ПОСТОДИПЛОСТОМОЗ РИБИ НА СУМЩИНІ
Анотація
Рибництво та виробництво аквакультури на Сумщині має великі перспективи. Захворювання риби знижують товарні, якісні та поживні властивості риби та рибопродукції, призводять до великих економічних збитків, знижують конкурентоздатність господарств. Окрема група збудників захворювань (зоонозів) може спричиняти захворювання спільні для людей та риби. Експериментальні дослідження проводилися впродовж 2022-24 року на кафедрі вірусології, патанатомії та хвороб птиці Сумського національного аграрного університету, рибницьких господарствах та річках Сумської області. В результаті аналізу досліджень проведеним при вилові риби з річок Сумщини встановлені випадки, коли виловлювали рибу з ознаками постодиплостомозу. Середня екстенсивність інвазії склала 13,68 %. Найбільші показники інтенсивності інвазії були відзначені у червонопірок, вони склали від 3 до 12 екземплярів. В той же час мінімальні показники інтенсивності інвазії склали у ляща (1-3 екземплярів). Дослідження проведені в ставових господарствах дозволили встановити закономірність, що постодиплостомоз виявляли в господарствах в яких не використовують спуск води та літування ставків. Дані заходи в повній мірі забезпечують профілактику постодиплостомозу риби. Дослідження проведені в господарстві «Бджола» Сумського району дозволили встановити вплив збудника постодиплостомозу на характер росту риби та її вгодованість. При цьому нами були порівняні показники вгодованості коропів за Фультоном уражених збудником постодиплостомозу та неуражених коропів. Аналіз даних наведених в таблиці вказує на вірогідний (Р≤0,05) негативний вплив збудника постодиплостомозу на довжину тіла та вгодованість риби. Збудник постодиплостомозу в процесі взаємодії з своїм господарем-рибою знижував ріст, вгодованість та вагу, порівняно з аналогічними неураженими рибами-аналогами в цій же водоймі при тих же самих умовах вирощування. На наступному етапі досліджень була проведена ветеринарно-санітарна оцінка риби за органолептичними та біохімічними показниками. В результаті проведених досліджень встановлено, що риба з ознаками постодиплостомозу за основними показниками відповідає вимогам доброякісної риби, проте має гірші товарні властивості, так як на поверхні та плавцях присутні чорні цятки. Також при проведенні біохімічних досліджень визначено, що уражена риба має підвищений рівень кислотності, вологи, показника в реакції з реактивом Неслера, порівняно з неураженою рибою, проте ці значення знаходяться в допустимих межах і риба може бути направлена в заклади громадського харчування, де буде оброблена по підсиленому термічному режиму.
Посилання
2. Anton-Pardo, M., Hlaváč, D., Bauer, C., & Adámek, Z. (2020). Environmental and biotic variables in carp (Cyprinus carpio) ponds: organic vs. conventional management. Aquaculture international, 28, 1621-1637.
3. Cech, G., Sándor, D., Molnár, K., Varga, Á., Caffara, M., Fioravanti, M. L., Buchmann, K., & Székely, C. (2020). Digenean trematodes in Hungarian freshwater aquacultures. Food and waterborne parasitology, 22, e00101. https://doi.org/10.1016/j.fawpar.2020.e00101
4. Dahno, I.S., Panasenko, O.S., & Dahno, G.P. (2010). Helmintozy ryb u pryrodnykh stavkakh Sumshchyny [Helminthiasis of fish in natural ponds of Sumshini]. Naukovyj visnyk NUBiP, 151(2), 55–57 (in Ukrainian).
5. Davydov, O.M. & Temnikhanov, Yu.D. (2004). Osnovi veterinarno-sanitarnogo kontrolyu v ribnictvi: posibnik [Fundamentals of Veterinary and Sanitary Control in Fisheries: а guide]. Kyiv: INCOS, 144 p. (in Ukrainian).
6. Flores-Lopes, F. (2014). The occurence of black spot disease in Astyanax aff. fasciatus (Characiformes: Characidae) in the Guaíba Lake basin, RS, Brazil. Brazilian journal of biology = Revista brasleira de biologia, 74 3 Suppl 1, S127-34 .
7. Fotina, T. I., & Yarmoshenko, Yu. H. (2023). Stan akvakultury ta parazytarni khvoroby stavovykh ryb na Sumshchyni [The state of aquaculture and parasitic diseases of stocked fish in Sumy region]. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. Seriia: Veterynarna medytsyna, (4(63), 128-133. https://doi.org/10.32782/bsnau.vet.2023.4.20 (in Ukrainian).
8. Fotina1, T. I., Petrov, R. V., Nazarenko, S. M., & Fotin, A. I. (2017). Sanitarno-mikrobiolohichni pokaznyky ryby urazhenoi opistorkhozom ta rezhymy yii znezarazhennia [Sanitary and microbiological indicators of fish affected by opisthorchosis and its disinfection regimes]. Problemy zooinzhenerii ta veterynarnoi medytsyny, (1), 87-91.
9. Fotina2, T. I., Petrov, R. V., Nazarenko, S. M., Chemych, M. D. (2017). Osoblyvosti rozpovsiudzhennia opistorkhozu u pryrodnykh oseredkakh Cumskoi oblasti [Peculiarities of the distribution of opisthorchosis in natural centers of the Sumy region]. Veterynarna medytsyna,103. 405-408.
10. Fotina, T.I., Berezovsky, A.V., Petrov, R.V. et al. (2013). Veterynarno-sanitarna ekspertyza ryby, morskykh ssavtsiv ta bezkhrebetnykh tvaryn [Veterinary and sanitary examination of fish, marine mammals and invertebrates] Vinnytsia: New Book, 120 p. (in Ukrainian).
11. Fotina, T.I., Petrov, R.V., & Fotina, O.O. (2022). Epidemiolohichna sytuatsiia z opistorkhozu v Sumskii oblasti [Epidemiological situation of opisthorchiasis in Sumy region]. Materialy Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii. Bila Tserkva S. 43-45. (in Ukrainian).
12. Galat, V.F., Berezovskiy, A.V., Soroka, N.M. et al. (2009). Parazitologiya ta invazijni hvorobi tvarin: pidruchnik [Parasitology and invasive diseases of animals: a textbook]. K.: Harvest, 368 p. (in Ukrainian).
13. Iqbal, Zafar & Shukerova, Sonya & Minhas, Imtiaz (2014). Occurrence of Black spot disease in fry of Labeo rohita (Hamilton) from carp hatchery Lahore, Pakistan. Canadian Journal of Pure and Applied Sciences. 8. 2727-2731.
14. Kotelevych, V., Huralska, S., & Hоncharenko, V. (2023). Veterynarno-sanitarna otsinka ryby tamoreproduktiv za pokaznykamy yakosti i bezpechnosti [Veterinary and sanitary assessment of fish andseafood by quality and safety indicators]. Scientific Progress & Innovations, 26 (3), 103–112. doi: 10.31210/spi2023.26.03.19
15. Lane, R., & Morris, J. (2000). Biology, prevention, and effects of common grubs (digenetic trematodes) in freshwater fish.
16. Markovic, M.D., Ćirković, M., Aleksic, N., Milošević, N., Bjelić-Čabrilo, O., Ljubojević, D.B., Aksentijevic, K., & Radojičić, M. (2012). Posthodiplostomatosis in a fishpond in Serbia. Acta Veterinaria-beograd, 62, 101-109.
17. Mente, E., Karalazos, V., Karapanagiotidis, I. T., & Pita, C. (2011). Nutrition in organic aquaculture: an inquiry and a discourse. Aquaculture Nutrition, 17(4), e798-e817.
18. Ondračková, M., Dávidová, M., Gelnar, M., & Jurajda, P. (2006). Susceptibility of Prussian carp infected by metacercariae of Posthodiplostomum cuticola (v. Nordmann, 1832) to fish predation. Ecological Research, 21, 526-529.
19. Ondraèková, M., Bartosova, S., Valová, Z., Jurajda, P., & Gelnar, M. (2004). Occurrence of black-spot disease caused by metacercariae of Posthodiplostomum cuticola among juvenile fishes in water reservoirs in the Morava River basin. Acta Parasitologica, 49(3), 000-000.
20. Osorio-Sarabia, D. G., Pérez-Ponce de León, & L., J., García-Márquez. (1986). Helmintos de peces en Pátzcuaro, Michoacán II: Estudio histopatológico de la lesión causada por metacercarias de Posthodiplostomum minimum (Trematoda: Diplostomidae) en hígado de Chirostoma estor. An. Inst. Biol. UNAM. Ser. Zool, 57(2), 247-260.
21. Panasenko, O.S. & Petrov, R.V. (2010). Rozpovsiudzhennia postodyplostomozu ryby v baseinakh richok Sumskoi oblasti [Distribution of postodiplostomosis of fish in river basins of the Sumy region]. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. Ser. «Veterynarna medytsyna». V. 3 (26). 112–116. (in Ukrainian).
22. Petrov, R., Rysovanyy, V., Muravyov, F., & Nazarenko, S. (2020). Rozpovsiudzhennia apofalozu ryby v baseinakh richok Sumskoi oblasti [Distribution of fish apophalosis in river basins of the Sumy region]. NV LNU veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii. Seriia: Veterynarni nauky, 22(97), 43-46. https://doi.org/10.32718/nvlvet9708 (in Ukrainian).
23. Secretary, K.V. & Swarchevsky, O.A. (2007). Osnovi ekologichnoyi zooparazitologiyi [Fundamentals of ecological zooparasitology]. Lviv. 358 p. (in Ukrainian).
24. Sheng, J., Shen, L., Qiao, Y., Yu, M., & Fan, B. (2009). Market trends and accreditation systems for organic food in China. Trends in food science & technology, 20(9), 396-401.
25. Tobler, M., & Schlupp, I. (2008). Influence of black spot disease on shoaling behaviour in female western mosquitofish, Gambusia affinis (Poeciliidae, Teleostei). Environmental Biology of Fishes, 81, 29-34.
26. Willer, H., Trávníček, J., & Schlatter, S. (2024). The World of Organic Agriculture. Statistics and Emerging Trends, 2024.
27. Willer, Helga & Lernoud, Julia (2018) The World of Organic Agriculture. Statistics and Emerging Trends 2018. Research Institute of Organic Agriculture FiBL and IFOAM - Organics International, Frick and Bonn (2018).
28. Yatsenko, I.V., Bogatko, N.M., Bulgakova, N.V. et al. (2017). Gigiyena i ekspertiza harchovih gidrobiontiv ta produktiv yih pererobki. Chastina 1. Gigiyena i ekspertiza ribopromislovoyi produkciyi: Pidruchnik [Hygiene and expertise of food hydrobionts and their processing products. Part 1. Hygiene and expertise of fishery products: а textbook]. Kharkiv: Disa Plus. 680 p.(in Ukrainian)
29. Ziarati, M., Zorriehzahra, M. J., Hassantabar, F., Mehrabi, Z., Dhawan, M., Sharun, K., Emran, T. B., Dhama, K., Chaicumpa, W., & Shamsi, S. (2022). Zoonotic diseases of fish and their prevention and control. The veterinary quarterly, 42(1), 95–118. https://doi.org/10.1080/01652176.2022.2080298
30. Zrnčić, S., Oraić, D., Mihaljević, Ž., Ćaleta, M., Zanella, D., Jelić, D., & Jelić, M. (2009). First observation of Posthodiplostomum cuticola (Nordmann, 1832) metacercariae in cypriniformes from Croatia. Helminthologia, 46, 112-116.
ISSN 
ISSN 
