РОЗРОБКА НАТУРАЛЬНОЇ СМАКОАРОМАТИЧНОЇ ДОБАВКИ «MEAT FLAVOR»

Ключові слова: молочна сироватка, рослинна сировина, екстракти, гідролізати, теплова обробка, реакція Майяра, натуральні смакоароматичні добавки, технологічні характеристики, органолептичні показники

Анотація

У статті описано технологію виробництва натуральних смакоароматичних добавок з унікальними та стабільними сенсорними властивостями. Технологія добавок у цьому дослідженні ґрунтується на утворенні смакоароматичних речовин шляхом взаємодії редукуючих цукрів та вільних амінокислот при термічній обробці гідролізатів молочно-рослинних екстрактів (реакція Майяра). Як результат – накопичення проміжних та кінцевих продуктів реакції, які володіють ароматичними й смаковими характеристиками, а також можлива зміна кольору продуктів реакції. Для виробництва натуральних смакоароматичних добавок використано молочно-рослинний екстракт із порошку кукурудзяних качанів, в якості екстрагента вибрано молочну сироватку. Для отримання попередників смаку й аромату (вільних амінокислот і низькомолекулярних пептидів) молочно-рослинний екстракт гідролізували за допомогою ферментного препарату «Протолад». В роботі досліджували вплив параметрів теплової обробки (реакції Майяра)гідролізатів молочно-рослинних екстрактів: температура – (110–140) °С; тривалість – (5–35) хв. Встановлено, що при збільшенні тривалості теплової обробки вміст амінного азоту в зразках зменшуються за всіх дослідних температурних режимів. Найменшою втратою вмісту амінного азоту характеризуються зразки оброблені за температури 110 °С тривалістю 35 хв. Найбільшим вмістом амінного азоту (на 45,2 % від початкового значення) характеризуються зразки оброблені за температури 140 °С тривалістю 35 хв. Досліджено, що за температури 120 °С і тривалості 25 хв. відбувається зменшення вмісту цукрів на 22 % від початкового значення. При підвищених температурних режимів (130–140) °С і тривалості теплової обробки до 35 хв. вміст цукрів зменшується на 36–40 % від початкового значення. Дослідження зміни інтенсивності забарвлення дозволяє визначити на якій стадії знаходиться реакція Майяра, адже потемніння зразків при тепловій обробці говорить про утворення кінцевих продуктів реакції (меланоїдинів). Останні є не бажаними, оскільки втрачається біологічна і харчова цінність. Результати визначення оптичної щільності зразків показали, що показник оптичної щільності змінюється з 15 хв. за температур (110–140) °С. Високі показники оптичної щільності в зразках оброблених протягом 35 хвилин за температури 130–140 °С, вказують на початок процесу карамелізації (утворення меланоїдинів). Сенсорним аналізом за обраними дескрипторами встановлювали зміну в зразках при тепловій обробці характеристик смаку та аромату від бажаних до неприємних. Узагальнені результати сенсорного аналізу зразків після теплової обробки показують, що процес утворення бажаних смакових і ароматичних характеристик відбувається при температурі 120 °С при обробці 25 хв. При цьому переважають дескриптори, як подібний м’ясному і бульйонному, профіль запаху і смаку зразків максимально наближений до «ідеального» профілю. Для забезпечення стійкості смакоароматичного профілю добавки при зберіганні та зручності дозування і використання в різноманітних харчових продуктах в технології смакоароматичної добовки використано мальтодекстрин (ДЕ 2–12). Розроблено технологічну схему виробництва натуральних смакоароматичних добавок «Meat flavor».

Посилання

1. De Oliveira Felipi, L., de Oliveira, A. M., & Lemos Bicas, J. (2017). Bioaroma – perspectives for sustainable development. Trends in Food Science & Technology, 26, 141–153. doi:10.1016/j.tifs.2017.02.005.
2. Laroque, D., Inisan, C., Berger, C., Vouland, E., Dufosse, L., & Guérard, F. (2008). Kinetic study on the Maillard reaction. Consideration of sugar reactivity. Food Chemistry, 111(4), 1032–1042. doi: 10.1016/j.foodchem.2008.05.033.
3. Lobine, D., Rengasamy, K. R., & Mahomoodally, M. F. (2022). Functional foods and bioactive ingredients harnessed from the ocean: Current status and future perspectives. Critical Reviews in Food Science and Nutrition, 62(21), 5794–5823. doi: 10.1080/10408398.2021.1893643
4. Shang, Y. F., Cao, H., Wei, C. K., Thakur, K., Liao, A. M., Huang, J. H., & Wei, Z. J. (2020). Effect of sugar types on structural and flavor properties of peony seed derived Maillard reaction products. Journal of Food Processing and Preservation, 44(3), e14341. doi: 10.1111/jfpp.14341.
5. Synenko, T. P., Frolova, N. E., Sokolenko, V. V., & Huba, S. O. (2022). Doslidzhennia vplyvu typu tsukru na reaktsiiu Maiiara v modelnykh systemakh iz hidrolizatom syrovatkovykh bilkiv [Study of the effect of sugar type on the Maillard reaction in model systems with whey protein hydrolyzate]. Tavriiskyi naukovyi visnyk. Seriia: Tekhnichni nauky, 1, 135–146. doi: 10.32851/tnv-tech.2022.1.15 (in Ukrainian).
6. Tarrah, A. (2022). Probiotics, Prebiotics, and Their Application in the Production of Functional Foods. Fermentation, 8(4), 154. doi: 10.3390/fermentation8040154
7. Ukrainets, A. I., & Frolova, N. E. (2019). Analitychna informatsiia pro stan vykorystannia aromatyzatoriv u sviti i v Ukraini ta mozhlyvosti rozvytku vitchyznianoho vyrobnytstva [Analytical information about the state of use of flavorings in the world and in Ukraine and the possibilities of development of domestic production]. Naukovi pratsi Natsionalnoho universytetu kharchovykh tekhnolohii, 2(25), 251–260. doi: 10.24263/2225-2924-2019-25-2-27 (in Ukrainian).
8. Wei, C. K., Thakur, K., Liu, D. H., Zhang, J. G., & Wei, Z. J. (2018). Enzymatic Hydrolysis of Flaxseed (Linum Usitatissimum L.) Protein and Sensory Characterization of Maillard Reaction Products. Food Chemistry, 263, 186–193. doi: 10.1016/j.foodchem.2018.04.120.
9. Zha, F., Yang, Z., & Rao, J. (2019). Gum arabic-mediated synthesis of glyco-pea protein hydrolysate via Maillard reaction improves solubility, flavor profile, and functionality of plant protein. Journal of agricultural and food chemistry, 67(36), 10195–10206. doi: 10.1021/acs.jafc.9b04099.
Опубліковано
2023-04-07
Як цитувати
Синенко, Т. П., & Болгова, Н. В. (2023). РОЗРОБКА НАТУРАЛЬНОЇ СМАКОАРОМАТИЧНОЇ ДОБАВКИ «MEAT FLAVOR». Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Механізація та автоматизація виробничих процесів, (4 (50), 103-110. https://doi.org/10.32845/msnau.2022.4.16

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають