Моніторинг різних форм маститу у господарствах Сумської області

Ярослав  Титух

doi:10.32845/bsnau.vet.2021.1.7

Ярослав Титух Сумський національний аграрний університет https://orcid.org/0000-0002-2504-0928

DOI: https://doi.org/10.32845/bsnau.vet.2021.1.7

Ключові слова: корови, субклінічний мастит, клінічний мастит, збудники субклінічного маститу, лактація

Анотація

В статті викладені результати моніторингу маститу корів у Сумській області. Мастит, спричинений інфекційними збудниками, досі вважається згубним для молочних тварин, впливає на їх добробут, а також несе величезні економічні збитки молочній галузі через зниження продуктивності та збільшення вибракування.

Дослідження проводили на молочних фермах Сумської області. Процедури поводження з тваринами в рамках дослідження були затверджені Комітетом з етики Сумського національного аграрного університету. Тварин утримують у вільних стійлах. Доїння відбувається тричі на день. Досліди проводили на коровах у 1-5 лактації, що належали до стада голштинської породи великої рогатої худоби.

В результаті проведення досліджень було встановлено, що субклінічні форми маститу у молочних господарства виявляються набагато частіше, ніж клінічні. Захворювання корів на субклінічний мастит контролювали за кількістю соматичних клітин (КСК) у молоці. Найчастіше корови уражуються на субклінічний мастит (СМ) у перші місяці після отелення через виникнення фізіологічного стресу у тварини. Захворювання поступово зменшуються під кінець періоду лактації і знову виникає рецидив в період запуску. Однак у здорових корів кількість соматичних клітин в молоці може коливатись протягом всього періоду лактації в межах фізіологічної норми. У хворих тварин КСК різко збільшується і може переходити мастит з субклінічної форми у клінічну через ненадання своєчасного лікування.

При проведенні моніторингу маститу різної форми у корів в господарствах Сумської області встановлено, що субклінічна форма маститу діагностувалась частіше ніж клінічна у Сумському районі на 33,4 %; у Лебединському – на 17,8 %; у Конотопському – на 45,4 %; у Шосткінському – на 42,8 %; у Роменському – на 34,3 %; у Охтирському – на 21,9 %. Встановлено, що пік розвитку субклінічного маститу приходиться на 7-10 добу запалення і повертається до початкових значень за два тижні. За результатами визначення основного складу мікрофлори у молоці корів встановлено, що основними збудниками субклінічного маститу є S. agalactiae (20 %), S aureus (17 %), S. epidermidis (15 %), E. fecalis (12 %), E. coli (10 %), Mycoplasma spp. (8 %), гриби Candida (7 %) та асоційована мікрофлора (11 %).

Посилання

Bardhan D. (2013). Estimates of economic losses due to clinical mastitis in organized dairy farms. Indian J Dairy Sci. 66:168–172. https://doi.org/10.21887/ijvsbt.v13i01.8732
Sinha, M. K., Thombare, N. N., & Mondal, B. (2014). Subclinical mastitis in dairy animals: incidence, economics, and predisposing factors. TheScientificWorldJournal, 2014, 523984. https://doi.org/10.1155/2014/523984
Das, D, Panda, S.K., Jena, B., Sahoo, A.K. (2018). Economic impact of subclinical and clinical mastitis in Odisha, India. IntJCurrMicrobiolAppSci. 7(03):3651–3654. https://www.ijcmas.com/7-3-2018/D.%20Das2,%20et%20al.pdf
Halasa, T., Huijps, K., Østerås, O., & Hogeveen, H. (2007). Economic effects of bovine mastitis and mastitis management: a review. The veterinary quarterly, 29(1), 18–31. https://doi.org/10.1080/01652176.2007.9695224
Kalińska, A., Jaworski, S., Wierzbicki, M., & Gołębiewski, M. (2019). Silver and Copper Nanoparticles-An Alternative in Future Mastitis Treatment and Prevention?. International journal of molecular sciences, 20(7), 1672. https://doi.org/10.3390/ijms20071672
Klaas, I. C., & Zadoks, R. N. (2018). An update on environmental mastitis: Challenging perceptions. Transboundary and emerging diseases, 65 Suppl 1, 166–185. https://doi.org/10.1111/tbed.12704
Ruegg P. L. (2017). A 100-Year Review: Mastitis detection, management, and prevention. Journal of dairy science, 100(12), 10381–10397. https://doi.org/10.3168/jds.2017-13023
Aghamohammadi, M., Haine, D., Kelton, D. F., Barkema, H. W., Hogeveen, H., Keefe, G. P., & Dufour, S. (2018). Herd-Level Mastitis-Associated Costs on Canadian Dairy Farms. Frontiers in veterinary science, 5, 100. https://doi.org/10.3389/fvets.2018.00100
Hamann, J. (2001). Mastitis notes from members countries. Germany Bullt IDF367: 18-21.IDF (1987) Bovine mastitis. Definition and guidelines for diagnosis. Bull IDF. 211:24. https://scholar.google.com/scholar?q=related:eDfXv8M_2tsJ:scholar.google.com/&scioq=&hl=uk&as_sdt=0,5
Bennett, R., Christiansen, K., & Clifton-Hadley, R. (1999). Preliminary estimates of the direct costs associated with endemic diseases of livestock in Great Britain. Preventive veterinary medicine, 39(3), 155–171. https://doi.org/10.1016/s0167-5877(99)00003-3
Hogeveen, H., Pyorala, S., Waller, K. P., Hogan, J. S., Lam, T. J., Oliver, S. P., ... & Hillerton, J. E. (2011). Current status and future challenges in mastitis research. In Proceedings of the 50th Annual Meeting of the National Mastitis Council, 23-26 January, 2011, Arlington, USA (pp. 36-48).
Hadrich, J. C., Wolf, C. A., Lombard, J., & Dolak, T. M. (2018). Estimating milk yield and value losses from increased somatic cell count on US dairy farms. Journal of dairy science, 101(4), 3588–3596. https://doi.org/10.3168/jds.2017-13840
Oliver, S. P., & Murinda, S. E. (2012). Antimicrobial resistance of mastitis pathogens. The Veterinary clinics of North America. Food animal practice, 28(2), 165–185. https://doi.org/10.1016/j.cvfa.2012.03.005
Ruegg P. L. (2009). Management of mastitis on organic and conventional dairy farms. Journal of animal science, 87(13 Suppl), 43–55. https://doi.org/10.2527/jas.2008-1217
Sharun, K., Dhama, K., Tiwari, R., Gugjoo, M. B., Iqbal Yatoo, M., Patel, S. K., Pathak, M., Karthik, K., Khurana, S. K., Singh, R., Puvvala, B., Amarpal, Singh, R., Singh, K. P., & Chaicumpa, W. (2021). Advances in therapeutic and managemental approaches of bovine mastitis: a comprehensive review. The veterinary quarterly, 41(1), 107–136. https://doi.org/10.1080/01652176.2021.1882713
Bhulto, A.L., Murry, R.D., Woldehiwet, Z (2012): California Mastitis Test scores as indicators of subclinical intramammary infections at the end of lactation in dairy cows. Res Vet Sci, 92, 13-17.
Prescott, S.C., Breed, R.S. (2010): The determination of the number of body cells in milk by a direct method. American J Pub Hyg, 20, 662-640.
Naqvi, S. A., De Buck, J., Dufour, S., & Barkema, H. W. (2018). Udder health in Canadian dairy heifers during early lactation. Journal of dairy science, 101(4), 3233–3247. https://doi.org/10.3168/jds.2017-13579
De Vliegher, S., Fox, L. K., Piepers, S., McDougall, S., & Barkema, H. W. (2012). Invited review: Mastitis in dairy heifers: nature of the disease, potential impact, prevention, and control. Journal of dairy science, 95(3), 1025–1040. https://doi.org/10.3168/jds.2010-4074
Abebe, R., Hatiya, H., Abera, M., Megersa, B., & Asmare, K. (2016). Bovine mastitis: prevalence, risk factors and isolation of Staphylococcus aureus in dairy herds at Hawassa milk shed, South Ethiopia. BMC veterinary research, 12(1), 270. https://doi.org/10.1186/s12917-016-0905-3
Steeneveld, W., van Werven, T., Barkema, H. W., & Hogeveen, H. (2011). Cow-specific treatment of clinical mastitis: an economic approach. Journal of dairy science, 94(1), 174–188. https://doi.org/10.3168/jds.2010-3367
Andrews, T., Neher, D. A., Weicht, T. R., & Barlow, J. W. (2019). Mammary microbiome of lactating organic dairy cows varies by time, tissue site, and infection status. PloS one, 14(11), e0225001. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0225001
Hussein, H. A., El-Razik, K., Gomaa, A. M., Elbayoumy, M. K., Abdelrahman, K. A., & Hosein, H. I. (2018). Milk amyloid A as a biomarker for diagnosis of subclinical mastitis in cattle. Veterinary world, 11(1), 34–41. https://doi.org/10.14202/vetworld.2018.34-41
Chakraborty, S., Dhama, K., Tiwari, R., Iqbal Yatoo, M., Khurana, S. K., Khandia, R., Munjal, A., Munuswamy, P., Kumar, M. A., Singh, M., Singh, R., Gupta, V. K., & Chaicumpa, W. (2019). Technological interventions and advances in the diagnosis of intramammary infections in animals with emphasis on bovine population-a review. The veterinary quarterly, 39(1), 76–94. https://doi.org/10.1080/01652176.2019.1642546
Halasa T. (2012). Bioeconomic modeling of intervention against clinical mastitis caused by contagious pathogens. Journal of dairy science, 95(10), 5740–5749. https://doi.org/10.3168/jds.2012-5470
Gomes, F., & Henriques, M. (2016). Control of Bovine Mastitis: Old and Recent Therapeutic Approaches. Current microbiology, 72(4), 377–382. https://doi.org/10.1007/s00284-015-0958-8
Skowron, K., Sękowska, A., Kaczmarek, A., Grudlewska, K., Budzyńska, A., Białucha, A., & Gospodarek-Komkowska, E. (2019). Comparison of the effectiveness of dipping agents on bacteria causing mastitis in cattle. Annals of agricultural and environmental medicine : AAEM, 26(1), 39–45. https://doi.org/10.26444/aaem/82626
Park, Y. K., Fox, L. K., Hancock, D. D., McMahan, W., & Park, Y. H. (2012). Prevalence and antibiotic resistance of mastitis pathogens isolated from dairy herds transitioning to organic management. Journal of veterinary science, 13(1), 103–105. https://doi.org/10.4142/jvs.2012.13.1.103
Babra, C., Tiwari, J. G., Pier, G., Thein, T. H., Sunagar, R., Sundareshan, S., Isloor, S., Hegde, N. R., de Wet, S., Deighton, M., Gibson, J., Costantino, P., Wetherall, J., & Mukkur, T. (2013). The persistence of biofilm-associated antibiotic resistance of Staphylococcus aureus isolated from clinical bovine mastitis cases in Australia. Folia microbiologica, 58(6), 469–474. https://doi.org/10.1007/s12223-013-0232-z
Bradley, A. J., Breen, J. E., Payne, B., White, V., & Green, M. J. (2015). An investigation of the efficacy of a polyvalent mastitis vaccine using different vaccination regimens under field conditions in the United Kingdom. Journal of dairy science, 98(3), 1706–1720. https://doi.org/10.3168/jds.2014-8332
Collado, R., Prenafeta, A., González-González, L., Pérez-Pons, J. A., & Sitjà, M. (2016). Probing vaccine antigens against bovine mastitis caused by Streptococcus uberis. Vaccine, 34(33), 3848–3854. https://doi.org/10.1016/j.vaccine.2016.05.044
Ashraf, A., & Imran, M. (2020). Causes, types, etiological agents, prevalence, diagnosis, treatment, prevention, effects on human health and future aspects of bovine mastitis. Animal health research reviews, 21(1), 36–49. https://doi.org/10.1017/S1466252319000094
Côté-Gravel, J., & Malouin, F. (2019). Symposium review: Features of Staphylococcus aureus mastitis pathogenesis that guide vaccine development strategies. Journal of dairy science, 102(5), 4727–4740. https://doi.org/10.3168/jds.2018-15272