Вплив параметрів світлового потоку на формування повторного забур’янення конопель посівних
Анотація
Світлові (енергетичні) умови вегетації рослин конопель посівних проявляють безпосередній вплив як на рослини культури та їх габітус, так і на нові сходи рослин бур'янів, що розпочинали свою вегетацію після того, як ґрунтові гербіциди послаблювали свою захисну функцію. Появу таких бур'янів у посівах називають повторним забур’яненням. Контролювати повторне забур’янення складно. Правомірно узагальнити, що густота стояння посівів конопель і, відповідно, їх оптична щільність є достатньо дієвим, дешевим й екологічним фактором впливу на процеси забур’янення. Особливо ефективне застосування таких факторів впливу на показники повторного забур’янення посівів, коли застосування будь-яких агротехнічних чи хімічних прийомів на нові сходи бур’янів є дуже ускладненим або і просто неможливим.
Дослідження, які були проведені впродовж 2014‒2016 років, в умовах польового досліду Інституту луб’яних культур НААН України по визначенню впливу світлових режимів конопель посівних на формування повторного забур’янення посівів, передбачали п’ять варіантів із різною густотою стояння стеблостою конопель посівних, які формували різні показники оптичної щільності посівів. У досліді визначали такі показники світлового режиму, як падаючий потік енергії ФАР та пропускання світла посівом до ґрунту. Обліки бур’янів проводили згідно вимог "Методики випробування і застосування пестицидів". Забур’яненість посівів визначали кількісним і кількісно-ваговим методами.
В результаті проведених досліджень встановлені закономірності формування забур’яненості за різної густоти стеблостою культури, а також між параметрами забур’яненості та світловими режимами посівів конопель посівних. Встановлений прямий лінійний зв’язок між пропусканням світла до ґрунту посівами конопель посівних та кількістю і масою бур’янів. Критичними датами надходження енергії ФАР до ґрунту для формування повторного забур’янення були третя декада липня і третя декада вересня. При густоті стояння рослин конопель посівних у 1,65 млн шт./га складалися умови, при яких більшість рослин бур’янів у повторному забур’яненні не змогли досягти віргінільного етапу органогенезу. Тобто можна стверджувати, що саме у посівах із густотою стеблостою 1,65 млн шт./га досягаються умови для найменшого розвитку повторного забур’янення за рахунок мінімуму приходу енергії ФАР, необхідної для повноцінної генеративної продуктивності бур’янів.
Таким чином, розробка прийомів контролювання процесів повторного забур’янення посівів конопель посівних на основі фітоценотичних факторів заслуговує на широке впровадження в аграрне виробництво як достатньо ефективних та екологічно обгрунтованих.
Посилання
2. Mourad, R., Jaafar, H., Anderson, M., & Gao, F. (2020). Assessment of Leaf Area Index Models Using Harmonized Landsat and Sentinel-2 Surface Reflectance Data over a Semi-Arid Irrigated Landscape. Remote Sensing, 12(19), 3121. doi:10.3390/rs12193121
3. Rudnik-Іvashhenko, O. І. (2010). Vmіst hloroplastіv u listkah roslin prosa ta їh rol' v procesі fotosintezu. [Content chloroplasts in leafs of plants millet is photosynthesis process]. Naukovі dopovіdі NUBіP, 3(19), 11‒18 (in Ukrainian).
4. Kunz, L. Y., Redekop, P., Ort, D. R., Grossman, A. R., Cargnello, M., & Majumdar, A. (2020). A phytophotonic ap-proach to enhanced photosynthesis. Energy & Environmental Science,13(12), 4794-4807. doi: 10.1039/D0EE02960B
5. Rudnik-Іvashhenko, O. І. (2009). Produktivnіst' fotosintezu v roslin prosa za fazami jogo rozvitku na rіznih fonah mіneral'nogo zhivlennja [ The productivity of photosynthesis at the plants of millet after the phases of development and mineral feed]. Naukovі dopovіdі NUBіP, 3 (in Russian).
6. Kuznecova, S. V., & Bagrinceva, V. N. (2015). Sornye rastenija v posevah kukuruzy. [Weedage in the maize crops] Zemledelie, 6 (in Russian).
7 Campiglia, E., Radicetti, E., & Mancinelli, R. (2017). Plant density and nitrogen fertilization affect agronomic perfor-mance of industrial hemp (Cannabis sativa L.) in Mediterranean environment. Industrial Crops and Products, 100, 246‒254. doi:10.1016/j.indcrop.2017.02.022
8. Kuznecova, S. V., Bagrinceva, V. N., & Guba, E. I. (2019). Sravnitel'noe izuchenie jeffektivnosti gerbicidov v posevah kukuruzy v Stavropol'skom krae. [Comparative efficiency study of herbicides in corn crops in Stavropol territory]. Plant Protec-tion News, 2 (in Russian).
9. Ahmadvand, G., Mondani, F., & Golzardi, F. (2009). Effect of crop plant density on critical period of weed competition in potato. Scientia Horticulturae, 121(3), 249‒254. doi:10.1016/j.scienta.2009.02.008
10. Afifi, M., & Swanton, C. (2012). Early physiological mechanisms of weed competition. Weed Science, 60(4), 542‒551. doi.org/10.1614/WS-D-12-00013.1
11. Kabanec', V. M. (2016). Osoblivostі svіtlovih rezhimіv u posіvah konopel' posіvnih. [Features light modes in hemp crops]. Vіsnik Sums'kogo nacіonal'nogo agrarnogo unіversitetu. Serіja: Agronomіja і bіologіja, 9, 101‒106 (in Ukrainian).
12. Kochik, G. M., & Vorona, L. І. (2008). Fіtocenotichnij kontrol' bur’janіv u agrocenozah zoni Polіssja. [Phytocenotic control of bur'yaniv in agrocenoses of the Polissya zone]. Zbіrnik naukovih prac' Nacіonal'nogo naukovogo centru Іnstitut zemlerobstva NAAN, 2, 3‒10. (in Ukrainian).
13. Dospehov, B. A. (1985). Metodika polevogo opyta [Methods of field experience]. M.: Prosveshhenie. (in Russian).
14. Guljaev, B. I., Rozhko, I. I., Rogachenko, A. D., Golik, K. N., Mitrofanov, B. A., & Borisjuk, V. A. (1989). Fotosintez, produkcionnyj process i produktivnost' rastenij.[ Photosynthesis, production process and plant productivity]. Kiev: Nauk. dumka (in Russian).
15. Tooming, H. G. (1977). Solnechnaja radiacija i formirovanie urozhaja. L., Gidrometeoizdat, 200 (in Russian).
16. Tribel', S. O., Sigar'ova, D. D., & Sekun, M. P. (2001). Metodiki viprobuvannja і zastosuvannja pesticidіv. K., Svіt (in Ukrainian).
17. Jermantraut, Je. R. (2003). Statisticheskij analiz mnogofaktornyh jeksperimentov. [Statistical analysis of multivariate experiments] Polevye jeksperimenty dlja ustojchivogo razvitija sel'skoj mestnosti, 70‒73 (in Russian).
18. Osipov, M. A., Dmitrenko, N. N., & Jakovleva, E. A. (2017). Ocenka polevyh issledovanij metodom dispersionnogo analiza v programme Statistica. In [Evaluation of field research by analysis of variance in the program Statistica]. Nauchnoe obespechenie agropromyshlennogo kompleksa. (pp. 26-27) (in Russian).
19. Cousens, R., & Mortimer, M. (1995). Dynamics of weed populations. Cambridge University Press, Cambridge.
20. Golovackaja, I. F., & Karnachuk, R. A. (2015). Rol' zelenogo sveta v zhiznedejatel'nosti rastenij [Role of green light in physiological activity of plants]. Fiziologija rastenij, 62(6), 776‒791 (in Russian).
21. Tishhenko, L. N., & Konoplja, R. A. (2020). Novye priemy kontrolja sornyh rastenij v posevah propashnyh kul'tur [New methods of control of weeds in row crops]. In Agrarnaja nauka-sel'skomu hozjajstvu, 314‒316 (in Russian).
22. Fried, G., Chauvel, B., Reynaud, P., & Sache, I. (2017). Decreases in crop production by non-native weeds, pests, and pathogens. In Impact of biological invasions on ecosystem services. Springer, Cham, 83‒101.
23. Kostjuchko, S. S., & Lihochvor, V. V. (2018). Vpliv sistem gerbіcidnogo zahistu na segetal'nu roslinnіst' u posіvah cukrovih burjakіv u drugіj polovinі vegetacії. [Sugar-beets damage by deseases depending on fertilizers and fungicides]. Zhur-nal agrobіologії ta ekologії. 5(1), 63‒67 (in Ukrainian).
24. Lipitan, R. M. (2010) Rol' svіtla u procesah zabur’janennja posіvіv cukrovih burjakіv lіtom [The role of light in the weeding of sugar beet crops in summer]. Roslini-bur’jani: osoblivostі bіologії ta racіonal'nі sistemi їh kontroljuvannja v posіvah sіl's'kogospodars'kih kul'tur, 123–126 (in Ukrainian).
25. Varanasi, A., Prasad, P. V., & Jugulam, M. (2016). Impact of climate change factors on weeds and herbicide effica-cy. In Advances in agronomy. Academic Press, 135, 107‒146. doi: 10.1016/bs.agron.2015.09.002
26. Bilalis, D., Papastylianou, P., Konstantas, A., Patsiali, S., Karkanis, A., & Efthimiadou, A. (2010). Weed-suppressive effects of maize–legume intercropping in organic farming. International Journal of Pest Management, 56(2), 173‒181. doi: 10.1080/09670870903304471
27. Іvashhenko, O. O. (2014). Povtorne zabur’janennja posіvіv kukurudzi vimagaє uvagi [The repeated contamination of crops of corn demands attention]. Karantin і zahist roslin, 12, 5‒8 (in Ukrainian).
28. Holt, J. S. (1995). Plant responses to light: a potential tool for weed management. Weed Science, 43(3), 474‒482.
29. Іvashhenko, O. O. (2010). Kontroljuvannja bur’janіv u posіvah sіl's'kogospodars'kih kul'tur u sistemah stіjkogo zem-lerobstva. [Weed control in crops in sustainable farming systems]. Zbіrnik naukovih prac' Nacіonal'nogo naukovogo centru Іnstitut zemlerobstva UAAN, (3), 78‒83 (in Ukrainian).
30. Westwood, J. H., Charudattan, R., Duke, S. O., Fennimore, S. A., Marrone, P., Slaughter, D. C., Swanton С. & Zollinger, R. (2018). Weed management in 2050: perspectives on the future of weed science. Weed science, 66(3), 275-285. doi:10.1017/wsc.2017.78
31. Vlasova, O. I., Smakuev, A. D., Perederieva, V. M., Volters, I. A., Drepa, E. B., & Bezgina, Y. A. (2020). Peculiarities of forming the weed component of agrophytocenosis of corn hybrids depending on the methods of basic soil treatment in the temperate moisture area. In IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 548(5), 052052. doi: 10.1088/1755-1315/548/5/052052
ISSN 
ISSN 
