ПРОЯВ СЕРЕД ПОТОМСТВА ПЕРШОГО БУЛЬБОВОГО ПОКОЛІННЯ ГІБРИДІВ ВІД ВНУТРІШНЬОВИДОВИХ ТА МІЖВИДОВИХ СХРЕЩУВАНЬ СЕРЕДНЬОЇ МАСИ БУЛЬБ

Анатолій Адамович Подгаєцький; Наталія Володимирівна Кравченко; Людмила Василівна Крючко; Максим Олегович Гнітецький

doi:10.32845/agrobio.2021.2.7

Анатолій Адамович Подгаєцький Сумський національний аграрний університет http://orcid.org/0000-0002-2130-8835
Наталія Володимирівна Кравченко Сумський національний аграрний університет http://orcid.org/0000-0002-4190-0924
Людмила Василівна Крючко Сумський національний аграрний університет http://orcid.org/0000-0003-0528-210X
Максим Олегович Гнітецький Сумський національний аграрний університет http://orcid.org/0000-0002-8088-2677

DOI: https://doi.org/10.32845/agrobio.2021.2.7

Ключові слова: картопля, внутрішньовидові та міжвидові схрещування, середня маса бульб, батьківські форми, реципрокний ефект, гетерозис, трансгресії, ступінь фенотипового домінування

Анотація

Наведені результати дослідження свідчать про вище варіювання середньої маси бульб у сортів-компонентів схрещування (18–84 г), порівняно з міжвидовими гібридами, їх беккросами (27–46 г). Навпаки, найбільше значення нижньої межі лімітів популяцій від внутрішньовидового схрещування було 15 г, а від беккросування у п’яти комбінацій (25 % від усіх) – 20 г. Подібне стосувалось верхньої межі лімітів, відповідно, 130 і 205 г. Доведено, що різниця між середнім популяційним проявом показника значно більша серед комбінацій від бек-кросування (25 г з межами 23-48 г), ніж від внутрішньовидових схрещувань, відповідно, 11 і 30–41 г. Виявлений значний вплив компонентів схрещування на прояв ознаки серед потомства. Встановлено найбільший вплив запилювачів на прояв середньої маси бульб поміж потомства за участю сорту Подолія. Різниця між комбінаціями становила 8 г. Лише невеликою мірою поступались їй блоки популяцій з сортами Тирас (материнська форма) і Подолянка (запилювач – 7 г), Протилежне стосувалось двох комбінацій з материнською формою беккросом 10.6Г38 з різницею 2 г. Встановлений реципрокний ефект середнього прояву ознаки в потомства за участю сортів Базис і Подолія (різниця 5 г) та Струмок і Подолія з різницею 11 г. Тільки у однієї комбінації від внутрішньовидових схрещувань та в чотирьох від беккросування виділені гібриди з середньою масою бульб 100 г і більше. Лише в семи популяціях (29 % від загальної кількості) величина істинного гетерозису мала додатне значення, хоча це не відносилось до жодної з внутрішньовидовим походженням. У 20-и комбінаціях ступінь трансгресії мав додатну величину і лише в трьох не виявлено частоти трансгресії.

Посилання

1. Antonova, O. Yu., Shvachko, N. A., Novykova, L. Yu., Shuvalov, O. Yu., Kostyna, L. Y., Klymenko, N. S., Shuvalova, A. R., & Havrylenko, T. A. (2016). Henetycheskoe raznoobrazye sortov kartofelia rossyiskoi selektsyy y stan blyzhneho zarubezhia po dannыm polymorfyzma SSR-lokusov y markerov R-henov ustoichyvosty [Genetic diversity of potato varieties of Russian breeding and neighboring countries according to the data of polymorphism of SSR-loci and markers of R-resistance genes]. Vavylovskyi zhurnal henetyky y selektsyy, 20(5), 596–606 (in Russian). doi: 10.18699/VJ16.181.
2. Banadysev, S. A., Starovojtov, A. M., Koljadko, I. I., Mahan'ko, V. L., Fando, V. V., & Kozlova, L. I. (2003). Metodicheskie rekomendacii po specializirovannoj ocenke sortov kartofelja [Methodical recommendations for specialized assessment of potato varieties]. Ministerstvo sel'skogo hozjajstva i prodovol'stvija Respubliki Belarus'. Minsk, 70 (in Russian).
3. Bondus, R. O., Podhaietskyi, A. A., & Tokman, V. S. (2009). Otsinka serednorannikh sortiv kartopli – skladovykh kolektsii Ustymivskoi doslidnoi stantsii [Evaluation of middle-early varieties of potatoes – components of the collection of Ustymivka station]. Henetychni resursy roslyn, 7, 164–173 (in Ukrainian).
4. Bradshaw, J. (2009). Potato breeding at the Scottish Plant Breeding Station and the Scottish Crop Research Institute: 1920-2008. Potato Res., 52, 141–172. doi: 10.1007/s11540-009-9126-5.
5. Castaneda-Alvares, N. P., de Haan, S., Juarez, H., Khoury, C. K., Achicanoy, H. A., Sosa, C. C., Bernau, V. V., Salas, A., Heider, B., Sinon, R., Maxted, N., & Spooner, D. (2015). Ex situ conservation priorities for the wild relatives of potato (Solanum L. section Petota). PLoS ONE, 10(4), doi: 10/1371/journal.pone.0122599.
6. Gopal, J., Gaur, P. C., & Rana, M. S. (1992). Early generation selection for agronomic characters in a potato breeding programme. Theor. Apll. Gen., 84, 709–713.
7. Kiru, S. D., & Rogozina, E. V. (2017). Mobilization, conservation and study of cuktivated and wild potato genetic resources. Vavilov journal of genetics and breeding. 2017. 21(1), 7–15. doi: 10.18699/VJ17.219.
8. Kovalenko, V. M. (2013). Adaptyvnyi potentsial sortiv kartopli riznykh selektsiinykh ustanov [Adaptive potential of potato verieties of different breeding institutions]. Dys. k.s.-h.n: 06.01.05. Sumskyi NAU, Sumy, 193 (in Ukrainian).
9. Kravchenko, N. V., Podhaietskyi, A. A, & Sobran, I. V. (2019). The average weight of tubers of the second vegetative generation of offspring from backcrossing of complex interspecific hybrids of potatoes. Proceedings of the VIII International Scientific Conference "Breeding and Genetic Science and Education". March 18-20, 2019. Uman, 114–115 (in Ukrainian).
10. Meenakshi, Kumari; Manoj, Kumar; Shcshcank, Shekhar Solankey. (2018). Breeding Potato for Quality Improvement. Submited: May 8th 2017 Reviewed: October 5-th 2017 Published; June 6th 2018. doi: 10.5772/intechopen.71482.
11. Mendoza, H. A., & Haynes, F. L. (1973). Some aspects of breeding and inbreeding in potatoes. Am. Pot. J., 50. 216–222.
12. Metodychni rekomendatsii shchodo provedennia doslidzhen z kartopleju [Methodical recommendations for research with potatoes] (2003). Nemishaieve, 83 (in Ukrainian).
13. Moller, K. H. (1965). Untersuchungen an Testkreuzungen zur Auswahl geeigneter Eltern und Kombinationen in der Kartoffelziichtung. Diss. Dt. Akad. Land-wirtschaftswiss., Berlin (in German).
14. Osypchuk, A. A. (2002). Henetychnyi potentsial kartopli [Genetic potential of potatoes]. Kartoplia. T1, Kyiv, 203–204 (in Ukrainian).
15. Podhaietskyi, A. A. (2012). Mezhvidovaja gibridizacija v selekcii kartofelja v Ukraine [Interspecies crosses in potato breeding in Ukraine]. Vavilov journal of genetics and breeding. 2, 16, 471–479 (in Russian).
16. Podhaietskyi, A. A., Kovalenko, V. M., & Kyienko, Z. B. (2014). Ocinka sortiv selekcii' Instytutu kartopljarstva NAAN za seredn'oju masoju bul'b u riznyh umovah [Evaluation of varieties of selection of the Institute of Potato NAAS on the average weight of tubers in different conditiond]. Kartopliarstvo Ukrainy, 3-4(36-37), 25–31 (in Ukrainian).
17. Podhaietskyi, A. A., Kravchenko, N. V., & Sobran, I. V. (2018). The average weight of offspring tubers from backcrossing of complex interspecific potato hybrids in the first tuber generation. Proceedings of the scientific conference "Current status and prospects for the development of selection and seed production of potatoes." July 10, 2018, Moscow. NIIKH, 71–79 (in Russian).
18. Rokytskyi, P. F. (1973). Byolohycheskaya statystyka. Vysheishaia shkola, Mynsk, 319.
19. Ross, H. (1986). Potato breeding – problems and perspectives. Paul Parey, Berlin and Hamburg, 132.
20. Rowe, P. R. (1967). Performance and variabiality of diploid and tetraploid potato families. Am. Pot. J., 44, 263–271.
21. Sainakova, A. B., Romanova, M. S., Krasnykov, S. N., Lytvynchuk, O. V., Alekseev, A. Y., Nykulyn, A. V., Terenteva, E. V. (2018). Issledovanie kollekcionnyh obrazcov kartofelja na nalichie geneticheskih markerov ustojchivosti k fitopatogenam [Study of collection potato samples for the presensce of genetic markers of resistance to phytopathogens]. Vavylovskyi zhurnal henetyky y selektsyy, 22(1), 18–24 (in Russian). doi: 10.18699/VJ18.326.
22. Schick, R., & Hopfe, A. (1962). Die Zuchtung der Kartoffel. Die Kartoffel. Bd. II. Berlsn: Veb. Dtsch.Landwirtsch, 1462 (in German).
23. Slater, A., Cogan, N., Benjamin, J., Hayes, B., Kee, S., Finlay, M., Dale, B., Gleen, J., Bryan, J., & Foster, W. (2014). Improving dreeding tfficiency in potato using molecular and Quantitative genetics. Theor. Appl. Genet., 127(11), 2279–2292. doi: 10.1007/s00122-014-2386-8.
24. Skiebe, K. (1977). Die genetischen Ursachen von Hybrideffekten. Biol. Zentialbl. 96, 303–319 (in German).