ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ТОКСИЧНОСТІ НОВОГО ПРОТИМАСТИТНОГО ПРЕПАРАТУ НА ОСНОВІ ПРЕДНІЗОЛОНУ ТА ЦЕФКВИНОМУ СУЛЬФАТУ
Анотація
Мастит корів є однією з головних проблем молочного скотарства. Захворювання корів на мастит спричиняють великі фінансові збитки для молочних господарств. Мастити спричиняють зниження продуктивності тварин та зниження якості молока. Молоко отримане від хворих тварин не може бути направлено у вільну реалізацію, завдяки чому господарства недоотримають продукцію. Для лікування корів хворих на мастит найчастіше використовують антибіотики. В результаті неправильного їх застосування, без врахування чутливості мікроорганізмів до антибіотиків, виникає явище антибіотикорезистентності, яке викликає занепокоєння науковців у всьому світі. Важливим елементом стратегії боротьби з маститами корів є розробка новітніх лікарських засобів, до яких ще не виробилась антибіотикорезистентість у мікроорганізмів, що викликають мастит корів. Наше дослідження направлене на розробку та впровадження у виробництво нового протимаститного препарату на основі преднізолону та цефквиному сульфату, а саме дослідження гострої та хронічної токсичності. Проведення досліджень здійснювалось на базі кафедри ветсанекспертизи, мікробіології, зоогігієни та безпеки і якості продуктів тваринництва факультету ветеринарної медицини в лабораторії «Ветеринарна фармація» Сумського національного аграрного університету. Для розробки цього засобу використовували основу цефквином сульфат та преднізолон. Цефквіном належить до групи антибіотиків ІV покоління цефалоспоринів. Цефквіном володіє бактерицидною дією проти Г-позитивних та Г-негативних, аеробних, анаеробних, факультативно-анаеробних мікроорганізмів. Для другої складової препарату використали преднізолон, який належить до групи синтетичних глюкокортикоїдів, він має протизапальні, протиалергійні, протиексудативні, протинабрякові, десенсибілізуючі та антитоксичні властивості. Для встановлення параметрів токсичності використовували методи Г. Кербера (1931), а також Г. Першина (1950). Аналіз даних показує, що токсичний вплив препарату Сульфацеф на дослідних щурів починається в дозі від 1200 мг/кг. В результаті розрахунку за методом Кербера та Першина гостра токсичність препарату Сульфацеф при внутрішньошлунковому введенні щурам склала 1610 мг на кг ваги. Результати обох досліджень виявилися ідентичними, що свідчить по їх достовірність. Встановлено що протимаститний препарат Сульфацеф на основі преднізолону та цефквиному сульфату згідно з Санітарно-гігієнічними нормами та СОУ 85.2-37-736:2011 відноситься до третього класу небезпечності (помірно небезпечні сполуки).
Посилання
2. Aliiev, E., Paliy, A., Kis, V., Paliy, A., Petrov, R., Plyuta, L., Chekan, O., Musiienko, O., Ukhovskyi, V., & Korniienko, L. (2022). Establishing the influence of technical and technological parameters of milking equipment on the efficiency of machine milking. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(1 (115), 44–55. https://doi.org/10.15587/1729-40 61.2022.251172
3. Berezovskyi, A. V., & Dovbnya, A. О. (2023). Study of toxicity indicators of the new anti-masti drug based on iodine compounds. Bulletin of Sumy National Agrarian University. The Series: Veterinary Medicine, (3(58), 9-15. https://doi.org/10.32845/bsnau.vet.2022.3.2
4. Berezovskyi, A., Dovbnya, A., Fotin, O., Kisil, D., & Morozov, B. (2023). Rationale for the prevention of mastitis in cows during the dry period and after calving. Scientific Horizons, 26(4), 43-53. https://doi.org/10.48077/scihor4.2023.43
5. Biggs, A. (2017). Update on dry cow therapy 1. antibiotic v non-antibiotic approaches. In Practice. 39:255–72.
6. Bradley, A.J. (2002). Bovine mastitis: An evolving disease. Vet. J. 164:116–128. doi: 10.1053/tvjl.2002.0724.
7. Doklinichni doslidzhennia veterynarnykh likarskykh zasobiv: [Preclinical studies of veterinary medicinal products] / Ed. I.Y. Kotsyumbas. Lviv: Triada plus, 2006, 360 p. (in Ukrainian)
8. Dovbnia, A., Berezovskiy, A., & Fotina, H. (2019). Dynamics of cow mastitis disease in conditions of industrial milk production. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary Sciences, 21(96), 171-176. https://doi.org/10.32718/nvlvet9630
9. El Hafez, S.M.A., Ismael, A.B., Mahmoud, M.B., Elaraby, A-KA. (2013). Development of new strategy for non-antibiotic therapy: bovine lactoferrin has a potent antimicrobial and immunomodulator effects. Adv Infect Dis.; 3:185–92. doi: 10.4236/aid.2013.33027.
10. Fratini, F., Casella, S., Leonardi, M., et al. (2014). Antibacterial activity of essential oils, their blends and mixtures of their main constituents against some strains supporting livestock mastitis. Fitoterapia. 96:1–7. doi: 10.1016/j.fitote.2014.04.003.
11. Hadzevych, O.V., Paliy, A.P., Kinash, O.V., Petrov, R.V., Paliy, A.P. (2019). Antibiotic resistance of microorganisms isolated from milk. World of medicine and biology, 3(69), 2245-250 https://doi.org/10.26724/2079-8334-2019-3-69-245-250.
12. Halasa, T, Huijps, K, Østerås, O, Hogeveen, H. (2007). Economic effects of bovine mastitis and mastitis management: a review. Vet Q 29(1):18–31. https://doi.org/10.1080/01652176.2007.9695224
13. Król, J., Brodziak, A., Litwińczuk, Z., Litwińczuk, A. (2013). Effect of age and stage of lactation on whey protein content in milk of cows of different breeds. Pol J Vet Sci. 16:395–7. doi: 10.2478/pjvs-2013-0055.
14. Kumar, G.S.N., Apannavar, M.M., Surnagi, M.D., Kotresh, A.M.. (2010). Study on incidence and economics of clinical mastitis. Karnataka J Agric Sci. 23:407–408.
15. Liang, D., Li, F., Fu, Y., et al. (2014). Thymol inhibits LPS-stimulated inflammatory response via down-regulation of NF-κB and MAPK signaling pathways in mouse mammary epithelial cells. Inflammation. 37:214–22. doi: 10.1007/s10753-013-9732-x.
16. Lopes, T.S., Fontoura, P.S., Oliveira, A., Rizzo, F.A., Silveira, S., Streck, A.F. (2020). Use of plant extracts and essential oils in the control of bovine mastitis. Res. Vet. Sci. 131:186–193. doi: 10.1016/j.rvsc.2020.04.025.
17. McDermott, P.F., Zhao, S., Wagner, D.D., Simjee, S., Walker, R.D., White, D.G. (2002). The food safety perspective of antibiotic resistance. Anim Biotechnol. May;13(1):71–84.
18. Neculai-Valeanu, A.S., Ariton, A.M., Mădescu, B.M., Rîmbu, C.M., Creangă, Ş. (2021). Nanomaterials and essential oils as candidates for developing novel treatment options for bovine mastitis. Animals. 11:1625. doi: 10.3390/ani11061625.
19. Palii, А.P., Osipenko, T.L., Chigiryov, V.A., Gurko, I.Y., Petrov, R.V., Berezovsky, A.V., Khitska, O.A., Furman, S.V., Lisohurska, D.V., Lisohurska, O.V. (2021). Influence of the fixed "father" factor on the protein content in milk and the yield of milk protein in cattle. Ukrainian Journal of Ecology,11 (3), 353-359. https://doi.org/10.15421/20 21_ 183
20. Pedersen R.R., Krömker V., Bjarnsholt T., Dahl-Pedersen K., Buhl R., Jørgensen E. (2021). Biofilm research in bovine mastitis. Front. Vet. Sci. 2021;8:656810. doi: 10.3389/fvets.2021.656810.
21. Pro zatverdzhennia Poriadku provedennia naukovymy ustanovamy doslidiv, eksperymentiv na tvarynakh.[ On the approval of the Procedure for carrying out trials and experiments on animals by scientific institutions]. (2012). Access mode:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0416-12#Text. (in Ukrainian)
22. Ricci, A., Allende, A., Bolton, D., et al. (2017). Risk for the development of Antimicrobial Resistance (AMR) due to feeding of calves with milk containing residues of antibiotics. EFSA J. 2017;15:e04665. doi: 10.2903/j.efsa.2017.4665.
23. Shkromada, O., Palii, A., Palii, A., Skliar, O., Dudchenko, Yu., & Nedzheria, T. (2019). Pidvyshchennia yakosti moloka za rakhunok formuvannia mikroklimatu na tvarynnytskykh fermakh [Improving the quality of milk due to the formation of a microclimate on livestock farms]. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. Seriia: Veterynarna medytsyna, 4 (47), 43-49. https://doi.org/10.32845/bsnau.vet.2019.4.7 (in Ukrainian)
24. Steeneveld, W., van Werven, T., Barkema, H.W., Hogeveen, H.. (2011). Cow-specific treatment of clinical mastitis: an economic approach. J Dairy Sci. 94(1):174–188.
25. Suojala, L., Kaartinen, L., Pyörälä, S.. (2013). Treatment for bovine Escherichia coli mastitis - an evidence-based approach. J Vet Pharmacol Ther. 36(6):521–531.
26. Tezera, M. & Aman, Ali E. (2021). Prevalence and associated risk factors of Bovine mastitis in dairy cows in and around Assosa town, Benishangul-Gumuz Regional State, Western Ethiopia. Vet. Med. Sci. 7:1280–1286. doi: 10.1002/vms3.454.
27. Tomanić, D., Samardžija, M. & Kovačević, Z. (2023). Alternatives to Antimicrobial Treatment in Bovine Mastitis Therapy: A Review. Antibiotics, 12(4), 683. http://dx.doi.org/10.3390/antibiotics12040683
28. Ungemach, F.R., Müller-Bahrdt, D., Abraham, G. (2006). Guidelines for prudent use of antimicrobials and their implications on antibiotic usage in veterinary medicine. Int J Med Microbiol. Jun;296(Suppl 41):33–8.
29. Vakkamaki, J., Taponen, S., Heikkila, A. M., & Pyorala, S. (2017). Bacteriological etiology and treatment of mastitis in Finnish dairy herds. Acta Veterinaria Scan-dinavica. 59 (1), 33. doi: 10.1186/s13028-017-0301-4.
30. WHO. World Health Organization: Antimicrobial Resistance: Global Report on Surveillance. WHO, Geneva, Switzerland: (2014). Available online at: http://www.who.int/drugresistance/documents/surveillancereport/en/