ВИЗНАЧЕННЯ ТОКСИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПРЕПАРАТУ «КОМБІЙОД»

Тетяна Іванівна Фотіна; Людмила Володимирівна Вареник

doi:10.32782/bsnau.vet.2023.4.19

Тетяна Іванівна Фотіна https://orcid.org/0000-0001-5079-2390
Людмила Володимирівна Вареник https://orcid.org/0000-0002-7675-7216

DOI: https://doi.org/10.32782/bsnau.vet.2023.4.19

Ключові слова: препарат «Комбійод», екологічно-безпечний препарат, токсичність, небезпечні сполуки, лабораторні тварини, повідон-йод, антибіотикорезистентність

Анотація

Боротьба зі стійкістю до антибіотиків сьогодні є світовим пріоритетом. Стійкість до антибіотиків значною мірою пов’язана з надмірним використанням антибіотиків і недостатньою обізнаністю про проблему. Стійкість до антибіотиків становить величезну загрозу людству. Враховуючи широке використання антибіотиків у сільському господарстві, є потреба у впровадженні та використанні екологічно-безпечних антимікробних засобів. Метою цього експерименту було дослідити токсичності препарату «Комбійод», як альтернативного антимікробного препарату. Метою роботи було дослідити гостру токсичність та нешкідливість препарату «Комбійод». Матеріали екперименту – розчин червоно-коричневого кольору зі слабким запахом йоду, 1 мл препарату містить: повідон-йод – 200 мг, натрію селеніт – 1,2 мг. Досліди проводили в умовах сертифікованого віварію Регіонального центру РЦ «ЕКОМЕДХІМ» Сумського державного університету та Сумського національного аграрного університету. Усі експерементальні дослідження на лабораторних тваринах виконувались відповідно до директиви 2010/63/ЄС. Параметри гострої токсичності при одноразовому введенні досліджували на 40 білих мишах масою 19,0 – 20,3 г та 40 білих щурах масою 185 – 205 г. Встановлення параметрів токсичності при тривалому пероральному введенні проводили на 18 щурах вагою 190±5,0 г поділених рівнозначно на 3 групи, які підбиралися за принципом попередніх груп. За допомогою співвідношення масових коефіцієнтів нутрощів до маси тіла забитих щурів дослідної та контрольної груп встановлювали вплив препарату на стан внутрішніх органів. Визначення шкірно-резорбтивної дії проводили на білих мишах масою тіла 21-24 г. Місцеву подразнюючу дію визначали методом нашкірних аплікацій на 10 кролях масою тіла 2,75±0,25 кг. Для дослідження шкідливої дії на слизову оболонку очей методом кон’юктивальної проби було використано 6 дослідних груп кролів по 3 тварини в кожній. При пероральному введенні препарату «Комбійод» в дозах 4,024; 50; 100; 500; 1500; 2500 та 5000 мг/кг маси тіла змін в клінічному стані піддослідних тварин та загибелі не виникало. При тривалому пероральному введенні препарату протягом 30 діб в дозах 4,024 мг/кг та 2500 мг/кг маси тіла змін в клінічному статусі та поведінкових реакціях щурів не відмічалося. Негативного впливу на систему кровотворення препарат не чинить. Робочий розчин препарату у концентрації 0,002% не викликає алергічних реакцій. За результатами експерименту встановлено, що даний препарат відповідно до Міжнародного стандарту ГОСТ 12.1.007-76 можна віднести до ІV класу токсичності (малотоксичні речовини), а за Міжнародною глобальною класифікацією Global Harmonized System, (GHS) до категорії 5. Перспективою подальших досліджень у цьому напрямку є визначення дії препарату «Комбійод» на якість та безпеку продуктів птахівництва.

Посилання

1. Larsson, D. G. J., & Flach, C. F. (2022). Antibiotic resistance in the environment. Nature reviews. Microbiology, 20(5), 257–269. https://doi.org/10.1038/s41579-021-00649-x
2. Bengtsson-Palme, J., Kristiansson, E., & Larsson, D. G. J. (2018). Environmental factors influencing the development and spread of antibiotic resistance. FEMS microbiology reviews, 42(1), fux053. https://doi.org/10.1093/femsre/fux053
3. Karkman, A., Pärnänen, K., & Larsson, D. G. J. (2019). Fecal pollution can explain antibiotic resistance gene abundances in anthropogenically impacted environments. Nature communications, 10(1), 80. https://doi.org/10.1038/s41467-018-07992-3
4. Khare, T., Anand, U., Dey, A., Assaraf, Y. G., Chen, Z. S., Liu, Z., & Kumar, V. (2021). Exploring Phytochemicals for Combating Antibiotic Resistance in Microbial Pathogens. Frontiers in pharmacology, 12, 720726. https://doi.org/10.3389/fphar.2021.720726
5. Bigliardi, P. L., Alsagoff, S. A. L., El-Kafrawi, H. Y., Pyon, J. K., Wa, C. T. C., & Villa, M. A. (2017). Povidone iodine in wound healing: A review of current concepts and practices. International journal of surgery (London, England), 44, 260–268. https://doi.org/10.1016/j.ijsu.2017.06.073
6. Alam, M. F., Safhi, M. M., Moni, S. S., & Jabeen, A. (2016). In Vitro Antibacterial Spectrum of Sodium Selenite against Selected Human Pathogenic Bacterial Strains. Scientifica, 2016, 9176273. https://doi.org/10.1155/2016/9176273
7. Thirunavukkarasu, C., Premkumar, K., Sheriff, A. K., & Sakthisekaran, D. (2008). Sodium selenite enhances glutathione peroxidase activity and DNA strand breaks in hepatoma induced by N-nitrosodiethylamine and promoted by phenobarbital. Molecular and cellular biochemistry, 310(1-2), 129–139. https://doi.org/10.1007/s11010-007-9673-5
8. Yang, Y., Huang, F., Ren, Y., Xing, L., Wu, Y., Li, Z., Pan, H., & Xu, C. (2009). The anticancer effects of sodium selenite and selenomethionine on human colorectal carcinoma cell lines in nude mice. Oncology research, 18(1), 1–8. https://doi.org/10.3727/096504009789745647
9. Hesketh J. (2008). Nutrigenomics and selenium: gene expression patterns, physiological targets, and genetics. Annual review of nutrition, 28, 157–177. https://doi.org/10.1146/annurev.nutr.28.061807.155446
10. Flohe, L., Günzler, W. A., & Schock, H. H. (1973). Glutathione peroxidase: a selenoenzyme. FEBS letters, 32(1), 132–134. https://doi.org/10.1016/0014-5793(73)80755-0
11. Spallholz J. E. (1994). On the nature of selenium toxicity and carcinostatic activity. Free radical biology & medicine, 17(1), 45–64. https://doi.org/10.1016/0891-5849(94)90007-8
12. Hora, P.I., Pati, S.G., McNamara, P.J., & Arnold, W.A. (2020). Increased use of quaternary ammonium compounds during the SARS-CoV-2 pandemic and beyond: Consideration of environmental implications. Environmental Science & Technology Letters, 7(9), 622-631. doi: 10.1021/acs.estlett.0c00437
13. Matsuzaki, S., Azuma, K., Lin, X., Kuragano, M., Uwai, K., Yamanaka, S., & Tokuraku, K. (2021). Farm use of calcium hydroxide as an effective barrier against pathogens. Scientific Reports, 11(1), article number 7941. doi: 10.1038/s41598-021-86796-w.
14. Wang Y., Wang X., Zhang H. Fotina, H., & Jiang, J. (2021). Preparation and characterization of monoclonal antibodies with high affinity and broad class specificity against zearalenone and its major metabolites. Toxins, 13(6), article number 383. doi: 10.3390/toxins13060383
15. Zheng, G., Filippelli, G.M., & Salamova, A. (2020). Increased indoor exposure to commonly used disinfectants during the COVID-19 pandemic. Environmental Science & Technology Letters, 7(10), 760-765. doi: 10.1021/acs.estlett.0c00587.
16. Wang, J., Shen, J., Ye, D., Yan, X., Zhang, Y., Yang, W., Li, X., Wang, J., Zhang, L., & Pan, L. (2020). Disinfection technology of hospital wastes and wastewater: Suggestions for disinfection strategy during coronavirus Disease 2019 (COVID-19) pandemic in China. Environmental Pollution, 262, article number 114665. doi: 10.1016/j.envpol.2020.114665.
17. Gavaric, N., Mozina, S.S., Kladar, N., & Bozin, B. (2015). Chemical profile, antioxidant and antibacterial activity of thyme and oregano essential oils, thymol and carvacrol and their possible synergism. Journal of Essential Oil Bearing Plants, 18(4), 1013-1021. doi: 10.1080/0972060X.2014.971069
18. Myszka, K., Schmidt, M. T., Majcher, M., Juzwa, W., Olkowicz, M., & Czaczyk, K. (2016). Inhibition of quorum sensing-related biofilm of Pseudomonas fluorescens KM121 by Thymus vulgare essential oil and its major bioactive compounds. International Biodeterioration & Biodegradation, 114, 252-259. doi: 10.1016/j.ibiod.2016.07.006.
19. Ferreira, G., Rosalen, P.L., Peixoto, L.R., Pérez, A., Carlo, F., Castellano, L., Lima, J.M., Freires, I.A., Lima, E.O., & Castro, R.D. (2017). Antibiofilm Activity and Mechanism of Action of the Disinfectant Chloramine T on Candida spp., and Its Toxicity against Human Cells. Molecules, 22(9), article number 1527. doi: 10.3390/molecules22091527.
20. Benhalima, L., Amri, S., Bensouilah, M., & Ouzrout, R. (2019). Antibacterial effect of copper sulfate against multidrug resistant nosocomial pathogens isolated from clinical samples. Pakistan Journal of Medical Sciences, 35(5), 1322-1328. doi: 10.12669/pjms.35.5.336.
21. Portier, E., Bertaux, J., Labanowski, J., & Hechard, Y. (2016). Iron Availability Modulates the Persistence of Legionella pneumophila in Complex Biofilms. Microbes and Environments, 31(4), 387-394. doi: 10.1264/jsme2.ME16010.
22. Aiken, S.S., Cooper, J.J., Florance, H., Robinson, M.T., & Michell, S. (2015). Local release of antibiotics for surgical site infection management using high-purity calcium sulfate: An in vitro elution study. Surgical Infections, 16(1), 54-61. doi: 10.1089/sur.2013.162.