ЕПІЗООТОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ, ДІАГНОСТИКА ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛІКУВАННЯ М’ЯСОЇДНИХ, ХВОРИХ НА ДИРОФІЛЯРІОЗ

Віталій Іванович Рисований; Олександр Сергійович Панасенко; Світлана Миколаївна Назаренко; Іван Володимирович Степушенко

doi:10.32782/bsnau.vet.2023.1.14

Віталій Іванович Рисований https://orcid.org/0000-0003-0724-4991
Олександр Сергійович Панасенко https://orcid.org/0000-0003-1257-6341
Світлана Миколаївна Назаренко https://orcid.org/0000-0001-6733-8565
Іван Володимирович Степушенко https://orcid.org/0009-0002-5037-1769

DOI: https://doi.org/10.32782/bsnau.vet.2023.1.14

Ключові слова: дирофіляріоз собак, збудники захворявання, протипаразитарні препарати

Анотація

В статті представлено результати наукового пошуку щодо епізоотологічних особливостей, діагностики та ефективністі лікування м'ясоїдних, хворих на дирофіляріоз. Дирофіляріоз – інфекційне паразитарне захворювання, що характеризується проблемами серця, печінки та нирок. Хвороба вражає собак, котів, диких тварин, а іноді і людей. Збудником цього захворювання є нематоди Dirofilaria immitis, Dirofilaria repens та інші. Вони мають прозоре тіло, вкрите прозорою мембраною. Великі гельмінти довжиною 25-30 см, живі, личинки (мікрофілярії) довжиною 0,22-0,29 мм, діаметром дорівнює розміру еритроцита. Dirofilaria immitis вражає правий шлуночок серця, легеневу артерію, викликаючи важкі напади легеневої вени, правого шлуночка та правого передсердя. Дірофілярії зазвичай знаходяться в незвичних для паразитів місцях: в очах, мозку, шлунку, підшкірному просторі, хребті. Личинки потрапляють у кров господаря через хоботок комахи та розвиваються в організмі тварини. Тривалість життя личинки триває близько 7-8 місяців. Один дирофілярій виробляє 30 000 личинок на день. Мікрофілярії циркулюють у крові вагітних протягом трьох років. Максимальна кількість мікродирофілярів у периферичній крові тварин вранці та ввечері, що відповідає двом пікам у центральній нервовій системі. Пряма мікроскопія краплі свіжої відібраної крові від м’ясоїдних тварин при малому збільшенні є найпростішим, зручним і швидким методом діагностики дирофіляріозу. Також рекомендуємо застосовувати метод дослідження за Кноттом, за Куликовим. Також необхідно проводити розтин грудної порожнини і оглядати перикард та інші тканини на наявність гельмінтів. Профілактика зараження тварин дирофіляріями ґрунтується в першу чергу на перериванні трансмісивної передачі інвазії та складається з декількох напрямків: винищення комарів, виявлення та дегельмінтизація інвазованих домашніх собак, запобігання контакту комарів з домашніми тваринами. Необхідна щомісячна обробка тварин проти комах, доброякісна годівля, своєчасна вакцинація та дегельмінтизація тварин Препарати «Івермектин», «Мільбеміцин» та «Діронет 500» мають пролонговану дію. Застосування даних препаратів з інтервалом 30-35 днів згубно діє на мікрофілярії, що дозволяє не допускати зараження інших м’ясоїдних і запобігає поширенню дирофіляріозу.

Посилання

1. Adolph, C., Barnett, S., Beall, M., Drake, J., Elsemore, D., Thomas, J., & Little, S. (2017). Diagnostic strategies to reveal covert infections with intestinal helminths in dogs. Veterinary Parasitology, 247, 108–112. doi:10.1016/j.vetpar.2017.10.002.
2. Arbune, M., & Dobre, M. (2015). Dirofilariasis – an emergent human parasitosis in Romania. Acta Parasitologica, 60, 485–487. doi: 10.1515/ap-2015-0068.
3. American Heartworm Society. Canine guidelines. (2020). URL: https://d3ft8sckhnqim2.cloudfront.net/images/pdf/2020_AHS_Canine_Guidelines_Summary_11_12.pdf?1605556516
4. Genchi, C., Kramer, L. (2017). Subcutaneous dirofilariosis (Dirofilaria repens): an infection spreading throughout the old world. Parasit Vectors., 10(2):517-521. URL: https://d3ft8sckhnqim2.cloudfront.net/images/pdf/AHS_Canine_Guidelines_11_13_20.pdf?1605556516
5. Simon, F., Siles, M., Lucas, R., Morchon, J., Gonzalez-Miguel, I., Mellado, Carreton, E., Montoya-Alonso, J. A. (2012). Human and animal dirofilariasis: the emergence of a zoonotic mosaic. Clin Microbiol Rev., 25:507-544.
6. Panarese, R., Maria, R. I., Latrofa S., Zatell A., Ignjatović Ćupina, A., Montarsi, F., Pombi, M., Mendoza-Roldan, J. A., Beugnet, F., Otranto, D. (2020). Hyperendemic Dirofilaria immitis infection in a sheltered dog population: an expanding threat in the Mediterranean region. International Journal for Parasitology., 50(8):555-559. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijpara.2020.04.002
7. Knott, J. (1939). A method for making microfilarial surveys on day blood. Trans. Roy. Soc. Trop. Med. Hyg., 33:191-196.
8. Mikola, N., Oborina, V., Jokelainen, P. (2020). Knowledge about emerging zoonotic vector-borne parasites Dirofilaria immitis and Dirofilaria repens in Finland: questionnaire survey to medical doctors and veterinarians. Vector Borne Zoonotic Dis., 20:27- 32. DOI: https://doi.org/10.1089/vbz.2019.2502
9. Moorhead, A.R., Evans, C.C., Kaplan, R.M. 2017. A diagnostic algorithm for evaluating cases of potential macrocyclic lactone–resistant heartworm. Parasit Vectors., 10 (2): 479.
10. Ponomarenko, V.Ya., Fedorova, O.V., Bulavina, V.S. (2009). Parazytozy bezprytulnykh sobak – nebezpeka dlia zdorovia liudyny [Parasites of stray dogs are a danger to human health]. Veterinary medicine of Ukraine. Kyiv, 12. 14-17 [in Ukrainian].
11. Pupić-Bakrač, A., Pupić-Bakrač, J., Beck, A., Jurković, D., Polkinghorne, A., Beck, R., Pupić-Bakrač, A., et al. (2021). Dirofilaria repens microfilaremia in humans: Case description and literature review. One Health. 12; 13.doi: 10.1016/j. onehlt.2021.100306..
12. Atsumi, E., Matsumoto, H., Taira, N., Yohena, T., Kawasaki H., Kawabata, T., Yoshimi, N. (2019). Thirteen cases of pulmonary dirofilariоsis in a single institution in Okinawa Island. Virchows Archiv. 475: 335-340., DOI: https://doi.org/10.1007/ s00428- 019-02614-9
13. Yoshikawa, S., Ichikawa, Y., Nakagaki K., Matsumoto, J., Nogami, S. (2014). Prevalence of Dirofilaria immitis among shelter dogs in Tokyo, Japan, after a decade: comparison of 1999-2001 and 2009-2011. Parasite. 21:10., DOI: https://doi.org/10.1051/parasite/2014008
14. Ashley, B., Saunders, D., Wesselowski, S., Cusack, K. (2020). Transesophageal Echocardiography–Guided Dirofilaria immitis Extraction from the Right Atrium in a Dog. CASE. 4(4):299-302,. DOI: https://doi.org/10.1016/j.case.2020.05.005
15. Napoli, E., Bono, V., Gaglio, G., Giannetto, S., Zanghì, A., Otranto, D., Brianti., E. (2019). Unusual localization of Dirofilaria repens (Spirurida: Onchocercidae) infection in the testicle of a dog Comparative Immunology, Microbiology and Infectious Diseases., 66 :101326. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cimid.2019.06.007
16. Nelson, C.T., McCall, J.W., Jones S., Moorhead, A. (2020). Current Canine Guidelines for the Prevention, Diagnosis and Management of Heartworm Infections in Dogs. URL: https://d3ft8sckhnqim2.cloudfront.net/images/pdf/2020_AHS_Canine_Guidelines.pdf?1580934824
17. FDA. (2020). Keep the Worms Out of Your Pet’s Heart! The Facts about Heartworm Disease. Available from: DOI: https://www.fda.gov/ animal-veterinary/animal-health-literacy/keep-worms-out-yourpets-heart-facts-about-heartwormdisease 18. Jiang, S., Tsikolia, M., Benner, U., Bloomquist, J. (2017). Mosquitocidal activity and mode of action of the isoxazoline fluralaner. Int J Environ Res Public Health., 14:154. Doi: 10.3390/ijerph14020154.
19. McCall, J.W., Kramer, L., Genchi, C., Guerrero, J., Dzimianski, M.T., Mansour, A., McCall, S. D., Carson, B. (2014). Effects of doxycycline on heartworm embryogenesis, transmission, circulating microfilaria, and adult worms in microfilaremic dogs. Vet Parasitol., 206(1-2):5-13.
20. McCall, J.W., Varloud, M., Hodgkins, E., Mansour A., DiCosty, U., McCall, S., Carmichael, J., Carson, B., Carter, J. (2017). Shifting the paradigm in Dirofilaria immitis prevention: blocking transmission from mosquitoes to dogs using repellents/insecticides and macrocyclic lactone prevention as part of a multimodal approach. Parasit Vectors., 10(2):525.
21. Savadelis, M.D., Day, K.M., Bradner, J.L., Wolstenholme, A.J., Dzimianski, M.T., Moorhead, A, R. (2018). Efficacy and side effects of doxycycline versus minocycline in the three dose melarsomine canine adulticidal heartworm treatment protocol. Parasit Vectors., 11:671.
22. Szczepanek-Parulska, E., Kludkowska, M., Pielok, L., Stefaniak, J., & Ruchala, M. (2017). Subcutaneous lesion in an oncologic patient. American Journal of Medicine, 130, 279–281. doi:10.1016/j.amjmed.2017.03.019.
23. Tappe, D., Plauth, M., Bauer, T, Muntau, B., Diebel, L., Tannich, E., et al. (2014). A case of autochthonous human Dirofilaria infection. Euro Surveillance, 19, 2–4. doi: 10.2807/1560- 7917.ES2014.19.17.20790.
24. Trancoso, T.A.L., Lima, N.C., Barbosa, A.S., Leles, D., Fonseca, A.B.M., Labarthe, N.V., Bastos, O.M.P., & Uchôa, C.M.A. (2020). Detection of Dirofilaria immitis using microscopic, serological and molecular techniques among dogs in Cabo Frio, RJ, Brazil. Braz. J. Vet. Parasitol; 29(1): e017219. doi:10.1590/S1984-29612020009.
25. Vlizlo, V.V., Fedoruk, R.S., Ratych, I.B. (2012). Laboratorni metody doslidzhen u biolohii, tvarynnytstvi ta veterynarnii medytsyni [Laboratory research methods in biology, animal husbandry and veterinary medicine], Lviv, 764. (in Ukrainian).