ЗВ’ЯЗОК МІЖ ПАРАБОЛОЮ Й ЕЛІПСОМ НА ПОВЕРХНІ КУЛІ

Ключові слова: сфера, криволінійні координати, внутрішнє рівняння, сферична парабола, сферичний еліпс.

Анотація

У кулі та площини є спільні ознаки. У обох гаусова кривина є сталою: у площини вона рівна нулю, а у кулі вона залежить від величини радіуса. Внаслідок цього сферичні криві можуть ковзати по поверхні кулі подібно до того, як плоскі криві можуть ковзати у площині. Деякі властивості плоских кривих характерні і для їх сферичних аналогів. Якщо профіль зубця циліндричної передачі окреслений по евольвенті кола, то зубець конічної передачі теж окреслений по кривій, яка є сферичним аналогом евольвенти кола. Крім того, два еліпси можуть перекочуватися один по одному без ковзання, якщо їх осі обертання розташувати у фокусах. Те ж саме стосується і сферичних еліпсів, тільки на відміну від плоских еліпсів, у яких осі обертання паралельні, у сферичних еліпсів вони перетинаються у центрі сфери. Таку подібність між плоскими кривими та їх сферичними аналогами використовують для проектування сферичних механізмів. У статті розглянуто побудову кривої – сферичного аналога параболи. За основу взято визначення параболи, як геометричного місця точок, рівновіддаленого від фіксованої точки – фокуса параболи і від прямої – директриси. За директрису на сфері взято екватор, як аналог прямої лінії на площині. Для зручності аналітичних викладок взято кулю одиничного радіуса. В такому випадку довжини дуг вимірюються кутами. За виведеними рівняннями було побудовано сферичні параболи, які на відміну від плоских є замкнені. Для параболи на площині всі промені, які йдуть із фокуса, відбиваються від параболи і утворюють пучок паралельних прямих. Аналогічно відбувається і на сферичній параболі з тією відмінністю, що аналогом паралельних прямих є множина меридіанів, які перетинаються в полюсі. За цією властивістю сферична парабола подібна до сферичного еліпса, у якого промені, що виходять із одного полюса, після відбиття попадають у другий полюс. Велика вісь еліпса у кутовому вимірі може набувати значень до 180°. Математично доведено, що у випадку, коли велика вісь еліпса дорівнює 90°, то сферичний еліпс одночасно є сферичною параболою. Таким чином сферична парабола є частковим випадком сферичного еліпса. Складено внутрішнє рівняння сферичної параболи у криволінійних координатах та її параметричні рівняння. За отриманими рівняннями побудовано параболи із різним значенням фокального параметра. Знайдена умова, за якої сферична парабола перетворюється у коло.

Посилання

1. Guven, I. A., Nurkan, S. K., & Karacan, M. K. (2014). Ruled Weingarten Surfaces Related to Dual Spherical Curves. Gen. Math. Notes, 24, 2, 10–17.
2. Kresan, T., Ahmed, A., Pylypaka, S., Volina, T., Semirnenko, S., Trokhaniak, V., & Zakharova, I. (2023). Construction of spherical non-circular wheels formed by symmetrical arcs of loxodrome. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2023, 1 (1–121), 44–50.
3. Kresan, T., Pylypaka, S., Ruzhylo, Z., Rogovskii, I., & Trokhaniak, O. (2022). Construction of conical axoids on the basis of congruent spherical ellipses. Archives of Materials Science and Engineeringthis link is disabled, 2022, 113 (1), 13–18.
4. Nesvidomin, A., Pylypaka, S., Volina, T., Kalenyk, M., Shuliak, I., Semirnenko, Y., Tarelnyk, N., Hryshchenko, I., & Kholodniak, Y. (2023). Constructing geometrical models of spherical analogs of the involute of a circle and cycloid. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (7 (124)), 6–12.
5. Wang, Yo., Chang, Yu. (2020). Mannheim curves and spherical curves. International Journal of Geometric Methods in Modern Physics, 17 (07), 2050101.
6. Yayli, Yu., Saracoglu, S. (2011). Some Notes on Dual Spherical Curves. Journal of Informatics and Mathematical Sciences, 3 (2), 177–189.
7. Volina, T. M., Pylypaka, S. F., & Nesvidomin, A. V. (2021). Rukh chastynky po sferychnomu sehmentu z vertykalnymy radialno vstanovlenymy lopatkamy [Movement of a particle along a spherical segment with vertical radially installed blades]. Mechanics and mathematical methods, IІІ, 1, 27–36 (in Ukrainian).
8. Danylevskyi, M. P., Kolosov, A. I., & Yakunin, A. V. (2011). Osnovy sferychnoi heometrii ta tryhonometrii: navch. posib. [Basics of spherical geometry and trigonometry: a textbook]. Khark. nats. akad. misk. hosp-va, Kh.: KhNAMH, 92 p. (in Ukrainian).
9. Pylypaka, S. F., Hryshchenko, I. Yu., & Kresan, T. A. (2018). Modeliuvannia smuh rozghortnykh poverkhon, dotychnykh do poverkhni kuli [Modeling of striping surfaces tangent to the surface of the sphere]. Prykladni pytannia matematychnoho modeliuvannia, Kherson: OLDI-PLIUS, 1, 81–88 (in Ukrainian).
10. Pylypaka, S. F., Zakharova, T. M. (2014). Konstruiuvannia sferychnykh kryvykh u funktsii naturalnoho parametra [Construction of spherical curves as a function of a natural parameter]. Naukovyi visnyk Melitopolskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Bohdana Khmelnytskoho. Seriia: Matematyka. Heometriia. Informatyka. Melitopol: Vydavnytstvo MDPU im. B. Khmelnytskoho, 1, 137–145 (in Ukrainian).
11. Pylypaka, S. F., Nesvidomin, A. V. (2023). Formoutvorennia sferychnykh epitsykloid pry obkochuvanni rukhomoho konusa po nerukhomomu [Formation of spherical epicycloids when rolling a moving cone on a stationary one]. Visnyk Khersonskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu, 2 (85), 65–70 (in Ukrainian).
12. Pylypaka, S. F. (2008). Analitychne konstruiuvannia prostorovykh ta sferychnykh kryvykh u funktsii vlasnoi duhy [Analytical construction of spatial and spherical curves as a function of their own arc]. Heometrychne ta kompiuterne modeliuvannia, 21. Kharkiv: KhDUKhT, 100–105 (in Ukrainian).
Опубліковано
2023-12-27
Як цитувати
Несвідомін, А. В., Воліна, Т. М., Пилипака, С. Ф., Бабка, В. М., & Грищенко, І. Ю. (2023). ЗВ’ЯЗОК МІЖ ПАРАБОЛОЮ Й ЕЛІПСОМ НА ПОВЕРХНІ КУЛІ. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Механізація та автоматизація виробничих процесів, (4 (54), 36-41. https://doi.org/10.32782/msnau.2023.4.6