ВИНОС БІОГЕННИХ ЕЛЕМЕНТІВ ПРОДУКЦІЄЮ РІПАКУ ОЗИМОГО ЗАЛЕЖНО ВІД ЗАСТОСУВАННЯ ДОБРИВ І ВАПНЯКОВИХ МЕЛІОРАНТІВ

Володимир Мефодійович Польовий; Людмила Анатоліївна Ященко; Оксана Володимирівна Курач; Галина Францівна Ровна; Богдан Васильович Гук

doi:10.32845/agrobio.2021.1.5

Володимир Мефодійович Польовий Інститут сільського господарства Західного Полісся НААН України с. Шубків, Рівненський р-н, Рівненська обл., Україна http://orcid.org/0000-0002-3133-9803
Людмила Анатоліївна Ященко Інститут сільського господарства Західного Полісся НААН України с. Шубків, Рівненський р-н, Рівненська обл., Україна http://orcid.org/0000-0003-1407-0133
Оксана Володимирівна Курач Інститут сільського господарства Західного Полісся НААН України с. Шубків, Рівненський р-н, Рівненська обл., Україна http://orcid.org/0000-0002-1343-097X
Галина Францівна Ровна Інститут сільського господарства Західного Полісся НААН України с. Шубків, Рівненський р-н, Рівненська обл., Україна http://orcid.org/0000-0002-7599-5650
Богдан Васильович Гук Інститут сільського господарства Західного Полісся НААН с. Шубків, Рівненський р-н, Рівненська обл., Україна http://orcid.org/0000-0002-8666-2667

DOI: https://doi.org/10.32845/agrobio.2021.1.5

Ключові слова: ріпак озимий, хімічні меліоранти, добрива, насіння, солома, азот, фосфор, калій, урожайність

Анотація

Наведено вплив застосування N120Р90К120 сумісно з S40, позакореневим підживленням мікродобривом, а також різних доз і видів вапнякових меліорантів на вміст і винос азоту, фосфору, калію основною та побічною продукцією ріпаку озимого. Мета досліджень – встановити специфіку розподілу біогенних елементів у насінні та соломі ріпаку озимого, залежно від удобрення і вапнування, їх винос на формування одиниці продукції. Методи досліджень: польові, агрохімічні, статистичні. За вирощування ріпаку озимого на дерново-підзолистому ґрунті Західного Полісся застосування вапнякових меліо-рантів на фоні N120Р90К120 забезпечило істотне зростання врожайності насіння на 1,08–2,07 т/га, соломи – на 2,09–3,40 т/га до контролю (без добрив) та формування відношення насіння до побічної продукції на рівні 1,95–2,32. Вміст еле-ментів живлення у насінні ріпаку озимого, залежно від удобрення та вапнування, коливався у межах 3,17–3,56 % азоту, 0,85–0,95 фосфору, 1,09–1,17 % калію; у соломі – 1,05–1,24 % азоту, 0,22–0,35 фосфору, 1,39–1,52 % калію. Найбільш ваго-мий вплив на показники мало застосування на фоні мінерального удобрення 1,0 дози НГ доломітового борошна у поєднанні з сіркою та мікродобривом. Господарський винос елементів живлення урожаєм і побічною продукцією, головним чином, залежав від поєднання компонентів удобрення та доз вапнування. Максимальним він був за внесення доломітового борошна 1,0 дози НГ сумісно з S40 і мікродобривом Нутрівант Плюс олійний та 1,5 дози НГ на фоні N120Р90К120: азоту 156,7 і 163,9 кг/га, фосфору 42,8 і 40,3 кг/га, калію 106,1 і 110,9 кг/га. Встановлено, що найвищий нормативний показник виносу елементів живлення на формування 1 т насіння та від-повідної кількості побічної продукції спостерігався за внесення 1,0 дози НГ доломітового борошна із S40 та мікродобривом на фоні N120Р90К120 і становив 59,1 кг азоту, 16,1 фосфору та 40,1 кг калію.

Посилання

1. Boiko, N. V., Husiev, M. H., & Kokovikhin, S. V. (2007). Produktyvnist ripaku ozymoho zalezhno vid systemy mineralnoho zhyvlennia ta sortovoho skladu v umovakh zroshennia pivdennoho Stepu [Productivity of winter rape depending on mineral nutrition system and varietal composition in the irrigation conditions of the Southern Steppe]. Taurida Scientific Herald, 52, 160–166 (in Ukrain-ian). 2. Dobermann, A., & Cassman, K. (2002) Plant nutrient management for enhanced productivity in intensive grain production systems of the United States and Asia. Plant and Soil 247, 153–175. doi: 10.1023/A:1021197525875.
3. Hospodarenko, H. M. (2002). Osnovy intehrovanoho zastosuvannia dobryv. [Fundamentals of integrated application of fer-tilizers]. Nichlava, Kyiv (in Ukrainian).
4. Hospodarenko, H. M. (2010). Ahrokhimiia [Agrichemistry]. NNTs «IAE», Kyiv (in Ukrainian).
5. Likhochvor, V. V (2002) Ripak yarui ta ozymyi [Rapeseed spring and winter]. Lviv: Ukrainski tekhnologii (in Ukrainian). 6. Madaras, M., Mayerová, M., Kumhálová, J., & Lipavský, J. (2017) The influence of mineral fertilisers, farmyard manure, liming and sowing rate on winter wheat grain yields. Plant Soil Environ., 64, 38–46. doi: 10.17221/703/2017-PSE
7. Polovyi, V. M. (2007). Optymizatsiia system udobrennia u suchasnomu zemlerobstvi: monohrafiia [Optimization of fertiliza-tion systems in modern agriculture: monograph]. Volynski Obereh, Rivne (in Ukrainian).
8. Polovyi, V. M. (2011). Vidtvorennia rodiuchosti ahrokhimichno dehradovanykh gruntiv [Reproduction of agrochemical degraded soils fertility]. Bulletin of Agricultural Science, 2, 37–40 (in Ukrainian).
9. Salatenko, V. N. (Ed). (2008) Ozymyi ripak [Winter rape]. Oliini kultury v Ukraini [Oil crops in Ukraine]. Osnova, Kyiv, 318–324 (in Ukrainian).
10. Shpaar, D. (2012) Raps i surepica: vyrashchivanie, uborka, hranenie i ispolzovanie [Rapeseed and rape: cultivation, har-vesting, storage and using]. Zerno, Kyiv (in Russian). 11. Volkohon, V. V., Berdnikov, O. M., & Lopushniak V. I. (2019) Ekolohichni aspekty systemy udobrennia silskohocpo-darskykh kultur [Ekological aspects of the system of crops fertilization]. Kyiv: Ahrarna nauka (in Ukrainian).
12. Zaryshniak, A. S. (Ed.) (2015) Optymizatsiia udobrennia ta rodiuchosti gruntu u sivozminakh [Optimization of fertilizers and soil fertility in crop rotations]. Ahrarna nauka, Kyiv (in Ukrainian).