal seeds under the influence of different cultivation technologies]. Ahroekolohichnyy zhurnal, 1, 110–120 (in Ukrainian). doi: 10.33730/2077-4893.1.2022.255185.
5. Bruinsma, M., Kowalchuk, G. &Veen, J. (2003). Effects of genetically modified plants on microbial communities and processes in soil. Biology and Fertility of Soils, 37(6), 329–337. doi: 10.1007/s00374-003-0613-6.
6. Dermenko, O. (2016). Khvoroby kolosa pshenytsi: diahnostyka, shkidlyvist i zakhody zakhystu. Propozytsiya nova: ukrayinskyy zhurnal z pytan ahrobiznesu: informatsiynyy shchomisyachnyk, 7/8, 96–100. Access mode: http://propozitsiya.com/bolezni-kolosa-pshenicy-diagnostika-opasnost-i-mery-zashchity/2016-96-100.
7. DSTU 7847:2015. Yakist gruntu. Vyznachennya chyselnosti mikroorhanizmiv u grunti metodom posivu na tverde (aharyzovane) zhyvylne seredovyshche. 01.07.2016. Derzhavnyy standart Ukrayiny.
8. Hardoim, P., Van Overbeek, L., Berg, G., Pirttilä, A., Compant, S., Campisano, A., Döring, M. & Sessitsch, A. (2015). The hidden world within plants: Ecological and evolutionary considerations for defining functioning of microbial endophytes. Microb. Mol. Biol., 79(3), 293–320.
9. Kaminska, V. V., Dudka, O. F., & Mushyk, B. V. (2014). Formation of the productivity of bare oats under different growing technologies. A collection of scientific works of the NSC "Institute of Agriculture of the National Academy of Sciences", 4, 60–66 (in Ukrainian).
10. Köhl, J., Kolnaar, R. & Ravensberg, W. (2019). Mode of Action of Microbial Biological Control Agents against Plant Diseases: Relevance Beyond Efficacy. Front. Plant Sci., 10, 845.
11. Lapin, D. & Van den Ackerveken, G. (2013). Susceptibility to plant disease: more than a failure of host immunity. Trends in Plant Science, 18, 546–554.
12. Lamichhane, J. (2017). Pesticide use and risk reduction in European farming systems with IPM: An introduction to the special issue. Crop. Prot., 97, 1–6. doi: 10.1016/j.cropro.2017.01.017
13. Mostovyak, I. I., Demyanyuk, O. S., Parfenyuk, A. I. & Beznosko, I. V. (2020). Sorty yak chynnyk formuvannya stiykykh ahrotsenoziv zernovykh kultur. [Varieties as a factor in the formation of stable agrocenoses of grain crops.] Poltavskoyi derzhavnoyi ahrarnoyi akademiyi, 2, 110–118 (in Ukrainian). doi: 10.31210/visnyk2020.02.13.
14. Ngoune, L. & Shelton, C. (2020). Factors affecting yield of crops. In agronomy–climate change and food security; intech open: London, UK, 32, 137–144. doi: 10.5772/intechopen.90672.
15. Ngoune, L. & Shelton, C. (2020). Factors affecting yield of crops. In agronomy–climate change and food security; intech open: London, UK. 32, 137–144. doi: 10.5772/intechopen.90672
16. O’Brien, P. (2017). Biological control of plant diseases. Australasian Plant Pathology, 46. 293–304. doi: 10.1007/s13313-017-0481-4.
17. Ruytinx, J., Miyauchi, S., Hartmann-Wittulsky, S., Pereira, M., Guinet, F., Churin, J., Put, C., Tacon, F., Veneault-Fourrey, C., Martin, F. & Kohler, A. (2021). A transcriptomic atlas of the ectomycorrhizal fungus Laccaria bicolor. Microorganisms, 9 (12), 2612. doi: 10.3390/microorganisms9122612
18. Sammauria R., Kumawat S., Kumawat P., Singh J., Jatwa T. K. (2020). Microbial inoculants: potential tool for sustainability of agricultural production systems. Archives of microbiology, 202(4), 677–693. doi: 10.1007/s00203-019-01795-w
19. Sessitsch, A., Weilharter, A., Gerzabek, M., Kirchmann, H. & Kandeler, E. (2021). Microbial population structures in soil particle size fractions of a long-term fertilizer field experiment. Applied environmental microbiology, 67(9), 4215–4224. doi: 10.1128/AEM.67.9.4215-4224.2001
20. Shvartau, V., Mykhalska, L. & Zozulya, O. (2017). Poshyrennya fuzariozu v Ukrayini.[ Spread of fusariosis in Ukraine]. Akhronomiya, 4. 40–43 (in Ukrainian).
21. Ternovy, Yu., Havlyuk, V. & Parfenyuk, A. (2018). Ekolohichno bezpechni akhrotekhnolohiyi. [Ecologically safe agricultural technologies]. Ahroekolohichnyy zhurnal, 4. 50–58 (in Ukrainian).
22. Van Montagu, M. (2020). The future of plant biotechnology in a globalized and environmentally endangered world. Genetics and Molecular Biology, 43. doi: 10.1590/1678-4685-GMB-2019-0040
Опубліковано
2023-12-27
Як цитувати
Безноско, І. В., & Гаврилюк, Л. В. (2023). ФОРМУВАННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ ПОПУЛЯЦІЙ ФІТОПАТОГЕННИХ МІКРОМІЦЕТІВ В АГРОЦЕНОЗАХ ВІВСА. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Агрономія і біологія, 54(4), 3-8. https://doi.org/10.32782/agrobio.2023.4.1