Проростання гібридного насіння картоплі під впливом радіаційного опромінення
Анотація
Стаття присвячена визначенню реакції гібридного насіння в процесі проростання на обробку γ-опроміненням. Основною відмінністю її результатів являється дослідження взаємного впливу двох методів: іонізованого опромінення та міжвидової гібридизації на життєздатність та проростання ботанічного насіння.
Одним із завдань експерименту було визначити загальний вплив на проростання насіння γ-опроміненням незалежно від специфічності спадковості досліджуваного матеріалу. Виявлено, що найбільшим стимулюючим ефектом на енергію проростання була доза 200 Гр, що дозволило отримати на 11,2 % більше наклюнутого насіння. Близькі дані з контролем одержані у варіанті з дозою 150 Гр. Навпаки, життєздатність гібридного насіння значно знизилась за використання дози 100 Гр – на 26,5 %. Значною мірою викладене стосувалось частки всього пророслого насіння.
Доведена специфічність реакції потомства комбінацій на γ-опроміненням. Стосовно життєздатності насіння найкращою вона була в комбінації 10.6Г38 х Тирас – 74,9 %. Невеликою мірою їй поступались у цьому відношенні популяції 10.6Г38 х Лєтана і 08.195/73 х Подолія. Протилежне стосувалось схрещувань 08.195/73 х Подолія і 08.195/73 х Лєтана через невдале поєднання спадковості беккроса 08.195/73 та сортів Подолія і Лєтана.
Виявлено специфічне співвідношення між спадковістю гібридного насіння та впливу радіаційного опромінення на його життєздатність і польову схожість. Стосовно першого показника виділилась популяція 08.195/73 х Лєтана, у якої у кожному з варіантів мало місце перевищення контролю з максимальною різницею 74 % за дози опромінення 150 Гр. За винятком варіанта з опроміненням в 100 Гр, викладене стосувалось потомства 10.6Г38 х Лєтана. Специфічність взаємного впливу спадковості потомства популяції 08.195/73 х Подолія у відсутності стимулюючої дії на життєздатність насіння радіаційного опромінення.
Позитивно вплинуло на лабораторну схожість насіння використання радіаційного опромінення з дозою 150 і 200 Гр в комбінації 10.6Г38 х Лєтана. Тільки в популяціях 08.195/73 х Межирічка і 08.195/73 х Лєтана стимулюючий ефект на життєздатність насіння мала доза 200 Гр. Однакові результати з контролем отримані від використання згаданої дози в популяції 08.195/73 х Подолія. Лише серед потомства з походженням 10.6Г38 х Тирас в усіх варіантах, порівняно з контролем, мало місце зниження життєздатності гібридного насіння.
Посилання
2. Avdyukhina, V. M., Bliznyuk, U. Yu., Borschegovskaya, P. Yu, Ilyushin, A. S., Levin, I. S., Studenikin, F. R., & Chernyaev, A. P. (2016). Change of the kinetics of potato tuber sprouting after X-ray irradiation, Scientific notes of the Faculty of Physics M. V. Lomonosov Moskow State University, 3, 163701-1–163701-3.
3. Rezaee, M., Almassi, M., Majdabadi, A., Minaei, S., & Khodaddi, M. Potato (2011). Sprout and Tuber Quality afte Post Treatment with Gamma Irradiation on Different Dates, J. Agr. Sci. Tech.,13, 829–842.
4. Marcu, D., Damian, G., Cosma, C., & Cristea, V. (2013). Gamma radiation effects on seed germination, growth and pigment content, and ESR study of induced free radicals in maize (Zea mays). J. Biol Phys, 39(4), 625–634.
5. Toni, A. Wiendl, T. A., Wiendl, F. W., Arthur, P. B., Franco, S. S., Franco, J. G., & Arthur, V. (2013). Effects of gamma radiation in tomato seeds. International Nuclear Atlantic Conference – INAC, Recife, PE, Brazil, November (24-29 2013 y.), 42–45.
6. Podgaeckij, A. A. (2012). Mezhvidovaja gibridizacija v selekcii kartofelja v Ukraine [Interspecific hybridization in potato breeding in Ukraine]. Vavilovskij zhurnal genetiki i selekcii. 16(2), 471–479 (in Russian).
7. Podgajec'kyj, A. A. (2004). Harakterystyka genetychnyh resursiv kartopli ta i'h praktychne vykorystannja. [Characteri-zation of potato genetic resources and their practical use]. Genetychni resursy roslyn, 1, 103–110 (in Ukrainian).
8. Podgajec'kyj, A. A. (2018). Teoretychni osnovy stvorennja vyhidnogo selekcijnogo materialu kartopli [Theoretical ba-ses of creation of the original breeding material of potatoes]. Mater. mizhnar. nauk.-prak. konf. «Goncharivs'ki chytannja», pry svjachenoi' 89-richchju z dnja narodzhennja M. D. Goncharova (24-25 travnja 2018 r.). Sumy, 16–18 (in Ukrainian).
9. Gruneberg, W., Mwanga, R., Andrade, M., & Espinosa, J. (2009). Selection methods Part 5: Breeding Clonally Propageted Crops. In: Ceccareli S., Guimaraes E. P., Weltzien E. Plant Breeding and farmer Participation, FAO, Rome, 275–322.
10. Sharma, R., Bhardwaj, V., Dalamu, D. (2014). Identification of elite Potato Genotypes Possessing Multiple Disease Resistance Genes through Molecular Approaches, Scienta Horticulturae, 2014, 179, 204–211.
11. Gopal, J., & Oyama, K. (2005). Genetic Bace of Indian Potato Selections as Revealed by Pedigree Analysis, Eu-phytica, 142, 23–31.
12. Podgaietskyi, A. A., Kravchenko, N. V., Kruchko, L. V. (2015). Prospects of Source Material Selection of Potato with the Participation of Mexican Wild Species of Productivity. Potato-growing, Proceedings, Minsk, 23, 113–123 (in Russian).
13. Podgaietskyi, A. Ad., Kravchenko, N. V., & Podgaietskyi, A. An. (2017). Results of use in potato selection of inter-specific hybrids with participation of S. bulbocastanum Dun. Proceedings on Applid Botany, Genetics and Breeding, 178(2), 33–37 (in Russian).
14. Bado, Souleymane, Rafiri, Matumelo Alice, El-Achouri, Kaoutar, Sapey, Enoch, Nielen, Stephan, Ghanim, Abdelbagi Mukhtar Ali, Forster, Brian Peter & Laimer, Margit (2016). In vitro methods for mutation induction in potato (Solanum tu-berosum L.), African Journal of Biotechnology, 15(39), 2132–2145.
15. Kutsenko, V. S, Osipchuk, A. A, & Podgayetsky, A. A. (2002). Metodychni rekomendacii' shhodo provedennja doslidzhen' z kartopleju [Methodology for conducting the study with potatoes]. Nemishajeve (in Ukrainian).
16. Zhatova, H. O. (2009). General seed studies. University Book, Sumy (in Ukraine).
ISSN 
ISSN 
