Вплив якості кукурудзяного силосу на використання, перетравлення та баланс речовин в організмі овець (перше повідомлення)

  • Марья Камбур Сумський національний аграрний університет https://orcid.org/0000-0002-4864-5292
  • Андрій Замазій Полтавська державна аграрна академія
  • Олександр Калашник Сумський національний аграрний університет https://orcid.org/0000-0002-4712-9720
Ключові слова: вівці, кукурудзяний силос, перетравлення, баланс речовин

Анотація

В статті наведені результати досліджень, щодо впливу умов силосування кукурудзи на його якість, поїдання та перетравлення в організмі овець. Встановлено, що співвідношення окремих часток маси кукурудзи залежить від ступеня спілості кукурудзяної маси. За умов використання кукурудзи молочно-воскової стиглості, маса стебелів, в середньому, становить 27,30 %, що на 5,41 % більше, ніж за умов використання кукурудзи воскової стиглості зерна. Об’єм листя у першому варіанті досліду був на рівні 40,5 %, що в 1,19 раза більше, ніж за умов використання кукурудзи воскової стиглості зерна.  В той же час, маса зерна у силосі була в 1,31 раза менше за умов використання для силосування кукурудзи молочно-воскової стиглості. Доведено, що підвищення розмірів подрібнення кукурудзи з молочно - восковою стиглістю зерна до 2,0- 3,0 см  та за умов зниження параметрів ущільнення маси силосу від 400 до 600 кг/м3 супроводжується накопиченням масляної кислоти від 0,13 до 3,40 %.  За умов використання кукурудзи воскової стиглості зерна та подрібнення її від 2,0 до 3,0 см, а ущільнення від 400 до 600 кг/м3 , вміст масляної кислоти у силосі коливався від 0,02 до 0,18 %. Вміст каротину у силосі з кукурудзи молочно – воскової стиглості зерна, подрібнення від 1,0 до 2,0 см був в 1, 68, в 1,77, 1,65, в 1, 46 та в 2,75 раза більше, ніж у силосі з кукурудзи воскової стиглості зерна (р  ≤ 0,01 – 0, 001). Перетравність органічної  і сухої речовини кукурудзяного силосу  в організмі овець були досить високими. Найбільш значні відмінності, нами виявлені  у перетравлені сирого протеїну, а саме підвищення цього показника 36,24±1,04 % у тварин  першої групи до 47,26±2,24 % у овець другої групи  і до 44,66±1,86 %  у тварин третьої групи за умов згодовування силосу з кукурудзи молочно – воскової стиглості зерна. У тварин, яким згодовували силос з кукурудзи воскової стиглості зерна, перетравність сирого протеїну була на 9,29%, на 19,89 % та на 2,01 % менше, ніж у тих, яким згодовували силос з кукурудзи молочно – воскової стиглості зерна.

Посилання

1. Aliyev, A. A. (2007). Dostyzhenyia fyzyolohyy pyshchevarenyia s.kh. zhyvotnykh v 20 veke [Achievements in the physiology of digestion animals in the 20th century] Zh.l s-.h. biology series "Biology of animals" [Agricultural biology, series "Animal Biology"], 12-23. [іn Russian].
2. Kambur, M.D. & Zamazij, A.A. (2005). Vmist ta rolʹ bioelementiv krovi v metaboličnoï adaptaciï novonarodženych teljat u rannʹomu neonatalʹnomu periodi [Content and role of blood bioelements in the metabolic adaptation of newborn calves in the early neonatal period]. Visnyk Sumsʹkoho. nac. ahrarnoho un-tu [Bulletin of Sumy NAU], 1-2, 207-209. [in Ukrainian].
3. Kambur, M.D. & Zamazij, A.A. (2005). Dynamika aktyvnosti hljutamin - syntetazy i dehidrohenaz v rubci teljat otrymanych vid koriv riznoï laktaciï [ Dynamics of glutamine activity - synthetase and dehydrogenase in the rumen of calves obtained from cows of different lactation.]. Visnyk Poltavsʹkoï derž. ahrar. akademiï.[ Bulletin of Poltava SAA], 2, 49-52. [in Ukrainian].
4. Kambur, M.D., Zamazij, A.A & Horbulʹ, N.M (2007). Formuvannja rubcevoho travlennja u teljat-moločnykiv, zaležno vid ïch funkcionalʹnoho stanu pislja rodiv [Formation of cicatricial digestion in dairy calves, depending on their functional state after delivery.] Visnyk Deržavnoho ahrarnoho universytetu [Bulletin of the Zhytomyr State Agrarian University], 2 (19), 2, 109 – 114. [in Ukrainian].
5. Kambur, M.D. & Zamazzi, A.A. (2009). Fiziolohiia laktatsii i travlennia. [Physiology of lactation and digestion. Textbook ]. Sumy: Kozatsky Val Publishing House, 230 p. [in Ukrainian].
6. Yugai, K. D., Bobritskaya, O.N., Antipin, S.A. & Vodopyanova, L.Y. (2012). Metabolycheskaia funktsyia pyshchevarytelnoi systemы u ovets., [Metabolic function of the digestive system in sheep]. Nauchno- tekhnycheskyi biulleten [Scientific and Technical Bulletin], 13, (3-4), 48-51. [іn Russian].
7. Ovcharenko E.V. & Medvedev I. К. (2000). Mekhanyzm vlyianyia urovnia kormlenyia na kolychestvo y sostav moloka. [Mechanisms of influence of feeding level on milk quantity and composition] Aktualnyie problemy v byolohyy [Current problems in biology], 178–179. [іn Russian].
8. Janovych V.H. (2000). Biolohichni osnovy transformatsii pozhyvnykh rechovyn u zhuinykh tvaryn. [Biological basis of nutrient transformation in ruminants]. Lviv: V-vo "Triada plius" [The publishing house "Triada plus" ], 384 s. [in Ukrainian]
Опубліковано
2019-10-01
Як цитувати
Камбур , М., Замазій , А., & Калашник , О. (2019). Вплив якості кукурудзяного силосу на використання, перетравлення та баланс речовин в організмі овець (перше повідомлення). Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Ветеринарна медицина, (3 (46), 3-8. https://doi.org/10.32845/bsnau.vet.2019.3.1