ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА М’ЯСНИХ ТА ЗАБІЙНИХ ЯКОСТЕЙ КАЧОК ПРИ ВИРОЩУВАННІ НА ТЕРИТОРІЇ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ

Ключові слова: качки, вигульний та безвигульний способи утримання, радіоактивно забруднена територія, питома активність, ріст та розвиток, патрана тушка, передзабійна маса.

Анотація

У статті представлені результати досліджень м’ясних та забійних якостей качок за різних способів утримання при вирощуванні в підсобних господарствах 2-ої зони радіоактивного забруднення. Теоретично і практично обґрунтовано екологічну безпечність виробництва качиного м’яса за безвигульного та вигульного утримання, як одного із основних продуктів харчування населення, що проживає у регіонах, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС. Науково-господарські дослідження з вирощування качок на радіоактивно забруднених територіях проводились у 2011-2012 рр. в селі Христинівка Народицького району Житомирської області. Щільність забруднення території цезієм-137 становила >15 Кі/км2. Для дослідів за принципом пар-аналогів було відібрано 60 голів качок із середньою живою масою 40,6 г кожна (при безвигульному утриманні), з 30-ти денного віку качки були розділені на дві групи залежно від способу утримання – вигульний та безвигульний, по 25 голів у кожній, середня жива маса каченят – 520 г. Піддослідна птиця безвигульного способу утримання знаходилася упродовж дня у загороджі з навісом від дощу та сонця, а на ніч качки переганяли у закрите приміщення. Піддослідні качки (вигульний спосіб утримання) впродовж дня перебували з природним обмеженням на території водоймища 0,4–0,6 га. Для годівлі качок цієї групи заганяли у клітку, а для ночівлі − у приміщення. Обмежені водоймища були бідні природною кормовою базою, тому потребу каченят у поживних речовинах повністю забезпечували за рахунок раціонів. Результатами досліджень доведено, що способи утримання качок впливають на ріст і розвиток птиці, масу патраних тушок, вихід складових частин тушки та накопичення 137Cs у м’ясі птиці. Качки вигульного способу утримання характеризувалися більшою живою масою, кращим розвитком внутрішніх органів, масою патраних тушок, виходом м’язів. Дослідженнями встановлено, що питома активність 137Сs у м’ясі піддослідних качок обох груп не перевищувала допустимі рівні і варіювала у межах 12,975,9 Бк/кг. Питома активність 137Сs у м’язах качок вигульного способу утримання була на 21−46 % меншою у порівнянні із м’ясом птиці безвигульного способу утримання. Обґрунтовано екологічну безпечність виробництва качиного м’яса для жителів 2-ої зони радіоактивного забруднення, як за безвигульного, так і вигульного способу утримання, надаючи перевагу останньому.

Посилання

1. Vedennia silskohospodarskoho vyrobnytstva na terytoriiakh, zabrudnenykh vnaslidok Chornobylskoi katastrofy, u viddalenyi period. Metodychni rekomendatsii [Conducting agricultural production in areas contaminated by the Chernobyl disaster in the remote period. Guidelines]. 2007. Za zah. red. akad. УААN B. S. Pristera. Kyiv : Atika-N. 196.
2. Hadyev, P. P., Konopleva, A. P., 1997. Pryusadebnoe ptytsevodstvo [Home poultry farming]. Ufa : Yzdatelstvo BHAU. рp. 3−91.
3. Hudkov, I. M., 2011. Radioekolohiia yak nauka: istoriia ta suchasni problemy [Radioecology as a science: history and modern problems]. Kyiv : NUBiP Ukrainy. 505 p.
4. Hudkov, I. M., 2017. Stanovlennia silskohospodarskoi radioekolohii v Ukraini: etapy rozvytku, dosiahnennia, problemy, perspektyvy [Formation of agricultural radioecology in Ukraine: stages of development, achievements, problems, prospects]. Ahroekolohichnyi zhurnal [Agroecological journal], issue 2, pp. 58–66.
5. Dutov, O. I., 2014. Ahroekolohichni pidkhody do minimizatsii doz oprominennia naselennia u viddalenyi period rozvytku radiolohichnoi sytuatsii pislia avarii na ChAES [Agroecological approaches to minimize radiation doses in remote periods of development of the radiological situation after the accident]. Ekolohichni nauky [Environmental Sciences], issue 5, pp. 24–31.
6. Zabulonov, Yu. L., Burtniak, V. M., Odukalets, L. A., 2016. Systema dlia radiatsiinoho kontroliu produktiv kharchuvannia ta budivelnykh materialiv [The System for Radiation Control of Foodstuffs and building Materials]. Heokhimiia Tekhnohenezu [Geochemistry of Technogenesis], issue 25, pp. 17–25.
7. Kovalova, S. P., 2016. Vyrobnytstvo radiolohichno bezpechnoi produktsii ptakhivnytstva na radiatsiino zabrudnenii terytorii [Production of radiologically safe poultry products in radiation-contaminated territory]. Ahroekolohichnyi zhurnal [Agroecological journal], issue 1, pp. 65–70.
8. Kovalova, S. P., 2015. Ekolohichne obgruntuvannia vyroshchuvannia kachok na radioaktyvno zabrudnenykh terytoriiakh Polissia Ukrainy [The Ecological Substantiation of raising ducks on radiocontaminated territories of Ukrainian Polissia]. Abstract of Ph.D dissertation. Zhytomyrskyi nats. ahroek. un-t. Zhytomyr.
9. Kovalova, S. P., Ilnitska, O. V., Ruban, I. M., 2017. Suchasnyi radiolohichnyi stan silskohospodarskykh uhid Zhytomyrskoho Polissia [Actual Condition of Radioactively Polluted Agricultural Lands of Polissia Zone, Zhytomyr Region]. Podilskyi visnyk: silske hospodarstvo, tekhnika, ekonomika [Podilian Bulletin: agriculture, engineering, economics], issue 26(1), Pp. 72–79.
10. Kontseptsiia vedennia ahropromyslovoho vyrobnytstva na zabrudnenykh terytoriiakh ta yikh kompleksnoi reabilitatsii na period 2000–2010 rr. [The concept of conducting agro-industrial production in contaminated areas and their comprehensive rehabilitation for the period 2000-2010]. Kyiv: SVIT, 2000. 48 p.
11. Naslidky avarii na Chornobylskii AES [Consequences of the Chernobyl accident] [Elektronnyi resurs]. Available at: http://ukrmap.su/ukg8/893.html (Accessed 22 February 2021).
12. Natsionalna dopovid Ukrainy «25 rokiv Chornobylskoi katastrofy. Bezpeka maibutnoho» [National Report of Ukraine "25 years of the Chernobyl disaster. Security of the future "]. Kyiv: KIM, 2011. 395 p.
13. Dutov, O. I., Landin, V. P., Melnychuk, A. O., Hrynyk, O. I., 2015. Radiatsiino-ekolohichni aspekty vykorystannia zabrudnenykh zemel u viddalenyi period pislia avarii na Chornobylskii AES [Radiation and environmental aspects of the use of contaminated land in the remote period after the Chernobyl accident]. Ahroekolohichnyi zhurnal [Agroecological journal], issue 1. pp. 115–121.
14. Romanchuk, L. D., 2015. Radioekolohichna otsinka formuvannia dozovoho navantazhennia u meshkantsiv silskykh terytorii Polissia Ukrainy [Radioecological assessment of dose loading in residents of rural areas of Polissya, Ukraine] : monohrafiia. Zhytomyr : Polissia. 300 p.
15. Romanchuk, L. D., Lopatiuk, O. V., Kovalova, S. P., 2019. Otsinka vmistu radionuklidu 137Cs u produktakh kharchuvannia meshkantsiv radioaktyvno zabrudnenykh terytorii u viddalenyi period pislia avarii na ChAES [Evaluation of the content of 137Cs radionuclide in food products of residents of radio actively contaminated territories in The Long-Term Period after the Chernobyl Accident]. Naukovi horyzonty [Scientific Horizons], issue 8 (81), pp. 82–86. DOI: 10.33249/2663-2144-2019-81-8-82-86.
16. Savchuk, I. M., Savchenko, Yu. I., Savchenko, M. H., 2014. Vyrobnytstvo tvarynnytskoi produktsii v zoni tekhnohennoho navantazhennia [Livestock production in the man-made loading zone]. Zhytomyr : Ruta, 372 p.
17. Silskohospodarska vodoplavna ptytsia v Ukraini [Agricultural Waterfowl in Ukraine] [Elektronnyi resurs]. Available at: https://a7d.com.ua/agropoltika/agri-work/5547-slskogospodarska-vodoplavna-pticya-v-ukrayin.html (Accessed 17 Мarch 2021).
18. Sotsialno-ekonomichnyi rozvytok terytorii, shcho postrazhdaly vnaslidok avarii na Chornobylskii AES: problemy ta shliakhy yikh podolannia: materialy «kruhloho stolu» [Socio-economic development of the territories affected by the Chernobyl accident: problems and ways to overcome them: materials of the round table]; za zah. red. O.V.Lytvynenka. Kyiv: NISD, 2011. 72 s.
19. Furdychko, O. I., Kuchma, M. D., Pankovska, H. P., 2011. Priorytetni napriamy naukovoho zabezpechennia silskohospodarskoho vyrobnytstva na radioaktyvno zabrudnenykh terytoriiakh [Priority areas of scientific support of agricultural production in radioactively contaminated areas]. Ahroekolohichnyi zhurnal [Agroecological journal], issue 1, pp. 21–26.
20. Alexakhin, R. M., 2006. Radioecology: History and stateof-the-art at the beginning of the 21th century. Radiation Risk Estimates in Normal and Emergency Situations. Springer. P. 159–168. DOI: https://doi.org/10.1134/S1019331610020085.
21. Behaviour of radionuclides in natural and semi-natural environments (Ed. M. Belli and F. Tikhomirov). Experimental collaboration project № 5. Final report. CSC-EC-EAEC. Brussels and Luxembourg, 1996. 147 p.
22. Hinton T. G, Alexakhin R., Balonov M., Gentner N., Hendry J., Prister B., Strand P, Woodhead D., 2007. Health Phys. Radiation-induced effects on plants and animals: findings of the United Nations Chernobyl Forum.. Nov; 93(5):427-40. DOI: 10.1097/01.HP.0000281179.03443.2e.
23. Prister B. S., Perepelyatnikov G. P., Perepelyatnikova L. V., 1993. Countermeasures used in the Ukraine to produce forage and animal food products with radionuclide levels below intervention limits after Chernobyl accident. The Science of Total Environment, issue137, pp. 183–198.
24. Simonoff M., Sergeant C., Poulain S., Pravikoff M. S., 2007. Microorganisms and migration of radionuclides in environment. Comptes Rendus Chim, issue 10, pp. 1092–1107. DOI: http://dx.doi.org/10.1016/j.crci.2007.02.010.
Опубліковано
2021-03-29
Як цитувати
Ковальова , С., Ільніцька , О., Гавриловський , В., Вербельчук , С., Кобернюк , В., & Вербельчук , Т. (2021). ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА М’ЯСНИХ ТА ЗАБІЙНИХ ЯКОСТЕЙ КАЧОК ПРИ ВИРОЩУВАННІ НА ТЕРИТОРІЇ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Тваринництво, (1(44), 47-54. https://doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.1.7