ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА МЕДОВОГО ЗАПАСУ ПРИРОДНИХ ФІТОЦЕНОЗІВ ДЛЯ БДЖОЛИНИХ СІМЕЙ ПОЛІССЯ УКРАЇНИ
Анотація
Визначили основні види медоносних рослин, за даними фенологічних спостережень встановили початок та три-валість їх цвітіння на території Житомирського Полісся. Встановили площі медоносів, біологічний та фактичний медо-вий запас у радіусі продуктивного льоту бджіл. Зробили порівняльну оцінку стану кормової бази природних угідь для бджолиних сімей за 2010 та 2020 роки. Для дослідження створили два стаціонари, які знаходились один на сході другий на заході, Житомирського Полісся (радіоактивно забруднена та чиста зона). Аналіз кормового запасу за 2010 і 2020 роки показав, що природні фітоценози забезпечують безперервну медоносну базу для розвитку бджолиних сімей та виробни-цтва меду. Така кормова база не може змінюватися швидкими темпами з року в рік, на відміну від посівів сільськогоспо-дарських медоносних культур, і господарська дільність людини протягом 10 років мала мінімальний вплив на її стан. Лісові угіддя забезпечують бджолині сім’ї якісним нектаром та пилком, коли на сільськогосподарських угіддях, луках, медоноси ще не цвітуть. Вплив несприятливих погодних умов на виділення нектару менше позначається на рослинах лісових угідь, ніж це буває на відкритих територіях.
Посилання
2.Гайдукевич, М. (2016). Медоносні рослини дендрофлори Чернелицького лісництва: аналіз та охорона (Прут-Дністровське межиріччя) Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, (7) с.40-44.
3.Волкотруб Н. В., & Волкотруб С. О.(2018) Сучасний стан і перспективи підвищення ефективності галузі бджільницт-ва. Ніжин. С 371.
4.Вербельчук С. П., Кривий М. М., Васенков Г. І., Вербельчук Т. В., & Діхтяр, О. О. (2017). Біоценози лісу та їх медова продуктивність на Поліссі Житомирщини. Аграрна наука та харчові технології, (3), 129-140.
5.Farshid Abedi, Saeedeh Ghasemi, Tahereh Farkhondeh (2021). Possible Potential Effects of Honey and Its Main Components Against Covid-19 Infection. PubMed, March 30, 2021. https://doi.org/10.1177/1559325820982423
6.Khandkar Shaharina Hossain,Md. Golzar Hossain,Akhi Moni,Md. Mahbubur Rahman,Umma Habiba Rahman,Mohaimanul Alam,Sushmita Kundu,Md. Masudur Rahman,Md. Abdul Hannan,Md Jamal Uddin, (2020). Prospects of honey in fighting against COVID-19: pharmacological insights and therapeutic promises. Heliyon. 6(12). doi:10.1016/j.heliyon.2020.e05798
7.Терентьєв А. Ю. (2015). Характеристика структури лісів Полісся України. Лісове і садово-паркове господарство, (7). С.15.
8.Поліщук В. П, Білоус В. І. (1972) Медоносні дерева і кущі Київ. Урожай, С.159.
9. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.polissia.com/pryroda.html
10.Бєльська, О. В. (2020). Сучасні проблеми функціонування Поліського природного заповідника в умовах зміни клі-мату. Житомир. С.67.
11.Поліщук В. П. (2001). Бджільництво. Київ . Вища школа.с. 287.
12.Букалова Н., Приліпко Т., Богaтко Н., Лясотa В. (2018). Оцінювання деяких показників якості та безпеки меду квіт-кового гомогенізованого. Кам’янецьПодільський, С. 26-29.
13.Шамро, М. О., Кошова, Л. М., & Кулинич, І. М. (2017). Підвищення значущості лук і пасовищ для бджільництва за рахунок підсіву медоносних рослин. Бджільництво України, (2), 178-182.
14. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://esu.com.ua › search_articles › id=19265
15.Броварський В.Д та ін.,(2017) Методика дослідної справи у бджільництві. Київ. с. 166 .
16.Статистичний збірник «Тваринництво України, 2019 рік».(2020) Київ: Державна служба статистики України. С.20, 147.