ЗАСТОСУВАННЯ ПРОБІОТИЧНОЇ ДОБАВКИ ЗА КЕТОЗУ КОРІВ
Анотація
Проблема лікування кетозу постає часто після отелення, особливо у високопродуктивних корів. В роботі представлені результати лікувального ефекту зразків штамів Bacillus subtilis АХ 20, Bacillus licheniformis ЕА 22 за кетозу у корів. Мета дослідження полягала у визначення терапевтичної дози пробіотичної добавки для лактуючих корів. Експеримент був проведений у господарстві, де утримують корів породи голштин. Хворих на кетоз корів дослідних груп годували концентрованими кормами з додаванням Bacillus subtilis АХ 20, Bacillus licheniformis ЕА 22 (1×109 КУО/г) в розрахунку 15-35 г на кожну тварину. Тривалість дослідження склала тридцять діб. Застосування 15 г пробіотику коровам сприяло зниженню рівня кетонів на п’яту добу на 125 %, на п’ятнадцяту – на 100 %, на 30 – на 42,85 %, порівняно з контролем. З додаванням 25 г пробіотику знизився рівень кетонів на п’яту добу на 125 %, на п’ятнадцяту – на 114,28 %, на 30 – на 28,57 %. У дослідній групі корів з додаванням 35 г вміст β-кетонів знизився на п’яту добу на 125 %, на п’ятнадцяту – на 71,42 %, на 30 аналогічно контролю. Рівень β-кетонів в крові контрольної групи тварин відповідав фізіологічній нормі (1,0 ммоль/л). Дослідженнями доведено, що на 30 добу дослідження рівень кетонових тіл у всіх тварин відповідав фізіологічній нормі. Застосування коровам пробіотику у дозі 35 г сприяло максимальнму збільшенню кількості Lactobacillus sp. на 64 %, Bifidobacterium на 58 %, порівняно з контрольною групою. Також суттєво знизився вміст Escherichia coli – на 45 %, Clostridium – на 27 %, Enterobacteriaceae та Staphylococcus– на 75 %, Candida – на 80 %. В результаті застосування пробіотику коровам у дозі 15 г у групі на п’ятнадцяту добу досліджень кМАФАнМ зменшилось на 14,48 %, КСК – на 26,55 %. На тридцяту добу експерименту кМАФАнМ зменшилось на 40,45 %, КСК – на 45,59 %, порівняно з початком досліджень. У молоці корів за використання пробіотику в дозі 25 г на п’ятнадцяту добу зменшилась кількість кМАФАнМ на 21,2 % та КСК на – 58,2 %, на тридцяту добу кМАФАнМ на 40,51 %, КСК – на 62,48 %, на порівняно до початку дослідження.
Посилання
2. Elmeligy, E., Oikawa, S., Mousa, S. A., Bayoumi, S. A., Hafez, A., Mohamed, R. H., Al-Lethie, A. A., Hassan, D., & Khalphallah, A. (2021). Role of insulin, insulin sensitivity, and abomasal functions monitors in evaluation of the therapeutic regimen in ketotic dairy cattle using combination therapy with referring to milk yield rates. Open veterinary journal, 11(2), 228–237. https://doi.org/10.5455/OVJ.2021.v11.i2.7
3. Garzón-Audor, A., & Oliver-Espinosa, O. (2019). Incidence and risk factors for ketosis in grazing dairy cattle in the Cundi-Boyacencian Andean plateau, Colombia. Tropical animal health and production, 51(6), 1481–1487. https://doi.org/10.1007/s11250-019-01835-z
4. Guliński P. (2021). Ketone bodies – causes and effects of their increased presence in cows' body fluids: A review. Veterinary world, 14(6), 1492–1503. https://doi.org/10.14202/vetworld.2021.1492-1503
5. Ha, S., Kang, S., Jeong, M., Han, M., Lee, J., Chung, H., & Park, J. (2023). Characteristics of Holstein cows predisposed to ketosis during the post-partum transition period. Veterinary medicine and science, 9(1), 307–314. https://doi.org/10.1002/vms3.1006
6. Hartinger, T., Castillo-Lopez, E., Reisinger, N., & Zebeli, Q. (2024). Elucidating the factors and consequences of the severity of rumen acidosis in first-lactation Holstein cows during transition and early lactation. Journal of animal science, 102, skae041. https://doi.org/10.1093/jas/skae041
7. Mostert, P. F., Bokkers, E. A. M., van Middelaar, C. E., Hogeveen, H., & de Boer, I. J. M. (2018). Estimating the economic impact of subclinical ketosis in dairy cattle using a dynamic stochastic simulation model. Animal : an international journal of animal bioscience, 12(1), 145–154. https://doi.org/10.1017/S1751731117001306
8. Overton, T. R., McArt, J. A. A., & Nydam, D. V. (2017). A 100-Year Review: Metabolic health indicators and management of dairy cattle. Journal of dairy science, 100(12), 10398–10417. https://doi.org/10.3168/jds.2017-13054
9. Romero, J., Benavides, E., & Meza, C. (2018). Assessing Financial Impacts of Subclinical Mastitis on Colombian Dairy Farms. Frontiers in veterinary science, 5, 273. https://doi.org/10.3389/fvets.2018.00273
10. Sammad, A., Khan, M. Z., Abbas, Z., Hu, L., Ullah, Q., Wang, Y., Zhu, H., & Wang, Y. (2022). Major Nutritional Metabolic Alterations Influencing the Reproductive System of Postpartum Dairy Cows. Metabolites, 12(1), 60. https://doi.org/10.3390/metabo12010060
11. Shively, C. A., Register, T. C., Appt, S. E., Clarkson, T. B., Uberseder, B., Clear, K., Wilson, A. S., Chiba, A., Tooze, J. A., & Cook, K. L. (2018). Consumption of Mediterranean versus Western Diet Leads to Distinct Mammary Gland Microbiome Populations. Cell reports, 25(1), 47–56.e3. https://doi.org/10.1016/j.celrep.2018.08.078
12. Tufarelli, V., Puvača, N., Glamočić, D., Pugliese, G., & Colonna, M. A. (2024). The Most Important Metabolic Diseases in Dairy Cattle during the Transition Period. Animals : an open access journal from MDPI, 14(5), 816. https://doi.org/10.3390/ani14050816
13. Yan, Z., Huang, H., Freebern, E., Santos, D. J. A., Dai, D., Si, J., Ma, C., Cao, J., Guo, G., Liu, G. E., Ma, L., Fang, L., & Zhang, Y. (2020). Integrating RNA-Seq with GWAS reveals novel insights into the molecular mechanism underpinning ketosis in cattle. BMC genomics, 21(1), 489. https://doi.org/10.1186/s12864-020-06909-z
14. Zhang, G., Mandal, R., Wishart, D. S., & Ametaj, B. N. (2021). A Multi-Platform Metabolomics Approach Identifies Urinary Metabolite Signatures That Differentiate Ketotic From Healthy Dairy Cows. Frontiers in veterinary science, 8, 595983. https://doi.org/10.3389/fvets.2021.595983
ISSN 
ISSN 
