ВПЛИВ ГОРМОНАЛЬНИХ ПРЕПАРАТІВ НА ПОКАЗНИКИ РІВНЯ ВІДТВОРЕННЯ РЕМОНТНИХ СВИНОК
Анотація
Стимуляція і синхронізація статевої охоти, а також синхронізація овуляції є ключовими біотехнологічними при-йомами промислового свинарства, які забезпечують організацію виробництва у відповідності основного принципу ком-плектації технологічних груп і розміщення свиней до вимог циклограми "пусто-зайнято". Метою нашого дослідження було вивчення впливу застосування різних гормональних препаратів для синхронізації статевої функції ремонтних сви-нок на показники відтворення. Експериментальну частину роботи проводили в умовах промислової свиноферми на ре-монтному поголів’ї великої білої породи, для цього були сформовані чотири групи-аналоги ремонтних свинок (по 5 голів у кожній) у віці 6-8 місяців з живою масою 90-110 кг. Свинкам трьох перших груп, які були дослідними, вводили препарати (відповідно до настанови): ПГ-600, Геставет, Фертіпіг. В останній групі свинки не піддавались гормональній стимуляції (контроль). Всі препарати тваринам вводили в аналогічні технологічні строки шляхом внутрішньом’язових ін’єкцій в навколовушну область у дозі 5,0 мл (однократно). У ході експерименту враховували наступні показники: ефективність приходу ремонтних свинок в охоту, тривалість терміну від обробки препаратом до часу оптимального проведення запліднення, рівень заплідненості, вихід поросят на один опорос. Отримані результати підтверджують суттєвий вплив різноманітних стресогенних технологічних чинників на формування статевої поведінки ремонтних свинок і тривалості стадії статевого збудження. Застосування препаратів ПГ-600 і Геставет показало більш високий рівень синхронізації статевого циклу в дослідних групах, а найгірший показник – (50 %) відмічено в контролі, де відстежували спонтанні статеві цикли. Найбільший вихід новонароджених поросят отримали в дослідній групі, де застосовували ПГ-600, який мав достовірну різницю як з іншими дослідними групами, так і з контролем. Експериментально встановлено, що найкращі показники відтворення отримані в дослідній групі за викори-стання однократної внутрішньом’язової ін’єкції ПГ-600 (5,0 мл), а саме: отримано опорос у всіх тварин з виходом 9,8 поросят на один опорос, що, відповідно, вірогідно вище ніж в інших дослідних групах на 1,2 (Геставет), 2,4 (Фертіпіг) і 2,8 голів у контролі за спонтанного еструсу.
Посилання
2. Бабань О. А. Принципи стимуляції статевої циклічності у свиноматок. Сучасна ветеринарна медицина. № 2, 2014. С. 41-46.
3. Бабань О. Сигнали свиноматок у процесі відтворення. Тваринництво і ветеринарія. № 7, 2017. С. 48-51.
4. Біндюг О. А., Лобченко С. Ф., Павленко О. М., Біндюг Д. О. Резерви підвищення репродуктивної здатності свинома-ток. Міжвід. темат. наук. збірник "Свинарство". Полтава, 2018. Вип. 71. С. 140-148.
5. Геставет Прост. Инструкция по применению. Laboratoria Hipra, S.A. Avda. La Selva, 2009. 135-17170 Armer (Girona), Spenish.
6. Грабенко А. А., Харенко М. І., Чекан О. М. Синхронізація опоросів – основа ритмічної технології відтворення свиней та виробництва продукції. Ветеринарна медицина України. № 6, 2012. С. 25-28.
7. Емброзе Дж. Регулювання еструсу у тваринництві. Ветеринарна практика. № 12, 2014. С. 30-35.
8. Інструкція із штучного осіменіння свиней. К.: Аграрна наука, 2003. 56 с.
9. Инструкция по применению PG-600 для стимуляции воспроизводительной функции свиноматок и ремонтных сви-нок. Google. 2020. "Эффективное свиноводство" Google. (Дата обращения Январь, 22).
10. Кондратьева Т. Н., Мочалин И. А., Котова Р. В. Совершенствование воспроизводства свиней в условиях ООО "Новгородский бекон". Google. 2020. "Эффективное свиноводство" https://cyberleninka.ru/ article/n/sviney/ (Дата обращения Январь, 20).
11. Крюков Д. Якісний ремонт поголів’я. Тваринництво і ветеринарія. № 2, 2019. С. 28-30.
12. Кяврус М. А., Козел Л. С., Козел А. А., Лойко И. М. Эффективность стимуляции репродуктивной функции свинома-ток с помощью гормонального препарата Фертипиг. Google. 2020. "Эффективное свиноводство" htpp://www.liveanimal.ru/svini/vosproizvodstvo/ (Дата обращения Январь, 19).
13. Пасюта А. Г., Гришина Л. П., Ващенко П. А., Манюненко С. А. Аналіз впливу генотипових і паратипових факторів на відтворювальні якості свиноматок великої білої породи. Міжвід. темат. наук. збірник "Свинарство". Вип. 74. Полтава, 2020. С. 34-42.
(DOI: doi.org/10.37143/0371-4365-2020-74-04).
14. Поскрябкин Н. В., Линкевич Е. И., Шейко Е. И., Зубова Т. В. Стимуляция охоты у свиноматок гормональными средствами. Зоотехническая наука Беларуси. Сб. науч. тр. РУП "БелНИИЖ". Т. 36. Жодино, 2001. С. 40-43.
15. Сідашова С.О., Сагло О.Ф., Перетятько Л.Г., Погрібна Н.М. Технологічний моніторинг заплідненості свиней при рі-зних методах відтворення. Міжвід. тематич. наук. збірник "Свинарство". Вип. 62. Полтава, 2013. С. 27-32.
16. Сідашова С. О., Сагло О. Ф. Ефективні репродуктивні технології – виробництву. Міжвід. тематич. наук. збірник "Свинарство". Вип. 67. Полтава, 2014. С. 294-297.
17. Shplevska V., Gymennу O. Effective modern methods of stimulation farrowwing sows. Науковий збірник ветеринарної медицини. Зб. наук. праць. Біла Церква, 2016. Вип. 2 (130). С. 24-28.