ДЕРИВАТОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ КОМПОНЕНТІВ БАТОНЧИКА ЖЕЛЕЙНОГО З ВИКОРИСТАННЯМ БОРОШНА ГОРІХІВ КЕШ’Ю

Ключові слова: дериватограми, агар, мед, гліцерин, борошно горіхів кеш’ю, гідрогелі

Анотація

Ключовим фактором для забезпечення стабільності та якості гелів під час їх виробництва, зберігання та використання в кондитерських та кулінарних виробах є їхній рівень термостійкості, який залежить від складу та вмісту сухих речовин. Однак поряд з термостійкістю гелів, важливо також враховувати їхню реологічну стабільність, яка визначається здатністю матеріалу зберігати свою форму та властивості під час зберігання та використання. У цій статті аналізуються термогравіметричні властивості гідрогелів, створених на основі агару та включають у себе мед і борошно з кеш’ю для виробництва желейних батончиків. Дослідження складалося з двох основних етапів. Перший етап включав вивчення окремих інгредієнтів, які входять до гідрогелю: агар 1200 ТМ «Fujian Province» (Китай), харчовий гліцерин ТМ BASF (Німеччина), соняшниковий мед та борошно з кеш’ю. Другий етап включав підготовку зразків гідрогелів на основі агару з урахуванням необхідних інгредієнтів: «агар 1 % – вода – гліцерин 0,2 %», «агар 1 % – вода – гліцерин 0,2 % – мед 25 %», «агар 1 % – вода – гліцерин 0,2 % – мед 25 % – борошно кеш’ю 20 %». Порівняльний аналіз показав, що на всіх етапах розкладу експериментальних зразків спостерігається втрата маси через випаровування води. Встановлено, що кінцева втрата маси для чистого агару від початку дослідження становила 16,91 % (або 16,75 мг). Зміна маси для гліцерину складала 0,17 % (або 0,21 мг), втрата маси соняшникового меду становила 46,06 % (або 56,20 мг), а для борошна з кеш’ю зміна маси склала 7,25 % (або 8,92 мг). У складних гелях спостерігалося зменшення швидкості видалення води, що пояснюється формуванням додаткових зв'язків між агаром та іншими компонентами композиції, такими як мед та борошно з кеш’ю. Встановлено, що до кінця експерименту маса тестового зразка «агар-вода-гліцерин» змінилася на 42 % (або 44,10 мг), втрата маси зразка «агар-вода-гліцерин-мед» становила 33,40 % (або 36,74 мг), а маса зразка «агар-вода-гліцерин-мед-борошно з кеш’ю» поступово зменшилася і до кінця експерименту змінилася на 28,82 % (або 34,59 мг) при підвищеній температурі, пов'язаній із випаровуванням водяної фази.

Посилання

1. Dorokhovych A. M., Murzin A. V., Klepikov I. L. (2014). Tyksotropiia kondyterskykh aharovykh heliv [Thixotropy of confectionery agar gels]. Khlibnyi ta kondyterskyi biznes. № 6 (19). С. 34-37. http://dspace.nuft.edu.ua/jspui/handle/123456789/20285 [in Ukrainian]
2. Gok S., Severcan M., Goormaghtigh E., Kandemir I., Severcan F. (2015). Differentiation of Anatolian Honey Samples from Different Botanical Origins by ATR-FTIR Spectroscopy Using Multivariate Analysis. Food Chemistry. Vol. 170. P. 234–240. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2014.08.040
3. Kasprzyk I., Depciuch J., Grabek-Lejko D., Parlinska-Wojtan M. (2018). FTIR-ATR Spectroscopy of Pollen and Honey as a Tool for Unifloral Honey Authentication. The Case Study of Rape Honey. Food Control. Vol. 84 P. 33–40. https://doi.org/10.1016/j.foodcont.2017.07.015
4. Koshel O.Iu., Pertsevoi F.V., Marchenko O.S., Chuiko O.V., Samilyk M. M. (2020). Deryvatohrafichni doslidzhennia komponentiv rozroblenykh molokovmisnykh termostabilnykh nachynok z zhelatynom ta transhliutaminazoiu [Derivatographic studies of components in developed milk-containing thermally stable fillings with gelatin and transglutaminase]. Naukovyi visnyk TDATU. Vyp. 10. Т. 2. С. 232-238. http://repo.snau.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/9029 [in Ukrainian]
5. Martínez-Sanz M., Gómez-Mascaraque L.G., Ballester A.R. (2019). Production of unpurified agar-based extracts from red seaweed Gelidium sesquipedale by means of simplified extraction protocols. Algal Research. Vol. 38. P. 101420. https://doi.org/10.1016/j.algal.2019.101420
6. Ouyang Q-Q, Zhang H., Li S-D., Quan W-Y., Wen L-L., Yang Z-M., Li P-W. (2018). Thermal degradation of agar: mechanism and toxicity of products. Food Chemistry. Vol. 264. P. 277-283. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2018.04.098
7. Pauliuc D., Dranca F., Ropciuc S., Oroian M. (2022). Advanced Characterization of Monofloral Honeys from Romania. Food Agriculture. Vol. 12 (4). P. 526. https://doi.org/10.3390/agriculture12040526
8. Pradhan G., Chandra Sharma Y. (2020). Studies on green synthesis of glycerol carbonate from waste cooking oil derived glycerol over an economically viable NiMgOx heterogeneous solid base catalyst. Journal of Cleaner Production. Vol. 264. P. 121258. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2020.121258
9. Shanina O. M., Borovikova N. O., Havrysh T. V., Duhina K. V., Feizopulo O. E. Vplyv dobavok bilkovoi ta polisakharydnoi pryrody na volohoutrymuiuchu zdatnist bezkleikovynnoho tista [The influence of protein and polysaccharide additives on the moisture retention capacity of gluten-free dough]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu silskoho hospodarstva. 2019. 207. С. 132-141. https://repo.btu.kharkov.ua//handle/123456789/4970 [in Ukrainian]
10. Shankar S., Reddy J.P., Rhim J.W. (2015). Effect of lignin on water vapor barrier, mechanical, and structural properties of agar/lignin composite films. International Journal of Biological Macromolecules. Vol. 81. P. 267-273. https://doi.org/10.1016/j.ijbiomac.2015.08.015
11. Shankar S., Rhim J-W. (2016). Tocopherol-mediated synthesis of silver nanoparticles and preparation of antimicrobial PBAT/silver nanoparticles composite films. LWT - Food Science and Technology. Vol. 72. P. 149-156. https://doi.org/10.1016/j.lwt.2016.04.054
12. Siddiqui A.J., Musharraf S.G., Choudhary M.I., Rahman A. (2017). Application of Analytical Methods in Authentication and Adulteration of Honey. Food Chem. Vol. 217. P. 687–698. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2016.09.001
13. Silva I. A. A., Souza A. L., Cordeiro A. M. T. M., Soledade L. E. B., Queiroz N., Souza A. G. (2013). Thermal degradation of honeys and evaluation of physicochemical properties. Journal of Thermal Analysis and Calorimetry. Vol. 114. P. 353–358. https://doi.org/10.1007/s10973-012-2926-x
14. Singh, I., Singh, S. (2018). Honey Moisture Reduction and Its Quality. Journal of Food Science and Technology. Vol. 55. P. 3861–3871. https://doi.org/10.1007/s13197-018-3341-5
15. Sokolovska I.O., Kambulova Yu.V., Overchuk N.O. (2016). Doslidzhennia stupeniu zviazuvannia vody v heliakh pektynu i alhinatu natriiu [Research on the water binding capacity in pectin and sodium alginate gels]. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. Vol. 2(11). с. 1-11. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.65746 [in Ukrainian]
16. Xiao Y-d., Huang W-y., Li D-j., Song J-f., Liu C-q., Wei Q-y., Zhang M., Yang Q-m. (2018). Thermal degradation kinetics of all-trans and cis-carotenoids in a light-induced model system. Food Chemistry. Vol. 239. P. 360-368. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2017.06.107
17. Yalcin A., Soddu E., Turunc Bayrakdar E., Uyanikgil Y., Kanit L., Armagan G., Rassu G., Gavini E., Giunchedi P. (2016). Neuroprotective Effects of Engineered Polymeric Nasal Microspheres Containing Hydroxypropyl-β-cyclodextrin on β-Amyloid (1-42)–Induced Toxicity. Journal of Pharmaceutical Sciences. Vol. 105 (8). P. 2372-2380. https://doi.org/10.1016/j.xphs.2016.05.017
Опубліковано
2024-07-19
Як цитувати
Боковець, С. П. (2024). ДЕРИВАТОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ КОМПОНЕНТІВ БАТОНЧИКА ЖЕЛЕЙНОГО З ВИКОРИСТАННЯМ БОРОШНА ГОРІХІВ КЕШ’Ю. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Механізація та автоматизація виробничих процесів, (2 (56), 15-20. https://doi.org/10.32782/msnau.2024.2.2