Стан рослин та популяцій Trientalis europaea L. у лісових фітоценозах Лівобережної України
Анотація
На основі використання морфометричного та віталітетного аналізів здійснено оцінку стану рослин та популяцій Trientalis europaea L. у 10 фітоценозах шпилькових, мішаних, дрібнолистяних та широколистяних лісів, типових для лівобережної частини України. При морфометричному аналізі враховувалося сім статичних та два алометричних показника. Віталітетний аналіз проведено за методикою Ю.А. Злобіна з опорою на величини висоти рослин, загальної фітомаси та площі листкової поверхні. Показано, що рослини із різних лісорослинних умов статистично достовірно відрізняються між собою за значеннями усіх досліджуваних морфопараметрів і у кожному фітоценозі відбувається формування раметів T. europaea характерного розміру та морфоструктури, що наочно доведено на основі побудови морфограм. Тобто пристосування рослин цього виду до умов місцезростань відбувається при широкій реалізації морфоадаптацій, які супроводжуються проявом як морфологічної мінливості, так і морфологічної пластичності.
Наслідком та проявом адаптації раметів T. europea до умов місцезростань є і диференціація рослин за рівнем життєвості (віталітету), та, у підсумку, формування популяцій різних якісних типів. У лісових фітоценозах Лівобережжя України репрезентовано популяції усіх трьох віталітетних категорій: депресивних, врівноважених та процвітаючих.
Серед досліджуваних угруповань частка депресивних популяцій становить лише 10 %. Тобто результати віталітетного аналізу засвідчують широку представленість у лісових фітоценозах лівобережної частини України популяцій T. europea із високим рівнем життєвості. Процвітаючі популяції формуються під наметом шпилькових, дрібнолистяних та широколистяних лісів. Зниження життєвості та розміру рослин здебільшого відбувається на тлі зростання загальної зімкнутості верхніх ярусів лісу, збільшення щільності та проективного покриття видів, що формують трав’яно-чагарничковий ярус, а також на перезволожених ґрунтах.
Посилання
2. Hegetschweiler, K. T., Fischer, C., Moretti, M., Hunziker, M. (2020). Integrating data from National Forest Inventories into socio-cultural forest monitoring – a new approach. Scandinavian Journal of Forest Research, 35(5‒6). doi: 10.1080/02827581.2020.1799066
3. Karsenty, A . (2017). The World Bank's endeavours to reform the forest concessions' regime in Central Africa: les-sons from 25 years of efforts. International Forestry Review, 19, 64‒67. doi: 10.1505/146554817822295948
4. Li, Ya., Mei, В., Linhares-Juvena, Т. (2019). The economic contribution of the world's forest sector. Forest Policy and Economics, 100, 236‒253. doi: 10.1016/j.forpol.2019.01.004
5. Skliar, V. H. (2014). Pryrodne vidnovlennia providnykh lisoutvoriuvalnykh vydiv Novhorod-Siverskoho Polissia: realizovani ekolohichni nishi ta yikhnia dynamika [Natural restoration of the leading forest-forming species of Novgorod-Siversky Polissya: realized ecological niches and their dynamics]. Ukr. botan. Journal, 71(1), 8‒16 (in Ukrainian).
6. Purwestri, R. C., Hájek, M., Šodková, M., & Jarský, V. (2020). How Are Wood and Non-Wood Forest Products Uti-lized in the Czech Republic? A Preliminary Assessment of a Nationwide Survey on the Bioeconomy. Sustainability, 12(2), 566. doi: 10.3390/su12020566
7. Skliar, V., Kyrylchuk, K., Tykhonova, O., Bondarieva, L., Zhatova, H., Klymenko, A., Bashtovyi, M., & Zubtsova, I. (2020). Ontogenetic structure of populations of forest-forming species of the Left-Bank Polissya of Ukraine. Baltic Forestry, 26(1), 1‒7. doi: 10.46490/BF441.
8. Källersjö, M., Bergqvist, G. & Anderberg, A. A. (2000). Generic realignment in primuloid families of the Ericales s. l.: a phylogenetic analysis based on DNA sequences from three chloroplast genes and morphology. Amer. J. Bot. journal, 87, 1325‒1341. doi: 10.2307/2656725.
9. Hryzlova, O. V. & Vakhrameeva, M. H. (1990). Sedmychnyk evropeiskyi [The Trientalis europaea]. Biological flora of the Moscow region, 8, 198‒209 (in Russian).
10. Piqueras, J. (1999). Herbivory and ramet performance in the clonal herb Trientalis europaea L. Journal of Ecology, (87), 450–460. doi: 10.1046/j.1365-2745.1999.00372.
11. Piqueras, J., Klimeš, L., & Redbo-Torstensson, P. (1999). Modelling the morphological response to nutrient availa-bility in the clonal plant Trientalis europaea L. Plant Ecology, 141, 117–127. doi: 10.1023/A:1009845014687
12. Taylor, K., Havill, D. C., Pearson, J., & Woodall, J. (2002). Trientalis europaea L. Journal of Ecology, 90(2), 404–418. doi: 10.1046/j.1365-2745.2002.00644.x
13. Polianskaia, T. A. (2010). Ekolohycheskaia plastychnost sedmychnyka evropeiskoho (Trientalis europaea L.) v natsyonalnom parke «Maryi Chodra» [Ecological plasticity of the Europaea (Trientalis europaea L.) in the Mari Chodra National Park.]. Vestnyk Tomskoho hosudarstvennoho pedahohycheskoho unyversyteta, 3(93), 5‒11 (in Russian).
14. Tvorogova, V. E., Gurina, A. A., Tkachenko, A. A., Lebedeva, M. A., Tikhodeyeva, M. Y. & Tikhodeyev, O. N. (2017). Stochastic variation of flower structure in Trientalis europaea L. Wulfenia, 24, 61–74.
15. Hiirsalmi, H. (1969). Trientalis europaea L. A study of the reproductive biology, ecology and variation in Finland. Annales Botanici Fennici, 6(2), 119‒173.
16. Tikhodeyev, O. N. & Tikhodeyeva, M. Y. (2002). Flower development in Trientalis europaea L.: The possible role of environment and stochastic events. Wulfenia, 9, 77–87.
17. Tikhodeyev, O. N., Neustroeva, M. A. & Tikhodeyeva, M. Y. (2003). (+1) and (-1) deviations in development of floral meristems in Trientalis europaea L. Wulfenia 10, 103–114.
18. Kirchner, K., Kammermeier, S., & Bruelheide, H. (2009). The response of the pseudoannual species Trientalis eu-ropaea L. to forest gap dynamics in a near-natural spruce forest. Forest Ecology and Management, 257(3), 1070‒1077. doi: 10.1016/j.foreco.2008.11.013
19. Ericson, L. & Wennström, A. (1997). The Effect of Herbivory on the Interaction between the Clonal Plant Trientalis europaea and Its Smut Fungus Urocystis trientalis. Oikos, 80(1), 107‒111. doi: 10.2307/3546521
20. Wennström, A. & Ericson, L. (1990). The interaction between the clonal herb Trientalis europaea and the host spe-cific smut fungus Urocystis trientalis (1990). Oecologia, 85, 238‒240. doi: 10.1007/BF00319407
21. Carlsson, U., Elmqvist, T., Wennstrom, A. & Ericson L. (1990). Infection by Pathogens and Population Age of Host Plants. Journal of Ecology, 78(4), 1094‒1105. doi: 10.2307/2260954
22. Ruotsalainen, A. L., Väre, H., Oksanen, J. & Tuomi, J. (2004). Root Fungus Colonization along an Altitudinal Gradi-ent in North Norway. Arctic, Antarctic, and Alpine Research, 2, 239‒242. doi: 10.1657/1523-0430(2004)036[0239:RFCAAA]2.0.CO
23. Patsias, К. & Bruelheide, Н. (2013). Climate change – Bad news for montane forest herb layer species? Acta Oeco-logica, 50, 10‒19. doi: 10.1016/j.actao.2013.02.004
24. Parry, G., Woodall, J., Nuotio, S. & Pearson, J. (2000). Glutamine synthetase isoforms in Trientalis europaea: a bio-chemical and molecular approach. Plant and Soil, 221, 39–45. doi: 10.1023/A:1004728005931
25. Heobotanika: metodychni aspekty doslidzhen’ (2018). [Geobotany: methodological aspects of research]. Vyd-vo Lira-K, Kyiv (in Ukrainian).
26. Zlobyn, Ju. A., Skljar, V. G., & Klymenko, A. O. (2013). Populjacyy redkyh vydov rastenyj: teoretycheskye osnovy y metodyka yzuchenyja [Populations of plants rare species: theoretical basics and methodology of investigation]. Unyv. knyga, Sumy (in Russian).
ISSN 
ISSN 
