Для авторів

ЗАВАНТАЖИТИ ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

Науковий журнал «Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Тваринництво»  приймає неопубліковані раніше і не подані до розгляду в інші видання статті, що місять оригінальні результати досліджень за відповідними галузевими напрямами.

Основними мовами видання є українська та англійська.

 

ПОДАННЯ МАТЕРІАЛІВ

Для опублікування статті в науковому журналі «Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Тваринництво» № 3 за 2024 необхідно до 27 серпня 2024 року заповнити довідку про автора за посиланням та надіслати на електронну пошту ls@snaubulletin.com.ua такі матеріали:

- статтю, оформлену згідно вимог;

- квитанцію про сплату публікаційного внеску (реквізити надаються автору після успішного рецензування статті).

Приклад назви файлів: Іваненко_стаття; Іваненко_квитанція

Всі матеріали, подані до редакції, підлягають науковому рецензуванню (внутрішнє анонімне).

Статті, що не відповідають наведеним нижче вимогам та інструкціям, повертають автору(-ам) із рекомендаціями на доопрацювання.

Редакція залишає за собою право змінювати назву статті, скорочувати її обсяг, вносити редакційні правки (технічне, літературне та наукове редагування).

Редакція здійснює присвоєння DOI (digital object identifier) для статей.

Реквізити для сплати публікаційного внеску редакція надає автору тільки після рецензування статті та прийняття її до публікації.

Розмір публікаційний внеску становить 600 грн (до 14 сторінок включно). Кожна додаткова сторінка сплачується окремо у розмірі 40 грн. Публікаційний внесок покриває витрати, пов’язані з рецензуванням, коректурою і редагуванням статей, макетуванням збірника та розміщенням його електронної версії.
Електронна версія журналу своєчасно розміщується у відкритому доступі на сайті видання.
За бажанням автор статті може замовити собі друкований примірник журналу. Вартість друкованого примірника – 800 гривень, які необхідно сплатити додатково до публікаційного внеску. Розсилка друкованих примірників здійснюється виключно в межах України!

Електронна версія журналу буде розміщена на сайті до 30 листопада 2024 р.
Друкована версія журналу буде відправлена авторам статей, які замовлять друкований примірник, до 31 грудня 2024 р.

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ СТАТЕЙ

Науковий журнал «Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Тваринництво» приймає неопубліковані раніше і не подані до розгляду в інші видання статті, що місять оригінальні результати досліджень за відповідними галузевими напрямами і аграрних наук та продовольства (204 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва»).

Статті подають українською або англійською мовою.

Обсяг статті – від 14 до 30 сторінок формату А4, включаючи анотації, таблиці, рисунки та бібліографічні списки. Якщо стаття містить вагомі наукові результати, за рішенням редакційної колегії її обсяг може бути збільшено.

Поля верхнє та нижнє, ліве і праве – 2,0 см; міжрядковий інтервал – 1,5; шрифт «Times New Roman» – 14; абзацний відступ – 1,25 см (не допускається створення абзацного відступу за допомогою клавіші Tab і знаків пропуску); текст вирівнюється по ширині. Обов’язковим є використання в тексті тире, а не дефіса між цифрами на означення кількісних меж від…до (наприклад, 10–15 тонн) або часового інтервалу (наприклад, 2010–2015 рр.). Між ініціалами, а також між ініціалами та прізвищем (наприклад, Іваненко І. І.), цифрами та одиницями виміру (наприклад, 10 кг, 23 °С), датами (наприклад, 2016 р., ХХ ст.), а також у назвах населених пунктів (наприклад, м. Київ) потрібно ставити нерозривний пробіл (Ctrl+Shift+Пробіл). У разі написання скорочень на зразок 90-ті рр., 2-го тощо ставлять нерозривний дефіс (Ctrl+Shift+дефіс).

Формули мають бути набрані у редакторі Equation Editor, цей редактор є внутрішнім редактором формул у Microsoft Word. Складові формул у тексті набираються курсивом.

Таблиці та рисунки повинні мати заголовок і порядковий номер. Розміщують їх після першого посилання на них у тексті. Посилання на таблицю та рисунки наводять у дужках (табл. 1, рис. 1). Рисунок повинен розташовуватися по центру і мати назву (Рис. 1. Назва рисунка).

Посилання в тексті на літературні джерела наводяться за зразком (Прізвище, рік). Наприклад, один автор – (Biró, 2014), два автори – (Kahmen & Poschlod, 2008), три і більше авторів – (Zlobin et al., 2009; Trnka et al., 2016).

ЗАБОРОНА ВИКОРИСТАННЯ НАУКОВИХ ПРАЦЬ КРАЇНИ-ОКУПАНТА

Забороняється цитування в тексті та внесення до бібліографічних списків тих джерел, які опубліковані російською мовою в будь-якій країні, а також джерел іншими мовами, якщо вони опубліковані на території росії та білорусі.

Додаткові вимоги до тексту:

- рекомендовано вживати у тексті активний залог;

- між числовими значеннями і скороченою назвою одиниці виміру величини слід ставити нерозривний інтервал (!);

- усі цитати подавати мовою статті (незалежно від мови оригіналу) і обов’язково супроводжувати їх посиланнями на джерело та конкретну сторінку (наприклад, (Ivanov, 2016, c. 23));

- абревіатуру слід уводити у текст у дужках після першого згадування відповідного повного словосполучення;

- скорочення грошових, метричних, часових одиниць (грн, мл, км, с тощо), а також скорочення млн, млрд писати без крапки;

- важливо у рукописі розрізняти символи «-», «–» та «—». Останній із них у рукописах не використовують;

- у статті не допускається скорочення наукових термінів

- обов’язковим є застосування міжнародно визнаних знаків і символів (одиниці СІ).

- назви таксонів і синтаксонів виділяються курсивом. Повна назва таксону наводиться лише один раз при першому згадуванні (Quercus robur L.). Далі у тексті назва виду подається у скороченому вигляді – Q. robur.

СТРУКТУРА СТАТТІ:

Індекс УДК (зліва без абзацного відступу);

Заголовок статті повинен коротко інформувати про її зміст, містити не більше 14 слів і бути цікавим для міжнародної наукової спільноти (великими літерами по центру).

Інформація про авторів повинна містити наступну інформацію: прізвище, ім’я, по-батькові (повністю), науковий ступінь, вчене звання, назва установи, місто, країна, ORCID, електронна пошта. Якщо автор не зареєстрований в ORCID, необхідно обов’язково створити обліковий запис за посиланням http://orcid.org/

! Якщо в статті декілька співавторів, то інформація про автора подається на кожного з них окремо.

Складові елементи статті (із виділенням по тексту статті):

  1. Вступ (Introduction) (постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з актуальними науковими і практичними проблемами, аналіз останніх досліджень та публікацій, мета власного дослідження). Всі ці складові входять до складу вступу, але як окремі елементи не виділяються. Під час аналізу останніх досліджень і публікацій, обов’язково мають бути не менше 15публікацій за останні 5 років із індексом doi, переважно англомовні.
  2. Матеріали і методи досліджень (Materials and Methods) (вихідний матеріал, методика й умови проведення досліджень). Розділ повинен містити детальну та повну інформацію щодо ходу і методи дослідження. За необхідності розділ поділяють на підрозділи.
  3. Результати (Results) (включає викладення результатів дослідження). Використовуються рисунки і таблиці.
  4. Обговорення (Discussion) (обґрунтування результатів дослідження та їх співставлення з існуючими у цій чи близькій сферах). В обговоренні необхідно узагальнити результати і порівняти їх із 10–20 результатами інших досліджень).

! Розділи «Результати» та «Обговорення» не можна об’єднувати в один розділ статті.

  1. Висновки (Conclusions) (наводяться основні результати дослідження, акцентується увага на новизні і практичному застосуванні отриманих даних, а також на перспективах подальших досліджень з цього напряму). Висновки включають 5–10 речень і подаються суцільним текстом.
  1. Бібліографічні посилання (References).

1) Перелік літературних посилань наводиться за алфавітом.

2) Загальна кількість посилань – не менше 30-ти для оригінальної статті і не менше 100 – для оглядової.

3) Опис публікації повинен включати всіх авторів, не скорочуючи їх кількість.

4) Посилання на дисертації, інтернет-публікації, автореферати, звіти, нормативні документи певних держав не бажані.

5) Оформлення літературних джерел у бібліографічному списку має відповідати вимогам стандарту American Psychological Association (АРА) (www.crossref.org). Для транслітерації українських бібліографічних джерел рекомендуємо використовувати http://ukrlit.org/transliteratsiia. Якщо літературне джерело має digital object identifier (doi), то він має бути вказаний після даних щодо цієї публікації.

Приклад оформлення бібліографічного списку:

Книги:

Author, A. A., Author, B. B., & Author, C. C. (2019). Title of book. Publishing house, City. doi

Гродзинський, Д. М. Чотиримовний словник назв рослин (українсько-російсько-англійсько-латинський). Фітосоціоцентр, Київ. doi (за наявності).

Після транслітерації назва публікації має наступний вигляд (у квадратних дужках наводиться переклад назви публікації англійською мовою у відповідності до англомовних резюме, розміщених у даних виданнях):

Grodzyns'kyj, D. M. Chotyrymovnyj slovnyk nazv roslyn (ukrai'ns'ko-rosijs'ko-anglijs'ko-latyns'kyj) [A four-language dictionary of plant names (Ukrainian-Russian-English-Latin)]. Fitosociocentr, Kyi'v, 312 (in Ukrainian). doi (за наявності).

Статті у журналах:

Author, A. A., Author, B. B., & Author, C. C. (2019). Title of article. Title of Journal, vv(n), pp–pp. doi

Zlobin, Yu. A. (2018). Algoritm ocіnky vіtalіtetu osobin roslin і vіtalіtetnoy struktury fіtopopuljacіj [An algorithm for assessing the vitality of plant individuals and the vitality structure of phytopopulations]. Chornomors’k. bot. z., 14(3), 213–226 (in Ukrainian).

  1. Анотації двома мовами (українською та англійською) із зазначенням П.І.Б. автора (авторів), назви статті, ключових слів.

Обсяг анотацій (як англійською, так і українською мовами) – 2000–2500 знаків.

Анотації мають бути чіткими, інформативними, оригінальними, змістовними, написаними якісною англійською мовою.

Текст анотації має бути структурованим і включати наступні елементи, які окремо не виділяються: вступне речення, стислий опис методів дослідження, опис основних результатів (50–70 % обсягу анотації) та лаконічні висновки. Анотація містить інформацію про основний зміст статті.

АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ

Статті у виданні перевіряються на наявність плагіату за допомогою програмного забезпечення StrikePlagiarism.com від польської компанії Plagiat.pl.

ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ СТАТТІ

УДК 636.2.082.11

ГЕНЕТИЧНІ МАРКЕРИ В СЕЛЕКЦІЇ ТА ЗБЕРЕЖЕННІ ГЕНОФОНДУ БУРОЇ ХУДОБИ СУМСЬКОГО РЕГІОНУ

Хмельничий Леонтій Михайлович
доктор сільськогосподарських наук, професор
Сумський національний аграрний університет
ORCID: 0000-0001-5175-1291
E-mail: khmelnychy@ukr.net

У статті, на підставі ретроспективних та сучасних досліджень, розглянуто важливе проблемне питання щодо збереження генофонду локальної лебединської породи в аспекті використання генетичних маркерів….
Ключові слова: лебединська порода, групи крові, мікросатилітні маркери, поліморфізм, генофонд (обсяг анотації 2000–2500 знаків)

Вступ. Інтенсифікація селекційного процесу у тваринництві несе в собі безліч ризиків.…

Матеріали і методи досліджень. Матеріалом для роботи став аналіз наукових досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів, які завдяки генетичним маркерам вивчали генофонд бурих порід…

Результати досліджень. Проведені дослідження з вивчення генофонду лебединської худоби на період її консолідованості в господарствах сумського регіону за використання поліморфізму груп крові засвідчили, що підвищену частоту у більшості стад у системі груп крові В мали алелі BGY2E2ʹOʹ, BGE2ʹOʹ, OTY2Kʹ, Oʹ, b. …

Висновки. Встановлення особливостей розподілу антигенів і алелів груп крові у різних порід бурої худоби свідчить про їх генетичну спільність у зв’язку з чим отримані популяції слід розглядати як споріднені відріддя швіцької породи.…

Бібліографічні посилання:

  1. Andreeva, S. A., Gontov, M. E., Dmitrieva, V. I. and Kol'cov, D. N., 2017. Alleli EAV-lokusa grupp krovi v markirovanii skota plemennyh stad buroj shvickoj porody [Alleles of the EAB locus of blood types in the marking of cattle of breeding herds of brown Swiss breed]. Sbornik nauchnyh trudov Severo-Kavkazskogo nauchno-issledovatel'skogo instituta zhivotnovodstva, no. 6. pp. 4–8. (in Ukrainian).

Khmelnychyi Leontiі Mykhailovych, Doctor of Agricultural Sciences, Professor, Sumy National Agrarian University (Sumy, Ukraine)
GENETIC MARKERS IN THE BREEDING AND PRESERVATION OF THE GENE POOL OF BROWN CATTLE IN THE SUMY REGION
In this article, on the basis of retrospective and modern researches, was considered the important problematic question concerning preservation of a gene pool of local Lebedyn breed in the aspect of use of genetic markers…
Key words: Lebedyn breed, blood type, microsatellite markers, polymorphism, gene pool. 

Дата надходження до редакції: 22.06.2021 р.