QUERCUS PETRAEA LIEBL. НА РІВНЕНЩИНІ

Андрій Валерійович Лисиця; Роман Іванович Савчук

doi:10.32782/agrobio.2023.4.6

Андрій Валерійович Лисиця https://orcid.org/0000-0001-9028-8412
Роман Іванович Савчук https://orcid.org/0009-0006-3864-4452

DOI: https://doi.org/10.32782/agrobio.2023.4.6

Ключові слова: дуб скельний, Острозька прохідна долина, лісовідновлення, генетичний резерват, лісівничо-таксаційна характеристика, деревостан.

Анотація

Дуб скельний (або сидячоквітковий) є типовим представником флори гористих місцевостей Середньої Європи. Східна межа ареалу дуба скельного, зокрема в межах України, чітко не простежується. В роботі представлено результати власних багаторічних досліджень з поширення дуба скельного в Рівненський області. Фактично, це східна межа ареалу (південь Рівненщини). Ми використали лісівничо-таксаційний метод під час закладання пробної площі, а також лісокультурний – під час обстеження природного поновлення дуба скельного, селекційний – під час вивчення селекційно-генетичного ресурсу на об’єктах постійної лісонасіннєвої бази і ґрунтознавчий методи. На прикладі дубового старовікового лісу Мостівського лісництва оцінені генетичні ресурси, вивчені особливості та запропоновано шляхи оптимізації процесів природного і штучного поновлення, сформульовано пропозиції щодо шляхів розширення площ дубових лісів. На території Мостівського лісництва в перспективі їх можна збільшувати до 4-х тис. га. Наразі дане дубове урочище суцільним масивом площею 210 га прилягає до Острозької прохідної долини. Свіжа грабова судіброва з дубом скельним (С2-гДск), де власне і зустрічаються насадження цього виду, приурочені до піднесених останців. Вершини останніх перекриті 1-3 метровими відкладами неогенових оолітових вапняків Сарматського моря, які у свою чергу перекриті піщаними та супіщаними наносами з дна долини. Визначено агрохімічні і фізико-хімічні характеристики зразків дерново-слабопідзолистого ґрунту на обстеженій ділянці з середньо-підстилаючим елювієм твердих карбонатних порід (оолітовими вапняками) під віковою дібровою з дуба скельного. Наявна тут ґрунтова відміна сприяє зростанню дуба скельного і його гібридних форм з дубом звичайним. За зовнішніми ознаками (за формою кори стовбура) визначена частка дуба скельного (82%) та його гібридів (18%) у складі насадження. Досліджено таксаційні показники цієї ділянки і розподіл вибірки дуба скельного за діаметром стовбура. Високобонітетні насадження на обстеженій нами ділянці Мостівського лісництва слугують генетичним резерватом дуба скельного з кількома десятками «плюсових дерев».

Посилання

1. Bondaruk, H. V., Bondaruk, M. A. & Tselishchev, O. H. (2010). Naukovi kryteriyi vyznachennya pryrodookhoronnoyi tsinnosti lisovykh terytoriy Ukrayiny. [Scientific criteria for determining the nature conservation value of forest areas of Ukraine]. Forestry and agroforestry. UkrNDILGA, Kharkiv, 117, 21–33 (in Ukrainian).
2. Borodavka, V., Borodavka, O., Kychylyuk, O., Hetʹmanchuk, A., Voytyuk, V., Andreyeva, V. & Shepelyuk, M. (2022). Vykorystannya Quercus robur L. pryrodnoho pokhodzhennya u sosnovykh molodnyakakh Volynsʹkoho Polissya. [Use of Quercus robur L. of natural origin in young pine trees of Volyn Polissya]. Notes in Current Biology, 2(4), 8–14. https://doi.org/10.29038/2617-4723-2022-2-2 (in Ukrainian).
3. Burda, R. I. (1991). Antropohenna transformatsiya flory. [Anthropogenic transformation of flora]. Naukova Dumka, Kyiv, 168 (in Ukrainian).
4. Chernyavskyi, M. V. (2012). Nablyzhene do pryrody lisivnytstvo yak systema vedennya lisovoho hospodarstva. [Close to nature silviculture as a forestry management system]. Scientific bulletin of NUBiP of Ukraine. Series: "Forestry and Ornamental Horticulture", 171(1), 253–259 (in Ukrainian).
5. Denisiuk, Z. & Gelinski, F. (1987). Phytosociologie en tant que base scientifique pour la gestion des espaces proteges en Pologne. Phytosociologie et conservation de la nature. Colloques phytosociligiques. [Phytosociology as a scientific basis for the management of protected areas in Poland. Phytosociology and nature conservation. Phytosociligical conferences. XV]. Strasbourg, Berlin-Stuttgart, J. Cramer, 1988, 193–232 (in French).
6. Denk, T., Grimm, G.W., Manos, P.S., Deng, M. & Hipp, A. L. (2017). An Updated Infrageneric Classification of the Oaks: Review of Previous Taxonomic Schemes and Synthesis of Evolutionary Patterns. In: Gil-Pelegrín, E., Peguero-Pina, J., Sancho-Knapik, D. (eds) Oaks Physiological Ecology. Exploring the Functional Diversity of Genus Quercus L. Tree Physiology, 7, Springer, Cham. doi: 10.1007/978-3-319-69099-5_2
7. Didukh, Ya. P. (2009). Zelena knyha Ukrayiny [Green Book of Ukraine]. Alterpress, Kyiv, 448 (in Ukrainian).
8. Ducousso, A. & Bordacs, S. (2004). EUFORGEN Technical Guidelines for genetic conservation and use for pedunculate and sessile oaks (Quercus robur and Q. petraea). International Plant Genetic Resources Institute, Rome, Italy. 6. Access mode: https://www.euforgen.org/fileadmin/templates/euforgen.org/upload/Publications/Technical_guidelines/Technical_guidelines_Quercus_robur-petraea.pdf).
9. Fukarek, F., Hempel, V. & Hubel, H. (1982). Plant life of the Eart. In 2 volumes. Mir, 2, 184.
10. Ivanyuk, I. D. & Fuchylo, Ya. D. (2020). Suktsesiya roslynnosti zrubiv pislya provedennya sutsilʹnykh rubok dubovykh nasadzhenʹ v umovakh Zakhidnoho ta Tsentralʹnoho Polissya Ukrayiny [Succession of logwood vegetation after continuous felling of oak plantations in the conditions of the Western and Central Polissia of Ukraine].Scientific works of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine. 21, 39–49 (in Ukrainian). doi: 10.15421/412024
11. Izyumskyi, P. P., Molotkov, P. I. & Romashov, N. V. (1978). Lystyani lisy URSR. [Deciduous forests of the Ukrainian SSR]. Higher school, Kharkiv, 182. (in Ukrainian).
12. Krasnov, V. P., Tkachuk, V. I. & Orlov, O. O. (2013). Dovidnyk spetsialista lisovoho hospodarstva. [Handbook of forestry specialist]. Novograd, Zhytomyr–Novograd-Volynskyi, 436 (in Ukrainian).
13. Kyrylchuk, A. A. & Bonishko, O. S. (2011). Khimiya gruntiv. Osnovy teoriyi i praktykum: navch. posibnyk. [Soil chemistry. Basics of theory and practice: teaching manual]. LNU named after Ivan Franko, Lviv, 354 (in Ukrainian).
14. McGrath, M. J., Luyssaert, S., Meyfroidt, P., Kaplan, J. O., Bürgi, M., Chen, Y., Erb, K., Gimmi, U., McInerney, D., Naudts, K., Otto, J., Pasztor, F., Ryder, J., Schelhaas, M.-J. & Valade A. (2015). Reconstructing European forest management from 1600 to 2010. Biogeoscience, 12, 4291–4316. doi: 10.5194/bg-12-4291-2015.
15. McKnight, T. L. & Hess, D. (2000). Climate Zones and Types: The Köppen System. Physical Geography: A Landscape Appreciation. Upper Saddle River, Prentice Hall, NJ, 200–201.
16. Melnyk, V. I. & Korinko, O. M. (2005). Bukovi lisy Podilʹsʹkoyi vysochyny. [Beech forests of the Podilsk Highlands]. Phytosocial Center, Kyiv, 152. (in Ukrainian).
17. Odukalets, I., Musiyenko, I. & Olkhovych, O. (2014). Doslidzhennya prychyn vsykhannya Pinus sylvestris L. v shtuchnykh sosnovykh nasadzhennyakh NPP «Podilʹsʹki tovtry». [Study of the causes of drying of Pinus sylvestris L. in artificial pine plantations of the NPP "Podilskyi Tovtry"]. Biology, 3(68), 38–42. (in Ukrainian).
18. Page NPP Karmelyukovo Podillia. [Electronic resource]. Access mode: https://uk.wikipedia.org/wiki/Karmelyukove_Podillya
19. Page Quercus petraea. [Electronic resource]. Access mode: https://en.wikipedia.org/wiki/Quercus_petraea
20. Page The European Green Deal [Electronic resource]. Access mode: https://ec.europa.eu/info/strategy/priorities-2019-2024/european-green-deal_en
21. Savchuk, R. I. (1986). Dub skelnyy v Rivnenskyy oblasti. [Sessile oak in the Rivne region]. Forestry, 8, 56–58.
22. Shvydenko, A. Z. (1987). Normatyvno-dovidkovi materialy dlya taksatsiyi lisiv Ukrayiny i Moldovy. [Normative and reference materials for taxing forests of Ukraine and Moldova]. Urozhai, Kyiv, 559 (in Ukrainian).
23. Sirenko O. O. (2003). Ranʹoneopleystotsenova dendroflora suchasnoyi lisostepovoyi ta prykordonnykh rayoniv lisovoyi zon Ukrayiny. [Early Neopleistocene dendroflora of the modern forest-steppe and border regions of the forest zones of Ukraine]. Theoretical and applied aspects of modern biostratigraphy of the Phanerozoic of Ukraine. ΙGN NASU, Kyiv, 192–195. (in Ukrainian).
24. Smyk, H. K. (1964). Tsikavi florystychni znakhidky na Slovechansko-Ovrutskomu kryazhi. [Interesting floristic finds in the Slovak-Ovrutsky ridge]. Ukrainian Botanical Journal, 21(4), 101–102 (in Ukrainian).
25. Smyk, H. K. (1965). Dub skelʹnyy (Quercus petraea Liebl.) na Zhytomyrskomu Polissi. [Sessile oak (Quercus petraea Liebl.) in Zhytomyr Polissya]. Botanical Journal, 50(8), 1130–1131 (in Ukrainian).
26. SOU 02.02-34-476:2006. Trial plots are forest-managed. Laying method. Ministry of Agrarian Policy of Ukraine: Kyiv, 2006. 32 (in Ukrainian).
27. Stoyko, S. M., Tasyenkevych, L. O. & Milkina, L. I. (1982). Flora i roslynnistʹ Karpat·sʹkoho zapovidnyka. [Flora and vegetation of the Carpathian Reserve]. Naukova dumka, Kyiv, 219 (in Ukrainian).
28. Stoyko, S. M., Zhyzhyn, M. P. & Yashchenko, P. T. (1978). Skhidna mezha poshyrennya duba skelʹnoho v Ukrayini. [The eastern limit of distribution of the sessile oak in Ukraine]. Forestry, forest, paper and wood industry, 4, 17–18 (in Ukrainian).
29. Ukrainian encyclopedia of forestry (1999). [Reference edition; under the editorship A.S. Gensiruk]. 1. Missionary, Zhovkva, 463 (in Ukrainian).
30. Zayachuk, V. YA. (2008). Dendrolohiya: Pidruchnyk. [Dendrology: Textbook]. Apriori, Lviv, 656 (in Ukrainian).