ПРОДУКТИВНІСТЬ МОЛОДНЯКУ КЛАРІЄВОГО СОМА (CLARIAS GARIEPINUS) ЗА ВИКОРИСТАННЯ КОМБІКОРМУ З РІЗНИМИ РІВНЯМИ ФЕРМЕНТОВАНОГО СОЄВОГО ШРОТУ ЕР500

Анотація

У статті висвітлені питання впливу згодовування комбікормів з різним рівнем заміни рибного борошна ферментованим соєвим шротом ЕР500 на живу масу та середньодобові прирости молоді кларієвого сома (Clarias gariepinus). Експериментальні дослідження проводились на базі кафедри годівлі тварин та технології кормів ім. П. Д. Пшеничного Національного університету біоресурсів і природокористування України. Було проведено науково-господарський дослід за методом груп аналогів тривалістю 56 днів, який був поділений на 4 підперіоди тривалістю 14 днів кожний. Для досліду було відібрано 600 голів молодняку кларієвого сома середньою масою 25 грам та сформовано за методом аналогів шість груп по 100 голів в кожній – контрольну та 5 дослідних. Годівлю молодняку кларієвого сома проводили комбікормом, який відрізнався рівнями введенням ферментованого соєвого шроту. Так, комбікорм контрольної групи в своєму складі мав 36% рибного борошна без додавання ферментованого соєвого шроту ЕР500, тоді як в комбікормі 2 групи вміст рибного борошна був знижений до 26 % та додано 10% ферментованого соєвого шроту ЕР500. В комбікормі для 3 групи продовжено зниження рівня рибного борошна до 21 % та збільшено рівень ферментованого соєвого шроту ЕР500 до 15 %. Спрямувавши зусилля на 100 % заміну рибного борошна комбікорми 4, 5 та 6 групи характеризується 16 %, 11 % та 0 % вмісту цього інгредієнту, тоді як ферментованого соєвого шроту ЕР500 в цих групах було 20 %, 25 % та 36 % відповідно. Зважування на 42 день досліду показало, що молодь кларієвого сома другої та третьої груп випереджали контроль за рівнем живої маси на 1,0 % та 1,6 % відповідно. Жива маса риб четвертої групи була вірогідно вищою за контроль на 2,2 % (р≤0,05). П’ята та шоста групи також вірогідно випереджали контроль на 2,5 % (р≤0,05) та 2,6 % (р≤0,05) відповідно. Заключне зважування у 56 день дослідження показало перевагу четвертої, п’ятої та шостої дослідних груп. Жива маса риб цих груп була вірогідно вищою від контролю на 3,1 % (р≤0,05) у четвертій групі, на 3,5 % (р≤0,01) у п’ятій та на 3,9 % (p≤0,01) вищою у шостій групах. Аналіз середньодобового приросту за увесь період вирощування показав, вірогідну різницю за цим показником у риб четвертої дослідної групи які перевищували контроль на 3,6 % (р≤0,05). Середньодобовий приріст в п’ятій та шостій дослідних групах також був вірогідно вищими за контрольну групу 3,9 % (р≤0,01) та 4,3 % (р≤0,01) відповідно.