ВІДГОДІВЕЛЬНІ ТА ЗАБІЙНІ ЯКОСТІ СВИНЕЙ ПРИ ЧИСТОПОРОДНОМУ РОЗВЕДЕННІ ТА СХРЕЩУВАННІ

Анотація

В статті розглянуто результати вивчення відгодівельних, забійних і м’ясо-сальних показників при чистопородному розведенні великої білої породи та її помісей з кнурами полтавської м’ясної породи та ландрас. В якості контрольної групи була вибрана велика біла порода (ВБхВБ – І група), в якості дослідних – помісі від поєднання велика біла х полтавська м’ясна (ВБхПМ – ІІ група) та велика біла х ландрас (ВБхЛ – ІІІ група). На основі показників приросту живої маси встановлено, що інтенсивність росту молодняка свиней значною мірою визначається його породністю. Протягом усього досліду за показниками приросту живої маси помісний молодняк ВБхПМ та ВБхЛ перевищував чистопородних ровесників. Найбільш скороспілими виявились помісні тварини. Молодняк поєднання ВБхПМ відгодівельних кондицій в 100 кг досягав на 11 днів раніше, ніж тварини контрольної групи. Крім того, вони перевищували чистопородний молодняк за приростом живої маси на 7,9% при зниженні витрат кормів на 1кг приросту на 0,27 корм.од., або на 5,5%. Схрещування свиноматок з кнурами полтавської м’ясної породи і породи ландрас порівняно з чистопородним розведенням сприяло підвищенню виходу м’яса в тушах відповідно на 5,36-8,38%. Істотної різниці за вмістом кісток у тушах між тваринами окремих піддослідних груп не спостерігалось. При вивченні топографії осалювання туш між помісними і чистопородними тваринами виявлено відмінності за товщиною шпику. У помісей товщина шпику на рівні 6-7-го грудних хребців на 5,4-6,1 мм менша, ніж у чистопородних тварин. Вміст м’яса в окості помісних свиней становив відповідно 75,46 і 75,55%, або на 5,24 і 5,33% більше, ніж у тушах чистопородних тварин. Вихід м’яса з поперекової частини у свиней цих груп становив 64,48 і 63,15%, або на 5,83 і 4,50% більше, ніж у тварин контрольної групи. У досліджуваних свиней всіх груп спостерігалась зворотна залежність між товщиною шпику і абсолютною та відносною масою м’язової тканини в туші.