ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ ТОКСИЧНОСТІ ВЕТЕРИНАРНОГО ЗАСОБУ «АСПІР-35»

Тетяна Іванівна Фотіна; Григорій Юрійович Гаврилюк

doi:10.32782/bsnau.vet.2024.4.15

Тетяна Іванівна Фотіна Сумський національний аграрний університет https://orcid.org/0000-0001-5079-2390
Григорій Юрійович Гаврилюк Сумський національний аграрний університет https://orcid.org/0009-0004-7759-799X

DOI: https://doi.org/10.32782/bsnau.vet.2024.4.15

Ключові слова: «Аспір-35», щури, миші, доза, летальність, токсичність

Анотація

Вплив теплового стресу є серйозною проблемою, яка спричиняє економічні втрати для птахівництва. Тепловий стрес чинить шкідливий вплив на фізіологічні реакції, такі як імунітет, окислювальний стрес, кишкові та м’язові функції. Тепловий стрес впливає на споживання корму, антиоксидантну систему, функцію мітохондрій і експресію білка теплового шоку; порушує вільнорадикальний гомеостаз організму і реорганізує використання білка, жиру та енергії; це згодом впливає на продуктивність, відтворення та здоров'я тварин. Мета роботи – проведення токсикологічної оцінки ветеринарного препарату «Аспір – 35» виробництва НВФ «Бровафарма» (Україна). У роботі були застосовані методики: статистичні, дослідження фізіологічного стану, патологоанатомічні, гістологічні, гематологічні. У статті наведено результати вивчення токсичності ветеринарного препарату «Аспір-35» на лабораторних тваринах. Препарат «Аспір-35» при пероральному одноразовому введенні в дозах 1250, 2500 та 5000 мг/кг маси тіла не викликав загибелі піддослідних щурів та мишей. На підставі проведених досліджень, можна зробити висновок, що максимальна доза препарату «Аспір – 35», яка не викликає загибелі піддослідних щурів та мишей при одноразовому пероральному введенні (ЛД0) є більшою за дозу 5000 мг/кг маси тіла. На цій підставі, препарат «Аспір-35» можна віднести до 4 класу небезпеки згідно до Міжнародного стандарту ГОСТ 12.1.007-76, або до категорії 5 за Міжнародною глобальною класифікацією Global Harmonized System, (GHS), так як ЛД50 препарату «Аспір-35» при пероральному надходженні буде перевищувати 5000 мг/кг маси тіла. Препарат «Аспір-35» в дозі 0,5 мл/кг маси тіла (в двадцять п’ять разів збільшеній максимальній терапевтичній дозі передбаченій для лікування молодняку великої рогатої худоби) при підшкірному введенні впродовж 18 діб не спричиняв негативної та шкодочинної дії на організм піддослідних щурів, не впливав на їх ріст та розвиток, не спричиняв змін відносної маси внутрішніх органів та не призводив до змін гематологічних показників у піддослідних тварин. При розтині тварин не спостерігали видимих патологічних змін у внутрішніх органах та тканинах щурів. Також не реєстрували достовірних змін у відносних масових коефіцієнтах внутрішніх органів щурів до маси тіла щурів в кінці дослідження. Подальші дослідження будуть черговим етапом передреєстраційних випробувань, спрямованих на вивчення токсичності препарату «Аспір-35» при повторних уведеннях на птиці (підгостра токсичність при пероральному введенні), що є обов’язковим матеріалом розділу «Дослідження щодо безпеки і залишків» досьє на даний лікарський засіб.

Посилання

1. Avdosieva, I. K., Kaplunenko, V. G., Zhyla, N. I., & Chaikovska, O. I. (2021). Heat stress management strategies in poultry. Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology, 22(2), 15-24.
2. Bednar-Friedl B. et al. Europe. In: Climate Change (2022) : Impacts, Adaptation and Vulnerability. Cambridge University Press, 2022. P. 1817–1927. DOI: https://doi.org/10.1017/9781009325844.015 .
3. Bilal, R. M., Hassan, F. U., Farag, M. R., Nasir, T. A., Ragni, M., Mahgoub, H. A., & Alagawany, M. (2021). Thermal stress and high stocking densities in poultry farms: Potential effects and mitigation strategies. Journal of Thermal Biology, 99, 102944.
4. Borovska H., Khokhlov V. (2023). Climate data for Odesa, Ukraine in 2021–2050 based on EURO-CORDEX simulations. Geoscience Data Journal. 2023. Advance online publication. DOI: https://doi.org/10.1002/gdj3.197
5. Goel, A. (2021). Heat stress management in poultry. Journal of Animal Physiology and Animal Nutrition, 105(6), 1136-1145.
6. Heat stress in poultry is a growing practical and economic problem. Poultry breeding. u.a. 2019. No. 7-8 (19-20).
7. IPCC. Climate Change 2022: Impacts, Adaptation and Vulnerability. Cambridge University Press, 2022. 3056 p. DOI: https://doi.org/10.1017/9781009325844
8. IPCC. Climate Change Information for Regional Impact and for Risk Assessment (2023). In: Climate Change 2021: The Physical Science Basis. Cambridge : Cambridge University Press, 2023. P. 1767–1926. DOI: https://doi.org/10.1017/9781009157896.014
9. IPCC. Sections. In: Climate Change 2023: Synthesis Report. IPCC, 2023. P. 35–115. DOI: https://doi.org/10.59327/IPCC/AR6-9789291691647
10. Kaliuzhna, T. M., & Fotin, O. V. (2023). Determination of the influence of incombivit and aspir-35 drugs on productivity, egg quality, hematological indicators and serum indicators of laying hens, when used during the summer season. Bulletin of Sumy National Agrarian University. The Series: Veterinary Medicine, (3(62), 37-43.
11. Karkach P.M. (2024) Poultry stress and potential mitigation strategies: a monograph. Bila Tserkva: BNAU. 73 p
12. Karkach, P. M., Burlaka, A. WITH. (2023, May). Problems and risks of organic poultry farming.In The 17th International scientific and practical conference “System analysis and intelligent systems for management”(May 02–05, 2023) Ankara, Turkey. International Science Group. 2023. 482 p.
13. Khvostyk V.P. Prevention of thermal stress in poultry (2021). State Poultry Research Station of the National Academy of Sciences URL: http://avianua.com/ua/index.php/statty-popticevodstvu/tekhnolohiia-ptakhivnytstva/113-teploviy-stres-pticy.
14. Kumar, R., Chandar, B., & Parani, M. (2018). Use of succinic & oxalic acid in reducing the dosage of colistin against New Delhi metallo-β-lactamase-1 bacteria. The Indian journal of medical research, 147(1), 97–101. https://doi.org/10.4103/ijmr.IJMR_1407_16
15. Levchenko, I. WITH. (2020) Determining the effect of stocking density on thermal comfort of poultry. X International Scientific and Practical Internet Conference, April 2-3, 2020. Dnipro, T. 1. 811 p.
16. Maurin J., Korchzhynskyi M. (2017) The impact of heat stress on poultry: how to reduce the impact and prevent loss of productivity in summer? URL: http://vitab.com.ua/2017/12/01/521/.
17. Oh, S. M., Hosseindoust, A., Ha, S. H., Mun, J. Y., Moturi, J., Tajudeen, H., Choi, Y. H., Lee, S. H., & Kim, J. S. (2023). Importance of dietary supplementation of soluble and insoluble fibers to sows subjected to high ambient temperatures during late gestation and effects on lactation performance. Animal nutrition (Zhongguo xu mu shou yi xue hui), 16, 73–83. https://doi.org/10.1016/j.aninu.2023.10.004
18. Preclinical research of veterinary medicines / I.Ya. Kotsyumbas, O.H. Malik, I.P. Paterega [etc.]; under the editorship I.Ya. Kotsyumbas. – L.: Triada plus, 2006. – 360 p.
19. Pyasetska S. V., Shcheglov O. M. (2023). The modern nature of changes in the average monthly air temperature during 2006-2020. Bulletin of Kharkiv National University named after V. N. Karazin. The series "Geology. Geography. Ecology". Issue 58. S. 217–230. DOI: https://doi.org/10.26565/2410-7360-2023-58-17 .
20. Stresses in poultry farming: molecular mechanisms. URL: https://propozitsiya.com/ua/stresi-v-ptahivnictvi-molekulyarni-mehanizmi.
21. Tang, S., Yin, B., Song, E., Chen, H., Cheng, Y., Zhang, X., Bao, E., & Hartung, J. (2016). Aspirin upregulates αB-Crystallin to protect the myocardium against heat stress in broiler chickens. Scientific reports, 6, 37273. https://doi.org/10.1038/srep37273
22. Zaika, S., Kot, T., Guralska, S., Khomenko, Z., Dubovy, A. (2023). Morphological changes in the adrenal glands of chickens under heat stress. Scientific Messenger of Lviv National University of Verterinary Medicine & Biotechnologies Series: Veterinary Sciences, 25 (110).