МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНА БУДОВА ЩУКИ ЗВИЧАЙНОЇ ESOX LUCIUS

Лариса Василівна Плюта

doi:10.32782/bsnau.vet.2024.3.7

Лариса Василівна Плюта Сумський національний аграрний університет https://orcid.org/0000-0001-8935-4873

DOI: https://doi.org/10.32782/bsnau.vet.2024.3.7

Ключові слова: риба, щука, луска, плавці, зуби, ротова щілина, зяброва перетинка.

Анотація

Esox Lucius щука звичайна належить до царства тварин, типу хордові, ряду щукоподібні, родина щукові, рід щука, а вид звичайна щука. При дослідженні будови щуки звичайної та риб в цілому в першу чергу звертаємо увагу на зовнішній абрис цієї особини. Для абрису будови тіла щуки звичайної користувалися тримірним виміром, щоб візуально уявляти розташування анатомічних складових відносно трьох площин. Щука звичайна це риба річкова, її форма тіла стрілоподібне, витягнуте по довжині, це допомагає цій рибі швидко рухатись, або навпаки стояти в мілині та на охоті. Довжина щуки звичайної може досягати до півтора метра, а вага до тридцяти кілограмів. На тілі щуки розрізняють ділянку голови, тулуб, плавці та хвіст. Ці основні анатомічні складові будови і відрізняють різні види риб. Колір щуки темно сірий з сріблястим відтінком. На протязі всього тіла шкіра щуки вкрита кістковою лускою, заходить на головну ділянку, на потиличну ділянку, зяброву кришку косими рядками заходячи одна за одну, спина темніша ніж черево, а по тулубі видні світлі плями різного розміру розташовані вздовж тіла та впоперек тіла. Ділянка голови у щуки велика, займає майже одну третю всієї рибини, гарно розвинена, приплюснута дорсовентрально, починається ротовим отвором. Щука має добре розвинені парні та непарні плавці. Непарні плавці це спинний, анальний та хвостовий. Хвостовий розділений на дві частини, та має плямисте забарвлення. На великій головній ділянці щуки звичайної розрізняють рот, парні носові отвори, зяброві отвори та очі. Починається ділянка голови щуки звичайної орально великим ротовим отвором, який тягнеться аж до переднього края ока. Ротовий отвір утворений двома щелепами верхньою і нижньою, кут рота який вони формують доходить до рострального краю очей. Мандібуля виступає трохи вперед і заходить за верхню щелепу. На верхньощелепній кістці аборально розміщена шкірна складка, яка з’єднує її з черепом та обмежує бічні стінки ротової порожнини, чим зумовлений спосіб живлення щук. Очні яблука у щуки розташовані дорсолатерально на ділянці голови, мають шароподібну форму, не мають повік. Отвір райдужної оболонки великий і має круглу форму. По краям ока розміщена шкірна складка зрощена з ростральною стінкою ока. Аборально розташована зяброва ділянка прикрита зябровою кришкою. Від її заднього краю тягнеться широка шкірна складка до нижньої щелепи і має назву зяброва перетинка. Разом вони обмежують зяброву щілину, або отвори, які з’єднуються один з одним з правого та лівого боків. Рострально від очей знаходиться вхід в носову порожнину. Він представлений двома парами ніздрів різної форми, назальний має форму круга, а аборальний форму півмісяця. Прямо під цими отворами є порожнина в яку через ніздрі потрапляє вода коли щука рухається, таким чином відбувається зміна води в нюховій капсулі. Ротова порожнина починається великою ротовою щілиною, яка обмежена нерухомими губами. Закінчується ротова порожнина глоткою. Як похідні органів головної кишки тут розташовані гарно видні зуби та язик. Форма зубів конусовидна, більші по розміру зуби щуки розміщуються на нижній щелепі. На верхній щелепі та на піднебінні вони дрібні та чисельні.

Посилання

1. Arimitsu, M. L., Piatt, J. F., Hatch, S., Suryan, R. M., Batten, S., Bishop, M. A., Campbell, R. W., Coletti, H., Cushing, D., Gorman, K., Hopcroft, R. R., Kuletz, K. J., Marsteller, C., McKinstry, C., McGowan, D., Moran, J., Pegau, S., Schaefer, A., Schoen, S., Straley, J., … von Biela, V. R. (2021). Heatwave-induced synchrony within forage fish portfolio disrupts energy flow to top pelagic predators. Global change biology, 27(9), 1859–1878. https://doi.org/10.1111/gcb.15556
2. Baxter, D., Cohen, K. E., Donatelli, C. M., & Tytell, E. D. (2022). Internal vertebral morphology of bony fishes matches the mechanical demands of different environments. Ecology and evolution, 12(11), e9499. https://doi.org/10.1002 /ece3.9499
3. Bilodeau, S. M., Schwartz, A. W. H., Xu, B., Paúl Pauca, V., & Silman, M. R. (2022). A low-cost, long-term underwater camera trap network coupled with deep residual learning image analysis. PloS one, 17(2), e0263377. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0263377
4. Blanton, J. M., Peoples, L. M., Gerringer, M. E., Iacuaniello, C. M., Gallo, N. D., Linley, T. D., Jamieson, A. J., Drazen, J. C., Bartlett, D. H., & Allen, E. E. (2022). Microbiomes of Hadal Fishes across Trench Habitats Contain Similar Taxa and Known Piezophiles. mSphere, 7(2), e0003222. https://doi.org/10.1128/msphere.00032-22
5. Colombano, D. D., Carlson, S. M., Hobbs, J. A., & Ruhi, A. (2022). Four decades of climatic fluctuations and fish recruitment stability across a marine-freshwater gradient. Global change biology, 28(17), 5104–5120. https://doi.org/10.1111/gcb.16266
6. Gu, H., Wang, H., Zhu, S., Yuan, D., Dai, X., & Wang, Z. (2022). Interspecific differences and ecological correlations between scale number and skin structure in freshwater fishes. Current zoology, 69(4), 491–500. https://doi.org/10.1093/cz/zoac059
7. Gu, H., Wang, Y., Wang, H., He, Y., Deng, S., He, X., Wu, Y., Xing, K., Gao, X., He, X., & Wang, Z. (2021). Contrasting ecological niches lead to great postzygotic ecological isolation: a case of hybridization between carnivorous and erbivorous cyprinid fishes. Frontiers in zoology, 18(1), 18. https://doi.org/10.1186/s12983-021-00401-4
8. Gu, H., Wang, H., Zhu, S., Yuan, D., Dai, X., & Wang, Z. (2022). Interspecific differences and ecological correlations between scale number and skin structure in freshwater fishes. Current zoology, 69(4), 491–500. https://doi.org/10.1093/cz/zoac059
9. Chiarello, M., Auguet, J. C., Bettarel, Y., Bouvier, C., Claverie, T., Graham, N. A. J., Rieuvilleneuve, F., Sucré, E., Bouvier, T., & Villéger, S. (2018). Skin microbiome of coral reef fish is highly variable and driven by host phylogeny and diet. Microbiome, 6(1), 147. https://doi.org/10.1186/s40168-018-0530-4
10. Holmes, M. J., Venables, B., & Lewis, R. J. (2021). Critical Review and Conceptual and Quantitative Models for the Transfer and Depuration of Ciguatoxins in Fishes. Toxins, 13(8), 515. https://doi.org/10.3390/toxins13080515
11. Herrera, M. J., Heras, J., & German, D. P. (2022). Comparative transcriptomics reveal tissue level specialization towards diet in prickleback fishes. Journal of comparative physiology. B, Biochemical, systemic, and environmental physiology, 192(2), 275–295. https://doi.org/10.1007/s00360-021-01426-1
12. Jacquet, J., & Pauly, D. (2022). Reimagining sustainable fisheries. PLoS biology, 20(10), e3001829. https://doi.org/10.1371/journal.pbio.3001829
13. Kukuła, K., & Bylak, A. (2022). Barrier removal and dynamics of intermittent stream habitat regulate persistence and structure of fish community. Scientific reports, 12(1), 1512. https://doi.org/10.1038/s41598-022-05636-7
14. Langlois, J., Guilhaumon, F., Baletaud, F., Casajus, N., De Almeida Braga, C., Fleuré, V., Kulbicki, M., Loiseau, N., Mouillot, D., Renoult, J. P., Stahl, A., Stuart Smith, R. D., Tribot, A. S., & Mouquet, N. (2022). The aesthetic value of reef fishes is globally mismatched to their conservation priorities. PLoS biology, 20(6), e3001640. https://doi.org/10.1371/journal. pbio.3001640
15. Lennox, R. J., Westrelin, S., Souza, A. T., Šmejkal, M., Říha, M., Prchalová, M., Nathan, R., Koeck, B., Killen, S., Jarić, I., Gjelland, K., Hollins, J., Hellstrom, G., Hansen, H., Cooke, S. J., Boukal, D., Brooks, J. L., Brodin, T., Baktoft, H., Adam, T., … Arlinghaus, R. (2021). A role for lakes in revealing the nature of animal movement using high dimensional telemetry systems. Movement ecology, 9(1), 40. https://doi.org/10.1186/s40462-021-00244-y
16. Li, G., Liu, H., Müller, U. K., Voesenek, C. J., & van Leeuwen, J. L. (2021). Fishes regulate tail-beat kinematics to minimize speed-specific cost of transport. Proceedings. Biological sciences, 288(1964), 20211601. https://doi.org/10.1098/rspb.2021.1601
17. Madkour, F. A., Abdellatif, A. M., Osman, Y. A., & Kandyel, R. M. (2023). Histological and ultrastructural characterization of the dorso-ventral skin of the juvenile and the adult starry puffer fish (Arothron stellatus, Anonymous 1798). BMC veterinary research, 19(1), 221. https://doi.org/10.1186/s12917-023-03784-0
18. Minich, J. J., Härer, A., Vechinski, J., Frable, B. W., Skelton, Z. R., Kunselman, E., Shane, M. A., Perry, D. S., Gonzalez, A., McDonald, D., Knight, R., Michael, T. P., & Allen, E. E. (2022). Host biology, ecology and the environment influence microbial biomass and diversity in 101 marine fish species. Nature communications, 13(1), 6978. https://doi.org/10.1038/s41467-022-34557-2
19. Monk, C. T., Bekkevold, D., Klefoth, T., Pagel, T., Palmer, M., & Arlinghaus, R. (2021). The battle between harvest and natural selection creates small and shy fish. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America, 118(9), e2009451118. https://doi.org/10.1073/pnas.2009451118
20. Pennock, C. A., Ahrens, Z. T., McKinstry, M. C., Budy, P., & Gido, K. B. (2021). Trophic niches of native and nonnative fishes along a river-reservoir continuum. Scientific reports, 11(1), 12140. https://doi.org/10.1038/s41598-021-91730-1
21. Popper, A. N., & Hawkins, A. D. (2019). An overview of fish bioacoustics and the impacts of anthropogenic sounds on fishes. Journal of fish biology, 94(5), 692–713. https://doi.org/10.1111/jfb.13948
22. Oakley-Cogan, A., Tebbett, S. B., & Bellwood, D. R. (2020). Habitat zonation on coral reefs: Structural complexity, nutritional resources and herbivorous fish distributions. PloS one, 15(6), e0233498. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0233498
23. Soh, M., Tay, Y. C., Lee, C. S., Low, A., Orban, L., Jaafar, Z., & Seedorf, H. (2024). The intestinal digesta microbiota of tropical marine fish is largely uncultured and distinct from surrounding water microbiota. NPJ biofilms and microbiomes, 10(1), 11. https://doi.org/10.1038/s41522-024-00484-x
24. Segner, H., Bailey, C., Tafalla, C., & Bo, J. (2021). Immunotoxicity of Xenobiotics in Fish: A Role for the Aryl Hydrocarbon Receptor (AhR)?. International journal of molecular sciences, 22(17), 9460. https://doi.org/10.3390/ijms22179460