КСЕНОМОНІТОРИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ КОМАРІВ ЗА ДИРОФІЛЯРІОЗУ

Ключові слова: дирофіляріоз, нематоди, комарі, ксеномоніторинг, молекулярний аналіз, ПЛР

Анотація

Дирофіляріоз – це зоонозне трансмісивне захворювання, яке спричиняється нематодами Dirofilaria repens і Dirofilaria immitis. У звʼязку із кліматичними змінами захворювання активно розповсюджується з ендемічних південноєвропейських регіонів на схід та захід континенту включаючи Україну. Наявність філярій на території можна контролювати шляхом ксеномоніторингу – виявлення паразитів серед кровосисних членистоногих. У результаті дослідження видового складу комарів на території Хмельницької і Вінницької областей було встановлено, що домінантними видами є Aedes spp., Culex spp. і Anopheles spp. Порівнюючи різноманіття видів, чисельність і розподіл комарів серед приміських і міських досліджених територій, виявлено у 4,5 рази вищу концентрацію комарів у міських районах. Шляхом молекулярного скринінгу виявлено, що комарі виду Aedes spp. і Culex spp. є потенційними векторами для передачі D. repens і D. immitis, зокрема в Україні. Представлені результати вказують на наявність ризику зараження дирофіляріозом у Хмельницькій та Вінницькій областях. Серед комарів також виявлено коінвазії D. repens і D. immitis, що підкреслює важливість моніторингу та профілактичних заходів для запобігання захворюванням серед тварин та людей. У зв'язку з періодичним виявленням D. immitis у собак на території України, важливо звернути увагу на поширення цього паразита. Водночас, температурні умови та географічне розташування грають важливу роль у розподілі та поширенні захворювання. Дослідженнями встановлено можливе існування резервуарів захворювання. Здійснюючи моніторинг комарів можна вчасно виявляти території з високим ризиком зараження дирофіляріозом і вживати ефективні заходи контролю та профілактики. Це особливо важливо в контексті змін клімату та розширення ареалу потенційних комарів-переносників, що може призвести до розширення ареалів поширення захворювання. Таким чином, ксено-моніторинг комарів є ключовим елементом стратегій контролю дирофіляріозу та забезпечує ефективний моніторинг та управління цією векторно-залежною інвазією.

Посилання

1. Aonuma, H., Yoshimura, A., Perera, N., Shinzawa, N., Bando, H., Oshiro, S., Nelson, B., Fukumoto, S., & Kanuka, H. (2009). Loop-mediated isothermal amplification applied to filarial parasites detection in the mosquito vectors: Dirofilaria immitis as a study model. Parasites & vectors, 2(1), 15. https://doi.org/10.1186/1756-3305-2-15
2. Bajer, A., Alsarraf, M., Topolnytska, M. et al. Vector-borne parasites in dogs from Ukraine translocated to Poland following Russian invasion in 2022. Parasites Vectors 16, 430 (2023). https://doi.org/10.1186/s13071-023-06042-2
3. Becker N, Petric D, Zgomba M, Boase C, Madon M, Dahl CH, Kaiser A (2010) Mosquitoes and their control, 2nd edn. Springer, Heidelberg.
4. Bocková, E., Iglódyová, A., & Kočišová, A. (2015). Potential mosquito (Diptera:Culicidae) vector of Dirofilaria repens and Dirofilaria immitis in urban areas of Eastern Slovakia. Parasitology research, 114(12), 4487–4492. https://doi.org/10.1007/s00436-015-4692-8
5. Cancrini, G., Magi, M., Gabrielli, S., Arispici, M., Tolari, F., Dell'Omodarme, M., & Prati, M. C. (2006). Natural vectors of dirofilariasis in rural and urban areas of the Tuscan region, central Italy. Journal of medical entomology, 43(3), 574–579. https://doi.org/10.1603/0022-2585(2006)43[574:nvodir]2.0.co;2
6. Capelli, G., Genchi, C., Baneth, G., Bourdeau, P., Brianti, E., Cardoso, L., Danesi, P., Fuehrer, H. P., Giannelli, A., Ionică, A. M., Maia, C., Modrý, D., Montarsi, F., Krücken, J., Papadopoulos, E., Petrić, D., Pfeffer, M., Savić, S., Otranto, D., Poppert, S., … Silaghi, C. (2018). Recent advances on Dirofilaria repens in dogs and humans in Europe. Parasites & vectors, 11(1), 663. https://doi.org/10.1186/s13071-018-3205-x
7. Cielecka, D., Żarnowska-Prymek, H., Masny, A., Salamatin, R., Wesołowska, M., & Gołąb, E. (2012). Human dirofilariosis in Poland: the first cases of autochthonous infections with Dirofilaria repens. Annals of agricultural and environmental medicine : AAEM, 19(3), 445–450.
8. Czajka, C., Becker, N., Jöst, H., Poppert, S., Schmidt-Chanasit, J., Krüger, A., & Tannich, E. (2014). Stable transmission of Dirofilaria repens nematodes, northern Germany. Emerging infectious diseases, 20(2), 328–331. https://doi.org/10.3201/eid2002.131003
9. Erickson, S. M., Fischer, K., Weil, G. J., Christensen, B. M., & Fischer, P. U. (2009). Distribution of Brugia malayi larvae and DNA in vector and non-vector mosquitoes: implications for molecular diagnostics. Parasites & vectors, 2(1), 56. https://doi.org/10.1186/1756-3305-2-56
10. Ferreira, C. A., de Pinho Mixão, V., Novo, M. T., Calado, M. M., Gonçalves, L. A., Belo, S. M., & de Almeida, A. P. (2015). First molecular identification of mosquito vectors of Dirofilaria immitis in continental Portugal. Parasites & vectors, 8, 139. https://doi.org/10.1186/s13071-015-0760-2
11. Genchi, C., & Kramer, L. H. (2020). The prevalence of Dirofilaria immitis and D. repens in the Old World. Veterinary parasitology, 280, 108995. https://doi.org/10.1016/j.vetpar.2019.108995
12. Ionică, A. M., Zittra, C., Wimmer, V., Leitner, N., Votýpka, J., Modrý, D., Mihalca, A. D., & Fuehrer, H. P. (2017). Mosquitoes in the Danube Delta: searching for vectors of filarioid helminths and avian malaria. Parasites & vectors, 10(1), 324. https://doi.org/10.1186/s13071-017-2264-8
13. Jacsó, O., Mándoki, M., Majoros, G., Pétsch, M., Mortarino, M., Genchi, C. and Fok, É.. "First autochthonous Dirofilaria immitis (Leidy, 1856) infection in a dog in Hungary" Helminthologia, vol.46, no.3, 2009, pp.159-161. https://doi.org/10.2478/s11687-009-0030-y
14. Kemenesi, G., Kurucz, K., Kepner, A., Dallos, B., Oldal, M., Herczeg, R., Vajdovics, P., Bányai, K., & Jakab, F. (2015). Circulation of Dirofilaria repens, Setaria tundra, and Onchocercidae species in Hungary during the period 2011-2013. Veterinary parasitology, 214(1-2), 108–113. https://doi.org/10.1016/j.vetpar.2015.09.010
15. Latrofa, M. S., Montarsi, F., Ciocchetta, S., Annoscia, G., Dantas-Torres, F., Ravagnan, S., Capelli, G., & Otranto, D. (2012). Molecular xenomonitoring of Dirofilaria immitis and Dirofilaria repens in mosquitoes from north-eastern Italy by real-time PCR coupled with melting curve analysis. Parasites & vectors, 5, 76. https://doi.org/10.1186/1756-3305-5-76
16. Masny, A., Sałamatin, R., Rozej-Bielicka, W., & Golab, E. (2016). Is molecular xenomonitoring of mosquitoes for Dirofilaria repens suitable for dirofilariosis surveillance in endemic regions?. Parasitology research, 115(2), 511–525. https://doi.org/10.1007/s00436-015-4767-6
17. Rishniw, M., Barr, S. C., Simpson, K. W., Frongillo, M. F., Franz, M., & Dominguez Alpizar, J. L. (2006). Discrimination between six species of canine microfilariae by a single polymerase chain reaction. Veterinary parasitology, 135(3-4), 303–314. https://doi.org/10.1016/j.vetpar.2005.10.013
18. Romanenko, T., Hunchenko, N., Kharkhun, T., Kardupel, L., Honcharenko, L., & Higgs, S. (2021). Surveillance of Mosquitoes (Diptera, Culicidae) in Kyiv, Ukraine Between 2013 and 2017. Vector borne and zoonotic diseases (Larchmont, N.Y.), 21(3), 200–207. https://doi.org/10.1089/vbz.2020.2666
19. Rossi, A., Peix, Á., Pavlikovskaya, T., Sagach, O., Nikolaenko, S., Chizh, N., Kartashev, V., Simón, F., & Siles-Lucas, M. (2015). Genetic diversity of Dirofilaria spp. isolated from subcutaneous and ocular lesions of human patients in Ukraine. Acta tropica, 142, 1–4. https://doi.org/10.1016/j.actatropica.2014.10.021
20. Rusev, I. T., Zakusylo, V. M., Vynnyk, V. D. & Radkov, D. V.Faunistychni kompleksy krovosysnykh komariv u urbanizovanykh biotsenozakh mista Odesy ta yikh rol u tsyrkuliatsii arbovirusiv. [Faunal complexes of blood-sucking mosquitoes in urbanized biocenoses of the city of Odessa and their role in the circulation of arboviruses]. Veterynarna medytsyna.2012. Vyp. 96. S. 195-197. http://nbuv.gov.ua/UJRN/vetmed_2012_96_77 [in Ukrainian]
21. Sałamatin, R. V., Pavlikovska, T. M., Sagach, O. S., Nikolayenko, S. M., Kornyushin, V. V., Kharchenko, V. O., Masny, A., Cielecka, D., Konieczna-Sałamatin, J., Conn, D. B., & Golab, E. (2013). Human dirofilariasis due to Dirofilaria repens in Ukraine, an emergent zoonosis: epidemiological report of 1465 cases. Acta parasitologica, 58(4), 592–598. https://doi.org/10.2478/s11686-013-0187-x
22. Sassnau, R., Kohn, M., Demeler, J., Kohn, B., Müller, E., Krücken, J., & von Samson-Himmelstjerna, G. (2013). Is Dirofilaria repens endemic in the Havelland district in Brandenburg, Germany?. Vector borne and zoonotic diseases (Larchmont, N.Y.), 13(12), 888–891. https://doi.org/10.1089/vbz.2012.1293
23. Sheremet, V.P. Krovosysni komari Ukrayiny. Navch. posibnyk dlya studentiv biolohichnoho fakulʹtetu. [Blood-sucking mosquitoes of Ukraine. Education a guide for students of the Faculty of Biology] K.: RVTS. «Kyyivsʹkyy universytet». 1998. 34 s. [in Ukrainian]
24. Simón, F., Siles-Lucas, M., Morchón, R., González-Miguel, J., Mellado, I., Carretón, E., & Montoya-Alonso, J. A. (2012). Human and animal dirofilariasis: the emergence of a zoonotic mosaic. Clinical microbiology reviews, 25(3), 507–544. https://doi.org/10.1128/CMR.00012-12
25. Șuleșco, T., von Thien, H., Toderaș, L., Toderaș, I., Lühken, R., & Tannich, E. (2016). Circulation of Dirofilaria repens and Dirofilaria immitis in Moldova. Parasites & vectors, 9(1), 627. https://doi.org/10.1186/s13071-016-1916-4
26. Tahir, D., Bittar, F., Barré-Cardi, H., Sow, D., Dahmani, M., Mediannikov, O., Raoult, D., Davoust, B., & Parola, P. (2017). Molecular survey of Dirofilaria immitis and Dirofilaria repens by new real-time TaqMan® PCR assay in dogs and mosquitoes (Diptera: Culicidae) in Corsica (France). Veterinary parasitology, 235, 1–7. https://doi.org/10.1016/j.vetpar.2017.01.002
27. Thanchomnang, T., Intapan, P. M., Tantrawatpan, C., Lulitanond, V., Chungpivat, S., Taweethavonsawat, P., Kaewkong, W., Sanpool, O., Janwan, P., Choochote, W., & Maleewong, W. (2013). Rapid detection and identification of Wuchereria bancrofti, Brugia malayi, B. pahangi, and Dirofilaria immitis in mosquito vectors and blood samples by high resolution melting real-time PCR. The Korean journal of parasitology, 51(6), 645–650. https://doi.org/10.3347/kjp.2013.51.6.645
28. Tomchyshyna, N . I. & Kovalenko, S. L. Kamyanets-Podilskyy rayon (1923—1998 rr.): [Information guide. Kamianets-Podilskyi region (1992-1998)]. Informatsiynyy dovidnyk. Kam'yanetsʹ-Podilʹsʹkyy, 1998. S. 29 [in Ukrainian]
29. Wikipedia Vinnytsia URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Vinnytsia#Climate
30. Younes, L., Barré-Cardi, H., Bedjaoui, S., Ayhan, N., Varloud, M., Mediannikov, O., Otranto, D., & Davoust, B. (2021). Dirofilaria immitis and Dirofilaria repens in mosquitoes from Corsica Island, France. Parasites & vectors, 14(1), 427. https://doi.org/10.1186/s13071-021-04931-y
31. Zittra, C., Kocziha, Z., Pinnyei, S., Harl, J., Kieser, K., Laciny, A., Eigner, B., Silbermayr, K., Duscher, G. G., Fok, É., & Fuehrer, H. P. (2015). Screening blood-fed mosquitoes for the diagnosis of filarioid helminths and avian malaria. Parasites & vectors, 8, 16. https://doi.org/10.1186/s13071-015-0637-4
Опубліковано
2024-06-19
Як цитувати
Полюхович, В. І. (2024). КСЕНОМОНІТОРИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ КОМАРІВ ЗА ДИРОФІЛЯРІОЗУ. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Ветеринарна медицина, (1(64), 53-57. https://doi.org/10.32782/bsnau.vet.2024.1.8