ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА ВПЛИВУ ВИРОЩУВАННЯ ТЕЛИЦЬ І ГОДІВЛІ КОРІВ НА НАДОЇ

Анотація

Викладено результати досліджень щодо впливу інтенсивності вирощування телиць і рівня годівлі корів на надої у високопродуктивному стаді фермерського господарства «Альфа». З’ясовано механізми та закономірності цього впливу. Матеріалом для досліджень послужили дані про надої, витрачання кормів та вирощування телиць у різні періоди функціонування господарства. Зокрема, контролювали вказані показники у два трирічних періоди: попередній – з 2007 по 2009 рік; та наступний – з 2012 по 2014 рік. Було проаналізовано динаміку надоїв та основних показників годівлі й вирощування молодняку за попередній та наступний періоди. З використанням дисперсійного аналізу встановлено вірогідність відмінностей між надоями, рівнем вирощування та годівлі у різні контрольовані періоди, а також ступені та характеристики впливів періоду на вказані показники. З метою розробки моделі оцінки надою за показниками рівнів годівлі корів та інтенсивності вирощування телиць застосовували покроковий множинний регресійний аналіз з використанням у якості залежної змінної річних надоїв, а у якості незалежних змінних – різних показників годівлі й вирощування телиць. Виявлено, що надої на фуражну корову у ФГ «Альфа» з плином часу закономірно підвищуються. Так, при середніх надоях у попередній період (2007-2009 роки) 6062 кг, в наступному періоді (2012-2014 роки) вони збільшилися до 7838 кг, тобто на 1776 кг. Ступінь впливу періоду на надій становить η²=88,2% (p = 0,005). Вплив ураховуваного періоду на середньодобовий приріст телиць дорівнює η²=72,3%. При цьому середньодобовий приріст телиць на вирощуванні збільшився з 640 г у попередній до 817 г у наступний період, або на 27,7 % при вірогідній різниці між періодами (p = 0,032). Динаміка витрат кормів на годівлю корів протягом проаналізованого відрізку часу мала позитивну тенденцію. Зокрема, у 2012-2014 роках рівень годівлі корів становив у середньому 80,4 ц к.од. на корову за рік, а порівняно з попереднім періодом він збільшився на 17,2 ц к.од. (27,2 %). Однак ця різниця не вірогідна (p = 0,083). Ще один важливий контрольований нами показник годівлі – кількість витрачених концентрованих кормів. Встановлено, що відсоток концентрованих кормів у структурі раціонів збільшився з 32,6 % у попередній до 36,9 % у наступний період, хоча ця різниця (4,6 %) є не вірогідною (p = 0,267). Розроблено досить точну (R² = 0,979) та вірогідну (p = 0,001) регресійну модель прогнозування надою на фуражну корову на основі показників живої маси телиць у віці 18 місяців та частки концентрованих кормів у раціонах. Жива маса телиць у віці 18 місяців має значно більший вплив на прогнозований надій, аніж частка концентрованих кормів, про що свідчать відмінності стандартизованих коефіцієнтів регресії β по цих показниках (0,885 σ_надою/σ_{живої маси} проти 0,230 σ_надою/σ_{%концентратів} відповідно).