Електрохімічно активовані розчини у бджільництві

Ключові слова: варооз, американський гнилець, європейський гнилець, аскосфероз, бджоли, гіпохлорит натрію

Анотація

В статті детально вивчається захворювання на змішану форму перебігу заразних хвороб розплоду медоносних бджіл. Вказані характеристика збудників, особливості діагностики та боротьби з цими захворюваннями медоносних бджіл. При проведенні епізоотологічного моніторингу хвороб бджіл, що зустрічались на обстежених пасіках, встановлено, що великий відсоток уражень мікозами пов’язаний з ослабленням бджолосімей, яке виникало в результаті несприятливих погодних умов та недостатності кормової бази (50–68,3 % випадків). Ще більше ускладнювала процес вароозна інвазія, яка зустрічалась на всіх обстежених пасіках з екстенсивністю інвазії більше 4 %. Під час вивчення впливу погодних умов на епізоотичний процес була встановлена особливість перебігу інфекційних хвороб розплоду в бджолиній сім’ї. Вона характеризувалася появою симптомів аскосферозу (тверді крейдоподібні шматочки в комірці та на дні вулика) в періоди несприятливих погодних умов навколишнього середовища (похолодання, тривалі дощі). Симптоми аскосферозу з’являлися не тільки в здорових сім’ях, а й у сім’ях, що пройшли курс лікування. Під час лабораторного дослідження загиблих личинок були виділені культури різних збудників інфекційних хвороб. Вивчення контамінації стільникового меду, що був відібраний у хворих та умовно здорових бджолосімей, вказувало на те, що частіше виділялася культура Ascosphaera apis, а ступінь контамінації досягав 100 %. Також проводили розрахунок індексу епізоотичності інфекційних хвороб бджіл, що були виявлені на обстежених пасіках. Було встановлено, що аскосфероз реєструвався найдовше в порівнянні з іншими інфекційними хворобами, і індекс епізоотичності відповідно був більшим. А розвиток європейського гнильця, інших видів гнильців та аспергильозу відбувався на фоні аскосферозу бджіл. При дослідженні кишкової токсичної дії активного гіпохлориту натрію у концентраціях 0,7 %, 0,5 % та 0,25 % по д.р., було встановлено, що препарат не викликав загибелі бджіл протягом 72 годин після згодовування у жодній групі бджіл. Активний гіпохлорит натрію ефективно знезаражує тест-об’єкти у концентрації 2,5 г/л при експозиції дві години. При використанні стільників з хворих сімей ефективною була концентрація 5,0 г/л.

Посилання

1. Halatyuk O. E., Tushаk S. F. (2016) Epizootolohichnyy monitorynh zaraznykh khvorob medonosnykh bdzhil u pivnichno-zakhidnomu rehioni Ukrayiny [Epidemiologic monitoring of infectious diseases of honey bees in the northwestern region of Ukraine], Scientific bulletin of the National University of Bioresources and Nature Management of Ukraine, № 237, pp. 372–379. (in Ukrainian)
2. Holovko V. O., Rudenko Je. V., Zlotin O. Z., Kyryсenko I. O. (2005). Chvoroby ta skidnyky svijsʹkych komach [Diseases and pests of domestic insects], Charkiv,. 354 p. (in Ukrainian)
3. Kisternaya O.S., Musienko A.V. (2013) Preparat PDE kak nepryamoy faktor korrektsii patogeneza zabolevaniy medonosnykh pchel [The drug PDE as an indirect factor in the correction of the pathogenesis of honeybee diseases.], YOUTH AND INNOVATION - 2013. Materials of the International Scientific and Practical Conference of Young Scientists (Gorki, May 29–31, 2013). № 3, pp. 209–211. (in Russian)
4. Klochko R. T., Luchanskiy S. N. (2011). Veterinarno-sanitarnyie meropriyatiya na pasekah [Veterinary-sanitary measures in apiaries], Pchelovodstvo, № 1, pp. 26–29. (in Russian)
5. Luchko M. A., Sotnikov A. N. (2012), Bolezni rasploda pchel [Diseases of brood bees], Veterinariya, № 6, pp. 9–14. (in Russian)
6. Masliy I.G., Nemkova SM, Stupak L.P., Desyatnikova O.V. (2015). Monitorynh khvorob bdzhil v Ukrayini. [Monitoring of diseases of bees in Ukraine], Veterinary medicine: mіzh-vіd. the subject. sciences. st., № 101, pp. 116–121. (in Ukrainian)
7. Musienko O. V., Musienko V. M., Kysterna O. S. (2010). Parazytotsenoz bdzholynoyi simʺyi. [Parasitocenosis of the bee family], Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 3 (26), pp. 103–108. (in Ukrainian)
8. Tuktarov V. R., Suyundukova G. Ya. (2012). Issledovanie bakteritsidnogo vozdeystviya novyih preparatov na vozbuditeley evropeyskogo gniltsa [Study of the bactericidal effect of new drugs on the pathogens of European foulbroods], Agrarnaya nauka, № 1, pp. 27–28. (in Russian)
9. Haritonova N.N. (2012). Vliyanie razlichnyih faktorov na ustoychivost pchel k zabolevaniyam [Influence of various factors on the resistance of bees to diseases], Pchelovodstvo, № 4, pp. 24–27. (in Russian)
10. Chupahina O.K. (2012), Letnie zabolevaniya pchel [Summer diseases of bees], Pchelovodstvo, № 7, pp. 25–26. (in Russian)
11. Buczek K. (2011), “Range of susceptibility of Paenibacillus larvae to antibacterial compounds”, Med.weter., Vol.67, № 2, pp. 87–90.
12. Kokkinis M., Liakos V. (2004) “Population dynamics of Varroa destructor in colonies of Apis mellifera macedonica in Greece”, Apidologie, №43 (4), pp. 150–154. DOI: https://doi.org/10.1080/00218839.2004.11101127
Опубліковано
2019-12-24
Як цитувати
Мусієнко, О., Кистерна, О., & Демяненко, Д. (2019). Електрохімічно активовані розчини у бджільництві. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Ветеринарна медицина, (4 (47), 28-34. https://doi.org/10.32845/bsnau.vet.2019.4.5