Особливості віталітетної структури насаджень Ginkgo biloba L. в умовах Північного Сходу України
Анотація
Сьогодні у світі налічується близько 12 тисяч рослин, які мають цілющі властивості і застосовуються як у традиційній, так і в народній медицині. Однією із таких рослин є Ginkgo biloba L. Останніми роками в Україні зріс інтерес до його культивування, а удосконалення технологій вирощування цієї рослини в умовах Північного Сходу України є актуальним завданням. Таким чином, були проведені дослідження рослин G. biloba, що зростають на дослідній ділянці Сумського НАУ. На основі проведення морфометричного аналізу встановили ряд морфопараметрів (висоту рослин, величину річного приросту пагонів, число листя, розміри листя і величину листкової поверхні, фітомасу пагонів, фітомасу листя і фітомасу стебла, діаметр пагонів). Проведений віталітетний аналіз, а також дисперсійний, кореляційний і регресійний. В результаті встановили, що в умовах Північного Сходу України саджанці G. biloba можуть досить успішно вирощуватися в теплицях й у відкритому грунті як з 60%-вим затіненням агросіткою, так і без нього. Саджанці G. biloba до 3–4 років життя при різній технології вирощування мають висоту 25–30 см і формують 13–17 шт. листків на одну рослину. За сукупністю морфометричних характеристик у всіх варіантах досліду рослини G. biloba відповідали агропопуляції рівноважного типу, в якій у близьких співвідношеннях присутні особини всіх трьох віталітетних типів: a, b, і с. Еколого-ценотична стійкість G. biloba відзначалася неодноразово, певним обмеженням вирощування G. biloba може бути те, що ця рослина світлолюбна і теплолюбна, але кліматичні умови Північного Сходу України для нього досить сприятливі. Проведені комплексні дослідження показали перспективність і доцільність вирощування G. biloba в умовах Північного Сходу України як лікарської сировини. Не дивлячись на стресові умови вирощування для G. biloba, даний вид відрізняється високою стійкістю і адаптивністю, що підтверджують проведені нами порівняльний морфометричний та віталітетний аналіз рослин. З огляду на те, що вік саджанців незначний, подальші дослідження по визначенню адаптивності рослин G. biloba до умов зростання не тільки бажані, але й необхідні.
Посилання
2. Torchik, V. I., Holopuk, G. A., & Kel'ko, A. F. (2018). Perspektivy introdukcii ginkgo dvulopastnogo (Ginkgo biloba L.) v Belarusi [Prospects for the introduction of ginkgo biloba (Ginkgo biloba L.) in Belarus]. Izvestija Nacional'noj akademii nauk Belarusi. Serija biologicheskih nauk, 63(1), 27–32 (in Russian).
3. Badore, N. S., Das, P. K., Pillai, S., & Thakur, A. (2017). Role of Ginkgo biloba Extract, Against Isoproterenol Induced Cardiac Toxicity in Rats. Indian Journal of Pharmaceutical Education and Research, 51(4), 691–699. doi:10.5530/ijper.51.4s.100. A.
4. Heinonen, T., & Gaus, W. (2015). Cross matching observations on toxicological and clinical data for the assessment of tolerability and safety of Ginkgo biloba leaf extract. Toxicology, 327, 95–115. doi: 10.1016/j.tox.2014.10.013.
5. Meena, R. L. (2015). Standardization of propagation and agrotechniques in Ginkgo biloba L. – a medicinally im-portant plant. Journal of Medicinal Plants Studies, 3(4), 6–15.
6. Tewari, L., Upreti, B., Bohra, N., Bharti, M., Pandey, N., Chopra, N., Tewari, G., & Nailwal, T. (2017). Conservation of Ginkgo biloba L. through in-vitro techniques and its molecular characterization. In: Microbilogical and pharmacological aspects of biodiversity, 24–36.
7. Klymenko, A., Kovalenko, І., Lykholat, Yu., Khromykh, N., Didur, O., & Alekseeva, A. (2017). The integral assessment of the rare plant populations. Ukrainian Journal of Ecology, 7(2), 201‒209. doi: http://dx.doi.org/10.15421/2017_37
8. Zlobin, Ju. A., Skljar, V. G., & Klimenko, A. A. (2013). Populjacii redkih vidov rastenij: teoreticheskie osnovy i metodika izuchenija [Populations of rare plant species: theoretical foundations and methods of study]. Universitetskaja kniga, Sumy. (in Russian).
9. Kovalenko, I. M., Klymenko, H. O., & Hozhenko, K. H. (2017). Population analysis of Asarum europaeum in the Northeast of Ukraine. Biosystems Diversity, 5(3), 210–215. (in Ukrainian). doi:10.15421/011732
10. Skliar, V., & Sherstuk, M. (2016). Size structure of phytopopulations and its quantitative evaluation. Eureka: Life Sciences, 1, 9–16. doi: http://dx.doi.org/10.21303/2504-5695.2016.0004
11. Zlobin, Yu. A. (2018). An algorithm for assessing the vitality of plant individuals and the vitality structure of phytopopulations. Chornomors’k Bot J, 14(3), 213–226. doi: 10.14255/2308-9628/18.143/2
12. Skliar, V. G., & Zlobin, Yu. A. (2013). Vnutrishnopopuliatsiina struktura ta metodyka yii vyvchennia u derevnykh lisoutvoriuiuchykh vydiv [Intrapopulation structure and its studying technique of woody-formbuilding tree species]. Chornomors’k Botanical Journal 9 (3), 316–329 (in Ukrainian).
13. Tikhonova, O. M. (2011). Vitalitetna struktura populiatsii deiakykh vydiv burianiv u posivakh zernovykh kultur [The vital structure of populations of some weeds in cereals]. Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Biology. Ecology, 19, 123–129 (in Ukrainian).
14. Skliar, V. G. (2013). Pryrodne ponovlennia duba zvychainoho na terytorii Novhorod-Siverskoho Polissia: poshyrenist u fitotsenozakh ta dyferentsiatsiia yikh umov za stupenem spryiatlyvosti dlia tsoho protsesu [Natural forest regrowth of Quercus robur on the territory of Novgorod-Siversky Polissia: prevalence in phytocenoses and differentiation of their conditions by the degree of favorableness for the process]. Pytannia bioindykatsii ta ekolohii 18(2), 56–70 (in Ukrainian).
15. Kovalenko, I. M., Klymenko, G. О., Yaroschuk, R. А., Fedorchuk, М. І., & Lykholat, O. A. (2018). Optimization of Ginkgo biloba cultivation technology in open soil conditions. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 9(4), 535–539. doi: 10.15421/021880
ISSN 
ISSN 
