Контамінація фекалій дрібних домашніх тварин Yersinia enterocolitica в містах України
Анотація
В роботі представлені матеріали щодо результатів дослідження фекалій собак і котів на контамінацію збудником кишкового іерсиніозу. Лабораторні дослідження проводили за загальновизнаною методикою. Використані бактеріологічні, бактеріоскопічні серологічні та біохімічні методи досліджень з метою ідентифікації ізолятів. Показано, що Yersinia enterocolitica ізолюється в межах від 10 до 26.6% з фекалій собак та від 6,7 до 14,3% з фекалій котів, які відібрані з прибудинкових територій міст України. Культури Yersinia enterocolitica були представлені кількома біоварами, серед яких домінував біовар №1. Підняті питанні біобезпеки людини та дрібних домашніх тварин щодо розповсюдження збудника кишкового ієрсиніозу та формування локальних урбаністичних осередків інфекції. Домінуючим сероваріантом Y.enterocolitica, що контамінує собак і котів в Україні є О:9, менша частка припадає на О:6.30, і виявляються поодинокі випадки контамінації сероваром О:3.
Посилання
1. Babkin, A.F., Ivanovska, L.B. (2005). Metodychni rekomendatsii z yersyniozu tvaryn (diahnostyka, dyferentsiina diahnostyka nespetsyfichnykh reaktsii z brutseloznymy diahnostykumamy. Sumy: SNAU. 29 s. [in Ukrainian].
2. Breneva, N.V., Maramovych, A.S., & Klymov, V.T. (2005). Ekolohycheskye zakonomernosty sushchestvovanyia patohennykh yersynyi v pochvennykh ekosystemakh. [Ecological regularities of the existence of pathogenic Yersinia in soil ecosystems]. Journal of microbiol., Epidemiol. and Immunobiol. 6. 82–88 [in Russian].
3. Dovbysh, V.S. (2003). Kryteryy dyfferentsyatsyy yersynyi ot taksonomychesky blyzkykh y skhodnykh vydov bakteryi. [Criteria for the differentiation of Yersinia from taxonomically close and similar bacterial species]. Veterinary pathology: Actual problems of diseases of young animals in modern conditions. M.: Veterinary Consultant. Ch.2. 60–61 [in Russian].
4. Zuev, V.S. (2004). Saprofytyzm patohennykh bakteryi. [Saprophytism of pathogenic bacteria].Veterinary pathology. 11–16 [in Russian].
5. Zykyn, L.F., & Khaptsev, Z.Iu. (2001). Usovershenstvovanye laboratornoi dyahnostyky kyshechnoho yersynyoza y psevdotuberkuleza. [Improvement of laboratory diagnostics of intestinal yersiniosis and pseudotuberculosis]. Veterinary medicine. 5. 22 – 23 [in Russian].
6. Kavruk, L.S., Shumilov, K.V., & Melnichenko, L.P. et al. (2006). Metodycheskye ukazanyia po laboratornoi dyahnostyke yersynyoza zhyvotnykh y obnaruzhenyiu vozbudytelia bolezny v miasnom syre, moloke y rastytelnykh kormakh. [Methodological guidelines for laboratory diagnosis of animal yersiniosis and detection of the causative agent in raw meat, milk and plant feed]. Veterynarnyi konsultant. - 13 (128). 14 s. [in Russian].
7. Kavruk, L.S. (2006). Эkolohycheskye aspekty tsyrkuliatsyy vozbudytelia kyshechnoho yersynyoza. [Ecological aspects of the circulation of the causative agent of intestinal yersiniosis]. Veterinary of agricultural animals.11.10–11 [in Russian].
8. Kononenko, A.B., Svetlichkin, V.V., Svetlichkin, O. V., et al. (2006). Metodycheskye ukazanyia po yndykatsyy Yersinia enterocolitica metodom polymeraznoi tsepnoi reaktsyy. Veterynarnyi konsultant. [Guidelines for the indication of Yersinia enterocolitica by polymerase chain reaction]. 23. 19–20 [in Russian].
9. Kuznetsov, V.H., & Tymchenko, N.F. (2002). Vzaymodeistvye vozbudytelei nekotorykh sapronozov v smeshannykh kulturakh na plotnoi srede pry raznykh temperaturakh. [Interaction of causative agents of some sapronoses in mixed cultures on a dense medium at different temperatures]. Journal of Microbiology, Epidemiol. and Immunobiol. 1. 11–16 [in Russian].
10. Lenchenko, E.M. (2003). Morfolohyia tonkoho otdela kyshechnyka pry эksperymentalnom yersynyoze [Morphology of the small intestine in experimental yersiniosis]. Veterinary pathology: Actual problems of diseases of young animals in modern conditions. M., Ch. 2. 97–98 [in Russian].
11. Lytvyn, V.Iu., Pushkareva, V.Y., & Emelianenko, E.N. (2004). Byotsenotycheskye osnovy pryrodnoi ochahovosty sapronozov (ytohy 15 – letnykh nabliudenyi) [Biocenotic foundations of natural foci of sapronoses (results of 15– year observations)]. Journal of Microbiology. Epidemiol. and Immunobiol. 4. 102–108 [in Russian].
12. Makarov, V.V. (2004). Zoonozy. Veterynarnaia patolohyia. 3 (10). 7–9 [in Russian].
13. Petrenko Y.D. (2004). Klynyko-еpyzootolohycheskye y patoloho-anatomycheskye pokazanyia dlia provedenyia serolohycheskoi y bakteryolohycheskoi dyahnostyky na yersynyoz y kampylobakteryoz zhyvotnykh. [Clinical and epizootic and pathological and anatomical indications for serological and bacteriological diagnostics for yersiniosis and campylobacteriosis in animals]. Veterinary medicine: interdepartmental topic. science. collection. 84. 565–567 [in Russian].
14. Pushkareva V.Y. (1994). Patohennыe bakteryy v pochvennыkh y vodnыkh soobshchestvakh (эksperymentalno-эkolohycheskoe yssledovanye): dys. d-ra byol. nauk. [Pathogenic bacteria in soil and water communities (experimental ecological study): dis. Dr. Biol. sciences]. M., 34 s. [in Russian].
15. Svarval, A.V., Tseneva, H.Ia., & Shenderovych, O.A. (2006). Lypopolysakharyd yersynyi y eho byolohycheskaia aktyvnost [Lipopolysaccharide Yersinia and its biological activity]. Journal of Microbiol., Epidemiol. and Immunobiol. 3. 100–104 [in Russian].
16. Skrypnyk, V.H. (1999). Kyshechnыe yersynyozы zhyvotnыkh [Intestinal yersiniosis of animals]. Library of veterinary medicine. – K.: 4. 48 s. [in Russian].
17. Somov, H.P., & Buzoleva, L.S. (2002) Nekotorыe aspekty эkolohyy vozbudytelei sapronozov. [Some aspects of the ecology of causative agents of sapronosis]/ // Epidemiol. infectious bol. 1. 8 -11 [in Russian].
18. Somov, H.P., & Buzoleva, L.S. (2004). Adaptatsyia patohennыkh bakteryi k abyotycheskym faktoram okruzhaiushchei sredy. [Adaptation of pathogenic bacteria to abiotic environmental factors]. Vladyvostok, 127 s. [in Russian].
19. Shumylov, K.V., Melnychenko, L.P., & Selyverstov, V.V. (1998). Sovremennye dannye ob yersynyoze zhyvotnykh [Modern data on animal yersiniosis]. Veterinary medicine. 7–13 [in Russian].
20. Boqvist, S, Pettersson, H, Svensson, A, & Andersson, Y. (2009). Sources of sporadic Yersinia enterocolitica infection in children in Sweden, 2004: a case control study. Epidemiol. Infect. 137:897–905.
21. Fenwick, S.G., Madie, P, Wilks, C.R. 1994. Duration of carriage and transmission of Yersinia enterocolitica biotype 4, serotype O:3 in dogs. Epidemiol. Infect. 113:471–477.
22. Fredriksson-Ahomaa, M, Korte, T, & Korkeala, H. (2001). Transmission of Yersinia enterocolitica 4/O:3 to pets via contaminated pork. Lett Appl Microbiol., Jun; 32(6): 375-8. https://doi.org/10.1046/j.1472-765x.2001.00922.x.
23. Fredriksson-Ahomaa, M., Hallanvuo, S., Korte, T, Siitonen, A., & Korkeala, H. (2001). Correspondence of genotypes of sporadic Yersinia enterocolitica bioserotype 4/O:3 strains from human and porcine sources. Epidemiol.Infect.,Aug;127(1):3747 https://doi.org/10.1017/s0950268801005611
24. Mu, Y.J., Zhao, J.Y., Guo, Q.S., Guo, X.C., Jing, H.Q., & Xia, S.L. (2013). [Investigation on distribution of Yersinia enterocolitica in Henan province between 2005 and 2011]. Zhonghua Yu Fang Yi Xue Za Zhi. Jul;47(7):612-5. Chinese. PMID: 24304953.
25. Stamm, I., Hailer, M., Depner, B., Kopp, P.A., & Rau J. (2013). Yersinia enterocolitica in Diagnostic Fecal Samples from European Dogs and Cats: Identification by Fourier Transform Infrared Spectroscopy and Matrix-Assisted Laser Desorption Ionization–Time of Flight Mass Spectrometry. J. Clin. Microbiol. 2013 Vfr.51(3): 887-893. https://doi.org/10.1128/JCM.02506-12
26. Wang, X., Cui, Z., Wang, H., Tang, L., & Yang, J. et al. (2010). Pathogenic strains of Yersinia enterocolitica isolated from domestic dogs (Canis familiaris) belonging to farmers are of the same subtype as pathogenic Y. enterocolitica strains isolated from humans and may be a source of human infection in Jiangsu province. China. J. Clin. Microbiol. 48:1604–1610. https://doi.org/10.1128/JCM.01789-09
27. Zheng, H., Sun, Y., Lin, S., Mao, Z., & Jiang, B. (2008). Yersinia enterocolitica infection in diarrheal patients. Eur. J. Clin. Microbiol. Infect. Dis. 27:741–752.https://doi.org 10.1007/s10096-008-0562-y
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.