ПРОФІЛАКТИКА ВИНИКНЕННЯ КЕТОЗУ У КОРІВ ПІСЛЯ ОТЕЛЕННЯ НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ ГЕМАТОЛОГІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ

Вікторія Анатоліївна Грек

doi:10.32782/bsnau.vet.2024.2.2

Вікторія Анатоліївна Грек Сумський національний аграрний університет https://orcid.org/0000-0001-9662-5176

DOI: https://doi.org/10.32782/bsnau.vet.2024.2.2

Ключові слова: кетоз, корови, морфологія та біохімія крові, отелення

Анотація

Гіперкетонемія є всесвітньою проблемою для високопродуктивних корів. Це найважливіше метаболічне захворювання у молочних корів в Україні та інших країнах, яке є типовим захворюванням для виробництва. У корів кетоз найчастіше розвивається в перші два місяці лактації. В роботі представлені результати дослідження корів після отелення з ознаками кетозу. Метою дослідження було обстеження молочних корів після отелення із високим ризиком виникнення кетозу та розробити стратегію профілактики. Загалом у дослідженні було задіяноо 40 корів породи голштин після отелення. Тварини отелилися у січні 2024 року і нормально доїлися протягом перехідного періоду. Тваринам згодовували однакові загальні змішані раціони, до складу яких входили концентрати, соєвий шрот, кукурудзяний силос, сіно люцерни, сіно тимофіївки, ферментні, мінеральні та вітамінні добавки. Доїли двічі на день вранці та ввечері. Забір крові проводили 1 раз на 3 доби (8 разів через 21 добу від отелення) у післяпологовому перехідному періоді. Добовий надій у тварин дослідної групи був вище на 7–9 добу 9,42 %; 10–12 добу 9,02 %; на 13–15 добу – 6,35 %; на 16–18 добу – 10,38 %; на 19–21 добу –15,27 %. Частота виникнення кетозу у дослідній групі мала максимальний показник на дев’яту добу досліджень. Середній об’єм еритроцитів був більше у групі корів з кетозом на 9,73 %. Кількість ретикулоцитів у дослідній групі тварин був вище на 53,75 %. Кількість нейтрофілів була нижче у хворих на субклінічний кетоз корів на 15,07 %, лімфоцитів – на 21,53 %; моноцитів – на 29,54 %, еозинофілів – на 47,82 % та базофілів – на 40,0 %, порівняно з контролем. Для ознак кетозу характерним є підвищення β-гідроксибутирату, глюкози, загального білірубіну, неетерифікованих жирних кислот та глобулінів. При цьому у хворих тварин знижувався вміст тригліцеридів та холестерину, порівняно з контрольними. Активність лужної фосфатази була нижче у хворих тварин на 10,95 %, лактат-дегідрогенази – на 10,05 %, амілази – на 23,79 %, ліпази – на 15,64 %, порівняно з контрольною групою.

Посилання

1. Antanaitis, R., Juozaitienė, V., Televičius, M., Malašauskienė, D., Urbutis, M., & Baumgartner, W. (2020). Relation of Subclinical Ketosis of Dairy Cows with Locomotion Behaviour and Ambient Temperature. Animals : an open access journal from MDPI, 10(12), 2311. https://doi.org/10.3390/ani10122311
2. Chisato, K., Yamazaki, T., Kayasaki, S., Fukumori, R., & Oikawa, S. (2023). Epidemiological Features of Postpartum Subclinical Ketosis in Dairy Herds in Hokkaido, Japan. Animals : an open access journal from MDPI, 14(1), 144. https://doi.org/10.3390/ani14010144
3. Compton, C. W., Young, L., & McDougall, S. (2015). Subclinical ketosis in post-partum dairy cows fed a predominantly pasture-based diet: defining cut-points for diagnosis using concentrations of beta-hydroxybutyrate in blood and determining prevalence. New Zealand veterinary journal, 63(5), 241–248. https://doi.org/10.1080/00480169.2014.999841
4. Couperus, A. M., Schroeder, F., Hettegger, P., Huber, J., Wittek, T., & Peham, J. R. (2021). Longitudinal Metabolic Biomarker Profile of Hyperketonemic Cows from Dry-Off to Peak Lactation and Identification of Prognostic Classifiers. Animals : an open access journal from MDPI, 11(5), 1353. https://doi.org/10.3390/ani11051353
5. de Almeida, A. M., Alvarenga, P., & Fangueiro, D. (2020). The dairy sector in the Azores Islands: possibilities and main constraints towards increased added value. Tropical animal health and production, 53(1), 40. https://doi.org/10.1007/s11250-020-02442-z
6. EFSA Panel on Animal Health and Animal Welfare (AHAW), Nielsen, S. S., Alvarez, J., Bicout, D. J., Calistri, P., Canali, E., Drewe, J. A., Garin-Bastuji, B., Gonzales Rojas, J. L., Gortázar Schmidt, C., Herskin, M., Michel, V., Miranda Chueca, M. Á., Padalino, B., Roberts, H. C., Spoolder, H., Stahl, K., Velarde, A., Viltrop, A., De Boyer des Roches, A., … Winckler, C. (2023). Welfare of dairy cows. EFSA journal. European Food Safety Authority, 21(5), e07993. https://doi.org/10.2903/j.efsa.2023.7993
7. Ha, S., Kang, S., Jeong, M., Han, M., Lee, J., Chung, H., & Park, J. (2023). Characteristics of Holstein cows predisposed to ketosis during the post-partum transition period. Veterinary medicine and science, 9(1), 307–314. https://doi.org/10.1002/vms3.1006
8. Ha, S., Kang, S., Jeong, M., Han, M., Lee, J., Chung, H., & Park, J. (2023). Characteristics of Holstein cows predisposed to ketosis during the post-partum transition period. Veterinary medicine and science, 9(1), 307–314. https://doi.org/10.1002/vms3.1006
9. Hartinger, T., Castillo-Lopez, E., Reisinger, N., & Zebeli, Q. (2024). Elucidating the factors and consequences of the severity of rumen acidosis in first-lactation Holstein cows during transition and early lactation. Journal of animal science, 102, skae041. https://doi.org/10.1093/jas/skae041
10. Marutsova, V., Binev, R., & Marutsov, P. (2015). Comparative clinical and haematological investigations in lactating cows with subclinical and clinical ketosis. Macedonian Veterinary Review, 38(2), 159-166. https://doi.org/10.14432/j.macvetrev.2015.04.042
11. Rutten, C. J., Velthuis, A. G. J., Steeneveld, W., & Hogeveen, H. (2013). Invited review: sensors to support health management on dairy farms. Journal of dairy science, 96(4), 1928–1952. https://doi.org/10.3168/jds.2012-6107
12. Sammad, A., Khan, M. Z., Abbas, Z., Hu, L., Ullah, Q., Wang, Y., Zhu, H., & Wang, Y. (2022). Major Nutritional Metabolic Alterations Influencing the Reproductive System of Postpartum Dairy Cows. Metabolites, 12(1), 60. https://doi.org/10.3390/metabo12010060
13. Stangaferro, M. L., Wijma, R., Caixeta, L. S., Al-Abri, M. A., & Giordano, J. O. (2016). Use of rumination and activity monitoring for the identification of dairy cows with health disorders: Part III. Metritis. Journal of dairy science, 99(9), 7422–7433. https://doi.org/10.3168/jds.2016-11352
14. Stone, A. E., Jones, B. W., Becker, C. A., & Bewley, J. M. (2017). Influence of breed, milk yield, and temperaturehumidity index on dairy cow lying time, neck activity, reticulorumen temperature, and rumination behavior. Journal of dairy science, 100(3), 2395–2403. https://doi.org/10.3168/jds.2016-11607
15. Yan, Z., Huang, H., Freebern, E., Santos, D. J. A., Dai, D., Si, J., Ma, C., Cao, J., Guo, G., Liu, G. E., Ma, L., Fang, L., & Zhang, Y. (2020). Integrating RNA-Seq with GWAS reveals novel insights into the molecular mechanism underpinning ketosis in cattle. BMC genomics, 21(1), 489. https://doi.org/10.1186/s12864-020-06909-z