ПАТОЛОГОАНАТОМІЧНИЙ ПРОЯВ ІЄРСИНІОЗІВ У ДРІБНОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ

Анотація

У статті представлені власні матеріали та аналіз досліджень інших авторів щодо патологоанатомічного прояву ієрсиніозів у дрібної рогатої худоби. Мета роботи: зібрати та критично оцінити існуючу на цей час інформацію щодо спектру патологоанатомічного прояву ієрсиніозів дрібної рогатої худоби, що спричиняються різними збудниками ієрсиніозів −Y.enterocolitica та Y.pseudotuberculosis. В роботі використані методи порівняння та співставлення інформативних даних, патологоанатомічні знахідки, результати патоморфологічних досліджень. На підставі отриманої інформації визначені патогномонічні зміни в органах при кишковому ієрсиніозі та псевдотуберкульозі дрібної рогатої худоби. Патологоанатомічна картина при кишковому ієрсиніозі овець характеризувалася катарально-геморагічним абомазитом та ентероколітом; гіперемією легень з дрібними абсцесами і некрозами, крововиливами на епікарді; зернистою, жировою дистрофією, абсцесами, рідше гранульоми і некрозами печінки; гіперемією, гіперплазією, абсцесами і некрозами селезінки; гострим негнійним гломерулонефритом, некрозом, рідше нефросклерозом нирок; катарально-геморагічним ендометритом у самок; серозно-катаральним лімфаденітом реґіональних лімфатичних вузлів; серозним артритом, бурситом та тендовагінітом; серозно-катаральний плевритом і перитонітом. У кіз за кишкового ієрсиніозу патологоанатомічні зміни переважно були схожими, з вираженими дистрофічними змінами у внутрішніх органах, що часто має летальний кінець без будь-яких попередніх симптомів. Проте кількість випадків захворювання у цих тварин реєструється набагато менше, але і кількість обстежених кіз є значно меншою. Гістологічно ми виявляли катаральне запалення кишечнику з гіперсекрецією слизу у келихоподібних клітинах, десквамацією епітелію з руйнацією ворсинок, потовщення рельєфів слизової і м’язової оболонок, скорочення ворсинок і крипт, межі їх згладжені. Багато судин підслизового шару з ділянками фібриноїдного некрозу стінки, окремі судини з явищами склерозу, просвіт їх звужений, деформований. В порожній кишці частіше реєстрували катаральне запалення, а в сліпій і товстій кишках – дифтеритичні вогнища з осередками некрозів. В нирках – явища фібриноїдного некрозу стінок судин з периваскулярною інфільтрацією, вогнищеві некрози мозкової речовини, дифузний склероз, кістозні розширення просвіту канальців. У легенях ознаки катаральної бронхопневмонії та запалення проміжної тканини, в окремих ділянках – локальна альвеолярна емфізема. Ураження слизової оболонки матки характеризувалося інфільтрацією гранулоцитами, тромбозом судин, осередковим некрозом слизової оболонки. Для патологоанатомічної картини за псевдотуберкульозу дрібної рогатої худоби характерно: міліарні і нодулярні інкапсульовані, шаруваті, казеозні вузлики без петрифікації в брижових, бронхіальних та середостінних лімфовузлах; нодулярні і нодозні гнійно – некротичні ділянки в легенях, печінці, селезінці;негнійний пієлонефрит; рідше асцит та ураження головного і спинного мозку. Гістологічні зміни в гранульомах, що утворилися внаслідок патогенної дії Y. рseudotuberculosis в лімфовузлах, характеризувалися центральним каріорексисом, інфільтрацію поліморфоядерними лейкоцитами, гістіоцитами з наявністю епітеліоїдних, а іноді гігантських клітин. В печінці вогнища ураження також були з ознаками глибоких дистрофічних змін і некрозу (каріорексис, каріолізис). В селезінці виявляли гіперплазію фолікулів, ретикулярних клітин з поодинокими нейтрофільними гранулоцитами; в нирках – ознаки ураження клубочків, а також дистрофія і десквамація епітелію канальців; в легенях – ознаки катаральної бронхопневмонії та запалення проміжної тканини, в окремих ділянках – локальна альвеолярна емфізема.