ВПЛИВ УМОВ ЕМБРІОНАЛЬНОГО РОСТУ ТА РОЗВИТКУ НА ФОРМУВАННЯ РУБЦЕВОЇ ФЕРМЕНТАЦІЇ У ТЕЛЯТ
Анотація
Особливості процесів травлення у передшлунках жуйних тварин визначається наявністю симбіонтної мікрофлори та мікрофауни. Розщеплення компонентів корму у полі гастричних тварин забезпечують понад 150 видів бактерій та біля 60 різновидів протозоа. В процесі росту та розвитку тваринного організму формуються процеси рубцевого травлення, які залежать від значної кількості факторів. Важливе значення в цьому плані набувають питання щодо зрілості організму при народженні та наступного його формування. Нами встановлено, що формування процесів рубцевого травлення у період стабілізації росту та розвитку тваринного організму залежать від ступеня зрілості його при народженні. У 6-місячних тварин, вік яких вважається періодом стабілізації функцій органів травлення, рубцева ферментація мала наступні показники. Загальна кількість мікроорганізмів у вмісті рубця більше, виявилась у тварин з високим рівнем ембріонального звʼязку, в 1,07–1,02 рази та в 1,64–1,70 рази (р<0,01). Кількість Protozoa у рубці тварин першої групи до та після годівлі була більше, ніж у телят другої групи в 1,17–1,12 рази (р<0,05) та в 1,98–1,81 рази, ніж у тварин третьої групи (р<0,001). Рід у Entodinium в рубці тварин першої групи становить 51,68 %, у телят другої групи 59,53 % та 54,09 % у тварин третьої групи від загальної кількості Protozoa. Скоротлива діяльність рубця у телят першої групи в 1,13–1,16 рази більше, ніж у телят другої та в 1,24–1,18 рази більше, ніж у тварин третьої групи (р<0,05). Час утворення осаду найменше у тварин третьої , він виявився в 1,38–1,44 рази коротше, ніж у телят першої групи (р<0,01). Активність рубцевої мікрофлори тварин першої групи була в 1,51–1,38 рази (р<0,01) та 1,67–1,61 рази менше, ніж у телят другої та третьої групи. Активність інфузорій вірогідно більше виявилась у телят другої та третьої групи в 1,39–1,38 та в 1,67–1,61 рази (р<0,01).
Посилання
2. Chase, C. (2021). Practical immunology and beef and dairy v protocols: starting from ground zero–what, when and how, in proceedings. Am. Assoc. Bov. Pract. Recent Graduate Conference; Р. 10–18.
3. Dinan, T. G., Stanton, C ., & Cryan, J. F. (2013). Psychobiotics: a novel class of psychotropic. Biol. Psychiatry. – Vol. 74, № 10. – P. 720–726. https://doi.org/biopsych.2013.05.001
4. Dinan, T. G., & Cryan, J. F. (2013). Melancholic microbes: a link between gut microbiota and depression. Neurogastroenterology. Motility. – Vol. 25, № 9. – P. 713–719. https://doi.org/10.1111/nmo.12198
5. Gibson, G. R., & Liu, C. (2019). Dynamic alterations in yak rumen bacteria community and metabolome characteristics in response to feed type. Frontiers in Microbiology. – Vol. 10. – Art. 1116. https://doi.org/10.3389/fmicb.2019.01116
6. Glassner, K. L., & Abraham, B. P. (2020). Quigley The microbiome and inflammatory bowel disease. J. of Allergy a. Clinical Immunology. – Vol. 145, № 1. – P. 16–27. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2019.11.003
7. Kambur, M. D., Zamazii, A. A., & Kolechko, A. V., Ostapenko, S. V. (2018). Vplyv proteinovoho zabezpechennia tvaryn na rubtsevu fermentatsiiu ta produktyvnist.[Effect of animal protein supply on ruminal fermentation and performance]
Naukovo-praktychnyi zhurnal: Veterynariia, tekhnolohii tvarynnytstva ta pryrodokorystuvannia.– Vyp. № 1.– S. 108–109. [in Ukrainian].
8. Kambur, M. D., Zamazii, A. A., Kolechko, A. V. (2018). Rubtseva fermentatsiia ta rezystentnist orhanizmu teliat. [Cicatricial fermentation and resistance of the body of calves] Naukovo-tekhnichnyi biuleten NDTs biobezpeky ta ekolohichnoho kontroliu resursiv APK, T. 6. № 2. [in Ukrainian].
9. Kambur, M. D., Zamazii, A. A., Kolechko, A.V. (2017). Dynamika vmistu amiaku v rubtsi teliat.[Dynamics of ammonia content in the rumen of calves] Visnyk Poltavskoi derzhavnoi ahrarnoi akademii. – № 3. – S. 59 – 62. [in Ukrainian].
10. Liu, H. (2019). Effect of dietary concentrate to forage ratio on growth performance, rumen fermentation and bacterial diversity of Tibetan sheep under barn feeding on the Qinghai-Tibetan plateau. Peer J. – Vol. 7. – Art. 7462. https:// doi.org/10.7717/peerj.7462
11. Marin, I. A. (2017). Microbiota alteration is associated with the development of stress-induced despair behavior. Sci. Rep. – Vol. 7. – Art. 43859. https://doi.org/10.1038/srep43859
12. Pitta, D. W. (2016). Metagenomic analysis of the rumen microbiome of steers with wheat-induced frothy bloat. Frontiers in Microbiology. – Vol. 7. – Art. 689. https://doi.org/10.3389/fmicb.2016.00689
13. Pitta, D. W. (2016). Metagenomic assessment of the functional potential of the rumen microbiome in Holstein dairy cows. Anaerobe. – Vol. 38. – P. 50–60. https://doi.org/10.1016/j.anaerobe.2015.12.003
14. Shreiner, A. B., Kao, J. Y., & Young, V. B. (2015). The gut microbiome in health and in disease. Current Opinion in Gastroenterology. – 2015. – Vol. 31, № 1. – P. 69–75. https://doi.org/10.1097/MOG.0000139
15. Trabi, E. В. (2019). Comparison of the rumen bacterial community, rumen fermentation and growth performance of fattening lambs fed lowgrain, pelleted or non-pelleted high grain total mixed ration. Animal Feed Science a. Technology. Vol. 253. P. 1–12. https://doi.org/10.1016/j.anifeedsci.2019.05.001
16. Yan, H., Baldridge, M. T., & King, K. Y. (2018). Hematopoiesis and the bacterial microbiome. Blood. Vol. 132, № 6. – P. 559 – 564. https://doi.org/10.1182/blood-2018-02-832519
17. Yan, H., Baldridge, M. T., & King, K. Y. (2018). Hematopoiesis and the bacterial microbiome. Blood. – Vol. 132, № 6. – P. 559–564. https://doi.org/10.1182/blood-2018-02-832519
18. Zheng, D., & Liwinski, T. (2020). Elinav Interaction between microbiota and immunity in health and disease. Cell Research. – Vol. 30, № 6. – P. 492–506. https://doi.org/10.1038/s41422-020-0332-7
19. Zitvogel, L. (2018). Cancer and the gut microbiota: an unexpected link. Science Translational Medicine. Vol. 7, № 271. – P. 271. https://doi.org/10.1126/scitranslmed.3010473
ISSN 
ISSN 
