Домінуючі грибні хвороби суниці садової (Fragaria ananassa Duch.) в Україні

Анотація

Нині площі вирощування суниці садової збільшуються з кожним роком. Її цінують за непримхливість до ґрунтових умов, раннє та швидке достигання плодів, стабільну врожайність і стійкість до низьких температур. Але дослідники відзначають скорочення врожайності на площах, що зайняті промисловими насадженнями суниці у садівних господарствах через негативний вплив поширення грибних хвороб. Сіра гниль (Botrytis cinerea Pers), вертицильозне в’янення (Verticillium albo-atrum Reinke et Berth.), біла (Ramularia tulasnei Sacc) та бура (Marssonina potentillae P. magn. f. Fragaria Man.) плямистості, фітофторозне в’янення (Phytophthora fragariae Hick), фітофторозна шкіркова гниль (Phytophthora cactorum (Leb. et Cohn.) є домінуючими грибними хворобами суниці садової на території України. Біла плямистість уражає листя, черешки, квітконоси, чашолистки і плодоніжки суниці садової. При ураженні хворобою спостерігають появу червоно-коричневих плям, що з часом набувають білого забарвлення і навколо з'являється темно-червоний обідок. Бура плямистість, в основному, завдає шкоди листю суниці, що впливає на фотосинтез рослини. Ознаками цієї хвороби є поява світло-оливкових плям, що згодом жовтіють, а на нижньому боці листка утворюється наліт від світло-сірого до зелено-бурого забарвлення. Гриб сірої гнилі уражає листки, квітки та плоди суниці садової. На плодах утворюється «пушок» із конідій. Вони розм'якають, змінюють колір на бурий і загнивають. Зараження суниці вертицильозом відбувається через кореневу систему. Після проникнення збудника у рослину спостерігають утворення хлоротичних плям. Згодом листя жовтіє, засихає, провідні тканини руйнуються і рослина гине. Г. Ф. Говоровою описано дві форми перебігу фітофторозного в'янення суниці садової. При першій формі спостерігають зміну забарвлення листя від червоного до жовто-бурого, яке згодом в'яне та засихає. Сама рослина відстає у рості. Друга форма розвитку хвороби уражає кореневу систему. Корені набувають сірого або коричневого забарвлення та відмирають. Ознаки прояву фітофторозної шкіркової гнилі помітні на коренях суниці пізно восени, а на надземних органах – навесні. На кореневій шийці утворюються бурі кільцеві плями, які переходять гниль. З'являються некрози на стеблі та жилках листків, після чого молоде листя сповільнює ріст і засихає. При ураженні рослини патогенами спостерігається зниження врожайності: біла плямистість спричиняє 10–30 %, бура плямистість – до 50 %, сіра гниль – 30 %, в’янення (фітофторозне, вертицильозне) та фітофторозна шкіркова гниль – до 50–60 %. Отже, оскільки грибні хвороби спричиняють зниження врожайності та якості видового складу суниці, необхідно розробити систему захисту, використовуючи при цьому агротехнічні, біологічні та хімічні методи боротьби, а також дослідити поширення та шкідливість домінуючих грибних хвороб на насадженнях суниці садової в Україні.