ЖИРНОКИСЛОТНИЙ ТА БІОХІМІЧНИЙ СКЛАД НАСІННЯ АМАРАНТУ ЗАЛЕЖНО ВІД СОРТУ ТА СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ
Анотація
У статті наведено результати досліджень біохімічного та жирнокислотного складу насіння амаранту в залежності від сорту та системи удобрення. Польові дослідження проводились на території Ботанічного саду Поліського національного університету у м. Житомирі, впродовж 2021-2023 років. Досліджувались 3 сорти амаранту: сорт Стерх ( cv. Sterkh), сорт Кремовий ранній (cv. Kremovyi rannii) та сорт Геліос (cv. Helios). Варіанти досліду: без добрив (контроль) та N60P60K60. Мінеральні добрива вносилися в формі: аміачної селітри – 34,4 %, калій магнезії – 40,2 %, та суперфосфату простого гранульваного – 18,4 %. Результати дослідження свідчать, що насіння всіх сортів амаранту формувало високий вміст білка (13,3 – 16,7 %), вміст білка істотно змінювався залежно від сорту культури. Так, найвищий показник вмісту білка спостерігається в сорту Кремовий ранній (cv. Kremovyi rannii) – 16,7 % з нормою внесення мінеральних добрив N60P60K60. Дослідження вмісту протеїну в зерні амаранту свідчить, що цей показник варіював залежно від сорту та системи удобрення. Так, найкращі показники вмісту протеїну спостерігалися в сорту Стерх (cv. Sterkh) – 15,5 %, на варіанті з нормою внесення мінеральних добрив N60P60K60, та 15,4 % на контролі. Вміст протеїну в насінні решти сортів був істотно нижчим, порівняно з сортом Стерх (cv. Sterkh) – 13,9 – 14,6 %. Аналіз даних вмісту клітковини показав, що найсуттєвіше його підвищення спостерігається в сорту Стерх (cv. Sterkh), а максимальне значення клітковини в насінні амаранту відмічається на варіанті без внесення мінерального добрива – 2,8 %. За результатами досліджень з визначення жирнокислотного складу встановлено, що у складі жирних кислот насіння амаранту найбільше містилося лінолевої кислоти – 39,93 – 53,03 %, тоді як вміст бегенової кислоти, навпаки, був найнижчим – 0,13 %. Найвищі показники пальмітинової та стеаринової кислот спостерігалися в сорті Геліос (cv. Helios) – 20,05 % та 4,13 % відповідно. Вміст олеїнової кислоти в сортів амаранту варіював від 22,42 % до 34,54 %. Найменшим був вміст пальмітолеїнової кислоти в насінні всіх сортів амаранту – 0,09 – 0,29 %. За вмістом жирних кислот у насінні сорт Кремовий ранній (cv. Kremovyi rannii) мав найкращі показники порівняно до інших досліджуваних сортів амаранту.
Посилання
2. Artemieva, K. S. (2015). Efektyvnist pozakorenevykh pidzhyvlen ridkymy orhano-mineralnymy dobryvamy posiviv yachmeniu yaroho [Effectiveness of foliar fertilisation with liquid organo-mineral fertilisers of spring barley crops]. Ahrokhimiia i gruntoznavstvo, 83, 110–113 (in Ukrainian).
3. Bazalii, V.V., Boiko, M.O., Almashova, V.S. & Onyshchenko, S.O. (2015). Roslynnytski aspekty ta ahroekolohichni zasady vyroshchuvannia sorho zernovoho na Pivdni Ukrainy [Plant aspects and agroecological principles of grain sorghum cultivation in the South of Ukraine]. Tavriiskyi naukovyi visnyk, 91, 3–6. (in Ukrainian).
4. Bezuhla, L. (2021). Economic aspect of territorial production of amaranth, hemp and sorgo in Ukraine. Economy and Society, 25. doi: 10.32782/2524-0072/2021-25-79
5. Cherenkov, M. S. Shevchenko, B.V. & Dziubetskyi A.V (2011) Sorhovi kultury: tekhnolohiia, vykorystannia, hibrydy ta sorty. [Sorghum crops: technology, use, hybrids and varieties] Dnipropetrovsk.: Tsentr naukovoho zabezpechennia ahropromyslovoho vyrobnytstva Dnipropetrovskoi oblasti, 63 (in Ukranian).
6. Dinssa, F. F., Yang, R-Y., Ledesma, D. R., Mbwambo, O., & Hanson, P. (2018). Effect of leaf harvest on grain yield and nutrient content of diverse amaranth entries. Scientia Horticulturae. 236.146-157.
7. DSTU 4287: 2004. (2004) Yakist gruntu. Vidbyrannia prob.[Soil quality. Sampling of samples.] Kyiv,. 22 (in Ukrainian).
8. Dziundzia, O. V. & Zvaholska, K. M. (2021). Analiz netradytsiinoi boroshnianoi syrovyny dlia vyrobnytstva khlibobulochnykh vyrobiv [Analysis of non-traditional flour raw materials for the production of bakery products]. Tavriiskyi naukovyi visnyk [Taurian Scientific Bulletin]. 1. 22-29. (in Ukrainian).
9. Gebremariam, G., & Assefa, D. (2015). Nitrogen fertilization effect on grain sorghum (Sorghum bicolor L. Moench) yield, yield components and witchweed (Striga hermonthica (Del.) Benth) infestation in Northern Ethiopia. International Journal of Agricultural Research, 10(1),14–23
10. Guo, P. Т.; He, W. L.; Liu, J. L.; & Wang, Y. M. (2017). Grain amaranth composite biscuit composition and preparing method thereof and grain amaranth composite biscuits. Academy agricultural sci china. URL: https: //worldwide.espacenet.com/patent/search/family/ 060100124/publication/cn1072792_ 29a?q=amaranth%20cookies.
11. Iftikhar, M., Khan, M. & Amaranth (2019). Bioactive Factors and Processing. Technology for Cereal Foods. 217-232.
12. Kholod, T.& Kapreliants, L. (2016). Perspektyvy vykorystannia netradytsiinoi roslynnoi syrovyny u tekhnolohii bilkovmisnykh kharchovykh produktiv [Prospects for the use of non-traditional plant raw materials in the technology of protein-rich foods]. Visnyk Lvivskoho universytetu. [Bulletin of Lviv University].73. 446-446. (in Ukrainian).
13. Korablova, O. A. (2003). Biokhimichna kharakterystyka priano-aromatychnykh roslyn v umovakh introduktsii na Polissi Ukrainy [Biochemical characteristics of spicy-romatic plants in the conditions of sntroduction in Polissya of Ukraine]. Ovochivnytstvo i bashtannytstvo, 48, 304–309 (in Ukrainian).
14. Kucheruk, Z., Postnova, O., & Halych, A. (2015). Doslidzhennia vlastyvostei znezhyrenoho termichno obroblenoho boroshna amaranta [Investigation of the properties of lowfat heat- treated amaranth flour]. Prohresyvni tekhnika ta tekhnolohii kharchovykh vyrobnytstv restorannoho hospodarstva ta torhivli: zb. nauk. pr. Kharkiv [Progressive techniques and technologies of food production, restaurant business and trade: coll. Science]. 1 (21). 275- 283. (in Ukrainian).
15. Latiuk, H. I., Popova, L. M. & Tykhonov, P. S. (2010). Dovidnyk ovochivnyka Stepu Ukrainy [Vegetable grower's handbook of the Steppe of Ukraine]. VMV, Odesa, 472 (in Ukrainian).
16. Mykolenko, S., Tsaruk, L., & Chursinov, Yu. (2019). Vplyv produktiv pererobky amaranta i chia na yakist khliba [Influence of amaranth and chia products on bread quality]. Visnyk Natsionalnoho Tekhnichnoho Universytetu «Kharkivskyi politekhnichnyi instytut» [Bulletin of the National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute"]. 5 (1330). 145-151. (in Ukrainian).
17. Nasirpour-Tabrizi, P., Azadmard-Damirchi, S., Hesari J. & Piravi-Vanak, Z. (2020). Amaranth Seed Oil Composition. In V. Y. Waisundara (Ed.), Nutritional Value of Amaranth. Intech Open. doi: 10.5772/intechopen.91381
18. Nechytailo, V.A., Badanina V.A. & Hryshchenko, V. V. (2005). Kulturni roslyny Ukrainy [Cultivated plants of Ukraine]. Fitosotsiotsentr, Kyiv, 351 (in Ukrainian).
19. Noor, R. S., Wang, Z., Umair, M., Ameen, M., Misaal, M. A. & Sun, Y. (2021). Long-term application effects of organic and chemical fertilizers on soil health and productivity of taramira (Eruca Sativa L.) under rainfed conditions. The Journal of Animal and Plant Sciences, 30(4), 970–987. doi:10.36899/JAPS.2020.4.0113
20. Patil, S., Brennan, M., Mason, S., & Brennan C. (2016). The Effects of Fortification of Legumes and Extrusion on the Protein Digestibility of Wheat Based Snack. Foods. 5(2), 26.
21. Pivovarov, A., Mykolenko, S., Hez’, Y., & Shcherbakov, S. (2018). Plasma-chemically activated water influence on staling and safety of sprouted bread. Journal of Food Science and Technology, 12. 2, 100-107.
22. Procopet, O., & Oroian, M. (2022). Amaranth Seed Polyphenol, Fatty Acid and Amino Acid Profile. Applied Sciences, 12(4), 2181. doi: 10.3390/app12042181
23. Procopet, O., & Oroian, M. (2022). Amaranth Seed Polyphenol, Fatty Acid and Amino Acid Profile. Applied Sciences, 12(4), Article 2181. doi: 10.3390/app12042181
24. Sagdiev, N. J., Ziyavitdinov, J. F., Berdiev, N. S., Bozorov, S. S., Khudoyberdiev, T. A., Olimjonov, S. S., Vypova, N. L., & Asrorov, A. M. (2022). Low abundant bovine colostrum proteins in combination with amaranth oil reveal topical analgesic activity. Nova Biotechnologica et Chimica, 21(1), Article е1246. doi: 10.36547/nbc.1246
25. Sanz-Penella, J. M., Wronkowska, M., & Soral-Smietana, M. (2013). Effect of whole amaranth flour on bread properties and nutritive value. LWT – Food Science and Technology, 50. 2, 679-685.
26. Syrokhman, I., & Lozova, T. (2008). Naukovi spriamuvannia u polipshenni spozhyvnykh vlastyvostei ta yakosti boroshnianykh kondyterskykh vyrobiv [Scientific directions in improving the consumer properties and quality of flour confectionery]. Naukovi pratsi NUKhT. [Scientific works of NUHT]. 25, 40-43. (in Ukrainian).
27. Szabóová, M., Záhorský, M., Gazo, J., Geuens, J., Vermoesen, A., D'Hondt, E., & Hricová, A. (2020). Differences in Seed Weight, Amino Acid, Fatty Acid, Oil, and Squalene Content in γ-Irradiation-Developed and Commercial Amaranth Varieties (Amaranthus spp.), 9(11), 1412. doi: 10.3390/plants9111412
28. Topwal, M. (2019) Review on Amaranth: Nutraceutical and Virtual Plant for Providing Food Security and Nutrients. Acta scientific agriculture, 3 (1), 9-15.
29. Vazhnenko, H. I. (2020). Amarantova produktsiia korysna i promyslovoho, i domashnoho pryhotuvannia [Amaranth products are useful for both industrial and home cooking]. Asotsiatsiiaamarantu [Amaranth Association]. 35, 45-48. (in Ukrainian).
30. Yeshchenko, V. O. (Ed.). (2014). Osnovy naukovykh doslidzhen v ahronomiyi [Fundamentals of scientific research in agronomy]. Vinnitsia, TD Edelweis i K. (in Ukrainian).
ISSN 
ISSN 
