МОЛОЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ КОРІВ ЗА ДІЇ НАНОКАРБОКСИЛАТІВ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ
Анотація
У статті наведенні результати впливу мікроелементів у формі нанокарбоксилатів та препарату Кватронан-Se на показники молочної продуктивності корів української чорно-рябої молочної породи при застосуванні їх з метою підвищення рівня заплідненості. Також були проведенні дослідження з визначення концентрації досліджуваних мікроелементів в молоці піддослідних тварин. Для постановки дослідження було сформовано 4 групи – контрольна і три дослідні. Тваринам уводили препарати на 10, 11 та 12 день статевого циклу, І дослідній – Cu, Se, Mn, Cr, ІІ – Кватронан-Se(Cu, Ge, Mn, Cr, Se), ІІІ- Cu, Ge, Mn, Cr і контрольній фізіологічний розчин. Препарати уводили підшкірно за лопаткою. Було відібрано 5 проб молока з 9 по 13 день статевого циклу. За результатами дослідження було встановлено, що рівень кожного мікроелемента на 9 день був нижчим порівняно з 13 днем, але знаходився в фізіологічних межах. Найбільші зміни спостерігались у вмісті Cr, на 13 день його рівень становив 0,0655 мг/л, що на 24,4% вище порівняно з 9 днем. Динаміка Mn свідчить, що рівень цього показника підвищився лише на 5,6%. Порівняльний аналіз контрольної і дослідної групи свідчить, що концентрація Ge, Se та Mn, на 13 день у дослідній групі був на 9%, 2,7% та 9% вище порівняно з контролем. Тоді, як рівень Cu та Cr був однаковий і становив 0,035мг/л та 0,0655 мг/л. Показники середньодобового надою свідчать препарати при трикратному уведенні не мають негативного впливу на надій, оскільки у всіх групах на 13 день спостерігається підвищення середньодобового надію на 12,9%, 4,4%, 2,8%, 8,9% у контрольній, І, ІІ та ІІІ дослідній групі відповідно. Порівняльний аналіз показників вмісту жиру в молоці свідчить, що у контрольній та І дослідній групі різниця між 9 та 13 днем становила 1% Аналіз вмісту білка показав, що значних змін в динаміці цього показника у всіх групах не спостерігалось. Також слід відмітити, що найвищий показник заплідненості був у ІІ дослідній групі, що на 40% вище порівняно з контролем та на 20% з І та ІІІ дослідними групами.
Посилання
2. Hruntkovskyi, M. S., Sheremeta, V. I. & Kaplunenko, V. H. (2015) Vidtvoriuvalna zdatnist koriv za vykorystannia preparatu Nanovulin –VRKh [Eproductive ability of cows using drug Nanovulin-VHR]. Rozvedennia i henetyka tvaryn, 49, 199-203. (in Ukrainian)
3. Doletskyi, S. P. (2012). Mineralne zhyvlennia tvaryn ta umist mikroelementiv i vazhkykh metaliv u kormakh riznykh rehioniv Ukrainy za suchasnykh ekolohichnykh umov [Mineral nutrition of animals and the content of trace elements and heavy metals in fodder of different regions of Ukraine under modern ecological conditions]. Naukovyi visnyk Natsionalnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy, 172 (4), 94-99. (in Ukrainian)
4. Kalynovskyi, H. M., Revunets, A. S. & Hryshchuk, H. P. (2009). Hormonalnyi ta mikroelementnyi sklad tkanynnoho preparatu fetoplatsentatu, vyhotovlenoho z matky riznykh vydiv tvaryn [Hormonal and microelemental composition of the tissue preparation of fetoplacenta, made from the uterus of various animal species]. Naukovyi visnyk NUBiP, 136, 76-81. (in Ukrainian)
5. Lytvynenko, D. Yu. (2012). Nanotekhnolohii u veterynarnii medytsyni [Nanotechnology in veterinary medicine]. Naukovyi visnyk Natsionalnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy, 172 (1) 228-231. (in Ukrainian)
6. Pelekhatyi, M. S. ta in. (1999). Vidtvoriuvalna zdatnist chorno-riabykh koriv riznoho pokhodzhennia i henotypiv v umovakh ukrainskoho Polissia [Reproductive capacity of black-spotted cows of different origins and genotypes in the conditions of Ukrainian Polissia]. Rozvedennia i henetyka tvaryn. Ahrarna nauka, 31-32, 180–182. (in Ukrainian)
7. Sakhanda, I. V., Polova, Zh. M. (2014). Aktualnist farmatsevtychnoi rozrobky preparativ midi [Relevance of pharmaceutical development of copper preparations]. Ukrainskyi naukovo-medychnyi molodizhnyi zhurnal, 3, 138-140. (in Ukrainian)
8. Fedoruk, R., Khomyn, M. & Kropyvka, S. (2014). Vykorystannia nanokarboksylativ: korovy – produktyvnishi, moloko – pozhyvnishe [Use of nanocarboxylates: cows are more productive, milk is more nutritious]. Tvarynnytstvo Ukrainy, 6, 26-30. (in Ukrainian)
9. Shatorna, V. F., Harets, V. I., Savenkova, O.O. & Kolosova I. I. (2013). Doslidzhennia vplyvu nanometaliv na stan reproduktyvnoi funktsii v eksperymenti [Study of the influence of nanometals on the state of reproductive function in an experiment]. Tavrycheskyi medyko-byolohycheskyi vestnyk, 16(1), 246-250. (in Ukrainian) 10. Shkurko, T. (2004). Vidtvorna zdatnist importnoi holshtynskoi porody v period aklimatyzatsii. [Reproductive capacity of the imported Holstein breed during the acclimatization period] Tvarynnytstvo Ukrainy, 9, 18–21. (in Ukrainian)
11. Ianovych, V. H. & Solohub, L. I. (2000) Biolohchni osnovy transformatsii pozhyvnykh rechovyn u zhuinykh tvaryn [Reproductive capacity of the imported Holstein breed during the acclimatization period]. Lviv: „Triada plius”, 384. (in Ukrainian)
12. Bykadorov, P.P. (2015). Relationship Аnalysis of milk production and reproductive ability of black and white cattle in the conditions of Donbass. Russian Journal of Agricultural and Socio-Economic Sciences, 12 (48) 49-52.
13. Dobson, H., Smith, R.F., Royal, M.D. Knight, C.H. & Sheldon, I. M. (2007). The high producing dairy cow and its reproductive performance. Reprod Domest Anim., 42(2), 17-23.
14. Hostetler, C. et al. (2003). The role of essential trace elements in embryonic and fetal development in livestock. The Veterinary Journal, 2, 125–139.
15. Kala, R., Samková E., Pecová, L., Hanuš, O., Sekmokas, K. & Riaukienė, D. (2018). An Overview of Determination of Milk Fat: Development, Quality Control Measures, and Application. Acta Universitatis Agriculturae et Silviculturae Mendelianae Brunensis, 66(4), 1055-1064.
16. Scott, N. R. (2005). Nanotechnology and animal health. Rev. Sci. Tech. Off. Int. Epiz, 24 (1), 425-432.
17. Shkirin, A.V., Ignatenko, D. N., Chirikov, S. N., Bunkin, N. F. & Gudkov, S.V. (2021). Analysis of Fat and Protein Content in Milk Using Laser Polarimetric Scatterometry. Agriculture, 11, 1028-1038.
ISSN 
ISSN 
