РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ ЗМІН У НОРМАТИВНІЙ БАЗІ ЩОДО ОХОРОНИ ҐРУНТІВ В УКРАЇНІ

Анотація

Станом на сьогоднішній день питання охорони ґрунтів є частиною земельного законодавства. Поняття «ґрунт» та «земля» є принципово різними за своєю природою, отже, їх ототожнювання в законодавстві також протирічить природі речей. Тим не менше, функції держави з охорони ґрунтів передаються від Мінагрополітики до Держгеокадастру. За своїм вмістом, робота із підтримання та підвищення родючості ґрунтів є практично повністю агротехнологічною діяльністю, отже, передача цих функцій до земельної служби (технічні науки, будівництво за кодами класифікації виробничих спеціальностей) є непослідовним та невиправданим. Можна констатувати, що законодавців дезорієнтовано щодо стану справ у нормативній базі з охорони ґрунтів. Перш за все – існує думка про недоцільність створення окремого ґрунтозахисного законодавства. Як результат – якісного та дієвого ґрунтозахисного законодавства в Україні немає. Тому необхідно проаналізувати причини такого стану, розробити пропозиції щодо створення необхідної нормативної бази. Метою даної роботи є аналіз нормативної бази з охорони ґрунтів, оцінка тенденцій у змінах до нормативної бази, а також оцінка можливих негативних наслідків, та ризиків. Крім того необхідно визначитися із напрямами роботи щодо створення законодавчої бази яка б відповідала природі об’єкту що охороняється, тобто ґрунтів. Для цього проаналізовано зміни у нормативних актах щодо охорони ґрунтів в Українському законодавстві, та оцінено наслідки цих змін. Встановлено що ґрунтоохоронне законодавство України є частиною земельного законодавства що не відповідає природі понять «ґрунт» та «земля». З часом в українському законодавстві вимоги щодо охорони ґрунтів стають все біль розмитими та менш обов’язковими. На сьогоднішній день, єдиним логічним виходом із ситуації що склалася є прийняття окремого закону про охорону ґрунтів, розробленого фахівцями – агрономами та ґрунтознавцями. Для початку, необхідно принципово визначитися, що суб’єктом законодавчої ініціативи мають бути профільні установи (Мінагрополітики – ДУ «Держґрунтохорона», УААН – ІҐА, а також профільні науковці-освітяни). Окрім прийняття відповідного професійно якісного закону щодо охорони ґрунтів, також необхідно: виключити із земельного законодавства норми, пов’язані із охороною ґрунтів; виключити робочі проекти землеустрою з категорії землевпорядних, не позбавляючи землевпорядні організації права на їх розробку; визнати ґрунти природним ресурсом та предметом права власності; проголосити державу власником ґрунтів; ввести відповідальність за виснаження ґрунтів та непроходження агрохімпаспортизації; відновити у повному обсязі компетенцію та функції ДУ «Держґрунтохорона» у ґрунтоохоронній діяльності. Необхідно розробити такий закон першочергово для захисту ґрунтів сільськогосподарських угідь, із визначенням компетенцій органів влади та експертного середовища, із повним відокремленням Держгеокадастру від непритаманних йому агротехнологічних питань.