ОСОБЛИВОСТІ РОСТУ ПАГОНІВ ВИДІВ РОДУ ACER L. В ПРОМИСЛОВИХ МІСТАХ СТЕПОВОЇ ЗОНИ УКРАЇНИ

Олена Петрівна Суслова

doi:10.32782/agrobio.2024.2.9

Олена Петрівна Суслова Криворізький ботанічний сад НАН України https://orcid.org/0000-0002-6371-7514

DOI: https://doi.org/10.32782/agrobio.2024.2.9

Ключові слова: північна частина Лівобережного Степу, морфометричні показники, довжина річних пагонів, розміри міжвузлів, приріст стовбурів у висоту

Анотація

Види роду Acer L. широко використовують в озелененні промислових міст степової зони України. Для визначення інтенсивності їхнього росту застосовують морфометричні показники вегетативних органів і стовбурів дерев, що стало метою нашої роботи. Об’єктами досліджень були види роду Acer в парках промислових міст північної частини Лівобережного Степу України: A. platanoides L., A. pseudoplatanus L., A. saccharinum L., A. tataricum L. Довжину річних пагонів визначали на десяти гілках п’яти модельних дерев 35-річного віку, обраних для кожного досліджуваного виду. Виміри робили за допомогою штангенциркуля (з точністю до 0,1 см). Висоту стовбурів визначали за допомогою маятникового висотоміра Макарова (ВМ) (з точністю 0,5 м). Встановлено, що довжина річних пагонів у кленів в парку м. Покровськ коливається від 10,03 см у A. tataricum до 15,6 см у A. saccharinum; в Новогродівському – від 10,16 см до 15,42 см відповідно. Довжина пагонів дерев Покровського парку перевищує величину показника в Новогродівському на 1% у A. saccharinum, 2% – A. platanoides, 5% – A. pseudoplatanus. Найбільші розміри міжвузлів на річних пагонах характерні для A. platanoides (8,35–10,8 см), найменші – для A. tataricum (4,52–4,81 см). В Новогродівському парку довжина мізвузлів перевищує величини показника в Покровському на 4% у A. pseudoplatanus, 5% – A. saccharinum, 6% – A. tataricum. Розміри міжвузлів A. platanoides в м. Покровськ на 23% більші від значення показника в м. Новогродівка. Відмінність значень показників (довжина пагонів і міжвузлів) між деревами в досліджуваних парках статистично не підтверджується. Найбільші показники річного приросту стовбурів у висоту визначені у A. pseudoplatanus: 58,5 см (парк м. Покровськ) і 55,8 см (парк м. Новогродівка); найменші – у A. tataricum: 22,0 см і 21,3 см відповідно. Встановлено, що різниця величин лінійного приросту стовбурів у висоту між деревами досліджуваних насаджень не достовірна (при рівні значущості р=0,05), крім A. platanoides (tемп дорівнює 2,25, що більше за табличний 2,02). Визначено, що кульмінація поточного приросту стовбурів у висоту досліджуваних дерев відбувається в період від 30 до 40 років в залежності від виду та темпів їхнього росту. Результати отриманих досліджень доцільно враховувати при розробці практичних заходів щодо збереження, проектування й реконструкції міських парків для найбільш ефективного використання в них видів роду Acer.

Посилання

1. Bahuguna, R. N. & Jagadish, K. S. (2015). Temperature regulation of plant phenological development. Environmental and Experimental Botany, 111, 83–90.
2. Bessonova, V. P. (2001). Metody fytoindykatsii v otsintsi ekolohichnoho stanu dovkillia [Phytoindication methods in the evaluation of the ecological state of the environment]. Zaporizkyi natsionalnyi universytet, 48(4), 606–630 (in Ukrainian).
3. Bessonova, V. P. & Chongova, A. S. (2023). Morfometrychni pokaznyky derevnykh roslyn v indykatsii zabrudnennia dovkillia [Morphometric indicators of woody plants in the indication of environmental pollution]. Ekolohichni nauky, 46(1), 102–108 (in Ukrainian). doi:10.32846/2306-9716/2023.eco.1-46.18.
4. Britt, C. & Johnston, M. (2008). Trees in Towns: A new survey of urban trees in England and their condition and management. Department for Communities and Local Government (CLG), London.
5. Chatziathanasiou Styliani, Kitikidou Kyriaki, & Milios Elias (2023). Allometries of Acer negundo for a better space management in two cities of northeastern Greece. Folia Oecologica, 50(1), 80–96. doi: 10.2478/foecol-2023-0008.
6. Danilchuk, N. M., Yukhymenko, Yu. S., & Boiko, L. I. (2022). Rid Acer L. u zelenykh nasadzhenniakh Kryvoho Rohu [The genus Acer L. in the green areas of Kryvyi Rih]. Naukoviy vіsnik natsіonalnogo lіsotehnіchnogo unіversitetu Ukrayini, 32(4), 26–31 (in Ukrainian). doi: 10.36930/40320404.
7. Harfouche, A., Meilan, R., & Altman, A. (2014). Molecular and physiological responses to abiotic stresses in forest trees and their relevance to tree improvement. Tree Physiology, 34(11), 1181–1198.
8. Hnativ, P. S. (2014). Funktsionalna diahnostyka v dendroekolohii [Functional diagnostics in dendroecology]. Kamula, Lviv (in Ukrainian).
9. Hryhoriuk, I. P., Yavorskyi, P. H., & Lykholat, Yu. V. (2014). Tekhnolohiia vyroshchuvannia i biorehuliatsiia stiikosti hazonnykh roslyn u miskomu urbanizovanomu seredovyshchi [Cultivation technologies and bioregulation of the stability of lawn plants in an urbanized urban environment]. Natsionalnyi universytet bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy, Kyiv (in Ukrainian).
10. Ivanchenko, O. E. & Bessonova, V. P. (2016). Indykatsiia stanu derevnykh roslyn parkiv m. Dnipropetrovsk za morfofiziolohichnymy pokaznykamy [Indication of the condition of woody plants of parks in Dnipropetrovsk on morpho-physiological indexes]. Visnyk Dnipropetrovskoho universytetu, 24(1), 109–118 (in Ukrainian). doi:10.15421/011613.
11. Korshykov, I. I., Suslova, O. P., & Petrushkevych, Yu. M. (2020). Derevni roslyny v umovakh promyslovykh mist Stepu [Tree plants in the conditions of industrial cities of the Steppe]. Helvetyka, Odesa (in Ukrainian).
12. Kukhtar, D. V. & Kachala, T. B. (2021). Otsinka rivnia ozelenennia urboekosystemy mista ta rozroblennia zakhodiv shchodo yoho optimizatsii na prykladi m. Ivano-Frankivska [Assessment of greening the urban ecosystem of the city and development of measures for its optimization based on the example of Ivano-Frankivsk]. Naukovo-tekhnichnyi zhurnal, 23(1), 33–45 (in Ukrainian). doi: 10.31471/2415-3184-2021-1(23)-33-45.
13. Kurdiuk, O. M., Maievskyi, K.V. & Chyhrynets, V. P. (2013). Dekoratyvne ta hospodarske znachennia skhidnoaziiskykh vydiv rodu Acer L. v umovakh Ukrainy [Decorative and economic importance of East Asian species of the genus Acer L. in the conditions of Ukraine]. Naukovyi visnyk natsionalnoho lisotekhnichnoho universytetu Ukrainy, 23(9), 220–224 (in Ukrainian).
14. Kuznietsov, S. I. (2010). Bioekolohichni zasady sadovo-parkovoho budivnytstva: mynule, suchasne, maibutnie [Bioecological principles of garden and park construction: past, present, future]. Introduktsiia roslyn, zberezhennia ta zbahachennia bioriznomanittia v botanichnykh sadakh i dendroparkakh : materialy mizhnarodnoi naukovoi konferentsii, 71–73 (in Ukrainian).
15. Likhanov, A. F., Miroshnyk, N. V., Shevchuk, M. O., Dubchak, M. Yu., & Mazura, M. Yu. (2020). Yarusna minlyvist morfometrychnykh i fitokhimichnykh oznak lystkiv Betula рendula Roth. [Layer variability of morphometric and phytochemical signs of Betula рendula Roth. leaves]. Naukovi dopovidi natsionalnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy, 86(4), 75–79 (in Ukrainian). doi: 10.31548/dopovidi2020.04.016.
16. Lykholat, Yu. V. & Hryhoriuk, I. P. (2005). Vykorystannia dernoutvoriuiuchykh trav dlia diahnostyky rivnia zabrudnennia navkolyshnoho seredovyshcha vazhkymy metalamy [The use of sod-forming grasses to diagnose the level of environmental contamination by heavy metals]. Dopovidi Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy, 8, 196–200 (in Ukrainian).
17. Maslovata, S. A. & Shlapak, V. P. (2016). Osoblyvosti sezonnoho rostu pahoniv vydiv i form rodu Ulmus L. v umovakh Pravoberezhnoho lisostepu Ukrainy [Peculiarities of seasonal growth of shoots of species and forms of the genus Ulmus L. in the conditions of the Right-bank forest-steppe of Ukraine]. Naukovyi visnyk natsionalnoho lisotekhnichnoho universytetu Ukrainy, 26(7), 120–126 (in Ukrainian).
18. Mund, M., Kutsch, W., Wirth, C., Kahl, T., Knohl, A., Skomarkova, M., & Schulze, E. (2010). The influence of climate and fructification on the interannual variability of steam growth and net primary productivity in an oldgrowth, mixed beech forest. Tree Physiology, 30(6), 689–704.
19. Niemchenko, M. V. & Bessonova, V. P. (2009). Otsinka stanu roslyn Catalpa bignonioides Walt. ta C. speciosa Ward. v umovakh prydorozhnoi lisosmuhy [The states valuation of plants of Catalpa bignonioides Walt. and C. speciosa Ward. in the condition growth in a wayside afforestation]. Introduktsiia roslyn, 2, 85–90 (in Ukrainian).
20. Pavliukova, N. F. & Lehostaieva, T. V. (2019). Zminy anatomo-morfolohichnykh pokaznykiv roslyn rodu Acer L. v umovakh m. Dnipro [Changes in the anatomical and morphological indicators of plants of the genus Acer L. in the conditions of the city of Dnipro]. Pytannia stepovoho lisoznavstva ta lisovoi rekultyvatsii zemel, 45, 113–118 (in Ukrainian). doi: 10.15421/441618.
21. Ponomarova, O. A. (2015). Analiz zhyttievosti molodykh prydorozhnikh nasadzhen m. Dnipropetrovsk za morfofiziolohichnymy pokaznykamy [Analysis of vitality of young roadside plantations in Dnipropetrovsk by morphophysiological indicators]. Biolohiia ta valeolohiia. Zbirnyk naukovykh prats Kharkivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni H. S. Skovorody, 17, 69–76 (in Ukrainian).
22. Ramirez-Valiente, J., Koehler, K. & Cavender-Bares, J. (2015). Climatic origins predict 180 variations in photoprotective leaf pigments in response to drought and law temperature in live oaks (Quercus series virentes). Tree Physiology, 35(1), 521–534.
23. Shumyk, M. I. (2021). Stratehiia landshaftnoho budivnytstva u zabezpechenni staloho rozvytku urbanizovanykh ecosystem [Landscape construction strategy in ensuring sustainable development of urbanized ecosystems]. Materialy mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii, 91–93 (in Ukrainian).
24. Šņepsts, G., Donis, J., Kaupe, D. & Laiviņš, M. (2021). Deciduous broad-leaved species (Quercus robur, Tilia cordata, Acer platanoides and Ulmus laevis) forest stand productivity in Latvia. Proceedings of The Journal of Latvian Academy of Sciences, 75(4), 239–247. doi: 10.2478/prolas-2021-0036.
25. Suslova, O. P. (2018). Suchasnyi stan derevnykh parkovykh nasadzhen m. Sloviansk [The present condition of woody parkland in the town of Slavyansk]. Naukovyi visnyk natsionalnoho lisotekhnichnoho universytetu Ukrainy, 28(5), 57–60 (in Ukrainian). doi: 10.15421/40280512.
26. Suslova, O. P. & Boiko, L. I. (2023). Zhyttievyi stan vydiv rodu Acer L. v urbosystemakh stepovoi zony Ukrainy [Vital state of species of the genus Acer L. in the urban systems of the steppe zone of Ukraine]. Ekolohichni nauky, 51(6), 196–201 (in Ukrainian). doi: 10.32846/2306-9716/2023.eco.6-51.32.
27. Talbi, S., Romero-Puertas, M., Hernandez, A., Terron, L., Ferchichi, A. & Sandalio, L. (2015). Drought tolerance in a Saharian Plant Oudneya africana: Role of antioxidant defense. Environ. Exp. Bot., 111(3), 114–126.
28. Tingey, D. T. (1989). Bioindicators in air pollution research – applications and constraints. Biologic markers of air-pollution stress and damage in forests. National academy press., Washington, 73–80.
29. Uhrin, P. & Supuka, J. (2016). Growth Response Assessment of the Sycamore Maple (Acer pseudoplatanus L.) in Changed City Environment. Acta Horticulturae et Regiotecturae, 19(2), 41–48. doi: 10.1515/ahr-2016-0010.
30. Uhrin, P., Supuka, J. & Billikova, M. (2018). Growth adaptability of Norway maple (Acer platanoides L.) to urban environment. Folia Oecologica, 45(1), 33–45. doi: 10.2478/foecol-2018-0004.
31. Zaitseva, I. O. & Dolhova, L. H. (2010). Fizioloho-biokhimichni osnovy introduktsii derevnykh roslyn u Stepovomu Prydniprovi [Physiological and biochemical basis of the introduction of woody plants in the Dnieper Steppe]. Dnipropetrovskyi natsionalnyi universytet, Dnipro (in Ukrainian).