ОЦІНКА СТАНУ ПОПУЛЯЦІЙ РІДКІСНИХ ВИДІВ РОСЛИН CIRCAEA ALPINA L. ТА LILIUM MARTOGON L. В НПП «ДЕСНЯНСЬКО-СТАРОГУТСЬКИЙ»

Ганна Олександрівна Клименко; Денис Вікторович Артеменко; Ігор Михайлович Клименко

doi:10.32782/agrobio.2023.4.3

Ганна Олександрівна Клименко https://orcid.org/0000-0003-1859-4997
Денис Вікторович Артеменко https://orcid.org/0000-0002-2754-8442
Ігор Михайлович Клименко https://orcid.org/0000-0002-3726-681X

DOI: https://doi.org/10.32782/agrobio.2023.4.3

Ключові слова: біорізноманіття, рідкісні види рослин, популяційні дослідження, сталий розвиток, природно- заповідні території.

Анотація

Нині доведено, що збіднення біорізноманіття екосистем неминуче позначиться на якості життя і здоров’ї населення як окремих регіонів, так і всієї планети у цілому. В свою чергу, біорізноманіття є основою національного багатства кожної держави, і передусім це стосується трав’янистих рослин – базової ланки будь-якої екосистеми та біосфери планети. Одним із основних факторів у збереженні флори є створення об’єктів природно- заповідного фонду, це найпоширеніший спосіб охорони не тільки окремих видів, а й цілих екосистем. Вивчення популяцій рідкісних видів як критичної складової екосистем, є актуальною проблемою, особливо в нинішній час, коли достатньо важко змінити існуючу нераціональну систему природокористування. Популяційні дослідження дозволяють здійснити оцінку стану як окремих популяцій, так виду у цілому. Відповідно, дослідження популяцій рідкісних видів рослин, що охороняються на природно-заповідних територіях, є актуальними. Проведена оцінка стану популяцій двох рідкісних видів рослин, що охороняються на території Національного природного парку «Денсянсько-Старогутський» (НППДС). Circaea alpinа L. – регіонально рідкісний вид, що підлягає охороні на території Сумської області, і такий, що занесений до Міжнародного союзу охорони природи як неоцінений, і знаходиться на межі свого загального ареалу існування. Рослини C. alpinа у середньому були заввишки 13,2 см, мали від 10 до 15 листків, могли містити до 6 бічних пагонів, формували близько 27 квітів у суцвіттях завдовжки близько 5 см. Lilium martagon L. – вид, занесений до Червоної книги України, який має статус охорони «неоцінений». Рослини L. martagon у середньому були заввишки 87 см, формували близько 18 листків і три мутовки листя, на рослинах закладалось від 2 до 11 квітів, а довжина суцвіття коливалась у межах від 2 до 20 см і в середньому була близько 10 см. За результатами проведення кореляційного аналізу для C. alpinа виявлено 19 статистично значимих (на рівні ймовірності 0,95) коефіцієнтів кореляції з 45 співставлень, що складає близько 40%, а для L. martagon виявлено 27 статистично значимих (на рівні ймовірності 0,95) коефіцієнтів кореляції з 45 співставлень, що складає близько 60%. Вищими індекси морфологічної інтеграції були у рослин L. martagon (60,0 та 1,13), а нижчими – у рослин C. alpinа (42,2 та 0,82). Оцінка індексів морфінтегрованості рослин свідчить про їх цілісність для обох видів рідкісних рослин, відповідно, дані популяції зростають в оптимальних для них умовах. Вкрай важливе і бажане продовження спостережень за даними популяціями рідкісних видів рослин, що зростають в НППДС, за можливості до них дістатися і проводити такі спостереження. Також вкрай важливе обстеження прилеглих територій з метою їх подальшого заповідання на заміну тих, до яких неможливо дістатися через активні бойові дії.

Посилання

1. Andrienko, T.L. (2008). Ridkisni vydy sudynnykh roslyn Ukrayinsʹkoho Polissya [Rare species of vascular plants of the Ukrainian Polissia]. Ukr. botan. zhurn. 63(5), 666–673 (in Ukrainian).
2. Angurets, O., Khazan, P., Kolesnikova, K., Kush, M., Chernokhova, M. & Havranek, M. (2022). Naslidky dlya dovkillya viyny rosiyi proty Ukrayiny [Consequences for the environment of Russia's war against Ukraine]. Access mode: https://cleanair.org.ua/wp-content/uploads/2023/03/cleanair.org.ua-war-damages-ua-version-04-low-res.pdf], 84.
3. Arya, S.C. & Samant, S.S. (2019). Rarity and Prioritization of Species for Conservation and Management in alpine meadows of Nanda Devi Biosphere Reserve, West Himalaya, India. International Journal of Life Sciences, 9(1), 33–40.
4. Bayrak, O.M. & Stetsyuk, N.O. (2005). Atlas ridkisnykh i znykayuchykh roslyn Poltavshchyny. [Atlas of rare and endangered plants of Poltava region]. Verstka, Poltava, 248 (in Ukrainian).
5. Boufford, D.E., Crisci, J.V., Tobe, H. & Hoch, P.C. A Cladistic Analysis of Circaea (Onagraceae). Cladistics the International Journal of the Willi Hennig Society 1990, 6(2), 171–182. doi: 10.1111/j.1096-0031.1990.tb00534.x
6. Budnikov, G. (2005). Malyy zhyttyevyy tsykl rozvytku Lilium martagon na Zakarpatti. [Small life cycle of development of Lilium martagon in Transcarpathia]. Istoriya ta suchasnyy stan dosl. fitobioty Karpat : Nauk. konf., prysvyachena 60-richchyu kaf. Bot., 17 (in Ukrainian).
7. Davydok, V. P., Movchan, Ya. I. & Parchuk, G. V. (2003). National report of Ukraine on conservation of biological diversity. Himgest., K., 62.
8. Didukh, Ya.P. & Ogarenko, Yu.D. (2008). Otsinka zahroz ekosystemam ta biolohichnym kompleksam Zakhidnoho Polissya. [Assessment of threats to ecosystems and biological complexes of Western Polissia]. Naukovi zapysky. Biolohiya ta ekolohiya, 80, 50–55 (in Ukrainian).
9. Dmytrash-Vatseba, I.I., Shumska, N.V. & Gniezdilova, V.I. (2020). Rare component of Halych National Nature Park forest ecosystems flora (Ivano-Frankivsk region), Chornomorsʹk bot. z., 16(4), 290–302. doi: 10.32999/ksu1990-553X/2020-16-4-2
10. Dubovich, I., Vasylyshyn, K., Fomicheva, T., & Volkovska, Y. (2019). Ekonomiko-pravove rehulyuvannya okhorony ta zberezhennya bioriznomanittya ekosystem: teoriya i praktyka." [Economic and legal regulation of the protection and preservation of ecosystem biodiversity: theory and practice]. Naukovi pratsi Lisivnychoyi akademiyi nauk Ukrayiny 19, 178–86 (in Ukrainian). doi: 10.15421/411940.
11. Evans, G. C. (1972). The quantitative analysis of plant growth. Oxford, 734.
12. IUCN red list categories prepared by IUCN species survival commission. Gland : The World Conservation Union, 1994, 1–21.
13. Klymenko, H., Artemenko, D., Klymenko, I., Kovalenko, N., Butenko, S., Melnyk, A., Horbas, S. & Tovstukha, O. (2023). Criteria for evaluating the state of rare plant species populations. Modern Phytomorphology. 17, 98–106. doi: 10.5281/zenodo.200121 (a).
14. Klymenko, H., Kyrylchuk, K., Sherstiuk, M., Zubtsova, I. V., Klymenko, I., & Dimidenko, Y. (2022). Otsinka stanu ta struktury populyatsiyi ridkisnoho vydu Dactylorhiza incarnata (l.) Soó. v urbanizovnomu seredovyshchi (m. Sumy) [Assessment of the status and population structure of the rare species Dactylorhiza incarnata (l.) Soó. in the urban environment (Sumy). Bulletin of Sumy National Agrarian University]. The Series: Agronomy and Biology, 49(3), 16–24. doi: 10.32845/agrobio.2022.3.3 (b) (in Ukrainian).
15. Kovalenko, I., Kyrylchuk, K., Klymenko, H., Yaroshchuk, S., Yaroshchuk, R., Kovalenko, N. & Skyba, O. (2023). Influence oftree-crown density on dominant plant species of the herb-shrub stratum in thezone of mixed forests. Biosystems Diversity, 31(3), 382–387. doi: 10.15421/012345
16. Xie L, Wagner W.L., Ree R.H., Berry P.E., Wen J. (2009). Molecular phylogeny, divergence time estimates, and historical biogeography of Circaea (Onagraceae) in the Northern Hemisphere. Molecular Phylogenetics and Evolution, 53, 995–1009.
17. List of plants protected on the territory of Sumy region [Electronic resource]. (in Ukrainian). Access mode: www.eco.sumy.ua/parks/Rishen-23.doc
18. Mardari, C. (2008). Aspects of the floristic diversity in neagra brotenilor river basin (Eastern Carpathians) (I). J. Plant Develop. 15, 63–68.
19. Mayberry, R.J. & Elle, E. (2009). Effects of forest structure and microhabitat on the distribution and flowering of a rare understory plant, Actaea elata. Forest Ecology and Management, 258 (7), 1102–1109. Access mode: 10.1016/j.foreco.2009.05.042
20. Panchenko, S.M. [Under general ed. d.b.n. S. L. Mosyakina] (2005). Flora natsionalnoho pryrodnoho parku «Desnyansko-Starohut·skyy» ta problemy okhorony fitoriznomanittya Novhorod-Siversʹkoho Polissya [Flora of the National Nature Park "Desnyansko-Starogutskyi" and the problems of protecting the phytodiversity of Novgorod-Siversky Polissia]. Sumy: Universytet·sʹka knyha, 170 (in Ukrainian).
21. Panchenko, S.M., Andrienko, T.L., Havrys, H.G. & Kuzmenko, Yu.V. (2003). Ekolohichna merezha Novhorod- Siversʹkoho Polissya [Ecological network of Novgorod-Siverskyi Polissia]. Universytet·sʹka knyha, Sumy, 92 (in Ukrainian).
22. Petrova, G., Kunev, G. & Tzonev, R. (2019). Circaea alpina (Onagraceae) – a poorly known species in the Bulgarian flora. Phytologia Balcanica: International Journal of Balkan Flora and Vegetation, 25(3), 261–265.
23. Red Book of Ukraine. The plant world. (2009) [Ed. J.P. Didukh]. Hlobalkonsaltynh, K., 900
24. Shelyag-Sosonko Y.R. (2010). Rol bioriznomanitnosti na suchasnomu etapi tsyvilizatsiyi [The role of biodiversity at the modern stage of civilization]. Ukrainskyi botanichnyi zhurnal, 67(1), 3–15 (in Ukrainian).
25. Shelyag-Sosonko, Y.R., Grodzinskyi, M.A. & Romanenko, V.D. (2004). Kontseptsiya, metody i kryteriyi stvorennya ekomerezhi Ukrayiny [Concept, methods and criteria for creating an eco-network of Ukraine], Fitosotsiotsentr, K., 144 (in Ukrainian).
26. Skliar, V., Sherstuk, M. & Skliar, Iu. (2016). Аlgorithm of comprehensive assessment of individual’s morphological integration of plants contrast biomorfs. QUAERE 2016 (vol. VI.). Interdisciplinary Scientific Conference for PhD students and assistance, 393–403.
27. Zlobin, Yu. A., Skliar, V. G. & Klymenko, G. O. (2022). Biologiia ta ekologiia fitopopuliatsii [Biology and ecology of phytopopulations] Sumy: Universytetska knyga, 512 (in Ukrainian).