ФІЗІОЛОГІЧНІ ТА АНАТОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ ЩУКИ ЗВИЧАЙНОЇ ESOX LUCIUS

Анотація

При дослідженні фізіології та анатомії органів травлення щуки звичайної та костистих риб в цілому особливу увагу звертаємо на характер живлення цих риб. Esox Lucius щука звичайна хижа риба, яка живе в прісних водоймах Україні. Вона належить до царства тварин, типу хордові, ряду щукоподібні, родина щукові, рід щука, а вид звичайна щука. Тому вся різноманітність будови та фізіології розвитку щуки звичайної пов’язана з взаємозв’язками різноманітних процесів які відповідають за одну з основних функцій організму цієї риби травлення. Тому при дослідженні органів травлення та їх функцій ми розглядали детальну будову стравоходу та шлунку їх фізіологічну функцію в щук. У щуки звичайної, як хижака шлунок дуже великий, для вміщення багато їжі, іншої риби, розщеплення і перетворення поживних речовин корму. Все це зумовлено способом існування та живлення даного виду риб. В статті визначали фізіологічні та анатомічні особливості будови вісцеральної системи органів щуки звичайної, а саме апарату травлення. Система органів травлення щуки звичайної як і у свійських тварин має вигляд трубки з деякими потовщеннями і починається ротовою щілиною, а закінчується анальним отвором. Вона є самою довгою системою серед нутрощів. Анатомічно систему органів травлення поділяють на похідні органів передньої, середньої та задньої кишки. Наші дослідження спрямовані на дослідження фізіології та анатомії похідних передньої кишки щуки звичайної, а саме стравоходу та шлунку. Ці органи знаходяться у вторинній порожнині тіла щуки звичайної в целомі. Целом або ж черевна порожнина топографічно розташована від каудального кінця зябрової пластинки до анального отвору. Він обмежений дорсально хребцями, по бокам ребрами та вісцеральними м’язами. Черевна порожнина, або целом поперечною перетинкою, яка розташована на рівні грудних плавців поділяє черевну порожнину на дві частини. Передня менша це серцева сумка, де міститься серце, та задню частину це безпосередньо черевна порожнина де розташовані вісцеральні органи. Черевна порожнина щуки звичайної вистелена паріетальним листком очеревени, блискучий біло-блакитного кольору, який переходить на внутрішні органи і має назву вже вісцеральний листок. Він вкриває внутрішні органи, фіксує і тримає підвішеними до тіла щуки. Стравохід щуки звичайної починається від глотки топографічно це на рівні плечового поясу грудних плавців і простягається до входження в шлунок до кардіального отвору шлунку. Стравохід у щук невеликий, побудований по типу трубчастого органу, має серозну, м’язову та слизову оболонки. Слизова оболонка формує поздовжні складки, вона білого кольору вистелена багатошаровим епітелієм, немає травних залоз і без чітких меж переходить в шлунок. У щуки звичайної шлунок великий, має властивість сильно розтягуватись і його форма залежить від наповнення, тому не відрізняється по будові від стравоходу. Шлунок має форму видовженого розширеного мішка в наповненому стані, по типу будови це трубчастий орган, виконує механічну та хімічну функцію. В наповненому стані займає майже всю вентральну частину черевної порожнини. Анатомічно шлунок має вхідний кардіальний отвір і вихідний пілоричний отвір, який формує сфінктер, в вигляді пілоричного клапану і переходить в тонкий кишечник. Слизова оболонка утворює складки, вистелена одношаровим циліндричним епітелієм, має шлункові залози. Шлунковий сік має кисле середовище де і проходить перша фаза травлення.