ПРОДУКТИВНІСТЬ КУРЧАТ-БРОЙЛЕРІВ ЗА ВВЕДЕННЯ У КОМБІКОРМ ДРІЖДЖІВ SACCHAROMYCES CEREVISIAE
Анотація
В даний час існує проблема отримання екологічно чистої продукції, що не приносить шкоди людині.
Протягом багатьох років основним засобом контролю кишкової мікрофлори птиці були кормові антибіотики. Однак, вони мають ряд суттєвих недоліків, зокрема, здатність до накопичення їх залишкових кількостей у продуктах птахівництва та розвитку стійкості й адаптації мікроорганізмів до даних препаратів у результаті їх тривалого застосування.
У науковій літературі з’явилася інформація за результатами досліджень про накопичення та збереження в органах і тканинах антибіотиків після забою тварин. Ці негативні сторони при використанні антибіотиків спонукають виробників тваринницької продукції шукати нові препарати для стимулювання росту й розвитку курчат-бройлерів, замість заборонених в Європі кормових антибіотиків.У зв’язку з цим у нас в країні й за кордоном збільшилися дослідження з вивчення і створення препаратів, альтернативних антибіотиків. До них можна віднести пробіотики й ферментні препарати.
Введення пробіотиків у технологію вирощування молодняка – найбільш сучасний спосіб профілактики шлунково-кишкових захворювань, заснований на екологічно безпечних механізмах підтримки високого рівня колонізаційної резистентності кишечника. Використання ферментних препаратів здатне підвищити кількість корисних бактерій у кишечнику, надають позитивну дію на гнильні й умовно-патогенні мікроорганізми шлунково-кишкового тракту, а також поліпшують склад мікрофлори травного тракту (Isolauri et al., 2001; Czap & Orishhuk, 2015).
Дослідження, спрямовані на вивчення впливу кормових дріжджів препарату як окремо, так і при комплексному використанні у складі пробіотичного комплексу на продуктивність й якісні показники м’яса курчат-бройлерів, є актуальними, становлять великий науковий та практичний інтерес.
Доведено, що введення їх до раціону курчат-бройлерів сприяє підвищенню продуктивності та покращенню перетравності поживних речовин раціону
Посилання
2. Bokun, A. A., 2004. Prymenenye probyotykov v zhyvotnovodstve [Poultry]. Issue. 6, pp. 11–15.
3. Ehorov, B. V. and Kuzmenko, Yu. Ya., 2014. Rol probyotykov v kormlenyy zhyvotnыkh y selskokhoziaistvennoi ptytsы [Collection of scientific works of young scientists, graduate students and students of ONAHT]. – Odesa. pp. 27–29.
4. Zhyla, Y. Y., Kotsiumbas, Y. Ya and Shkyl, M. Y., 2011. Morfolohycheskye yssledovanyia orhanov ymmunnoi systemы tsupliat-broilerov pry klynycheskom yspыtanyy эffektyvnosty probyotyka [Materials of the XVII All-Russian Scientific and Methodological Conference on Animal Pathological Anatomy], pp. 141–144.
5. Kaminska, M. V., Kolisnyk, H.V. and Boretska, N.I., 2009. Diia biomasy drizhdzhiv Saccharomyces cerevisiae ta Phaffia rhodozyma na sklad mikrobiotsenozu kyshechnyka yaponskykh perepeliv [Veterinary biotechnology]. Issue.15, pp. 134–137.
6. Lenkova, T. N., Ehorova, T. A. and Menshenyn, Y. A., 2013. Novыi probyotyk A2 [Poultry]. Issue 4, pp. 23-26.
7. Matrosova, Yu. V., 2011. Эffektyvnost yspolzovanyia probyotykov v kormlenyy ptytsы. Yzvestyia Orenburhskoho hosudarstvennoho ahrarnoho unyversyteta. Issue. 4 (32-1), pp. 184-186.
8. Otchenashko, V. V., 2013. Probiotyky – alternatyvnyi sposib vyrishennia problem ptakhivnytstva. [elektronnyi resurs].
9. Orishchuk, O. S., Tsap, S. V. and Izhboldina, O. O., 2019. Efektyvnist vykorystannia aktyvnykh drizhdzhiv u hodivli ptytsi na yakisni pokaznyky yaiets [Collection of scientific works of BNAU]. Bila Tserkva. Issue. 2(150), pp. 64-71.
10. Orischuk, O., Tsap, S., Ruban, N. and Khmeleva, E., 2017. Use of feed additives on the palm fat base in feeding of laying hens [Collection of scientific works of Vinnytsia National Agrarian University. Agricultural science and food technology]. Vinnytsia. Issue. 2(96), pp. 67-72.
11. Tuliakova, T. V., Paskhyn, A. U. and Sedov, V. Yu., 2004. Drozhzhevыe ekstrakty. [Food Industry]. Issue. 6, pp. 591–594.
12. Tsap, S. V. and Orishchuk, O. S., 2015. Vplyv kompleksnykh kormovykh dobavok z vvedenniam palmovoho zhyru na produktyvnist ta histolohichnu budovu pechinky broileriv. [Collection of scientific works of BNAU]. Bila Tserkva. Issue. №2 (120), pp. 165-168.
13. Anadyn, A, Martonez-Larranaga, M. and Aranzazu-MartHnez, M., 2006. Probiotics for animal nutrition in the European Union. Regulation and Safety Assessment. Regulatory Toxicology. Pharmacology. Pharmacology. p. 45.
14. Gruzauskas, R., Raceviciute-Stupeliene, A., Sasyte, V., Semaskaite, A., Miezeliene, A., Alencikiene, G., Tevelis, V. and Gimbutas, A., 2007. Effects of enzymes, organic acids mixture and prebiotics on productivity of broiler chickens and sensory attributes of the meat. Veterinarija ir zootechnika. Lietuvos veterinarijos akademija. Kaunas. Issue. 37 (59), pp. 13-19.
15. McFarland, L. and Bernasconi, P., 2003. Saccharomyces boulardii: a review of an innovative biotherapeutic agent // Microb. Ecol. Health Dis, 6. pp. 157-171.
16. Orishchuk, O.S. Tsap, S.V., Chernenko, O.M., Darmogray, L.M., Chernenko, O.I. and Mykytiuk, V.V., 2019. Environmental justification forusing of active yeast in laying hens diet. Ukrainian Journal of Ecology. issue 9(2), pp .189-194.
ISSN 
ISSN 
