ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТУ ПРЕПАРАТУ НА ОСНОВІ ПОВІДОН-ЙОДУ НА ЯКІСТЬ ПРОДУКЦІЇ, ОТРИМАНОЇ ВІД БРОЙЛЕРІВ ТА КУРЕЙ-НЕСУЧОК

Тетяна Іванівна Фотіна; Людмила Володимирівна Вареник

doi:10.32782/bsnau.vet.2024.3.8

Тетяна Іванівна Фотіна Сумський національний аграрний університет https://orcid.org/0000-0001-5079-2390
Людмила Володимирівна Вареник Сумський національний аграрний університет https://orcid.org/0000-0002-7675-7216

DOI: https://doi.org/10.32782/bsnau.vet.2024.3.8

Ключові слова: йододефіцит, бройлери, кури-несучки, яйця, функціональне харчування.

Анотація

Чернігівська та Сумська області є регіонами з ендемічним дефіцитом йоду. Тому рекомендується доповнювати корм для птиці йодом, марганцем і цинком. Метою досліджень було кількісне визначення накопичення йоду в м’ясі бройлерів, а також у столових яйцях та в печінці курей – несучок із застосуванням препарату стабільного концентрованого йоду замість звичайного йодистого калію. Дослідження проводились у навчально – науковій лабораторії «Інноваційні технології та безпека і якість харчових продуктів» факультеті ветеринарної медицини Сумського НАУ та в польових умовах на бройлерній фермі «Путивльський бройлер» та на фермі по вирощуванню яєчної птиці ТОВ «Сумитехнокорм», Сумської області. Для дослідження використовували добових курчат із попереднім визначенням статі, яких розподілили на три групи по 100 особин (50 самців і 50 самок) і вирощували разом до 42-денного віку. Контрольна група отримувала стандартний комбікорм. Препарат розводили у питній воді безпосередньо перед застосуванням і задавали перорально в дозі 0,02 мл на 1 кг маси тіла, або 200 мл препарату на 1000 л води що відповідає 4 мг повідон-йоду та 24 мкг натрію селеніту. Курс тривалістю 7 днів проводили із розрахунку, що рівень pH питної води становить не менше 6-7. Включення до питної води повідон – йоду (полівініл-піролідон – йодиду) комплексу йоду з полівінілпіролідоном (ПВП), який має бактерицидну дію на грампозитивні та грамнегативні бактерії, а також має віруліцидну, фунгіцидну, спороцидну, антипротозойну дію (200 мл препарату на 1000 л питної води) призвело до підвищення вмісту йоду в м’ясі бройлерів у середньому на 15 та 75 % порівняно з контрольною групою, яка не отримувала препарат. Яйця від курей-несучок, які отримували питну воду з повідон – йодом містили на 25 і 95 % більше йоду, ніж яйця від курей – несучок контрольної групи. Також встановлено, що задавання препарату курям – несучкам призводило до збільшення вмісту йоду в печінці курей на 12,5 – 25 %. Збагачене йодом м'ясо птиці та яйця яке можна рекомендувати як функціональну їжу населенню.

Посилання

1. Baker, D. H., Parr, T. M., & Augspurger, N. R. (2003). Oral iodine toxicity in chicks can be reversed by supplemental bromine. The Journal of nutrition, 133(7), 2309–2312. https://doi.org/10.1093/jn/133.7.2309
2. Dobrzański, Z., Górecka, H., Strzelbicka, G., Szczypel, J., & Trziszka, T. (2001). Study on enrichment of hen eggs with selenium and iodine. Electronic Journal of Polish Agricultural Universities, Animal Husbandry, 4(2). [Available online]. [Accessed 2008 February 15]. Retrieved from http://www.ejpau.media.pl/series/volume4/issue2/animal/art01.html
3. EFSA (European Food Safety Authority). (2005, February 22). Opinion of the FEEDAP Panel on the use of iodine in feedingstuffs. EFSA Journal, 233, 1–11. [Available online]. Retrieved from https://www.efsa.europa.eu/en/efsajournal/pub/233
4. Flachowsky, G. (2007). Iodine in animal nutrition and iodine transfer from feed into food of animal origin. Lohmann Information, 42(2). [Available Online]. [Accessed 2007, October 15].
5. Flynn, A., Moreiras, O., Stehle, P., Fletcher, R. J., Müller, D. J., & Rolland, V. (2003). Vitamins and minerals: a model for safe addition to foods. European journal of nutrition, 42(2), 118–130. https://doi.org/10.1007/s00394-003-0391-9
6. Fu, Z., Zhong, T., Wan, X., Xu, L., Yang, H., Han, H., & Wang, Z. (2022). Effects of Dietary Vitamin E Supplementation on Reproductive Performance, Egg Characteristics, Antioxidant Capacity, and Immune Status in Breeding Geese during the Late Laying Period. Antioxidants, 11(10), 2070. https://doi.org/10.3390/antiox11102070
7. Galobart, J., Barroeta, A. C., Cortinas, L., Baucells, M. D., & Codony, R. (2002). Accumulation of alpha-tocopherol in eggs enriched with omega3 and omega6 polyunsaturated fatty acids. Poultry science, 81(12), 1873–1876. https://doi.org/10.1093/ps/81.12.1873
8. Grossman, A. (1992). Clinical endocrinology. Blackwell Scientific Publications.
9. Gružauskas, R., Lukoševičius, L., Danius, S., et al. (2002). Eggs as a functional food. In Proceedings of the 10th Baltic Poultry Conference (pp. 18–21). Vilnius.
10. Gudavičiūtė, D., Bobinienė, R., & Sabalionytė, R. (2002). Influence of iodized water on poultry production quality. Agricultural sciences, 2, 52–56.
11. Gudavičiūtė, D., Čepulienė, R., Bobinienė, R., & Kepalienė, I. (2006). Influence of prebiotic feed additive on some physiological functions and meat quality of poultry. Agricultural sciences, 4, 63–67.
12. Hetzel, B. S., & Mano, M. T. (1989). A review of experimental studies of iodine deficiency during fetal development. The Journal of nutrition, 119(2), 145–151. https://doi.org/10.1093/jn/119.2.145
13. Jeroch, H., Eder, K., Schöne, F., Hirche, F., Böttcher, W., Šeškevičienė, J., Kluge, H., et al. (2002). Amounts of essential fatty acids, α-tocopherol, folic acid, selenium and iodine in designer eggs. International Symposium on Physiology of Livestock, 31-32. Lithuanian Veterinary Academy.
14. Karsten, H. D., Patterson, P. H., Stout, R., & Crews, G. (2010). Vitamins A, E and fatty acid composition of the eggs of caged hens and pastured hens. Renewable Agriculture and Food Systems, 25(1), 45–54. doi:10.1017/S1742170509990214.
15. Kepalienė, I., Bobinienė, R., Sirvydis, V., Miškinienė, M., Semaška, V., Čepulienė, R., Gudavičiūtė, D., & Vencius, D. (2006). Influence of stable iodine on biochemical parameters of blood and on morphology in broiler chicken. Veterinary Medicine and Zootechnics, 36(58), 39-43. Lithuanian Veterinary Academy.
16. Larsen, E., H., et al. (2002). Food additives and contaminants. Food Additives and Contaminants, 19(1), 33-46.
17. Lewis P. D. (2004). Responses of domestic fowl to excess iodine: a review. The British journal of nutrition, 91(1), 29–39. https://doi.org/10.1079/bjn20031017
18. Lichovnikova, M., Zeman, L., & Cermakova, M. (2003). The long-term effects of using a higher amount of iodine supplement on the efficiency of laying hens. British poultry science, 44(5), 732–734. https://doi.org/10.1080/00071660310001643741
19. Moxon, R. E., & Dixon, E. J. (1980). Semi-automatic method for the determination of total iodine in food. The Analyst, 105(1249), 344–352. https://doi.org/10.1039/an9800500344
20. Parliament of the Republic of Lithuania. (2001, November 8). Law on the care, welfare and use of animals (Law No. VIII-500). Came into force January 1, 2002. Official Gazette Valstybės žinios, 2002, Nr. 99-3521. [Available online]. Retrieved March 15, 2006, from [insert website URL https://e-seimas.lrs.lt/portal/documentSearch/lt].
21. Retrieved from http://www.lohmanninformation.com/content/l_i_42_2007-10_artikel11.pdf.
22. SCF (Scientific Committee on Food). (2004, October 19). Opinion of the Scientific Panel on Dietetic Products, Nutrition and Allergies on a request from the Commission related to the Tolerable Upper Intake Level of Iron.
23. Schrauzer, G. N. (2000). Organic and functional food: Their emergence and impact on conventional food production. In Proceedings of Alltech’s 16th Annual Symposium (pp. 373–377). Lexington.
24. Semaška, V., Vencius, D., & Priudokienė, V. (2001). The influence of different doses of iodine on the biochemical indexes of chicken blood. Proceedings of the Ninth Baltic Poultry Conference, 33–35. Tartu.
25. Sirvydis, V., Semaška, V., & Drebickas, V. (2004). Influence of iodine water and soluble phytogenic preparation on iodine utilization in chickens. Ministry of Health of Lithuania. Health Sciences, 3, 46–48.
26. Sirvydis, V., Semaška, V., Vencius, D., & Žebelovičius, V. (2000). Influence of iodine on the indices of blood and morphology of thyroid gland of broiler chickens. Lithuanian Veterinary Academy. Veterinary Medicine and Zootechnics, 10(32), 138–139.
27. Stanbury, J. B. (1996). Iodine deficiency and iodine deficiency disorders. In Present knowledge in nutrition (7th ed., pp. 152–160). ILSI Press. Washington, D.C.
28. Stanley, V. G., Bailey, J. E., & Krueger, W. F. (1989). Effect of iodine-treated water on the performance of broiler chickens reared under various stocking densities. Poultry science, 68(3), 435–437. https://doi.org/10.3382/ps.0680435
29. Weetman A. P. (1997). Hypothyroidism: screening and subclinical disease. BMJ (Clinical research ed.), 314(7088), 1175–1178. https://doi.org/10.1136/bmj.314.7088.1175
30. Wikipedia. (n.d.). Iodine. Retrieved April 3, 2007, from https://en.wikipedia.org/wiki/Iodine
31. Yalçin, S., Kahraman, Z., Yalçin, S., Yalçin, S. S., & Dedeoğlu, H. E. (2004). Effects of supplementary iodine on the performance and egg traits of laying hens. British poultry science, 45(4), 499–503. https://doi.org/10.1080/00071660412331286208
32. Yaroshenko, F. O., Dvorska, J. E., Surai, P. F., & Sparks, N. H. (2003). Selenium-enriched eggs as a source of selenium for human consumption. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 51(3), 838-843.
33. Zhigang, S., Yuming, G., & Jianmin, Y. (2006). Effects of dietary iodine and selenium on the activities of blood lymphocytes in laying hens. Asian-Australasian Journal of Animal Science, 19(5), 713–719.
34. Zimmermann M. B. (2004). Assessing iodine status and monitoring progress of iodized salt programs. The Journal of nutrition, 134(7), 1673–1677. https://doi.org/10.1093/jn/134.7.fpage