ОСОБЛИВОСТІ ЗМІШАНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ НА ФАКУЛЬТЕТІ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

Роман Вікторович Петров; Тетяна Іванівна Фотіна; Оксана Іванівна Шкромада; Андрій Володимирович Березовський; Віталій Іванович Рисований; Павло Геннадійович Бондаренко

doi:10.32845/bsnau.vet.2022.3.8

Роман Вікторович Петров https://orcid.org/0000-0001-6252-7965
Тетяна Іванівна Фотіна https://orcid.org/0000-0001-5079-2390
Оксана Іванівна Шкромада https://orcid.org/0000-0003-1751-7009
Андрій Володимирович Березовський https://orcid.org/0000-0002-5825-9504
Віталій Іванович Рисований https://orcid.org/0000-0003-0724-4991
Павло Геннадійович Бондаренко https://orcid.org/0000-0002-9409-7602

DOI: https://doi.org/10.32845/bsnau.vet.2022.3.8

Ключові слова: дистанційна освіта, методологія, методи наукових досліджень, інформація, ветеринарна медицина

Анотація

У статті описані результати досліджень особливостей змішаної форми освіти на факультеті ветеринарної медицини Сумського національного аграрного університету. Застосування змішаної дистанційної освіти є відповіддю на сучасні виклики, що постають перед освітньою галуззю за умов спалаху пандемії COVID-19 та воєнного стану на території України. Створення на базі університету адміністративних структур та відповідної технічної підтримки повинні бути обов’язковим елементом для успішної співпраці студента та викладача в освітньому середовищі. Для здійснення успішного впровадження змішаного навчання з елементами дистанційної освіти навчальний заклад повинен мати надійну та гнучку інформаційну інфраструктуру, яка підтримує різні типи взаємодії студента та викладача, а також забезпечує повсюдний доступ до технологічних інструментів, які дозволяють студентам навчатися. Доцільно перенесення інформаційного забезпечення в віртуальний простір (віртуальне сховище), що забезпечить збереження інформації та доступу до системи у випадку пошкодження обладнання. Використання на факультеті ветеринарної медицини при змішаній формі навчання системи «Мoodle» в більшості випадків вирішує завдання по організації освітнього процесу. Безперервність і якість навчального процесу для отримання фахової освіти є важливими цілями в умовах надзвичайного стану. Курси дистанційного навчання можуть проводитися як в синхронному, так і в асинхронному режимі, кожен з яких має свої переваги і недоліки, але при використанні будь якого курсу важливим є взаємозв’язок між викладачем та студентом. Особливу увагу необхідно звернути на якість матеріалів, що використовуються для дистанційних курсів. Акцент на швидкому переході на дистанційне навчання під час кризи потенційно несе ризик зниження якості курсів, що викладаються, і вимагає від викладачів більшого контролю над розробкою та впровадженням курсів. У вищому навчальному закладі необхідно встановити певний рівень контролю за проведенням занять та присутністю студентів, але з урахуванням можливої відсутності, як у студентів, так і у викладачів Інтернету та/або енергопостачання. Впровадження віртуальних класів не виключає необхідності асинхронної взаємодії між викладачем і студентом через форум або діалог електронної пошти.

Посилання

1. Ammenwerth, E., Hackl, W.O., Felderer M. (2019). Flexible learning – Fostering successful online-based learning. Zeitschrift Für Hochschulentwicklung, 14(3), 401–407. doi: 10.3217/zfhe-14-03/23
2. Aristovnik, A., Keržič, D., Ravšelj, D., Tomaževič, N., Umek, L. (2020). Impacts of the COVID-19 pandemic on life of higher education students: A global perspective. Sustainability, 12(20):1–34. doi: 10.3390/su12208438.
3. Atilgan, B., Tari, O.E., Ozdemir, B.N., Aktar, I., Gunes, M., Baran, E.B., Genc, B., Koksal, M.K., Sayek, I. (2021). Evaluation of the emergency distance teaching from the perspective of medical students. Journal of Continuing Medical Education, 29(6):396–406. doi: 10.17942/sted.837551
4. Biggs, J., & Tang, C. (2011). Teaching for quality learning at university: What the student does, McGraw-Hill Education, Berkshire, 2011.
5. Bower, B.L. (2001). Distance education: Facing the faculty challenge. Online J. Distance Lear. Adm. 4, 1–6.
6. Bozkurt, A, & Sharma R.C. (2020). Emergency remote teaching in a time of global crisis due to CoronaVirus pandemic. Asian Journal of Distance Education, 15(1):i–vi. doi: 10.5281/zenodo.3778083
7. Chaaya, C., Devi Thambi, V., Sabuncu, Ö., Abedi, R., Osman Ahmed Osman, A., Uwishema, O., & Onyeaka, H. (2022). Ukraine – Russia crisis and its impacts on the mental health of Ukrainian young people during the COVID-19 pandemic. Annals of medicine and surgery, 79, 104033. https://doi.org/10.1016/j.amsu.2022.104033
8. Er Turkuresin, H. (2020). Examination of distance education practices conducted during the COVID-19 pandemic regarding the views of preservice teachers. The Journal of National Education, 49 (Special Issue/2020–1):597–618. 9. Firat, M. (2016). Measuring the e-learning autonomy of distance education students. Open Praxis., 8(3):191–201. doi: 10.3316/informit.283387304091560
10. Guan, W. J., Chen, R. C., & Zhong, N. S. (2020). Strategies for the prevention and management of coronavirus disease. Eur. Respir. J., 55, 2000597.
11. He, L., Yang, N., Xu, L., Ping, F., Li, W., Sun, Q., Li, Y. & Zhu, H. (2021). Synchronous distance education vs traditional education for health science students: A systematic review and meta-analysis. Medical Education, 55(3):293–308. doi: 10.1111/medu.14364
12. Hodges, C., Moore, S., Lockee, B., Trust, T., & Bond, A. (2020). The difference between emergency remote teaching and online learning. EducauseReview. Retrieved from https://er.educause.edu/articles/2020/3/the-difference-betweenemergency-remote-teaching-and-online-learning
13. Jandrić, P. (2020). The Day After Covid-19. Postdigital Science and Education, 3(2), 531–537. doi: 10.1007/s42438-020-00195-4
14. Karadag, E., Su A., & Ergin-Kocaturk, H. (2021). Multi-level analyses of distance education capacity, faculty members’ adaptation, and indicators of student satisfaction in higher education during COVID-19 pandemic. International Journal of Educational Technology in Higher Education. 18(57):1–20. doi: 10.1186/s41239-021-00291-w
15. Kawaguchi-Suzuki, M., Nagai, N., Akonoghrere, R.O. & Desborough, J.A. (2020). COVID-19 pandemic challenges and lessons learned by pharmacy educators around the globe. Am J Pharm Educ., 84(8). 1045–1048. doi: 10.5688/ajpe8197
16. Lee, K., Fanguy, M., Lu, X.S. & Bligh, B. (2021). Student learning during COVID-19: It was not as bad as we feared. Distance Education, 42(1):164–172. doi: 10.1080/01587919.2020.1869529
17. Liu, Q., Geertshuis, S., & Grainger, R. (2020). Understanding academics’adoption of learning technologies: A systematic review. Computers & Education, 151, 103857.
18. Mpungose, C.B. (2020). Emergent transition from face-to-face to online learning in a South African University in the context of the coronavirus pandemic. Humanities and Social Sciences Communications, 7(113):1–9. doi: 10.1057/s41599-020-00603-x
19. Petrov, R. V., Fotina, T. I., Shkromada, O. I., & Fotin, A. (2021). Use of elements of distance education in the process of veterinary medicine training. Bulletin of Sumy National Agrarian University. The Series: Veterinary Medicine, (4 (55), 12–16. URL: https://doi.org/10.32845/bsnau.vet.2021.4.2
20. Pham, L., Limbu, Y.B., Bui, T..K, et al. (2019). Does e-learning service quality influence e-learning student satisfaction and loyalty? Evidence from Vietnam. International Journal of Educational Technology in Higher Education, 16(7):1–26. doi: 10.1186/s41239-019-0136-3
21. Rapanta, C., Botturi, L., Goodyear, P., Guàrdia, L., & Koole M. (2020). Online university teaching during and after the Covid-19 crisis: Refocusing teacher presence and learning activity. Postdigital Science and Education. doi: 10.1007/s42438-020-00155-y
22. Ryan, S., Kaufman, J., Greenhouse, J., She, R., & Shi, J. (2016). The effectiveness of g online learning courses at the community college level. Community College Journal of Research and Practice., 40(4):285–298. doi: 10.1080/10668926.2015.1044584
23. Saba F. (2000). Research in distance education: A status report. Int. Rev. Res. Open Distrib. Learn. 1 , 1–9.
24. Sarvestani, S.M., Mohammadi, M., Afshin, J., & Raeisy, L. Students’ experiences of e-learning challenges: A phenomenological study. Interdisciplinary Journal of Virtual Learning in Medical Sciences, 10(3):1–10.
25. Tsentr dystantsiinoho navchannia SNAU [SNAU distance learning center][Electronic resource]. Mode of access: https://cdn.snau.edu.ua/moodle/ (in Ukrainian).
26. Turan, Z., & Gürol, A. (2020). Emergency transformation in education: Stress perceptions and views of university students taking online course during the COVID-19 pandemic. Hayef: Journal of Education, 17(2):222–242. doi: 10.5152/hayef.2020.20018.
27. Ward, C.T., Rey, J.A., Mobley, W.C., & Evans, C.D.W. (2003). Establishing a distance learning site for a traditional doctor of pharmacy program. Am J Pharm Educ. doi: 10.5688/aj670120
28. Wright, J. (2022). An Argument for Asynchronous Course Delivery in the Early Stages of the COVID-19 Pandemic. Teaching Philosophy, 45(3), 299–323. 10.5840/teachphil2022415164.
29. Yuan, J., Li, M., & Lu, Z.K. (2020). Monitoring transmissibility and mortality of COVID-19 in Europe. International Journal of Inf ectious Diseases., 95:311–315. doi: 10.1016/j.ijid.2020.03.050.
30. Zbytky Ukrainy vid dii RF siahnuly ponad $127 miliardiv, naibilshe – zhytlo – KSE [Ukraine’s losses from the actions of the Russian Federation reached more than $127 billion, the largest – housing – KSE] [Electronic resource]. Mode of access: https://1zahid.com/info/zbytky-ukrayiny-vid-dij-rf-syagnuly-ponad-127-milyardiv-najbilshe-zhytlo-kse/ (in Ukrainian)