ПАТОЛОГІЧНІ ЗМІНИ В ОРГАНІЗМІ ПОРОСЯТ З РЕСПІРАТОРНИМ СИНДРОМОМ

Ключові слова: газовий склад, анаеробне окиснення, мікрофлора, глюкоза, лактат

Анотація

У фермерських господарствах по вирощуванню свиней значну питому вагу займають хвороби вірусно-бактеріальної етіології, з переважністю ураження системи органів дихання. У таких тварин складаються умови для втягування в патологічний процес респіраторних патогенів таких, як мікоплазм, актинобацельозних бактерій, пастерел та інших мікроорганізмів. Респіраторні патологічні процеси в системі дихання мають значне розповсюдження в молодняка. Основними етіологічними факторами, також, є порушення параметрів мікроклімату, утримання поросят і вплив специфічної і неспецифічної мікрофлори на організм тварин. За результатами дослідницьких робіт визначено, що причинами розвитку респіраторних патологій можуть бути інвазійні збудники, особливо нематоди, які мають специфічне місце локалізації в шляхах дихання. Особливість циклу розвитку паразитів метастронгілюсів, аскарид і проникнення їх в дихальну систему призводить до прояву респіраторного синдрому на ранніх стадіях росту та розвитку організму. Прослідковується той факт, що через незавершений розвиток імунної системи, у незрілих поросят, дихальні шляхи сприйнятливі до багаточисленних збудників, які викликають ряд потенційних респіраторних захворювань. Поросята на відлученні особливо чутливі змін умов утримання і годівлі, що проявляється енергодефіцитним станом і зниженням резистентності. Дослідження проводились у господарствах ВСК «Зоря», ПСП «Камишанське» двох межуючих областей Сумської та Чернігівської у період 2021-2022 р.р.. Для встановлення етіології респіраторних хвороб і енергодефіцитного стану поросят після відлучення відбирали проби крові та передстартового комбікорму. Відібраний матеріал направлявся для дослідження в регіональну лабораторію та в ДНДіЛДВСЕ. В імунологічному відділі визначали газовий склад і концентрацію бікарбонатів. Проведена оцінка концентрації глюкози, тригліцеридів, лактату, загального холестерину, які відіграють значну роль в енергодефіциту в організмі молодняку. Проби корму досліджували в токсикологічному відділі. Ефективність переходу з молочного періоду до рослинних кормів залежить від засвоюваності компонентів комбікормів. Наша робота була спрямована на дослідженні відібраних проб комбікормів. Експертизою лабораторних досліджень мали підтвердження на присутність з ймовірно допустимою концентрацією мікотоксинів в 1 кг комбікорму. Незважаючи на це доведено, що продовжене згодовування їх сприяє акумуляції мікотоксинів у організмі поросят на відлученні, провокує розвиток патологічних процесів у внутрішніх органах. Встановлювали ранні зміни біохімічних показників в організмі поросят. З цією метою були сформовані три групи клінічно здорових поросят на відлученні по 10 голів. За віковою належністю в 28;45 та 60 діб від народження. Газовий склад крові і концентрація бікарбонатів була проведена за допомогою газового аналізатора. При проведенні оцінки ефективності антибактеріальних лікарських засобів, які застосували для проведення профілактичного етапу при респіраторному синдромі поросят, враховували діючу речовину препарату. Напівсинтетичний антибіотик групи макролітів використовували тулоритроміцин в дозі 100 мг/мл. Спрямували дослідження на встановлення ефективності антибактеріальних засобів при профілактичних заходах. В результаті проведених досліджень, при аналізі захворюваності, збереженості поросят було встановлено, що протягом двох останніх року в кількість голів вибуло на 37,7% за різних причин. Особливо на ділянці дорощування поросят цей показник становив 14,7%. За результатами досліджень проаналізовано зміни кислотно-лужної рівноваги в організмі тварин. В крові поросят, за віком двох місяців їх життєдіяльності, знижується насиченість крові киснем при одночасному зниженні парціального тиску. Прослідковується одночасне збільшення концентрації вуглекислого газу і рівень бікарбонатів. Дослідженнями доведено, що концентрація глюкози в крові поросят знижується в 2,2 рази, ТГ в 2,26, ОХ в 1,82. Спостерігається одночасне зростання концентрації лактату в 2,4 рази, КТ в 1,97. Енергодефіцит, який виникає у поросят на відлученні обумовлений багатьма факторами, одним з яких є ацидотичний стан організму той процес, який розвивається при патології шляхів дихання. Респіраторні порушення, з накопиченням не до окислених продуктів розпаду в крові призводить до блокування ферментативної системи, яка забезпечує організм енергією. При клінічному прояві таких порушень виникає аеробне окиснення вуглеводів та одночасне збільшення процесів анаеробного окиснення. Такий процес супроводжується накопиченням в організмі лактату і кетонових тіл. Залишковий рівень лактата і КТ, до яких відносяться ацетооцтова і B-оксимасляна кислота, призводить до розвитку метаболічного ацидозу, який підвищує ацидотичний стан організму. Енергодефіцит не можливо підвищити згодовуванням тваринам комбікормів тому, що саме загальмовуючи процеси в організмі поросят призводять до зниженню апетиту, відмови від корму, зниженню живої ваги і навіть до їх загибелі. Визначається, що після відлучення, в послідуючі два тижня спостерігається слабка перетравлюваність корму, недостатність засвоєння поживних речовин. Ці фактори сприяють зниженню імунітету, резистентності організму і зниженню середньодобових приростів. Такі параметри свідчать, в першу чергу, про морфо – фізіологічні зміни в шлунково-кишковому тракті молодняка. Тому, особливо в після відлучений період, для запобігання загибелі поросят застосовуються комбікорми збагачені протеїнами і комплексом вітамінів. Сучасне господарювання при вирощуванні поросят, спрямоване на застосуванні науково – обґрунтовані, універсальні схеми годівлі. Підживлення поросят в господарствах, починаючи вже з чотирьохденного віку життєдіяльності, проводиться спеціальними перед стартерними комбікормами, доба доза передбачена 20г. Вже в підсисний період, починається привчання тварин до нового корму, важливо, щоб поросята мали вільний доступ до нього. Недостатнім показником у годівлі тварин є різка зміна компонентів у комбікормах та їх складових рецептів. Найчастіше це призводить до порушення травлення, обміну речовин і відповідно загального стану поросят. Ефективні профілактичні заходи є основою для недопущення виникнення респіраторних захворювань поросят на відлученні, які спонукають розвитку стійких ацидотичного та енергодефіцитного стану. Для недопущення захворюваності молодняка на теперішній час випускається та застосовується велика кількість антибактеріальних препаратів. Визначено, що система розроблених профілактичних заходів із застосуванням антибактеріального препарату «Драксин», діючою речовиною якого є тулоритроміцин, який пригнічує біосинтез білків, завдяки з’єднанню з бактеріальною клітиною. Ефективність препарату встановлювали за збереженістю поросят на 96,7%. Циркуляція умовно-патогенних і патогенних мікроорганізмів, в ослабленому організмі молодняку з низькою резистентністю, посилює їх вірулентність і характеризує преморбідну стадію розвитку респіраторного синдрому поросят. Перспективою подальших досліджень у цьому напрямку є розробка комплексної профілактики респіраторної патології та вишукуванню ефективних засобів захисту поросят на відлученні.

Посилання

1. Buhr, de N., Bonilla, M.C., Pfeiffer, J., Akhdar, S., Schwennen, C., Kahl, B.C., Waldmann, K. H., Valentin-Weigand, P., Hennig-Pauka, I., & von Köckritz-Blickwede, M. (2019). Degraded neutrophil extracellular traps promote the growth of Actinobacillus pleuropneumoniae. Cell death & disease, 10(9), 657. URL: https://doi.org/10.1038/s41419-019-1895-4
2. Dawood, A., Algharib, S. A., Zhao, G., Zhu, T., Qi, M., Delai, K., Hao, Z., Marawan, M. A., Shirani, I., & Guo, A. (2022). Mycoplasmas as Host Pantropic and Specific Pathogens: Clinical Implications, Gene Transfer, Virulence Factors, and Future Perspectives. Frontiers in cellular and infection microbiology, 12, 855731. URL: https://doi.org/10.3389/fcimb.2022.855731
3. Kong, Q., Zhang, W., An, M., Kulyar, M. F., Shang, Z., Tan, Z., Xu, Y., Li, J., & Liu, S. (2022). Characterization of Bacterial Microbiota Composition in Healthy and Diarrheal Early-Weaned Tibetan Piglets. Frontiers in veterinary science, 9, 799862. URL: https://doi.org/10.3389/fvets.2022.799862
4. Lauridsen C. (2020). Effects of dietary fatty acids on gut health and function of pigs pre- and post-weaning. Journalofanimalscience, 98(4), skaa086. https://doi.org/10.1093/jas/skaa086
5. Mach, N., Baranowski, E., Nouvel, L. X., & Citti, C. (2021). The Airway Pathobiome in Complex Respiratory Diseases: A Perspective in Domestic Animals. Frontiers in cellular and infection microbiology, 11, 583600. URL: https://doi.org/10.3389/fcimb.2021.583600
6. Garrido-Mantilla J, Alvarez J, Culhane M, Nirmala J, Cano JP, Torremorell M. Comparison of individual, group and environmental sampling strategies to conduct influenza surveillance in pigs. BMC Vet Res. 2019 Feb 14;15(1):61.doi:10.1186/s12917-019-1805-0. PMID: 30764815.
7. Harayama, T., Tsukahara, T., Fukuta, K., Oda, M., & Inoue, R. (2022). Immunocyte Populations Observed from Birth to Weaning in Blood, Spleen and Mesenteric Lymph Nodes of Piglets. Animals: an open access journal from MDPI, 12(11), 1445. URL: https://doi.org/10.3390/ani12111445
8. Hanchanachai, N., Chumnanpuen, P., & E-Kobon, T. (2021). Interaction study of Pasteurella multocida with culturable aerobic bacteria isolated from porcine respiratory tracts using coculture in conditioned media. BMC microbiology, 21(1), 19. URL: https://doi.org/10.1186/s12866-020-02071-4
9. Obradovic, M. R., Segura, M., Segalés, J., & Gottschalk, M. (2021). Review of the speculative role of co-infections in Streptococcus suis-associated diseases in pigs. Veterinaryresearch, 52(1), 49. URL: https://doi.org/10.1186/s13567-021-00918-w
10. Senthilkumar, D., Rajukumar, K., Sen, A., Kumar, M., Shrivastava, D., Kalaiyarasu, S., Gautam, S., Singh, F., Kulkarni, D. D., & Singh, V. P. (2018). Pathogenic characterization of porcine reproductive and respiratory syndrome virus of Indian origin in experimentally infected piglets. Transboundaryandemergingdiseases, 65(6), 1522–1536. URL: https://doi.org/10.1111/tbed.12893
11. Stavrakakis, S., Loisel, F., Sakkas, P., Le Floc’h, N., Kyriazakis, I., Stewart, G., & Montagne, L. (2019). A systematic literature mapping and meta-analysis of animal-based traits as indicators of production diseases in pigs. Animal : an international journal of animal bioscience, 13(7), 1508–1518. URL: https://doi.org/10.1017/S1751731118002719
12. Turlewicz-Podbielska H, Włodarek J, Pomorska-Mól M. Noninvasive strategies for surveillance of swine viral diseases: a review. J Vet Diagn Invest. 2020 Jul;32(4):503-512. doi: 10.1177/1040638720936616. PMID: 32687007
13. Unterweger, C., Schwarz, L., Viehmann, M., von Altrock, A., Gerlach, G. F., Waldmann, K. H., Joachim, A., & Hennig-Pauka, I. (2018). Treatment With Probiotic Bacteria Does Not Diminish the Impact of a Cystoisospora suis Challenge in Suckling Piglets. Frontiers in veterinary science, 5,313. URL: https://doi.org/10.3389/fvets.2018.00313
14. Wang, Q., Cai, R., Huang, A., Wang, X., Qu, W., Shi, L., Li, C., & Yan, H. (2018). Comparison of OropharyngealMicrobiota in Healthy Piglets and Piglets With Respiratory Disease. Frontiersinmicrobiology, 9, 3218. URL: https://doi.org/10.3389/fmicb.2018.03218
15. Zhang, J., Shi, K., Wang, J., Zhang, X., Zhao, C., Du, C., & Zhang, L. (2020). Effects of respiratory disease on Kele piglets lung microbiome, assessed through 16S rRNA sequencing. Veterinaryworld, 13(9), 1970–1981. URL: https://doi.org/10.14202/vetworld.2020.1970-1981
16. Zachary J. F.(2017). Mechanisms of Microbial Infections. Pathologic Basis of Veterinary Disease, 132–241.e1. URL: https://doi.org/10.1016/B978-0-323-35775-3.00004-7
17. Zong, B., Zhu, Y., Liu, M., Wang, X., Chen, H., Zhang, Y., & Tan, C. (2022). Characteristics of Mycoplasma hyopneumoniae Strain ES-2 Isolated From Chinese Native Black Pig Lungs. Frontiers in veterinary science, 9, 883416. URL: https://doi.org/10.3389/fvets.2022.883416
Опубліковано
2023-02-17
Як цитувати
Коваленко, Л. М., & Коваленко, О. І. (2023). ПАТОЛОГІЧНІ ЗМІНИ В ОРГАНІЗМІ ПОРОСЯТ З РЕСПІРАТОРНИМ СИНДРОМОМ. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Ветеринарна медицина, (3(58), 33-39. https://doi.org/10.32845/bsnau.vet.2022.3.6