БІОНЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ ЯК НАУКА ЛЮДСТВА

Богдан Станіславович Морозов

doi:10.32782/bsnau.vet.2023.3.9

Богдан Станіславович Морозов https://orcid.org/0000-0002-6755-752X

DOI: https://doi.org/10.32782/bsnau.vet.2023.3.9

Ключові слова: хімія, медицина, хімічні технології.

Анотація

Біонеорганічну хімію можна вважати своєрідним «містком» між неорганічною хімією та біохімією. Основним завданням біонеорганічної хімії є вивчення ролі хімічних елементів у виникненні та розвитку фізіологічних і патологічних процесів у живому організмі. Звідси тісний зв'язок біонеорганічної хімії з біохімією, медициною, фармакологією, екологією. Кожна з цих галузей науки підходить до вивчення Біонеорганічної хімії зі свого боку і використовує методи дослідження, властиві саме цій науці. За словами одного з її засновників Р.П.Дж. Вільямса, «біонеорганічна хімія сьогодні схожа на неорганічну хімію до відкриття Періодичного закону». Дійсно, незважаючи на накопичений до теперішнього часу матеріал про роль хімічних елементів у біосфері, про участь як простих, так і складних хімічних сполук у процесах життєдіяльності, механізми дії багатьох природних сполук до кінця не з'ясовані. Можна лише зробити висновок, що властивості елементів (ступінь окислення, координаційне число та ін.), властиві їм у біосфері, часто відрізняються від тих, які ці елементи виявляють у геосфері. Біохімія вивчає закономірності будови, розподілу і перетворення хімічних зв'язків у процесі життєдіяльності організмів. Це означає, що ця наука серед вчень про живе багато в чому працює на визначальному рівні організації матерії. Біонеорганічна хімія, як один з розділів біохімії, вивчає будову і функціональну активність комплексів іонів металів з різними лігандами, розглядаючи одні й ті ж проблеми, але під іншим кутом зору, оскільки комплекси біомолекул беруть участь у переважній більшості процесів. Як самостійна дисципліна біонеорганічна хімія сформувалася в 70-х роках XX ст. Ця наука широко використовує ідеї квантової механіки, хімії координаційних зв’язків і біології. Важливість біокоординаційних досліджень влучно підкреслив Дж. Вуд: «Якщо ви думаєте, що біохімія – це органічна хімія живих систем, то ви помиляєтеся, біохімія – це координаційна хімія живих систем».

Посилання

1. Atkins.P., Overton.T., Rurk.Dzh., Veller M., Armstronh F.. (2006). Inorganic Chemistry. 4th Edition, University Press Oxford.
2. Belits Kh.-D., Hrosh V., Shyberle P. (2009). Food Chemistry. 4th revised and extended ed. SpringerVerlag Berlin Heidelberg.
3. Chi Keunh, Cheunh Bkhavbkhuti, Mekhta. M. (2015). Handbook of Food Chemistry. Springer-Verlag Berlin Heidelberg.
4. Dzhon M. de Man, Dzhon U. Finli, V. Dzheffri Kherst, Chanh Yonh Li. (2018). Principles of Food Chemistry Springer, Cham.
5. Hyryna N.P., Tumanova I.V. (2012). Praktykum z neorhanichnoi khimii: Navch. navchalnyi posibnyk vyshchykh medychnykh (farmatsevtychnykh) zakladiv I-III rivniv akredytatsii. [Workshop on inorganic chemistry: Education. study guide higher medical (pharmaceutical) institutions of I-III levels of accreditation]. Kharkiv: VSV «Medytsyna». [in Ukrainian].
6. Levitin Y. Y., Antonenko O. V., Bryzytska A. M., Vedernykova O., Neorhanichna khimiia. (2012). Laboratorni praktykumy: navch. posibnyk dlia studentiv naukovykh spivrobitnykiv farmatsii akademichnoi kafedry. [Laboratory practicums: teaching. manual for students scientist pharmacy academic department]. Kharkiv: NFaU. [in Ukrainian].
7. Levitin Y.I., Bryzytska A.M., Kliuieva R.Kh.. (2017). Zahalna ta neorhanichna khimiia : navch. dlia studentiv VNZ zakryttia navchannia. [General and inorganic chemistry: textbook. for university students education closing]. Kharkiv : NFaU [in Ukrainian].
8. Muzychenko V. P., Lutsevych D. D., Yavorska L. P. (2010). Medychna khimiia. [Medicinal chemistry]. Kharkiv: VSV "Medytsyna". [in Ukrainian].
9. Sachan A., Khendrikh S.. (2018). Food Toxicology: Current Advances and Future Challenges. Apple Academic Press
10. Slobodniuk R. Ye., Horalchuk A. B. (2018). Analitychna khimiia ta analiz kharchovykh produktiv: navchalnyi posibnyk. [Analytical chemistry and analysis of food products: a study guide]. Kharkiv: Vydavnychyi dim «Kondor». [in Ukrainian].
11. Stepanenko O. M., Raiter L. Kh., Ledovskykh V. M., Ivanov S. V. (2002). Zahalna ta neorhanichna khimiia: U 2-kh hl. [General and inorganic chemistry: U 2-kh ch.] Kharkiv: Ped. Presa, 2002. [in Ukrainian].
12. Tsvietkova L. B., Romaniuk O. P. (2006). Neorhanichna ta orhanichna khimiia: Navch. posibnyk. Rozdil II. [Inorganic and organic chemistry: Education. manual. Ch.II]. – Lviv: ‘Mahnoliia’. [in Ukrainian].
13. Tsvietkova L.B. (2007). Zahalna khimiia: teoriia ta problemy: Navch. posibnyk. Ch.I. [General chemistry: theory and problems: Study. manual. Ch.I]. – Lviv. [in Ukrainian].
14. Voronov S.A., Stetsyshyn Yu.B., Panchenko Yu.V., Vasyliev V. P. (2010). Toksykolohichna khimiia kharchovykh produktiv i kosmetychnykh zasobiv : navch. [Toxicological chemistry of food products and cosmetics: textbook]. Lviv: Vydavnytstvo Lvivskoi politekhniky. [in Ukrainian].
15. Wisconsin P.C.K. Cheung, Mehta B.M. (2015). Food Chemistry. Third Edition. Edited by Owen R. Fennema. University of WisconsinMadison, Madison, (Eds.). Handbook of Food Chemistry England.