ОСОБЛИВОСТІ ПОКАЗНИКІВ ЕМІСІЇ СО2 ТА МІКРОБІОЛОГІЧНОЇ АКТИВНОСТІ НА ОСУШУВАНИХ ҐРУНТАХ РІЗНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗОНИ ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ УКРАЇНИ
Анотація
У зв’язку із сучасними тенденціями змін клімату, що супроводжуються підвищенням середньорічної температури повітря, яке пришвидшує парниковий ефект – емісію СО2, актуальності набувають дослідження та заходи щодо мінімізації втрат органічного вуглецю із товщі ґрунтового покриву, який, до того ж, є основою гумусу (органічної речовини) ґрунту. Вимірювання інтенсивності емісії СО2 проводилися за допомогою портативного газоаналізатора Testo 535, вимірювання проводилися протягом 1 хв. у ізольованій камері об’ємом 2645 мл, а мікробіологічна активність визначалася за методикою інтенсивності розкладу лляного полотна Є. Мішустіна за період у 50 діб, показник виражений у відсотковому значенні розкладу лляного полотна відносно його початкової ваги. У статті наведені результати трирічного періоду досліджень біологічних параметрів, а саме визначення емісії СО2 та мікробіологічної активності, осушуваних мінеральних та органогенних ґрунтів та динаміка змін параметрів. Встановлено, що показники емісії СО2 та мікробіологічної активності ґрунту на органогенних ґрунтах мають у понад третину більші значення, ніж на мінеральних, також встановлено залежність параметрів від ступеня обробітку ґрунту. Визначено динаміку змін наведених параметрів впродовж трирічного періоду досліджень, й в результаті визначено, що на мінеральних ґрунтах найбільші втрати емісії СО2 були зафіксовані на другий рік досліджень, це ж стосується і показника мікробіологічної активності ґрунту. Окрім цього, встановлено взаємозалежність показників мікробіологічної активності ґрунту та інтенсивності емісії СО2, залежності показників від цільового призначення дослідних ділянок, відтак ступеня обробітку ґрунту. Наведено особливості та рекомендації раціонального використання осушуваних ґрунтів для ведення землеробства, спрямованих на мінімізацію емісії СО2 та підвищення активності ґрунтових мікроорганізмів. Також автори наголосили увагу на актуальному питанні щодо доцільності використання осушуваних торфовищ у сільському господарстві, з огляду на політику зменшення обсягів викидів СО2 в атмосферу, яка існує в Європі та Україні.
Посилання
2. Abdelrahman, H, Cocozza, C. & Olk, D. C. (2020). Changes in Labile Fractions of Soil Organic Matter During the Conversion to Organic Farming Journal of Soil Science and Plant Nutrition 20(1), 1019–1028 doi:10.1007/s42729-020-00189-y
3. Demianiuk, O. S. (2016). Zminy klimatu – hlobalna ekolohichna i prodovolcha problema liudstva [Climate change is a global environmental and food problem for mankind]. Zbalansovane pryrodokorystuvannia (4), 6-13. (in Ukrainian)
4. Hanhur, V. V., & Sakhatska, V. M. (2019). Mikrobiolohichna aktyvnist gruntu za riznykh sposobiv obrobitku [Microbiological activity of soil under different methods of cultivation]. Scientific Progress & Innovations, 4, 13–19.
5. Hermanovych, O. N. (2018). Emisiia dioksydu karbonu gruntom za riznykh system udobrennia i vapnuvannia v ahrobiotsenozakh opillia [Emission of carbon dioxide from the soil under different fertilization and liming systems in pollinator agrobiocenoses], 165.
6. Hnativ, P. S., Lahush, N. I., & Haskevych, O. V. (2019). Morfolohichna ta fizyko-khimichna diahnostyka gruntiv [Morphological and physical and chemical diagnosis of soils]. 168 p. (in Ukrainian)
7. Morozova, T. V., & Likho, O. A. (2022). Emisiia CO2 z hruntu pid enerhetychnymy kulturamy [CO2 emission from soils under energy crops]. Seriya: Silʹsʹkohospodarsʹki nauky, 2(98), 89–103.
8. Prysiazhniuk, M. V., Hrekov, V. O., Sytnyk, V. P., Baliuk, S. A., & Balaiev, A. D. (2010). Natsionalna dopovid pro stan rodiuchosti gruntiv [National report on the state of soil fertility]. 112 p.
9. Siabruk, O. P. (2012). Vplyv system udobrennia na emisiiu CO2 z chornozemu typovoho [Impact of fertilizer systems on CO2 emissions from typical black soil]. Ahrokhimiia i hruntoznavstvo, (77), 74–77.
10. Siabruk, O. P., Akimova R. V., & Hvozdik, V. B. (2019). Vplyv pohodnykh umov na sezonnu ta bahatorichnu dynamiku emisii СO2 z chornozemu opidzolenoho [Influence of weather conditions on seasonal and long-term dynamics of CO2 emissions from podzolic chernozem]. Materialy naukovoyi konferentsiyi: Gruntoznavcho-heohrafichna nauka, 195–204 (in Ukrainian)
11. Skrylnyk, Ye. V, Hetmanenko, V. A., Kutova, A. M. & Moskalenko, V. P. (2021). Potentsiini resursy ta pidkhody do upravlinnia orhanichnoiu syrovynoiu Ukrainy dlia popovnennia zapasiv humusu v gruntakh [Potential resources and approaches to the management of organic raw materials in Ukraine to replenish soil humus reserves]. Visnyk ahrarnoi nauky Prychornomoria, Silskohospodarski nauky (2), 45–53 (in Ukrainian).
12. Smith, P., Martino, D., & Cai, Z. (2008). Greenhouse gas mitigation in agriculture. Philos.Trans. Royal Soc. Lond. B., 89–813.
13. Trofymenko, P. I. & Bilan, D. A. (2014). Intensyvnist dykhannia ta emisiia СO2 iz dernovoho hlybokoho hleiuvatoho gruntu zalezhno vid produktyvnosti syderalnykh kultur [Respiration rate and CO2 emission from soddy deep gley soil depending on green manure crop productivity]. Ahrokhimiia i hruntoznavstvo (81). 34–39.
14. Trofymenko, P. I., & Trofymenko, N. V. (2018). Intensyvnist emisii СO2 z gruntiv Polissia pid chas vehetatsii kultur ta dominantnist zumovliuiuchykh yii chynnykiv [Intensity of CO2 emissions from Polissya soils during vegetation of crops and dominance of its determining factors]. Melioratsiia i vodne hospodarstvo, 107(1), 47–54 (in Ukrainian).
15. Tsapko, Yu. L., Desiatnyk, K. O. & Ohorodnia, A. I. (2018). Zbalansovane vykorystannia ta melioratsiia kyslykh gruntiv [Balanced use and reclamation of acidic soils]. FOP Brovin O.V., Kharkiv, 252 (in Ukrainian).