ВПЛИВ ВОЛОГОСТІ ЛОЖЕ ДЛЯ ПРОРОЩУВАННЯ НАСІННЯ ПРОСА ПРУТОПОДІБНОГО (PANICUM VIRGATUM L.) НА ЙОГО СХОЖІСТЬ

Вікторія Вікторівна Дрига

doi:10.32845/agrobio.2021.1.3

Вікторія Вікторівна Дрига http://orcid.org/0000-0001-8085-5313

DOI: https://doi.org/10.32845/agrobio.2021.1.3

Ключові слова: режим зволоження, стан спокою, якість насіння, енергія проростання. сортові особливості

Анотація

У статті наведено результати досліджень з впливу режимів зволоження ложа для пророщування насіння на його енергію проростання і схожість залежно від сортових особливостей для зниження стану спокою насіння та підвищення його якості. Встановлено, що найкраще проростало насіння проса прутоподібного за вологості ложа, яке створювали кіль-кістю води 30 мл на одну ростильню – у середньому за роки досліджень по чотирьох сортах на 10-у добу (енергія проростання) отримано 25 % сходів, а на 15-у добу (схожість) – 26 %. За вологості ложе, яке створювали кількістю води 15 (недостатнє зволоження) або більше 35 мл/ростильню (надмірне зволоження) як енергія проростання, так і схожість були достовірно мен-шими, порівняно з пророщуванням насіння на ложе, які створювали кількістю води 30 мл/ростильню. При зволоженні ложе за додавання води 20‒25 та більше 30 мл на одну ростильню, кількість пророслого насіння зменшувалася, порівняно з пророщу-ванням на ложе, де додавали 30 мл води і достовірно збільшувалася, порівняно з пророщуванням на ложе, де води додавали 15 та 35 мл/ростильню. Закономірності з інтенсивності проростання насіння сортів різного походження та груп стиглості, залежно від ступеню зволоження, були аналогічними. Найвищі показники якості всіх сортів були за зволоження ложе водою у кількості 25 та 30 мл/ростильню. Зменшення чи збільшення води призводило до зниження інтенсивності проростання насіння. Найкраще на збільшення ступеню зволоження реагував середньостиглий сорт Морозко української селекції, в усі дати обліку кількість насіння, що проросло була найбільшою. Найнижчі показники якості насіння за всіх режимів зволоження отримані у пізньостиглого сорту Alamo: на 15-у добу кількість пророслого насіння при зволоженні 15 та 20 мл води на рос-тильну була меншою на 4 %, за режимів зволоження 30 та 35 мл/ростильню, відповідно – на 7 та 11 %, порівняно з сортом Морозко (НІР 0,05 сорт = 1,0 %). З’ясовано, що для проростання насіння проса прутоподібного потреба у воді становить 33,3–40,0 % від його власної маси. Як недостатнє та надмірне зволоження ложа за пророщування насіння проса прутоподібного, так і його сортові особливості достовірно впливали на інтенсивність проростання насіння. Найнижчі показники якості на-сіння були у пізньостиглого сорту Alamo, найвищі – в сорту Морозко.

Посилання

1. Adkins, S. W., Bellairs, S. M. & Loch, D. S. (2002). Seed dormancy mechanisms in warm season grass species. Netherlands.
Euphytica. Academic Publishers. Printed, 126(1), 13–20. doi: 10.1023/A1019623706427
2. Bewley, J. D., & Black, M. (1994). Seeds: Physiology of Development and Germination. Berlin: Springer doi: 10.1007/978-
1-4899-1002-8
3. Doronin, A. V. (2013). Formuvannia konkurentospromozhnosti alternatyvnykh vydiv palnoho v konteksti stratehii rozvytku
APK Ukrainy [Formation of alternative fuels competitiveness in the context of the development strategy of agro-industrial complex of
Ukraine]. Zb. nauk. prats IBKiTsB, Kyiv, 19, 181−187 (in Ukrainian).
4. Doronin, V. A., Kravchenko, Yu. A., Busol, M. V., Doronin, V. V., Mandrovska, S. M., & Honcharuk, H. S. (2015).
Vyznachennia skhozhosti nasinnia prosa prutopodibnoho (svichhrasu) Panicum virgatum L. (Metodychni rekomendatsii)
[Determination of millet seeds (candlegrass) Panicum virgatum L. germination (Methodical recommendations)]. IBKITsB NAAN, Kyiv,
10 (in Ukrainian).
5. Doronin, V., Polishchuk, V., Dryga, V., Kravchenko, Ju., Sinchenko, V., Zinchenko, O., Karpuk, L., Mykolaiko, V. (2021).
Technology of Preparation of Seeds of Rod-Shaped Millet (Panicumv Virgatum L.). Annals of the Romanian Society for Cell Biology.
Association of Cell Biology Romania. Wageningen University & Research. Romania, 25(4), 10656–10664. Access mode: http://annalsofrscb.
ro/index.php/journal/article/view/3831
6. Duclos, D. V., Ray, D. T. Ray, Johnson, D. J., & Taylor, A. G. (2013). Investigating seed dormancy in switchgrass (Panicum
virgatum L.): understanding the physiology and mechanisms of coatimposed seed dormancy. Industrial Crops and Products, 45,
377−387.
7. Dumych, V. V., Zhurba, H. I., & Kurylo, V. L. (2013). Tekhniko-tekhnolohichni zakhody dlia zakladannia enerhoplantatsii
svichhrasu v umovakh Polissia Ukrainy [Technical and technological measures for laying energy plantations of candlegrass in the
conditions of Polissya of Ukraine]. Zb. nauk. prats IBKiTsB, Kyiv, 19, 37−42 (in Ukrainian).
8. Dryha, V. V. (2020). Biolohichnyi stan spokoiu nasinnia prosa prutopodibnoho (Panicum virgatum l.) ta sposoby yoho znyzhennia [Biological dormancy of millet seeds (Panicum virgatum L.) and ways of its reduce]. Zb. nauk. prats Umanskoho natsionalnoho universytetu sadivnytstva, 96(1). Silskohospodarski ta tekhnichni nauky, 193–205. (in Ukrainian). 9. Finch-Savage, W. E. & Leubner-Metzger, G. (2006). Seed dormancy and the control of germination. New Phytologist, 171(3), 501−523.
10. Fisher, R. A. (2006). Statistical methods for research workers. Cosmo Publications, New Delhi, 354.
11. Graeber, K., Nakabayashi, K., Miatton, E., Leubner-Metzger, G. & Soppe, W. (2012). Molecular mechanisms of seed dormancy. Plant Cell Environ., 35(10), 1769–1786. doi: 10.1111/j.1365-3040.2012.02542.x
12. Heletukha, H. H., & Zheliezna, T. A. (2017). Stan ta perspektyvy rozvytku bioenerhetyky v Ukrainy. Promyslova teplotekhnika [Status and prospects of bioenergy development in Ukraine]. Industrial heat engineering, 39(2), 60–64 (in Ukrainian).
13. Vogel, K. P., Brejda, J. J., Walters, D. T. & Buxton, D. R. (2002). Switchgrass biomass production in the Midwest USA: Harvest and nitrogen management. Agron. J., 413–420.
14. Kulaeva, O. N. (1995). Kak rehulyruetsia zhyzn rastenyi [How plant life is regulated]. Obrazovatelnыi zhurnal, 1, 20−27. (in Russian).
15. Kulyk, M. I., & Rozhko, I. I. (2018). Urozhaini vlastyvosti ta posivni yakosti nasinnia prosa prutopodibnoho zalezhno vid umov vyroshchuvannia [Yield properties and sowing qualities of millet seeds, depending on growing conditions.]. Visnyk Poltavskoi derzhavnoi ahrarnoi akademii, 2, 78−84. doi: 10.31210/visnyk2018.02.12. (in Ukrainian).
16. Kulyk, M. I., Rozhko, I. I., Syplyva, N. O., & Bozhok, Yu. O. (2019). Ahrobiolohichni osoblyvosti formuvannia vrozhainosti ta yakosti nasinnia prosa prutopodibnoho [Agrobiological features of yield formation and quality of millet seeds]. Visnyk ahrarnoi nauky Prychornomoria, 4, 51−60. doi: 10.31521/2313-092X/2019-4(104) (in Ukrainian). 17. Lewandowskia, I., Jonathan, M. O., Scurlock, Ella Lindvall, Myrsini Christoud (2003). The development and current status of perennial rhizomatous grasses as energy crops in the US and Europe. Biomass and Bioenergy, 25, 335–361.
18. Liu, A., Gao, F., Kanno, Y., Jordan, M., Kamiya, Y., Seo, M. & Ayele, B. (2013). Regulation of wheat seed dormancy by after-ripening is mediated by specific transcriptional switches that induce changes in seed hormone metabolism and signaling. PloS One, 8, e56570. doi: 10.1371/journal.pone.0056570
19. Nykolaeva, M. H., Lianhuzova, Y. V., & Pozdova, L. M. (1999). Byolohyia semian [Seed biology]. NYY khymyy SPbHU, SPb, 232 (in Russian).
20. Parrish, D. J., Fike, D. I., Bransby, J. H. & Samson, R. (2008). Establishing and managing switchgrass as an energy crop. Forage and Grazinglands, 68–82.
21. Roik, M. V., Kurylo, V. L., & Humentyk, M. Ya. (2010). Enerhetychni kultury dlia vyrobnytstva biopalyva [Energy crops for biofuel production]. Naukovi pratsi Poltavskoi derzhavnoi ahrarnoi akademii, 7(26): «Enerhozberezhennia ta alternatyvni dzherela enerhii: problemy i shliakhy yikh vyrishennia». RVV PDAA, Poltava, 12–17 (in Ukrainian).
22. Sanderson, M. A., Reed, R. L., McLaughlin, S. B. & Wullschleger, B. V (1994). Switchgrass as a sustainable bioenergy crop. Bioresource Technology, 56, 83–93.
23. Sarath, G., & Mitchell, R. B. (2008). Aged switchgrass seed lot’s response to dormancybreaking chemicals. J. Seed Tech-nol, 30, 7–16. Access mode: http://ddr.nal.usda.gov/dspace/bitstream/10113/26968/1/IND44152430.pdf (accessed 15 May 2010). 24. Secter, B. (2008). Plentiful switchgrass emerges as breakthrough biofuel. The San Diego Union-Tribune. Retrieved, 2008, 5−24.
25. Shcherbakova, T. O., & Rakhmetov, D. B. (2017). Osoblyvosti budovy pahoniv prosa prutopodibnoho (Panicum virgatum L.) v umovakh introduktsii v Pravoberezhnomu Lisostepu ta Polissi Ukrainy [Peculiarities of the structure of millet shoots (Panicumv virgatum L.) in the conditions of introduction in the Right-bank Forest-steppe and Polissya of Ukraine]. Plant Varieties Studying and protection, 13(1), 85−88. (in Ukrainian).
26. Shu, K., Liu, X., Xie, Q. & He, Z. (2016). Two Faces of One Seed: Hormonal Regulation of Dormancy and Germination. Mol. Plant., 69, 34–45. doi: 10.1016/j.molp.2015.08.010
27. Yunwen Wang, Jianguo Han, Manli Li, Jiefeng Sun, & Yong He (2010). Different seed dormancy levels imposed by tissues covering the Capyopsis in zoysiagrass (Zoysia japonica Steud). Seed Science and Technology, 38(2), 320−331.