БІОРІЗНОМАНІТТЯ БАЛКОВОЇ СИСТЕМИ С. ТЕРЕШКІВКА СУМСЬКОГО РАЙОНУ ЯК ПЕРСПЕКТИВНОЇ ПРИРОДООХОРОННОЇ ТА РЕКРЕАЦІЙНОЇ ТЕРИТОРІЇ

Вікторія Григорівна Скляр; Людмила Миколаївна Бондарєва; Катерина Серіївна Кирильчук; Олександр Михайлович Ємець; Микола Григорович Баштовий; Юлія Михайлівна Тебенко

doi:10.32845/agrobio.2021.2.8

Вікторія Григорівна Скляр Сумський національний аграрний університет http://orcid.org/0000-0002-1301-7384
Людмила Миколаївна Бондарєва Сумський національний аграрний університет http://orcid.org/0000-0003-4126-7601
Катерина Серіївна Кирильчук Сумський національний аграрний університет http://orcid.org/0000-0001-9968-4833
Олександр Михайлович Ємець Сумський національний аграрний університет http://orcid.org/0000-0003-1228-1439
Микола Григорович Баштовий Сумський національний аграрний університет http://orcid.org/0000-0002-3352-4375
Юлія Михайлівна Тебенко Сумський національний аграрний університет

DOI: https://doi.org/10.32845/agrobio.2021.2.8

Ключові слова: природно-заповідний фонд, біорізноманіття, природні комплекси, созологічна цінність, флора, фауна

Анотація

Статя присвячена вивченню біорізноманіття балкової системи с. Терешківка Сумського району, з метою оцінки її созологічної, наукової, освітньої, естетичної та рекреаційної цінності і надання даній території природоохоронного статусу. Польові дослідження балкової системи, яка розташовується на північному сході від с. Терешківка Сумського району і охополює площу близько 140 га, було проведено протягом 2019–2020 рр. із використанням класичних геоботанічних та зоологічних методів. Вздовж досліджуваної території розташовуються сільськогосподарські угіддя, які захоплюють, у тому числі, і схили балок, що загрожує цілісності ландшафтів і є причиною ерозії грунтів. Рослинні угруповання значною мірою відрізняються на різних ділянках балки, що пов’язано із відмінностями еколого-ценотичних умов у її межах. Південна (ближня до населеного пункту) частина балки являє собою систему суходільних лучних угідь, сформованих по дну та на схилах балки, які перебувають на різних стадіях пасовищної дигресії. Здебільшого це різнотравно-типчакові угруповання із переважанням на окремих ділянках Festuca ovina L., а на окремих Agrimonia eupatoria L.. На ділянці крутого схилу балки північно-східної експозиції у складі повзучемітлицевого угруповання виявлено популяцію регіонально рідкісного виду Jurinea cyanoides (L.) Reichenb., який також включений і до Додатку І Бернської конвенції. У відгалуженнях центральної частини балки відмічена наявність двох територіально відокремлених популяцій цінної лікарської рослини – Chamerion angustifolium (L.) Holub. У північній частині балки виявлено регіонально рідкісний вид Salix rosmarinifolia L. У списку фауни, серед безхребетних і птахів, є регіонально рідкісні види, які відповідно до статусу МСОП належать до категорії LC, а серед птахів значна кількість видів включена до переліку додатку ІІ Бернської конвенції. Ссавці представлені переважно різноманітними гризунами. Серед плазунів трапляється вид Lacerta agilis, який занесений до додатку ІІ Бернської конвенції і відповідно до МСОП має статус LC. Таким чином, наявність у межах досліджуваної яружно-балкової системи видів, які репрезентують раритетну складову біорізноманіття, високе видове багатство, значні запаси лікарських рослин, а також із врахуванням наукової, пізнавальної, еколого-освітньої та рекреаційної цінності, вважаємо за доцільне роглядати балку, розташовану в околицях с. Терешківка, перспективною природоохоронною територією для створення ландшафтного заказника місцевого значення.

Посилання

1. Babjuk, L. M. (2012). Ekologo-geografichni pidhody shhodo racional’nogo vykorystannja rekreacijnyh resursiv zapovidnyh terytorij (na materialah ekostezhok Seredn’ogo Podnistrov’ja [Ecological and geographical approaches to the rational use of recreational resources of protected areas (based on eco-trails of the Meddle Transnistria]. Avtoref. dysertacii’ na zdobuttja naukovogo stupenja kandydata geografichnyh nauk za spec 11.00.11.- konstruktyvna geografija ta racional’ne vykorystannja pryrodnyh resursiv. L’viv, 20 (in Ukrainian).
2. Boychenko, R. V., Vertel, V. V., Karlyukova, O. Yu., Panchenko, S. M., Kryvozub, I., Dudchenko, G., Kulyzhko, I., Kubrakov, S., Stryzhak, A., & Yakovenko, O. (2019). Pryrodno-zapovidnyi fond Sumskoi oblasti: Atlas-dovidnyk (2yi-e, vypr. ta dopov. vyd.) [Nature Reserve Fund of Sumy Region: Atlas-Handbook (2nd ed., Corrected and supplemented ed.)]. TOV «Ukrainska Kartohrafichna Hrupa», Kyiv, 96 (in Ukrainian).
3. Cardinale, B. J., Matulich, K. L., Hooper, D. D., Byrnes , J. E., Duffy, E., Gamfeldt , L., Balvanera, P., O’Connor, M. I. & Gonzalez, A. (2011). The functional role of producer diversity in ecosystems. American Journal of Botany, 98(3), 572–592. doi: 10.3732/ajb.1000364
4. Caryk, L., & Caryk, P. (2019). Do problemy reguljuvannja rekreacijnyh navantazhen’ ekologo-osvitnih stezhok ustanov pryrodno-zapovidnogo fondu [To the problem of regulation of recreational loads of ecological-educational paths of institutions of nature reserve fund]. Racional’ne pryrodokorystuvannja i ohorona pryrody Naukovi zapysky, 2, 163–172 (in Ukrainian). doi: 10.25128/2519-4577.19.3.20
5. Grishhenko, V. N. (1997) Provedenie oprosov naselenija dlja sbora faunisticheskoj informacii [Conducting the survey among the public to fauna information collecting]. Oblіki ptahіv: pіdhodi, metodiki, rezul’tati, L’vіv, Kiїv, 72–75 (in Russian).
6. Dornelas, M. (2010). Disturbance and change in biodiversity. Phil. Trans. R. Soc. B365, 3719–3727. doi: 10.1098/rstb.2010.0295
7. Dupuy P., Viñuales, J. (2018). International Environmental Law (2nd ed.). Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.1017/9781108399821
8. Govorun, O. V., Sira, O. Je., Vertel’, V. V., & Darmostuk, V. V. (2020). «Vakalivs’ki shyly» ‒ potencijnyj landshaftnyj zakaznyk miscevogo znachennja na Sumshhyni [«Vakalivsky slopes» - projected local nature reserve in Sumy region]. Visnyk SumNAU. Serija Agronomija i biologija, 2020, 1(39), 19–25. doi: 10.32845/agrobio.2020.1.3
9. Heobotanichne rajonuvannja Ukrai’ns’koi’ RSR / AN URSR, (1977) [Geobotanic zoning of Ukrainian SSR]. In-t botaniky im. M. G. Holodnogo. Nauk. dumka, Kyiv (in Ukrainian).
10. Hellweg, S., Mila, I., & Canals, L. (2014). Emerging approaches, challenges and opportunities in life cycle assessment. Science, 344 (6188), 1109−1113. doi: 10.1126/science.1248361
11. Jakubenko, B. Je., Popovych, S. Ju., Utymenko, P. M., Dubyna, D. V., & Churylov, A. M. Heobotanika: metodychni aspekty doslidzhen’. (2018). [Geobotany: methodological aspects of research]. Vyd-vo Lira-K, Kyiv (in Ukrainian).
12. Kaur, A. (2018) Conservation of Plant Biodiversity Current Strategies and Future Needs. International Journal of Scientific Research in Biological Sciences, 5(4), 109–113. doi: 10.26438/ijsrbs/v5i4.109113
13. Marynych, A. M., Pashhenko, V. M., & Shyshhenko, P. G. (1985). Pryroda Ukraynskoj SSR. Landshafty y fyzykogeografycheskoe rajonyrovanye [Nature of Ukrainian SSR. Landscapes and physico-geographical zoning]. Nauk. dumka, Kyi’v.
14. Metodychni rekomendacii’ shhodo vyznachennja maksymal’nogo rekreacijnogo navantazhennja pryrodnyh kompleksiv i ob’jektiv u mezhah pryrodno-zapovidnogo fondu Ukrai’ny za zonal’no-regional’nym rozpodilom [Methodical recommendations for determining the maximum recreational load of natural complexes and objects within the nature reserve fund of Ukraine by zonal-regional distribution] (2003). Kyi’v, 43 (in Ukrainian).
15. Movchan, Ja. I. (2000). Zberezhennja biorozmai’ttja Ukrai’ny (kontekst ekopolityky) [Conservation of the biodiversity of Ukraine (ecopolitics context)], 18, II, Naukovi zapysky NaUKMA, Kyiv (in Ukrainian).
16. Nacional’nyj plan dij ohorony navkolyshn’ogo pryrodnogo seredovyshha do 2025 roku [National plan for the protection of the natural environment until 2025]. [Electronic resource]. Access mode: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennyanacionalnogo-planu-dij-z-ohoroni-navkolishnogo-prirodnogo-seredovishcha-na-period-do-2025-roku-i210421-443
17. Polevaya geobotanika. (1959). [Field geobotany]. Izdatel’stvo Akademii Nauk SSSR, Moskva, 1 (in Russian).
18. Polevaya geobotanika. (1964). [Field geobotany]. Nauka, Moskva-Leningrad, 3 (in Russian)
19. Rahman, M.A. (2018) Plant diversity in Hazarikhil Wildlife Sanctuary of Chittagong and its conservation management. Journal of Biodiversity Conservation and Bioresource Management, 3(2), 43–56. doi: 10.3329/jbcbm.v3i2.36027
20. Segelbacher, G. (2018). Genetic, genomic, synthetic - new approaches for biodiversity conservation. Proceedings of the 5th European Congress of Conservation Biology. ECCB2018: 5th European Congress of Conservation Biology. 12th–15th of June 2018, Jyväskylä, Finland. doi: 10.17011/conference/eccb2018/107508
21. Sheljag-Sosonko, Ju. R., Ustymenko, P. M., & Popovych, S. Ju. (1992). Strategija polifunkcional’noi’ ohorony pryrodnyh terytorij [Strategy of multifunctional protection of natural territories]. Tezy dopov. IH z‘i’zdu UBT. Naukova dumka, Kyi’v, 174–175 (in Ukrainian).
22. Sheljag-Sosonko, Ju. R. (2001). Bioresursy: stan ta analiz dysbalansiv [Bioresources: status and analysis of imbalances]. Pryrodno-resursnyj aspekt rozvytku Ukraïny. KM Academia, Kyiv, 40–74 (in Ukrainian).
23. Sklyar, V. H., & Sklyar, Yu. L. (2003). Systemnyy pidkhid do optymizatsiyi okhorony pryrodnykh kompleksiv [Integrated approach to optimization of protection of natural complexes].Ukrai’ns’kyj botanichnyj zhurnal, 60(4), 388‒396 (in Ukrainian).
24. Sklyar, V. H., & Sklyar, Yu. L. (2014). Stvorennya novykh terytoriy pryrodno-zapovidnoho fondu yak vazhlyvyy skladnyk rozbudovy strukturnykh elementiv ekomerezhi Polis’koyi chastyny Sums’koyi oblasti [Creation of new territories of the nature reserve fund as an important component of the development of structural elements of anecological network of the Polissia part of Sumy region]. Naukovyy visnyk Skhidnoyevropeys’koho Natsional’noho universytetu im. Lesi Ukrayinky. Seriya «Biolohichni nauky», 13(290), 61‒66 (in Ukrainian).
25. Sklyar, V. G., Sklyar, Ju. L., Bashtovyj, M. G., Lytovka, V. V., Jemec’, O. M., Sherstjuk, M. Ju., & Jaroshenko, N. P., Goven’ko Ja. S. (2020). Bioriznomanittja proponovanogo zakaznyka «Pshinchyne» [Biodiversity of the proposed reserve “Pshinchyne”]. Visnyk SumNAU. Serija Agronomija i biologija, 3(41), 41–48. doi: 10.32845/agrobio.2020.3.5
26. Smyrnova, S. M., Mas’, Ju. A, Koval’, A. O. (2021). Jevropejs’kyj dosvid zemlekorystuvannja pryrodno-zapovidnogo fondu [European esperience of land use of nature reserve fund]. Ekonomika i derzhava, 1, 77–82. doi: 10.32702/2306-6806.2021.1.77
27. Sui, X., Mao, L., Liu, Y., & He, F. (2018). Mapping relative extinction risk for biodiversity conservation. Biological Conservation, 226, 168–176. doi: 0.1016/j.biocon.2018.07.012
28. Pryrodno-zapovidnyj fond [Nature reserve fund] (2021). Sajt Ministerstva zahystu dovkillja ta pryrodnyh resursiv Ukrai’ny. [Electronic resource]. Access mode: https://wownature.in.ua/oberihaymo/pryrodno-zapovidnyy-fond/
29. Rabosky, D. L., (2009). Ecological limits and diversification rate: alternative paradigms to explain the variation in species richness among clades and regions. Ecology Letters, 12(8), 735–743. doi: 10.1111/j.1461-0248.2009.01333.x
30. Wilsey, B. J. (2018). Biodiversity of Grasslands. Oxford Scholarship Online. doi: 10.1093/oso/9780198744511.003.0002 31. Zakon Ukrai’ny «Pro Osnovni zasady (strategiju) derzhavnoi’ ekologichnoi’ polityky Ukrai’ny na period do 2030 roku» [Law of Ukraine “on the Basic Principles (Strategy) of the State Environment Policy of Ukraine for the period up to 2030”]. (2019). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-19#Text
32. Zlobin, Ju. A., Skljar, V.G., & Klimenko, A.O. (2013). Populjacii redkih vidov rastenij: teoreticheskie osnovy i metodika izuchenija [Population of rare plant species: theoretical foundations and research methods]. Universitets’ka kniga, Sumy, 439 (in Russian).