ВПЛИВ ОБРОБКИ ПОСІВІВ ЧАСНИКУ АМІНОКИСЛОТАМИ НА ЗБЕРЕЖЕНІСТЬ ЦИБУЛИН

Ключові слова: втрата маси, умови зберігання, цибулина

Анотація

У статті проаналізовано дані, пов’язані з формуванням технологічних властивостей часнику за використання розчинів амінокислот для обробки посівів, що впливало на зберігання цибулин. Дослідження проводилось у 2017–2020 рр. в умовах Правобережного Лісостепу України. Представлено результати дослідження з впливу обробки органічними кислотами: саліцилова (300 ppm), гіберелінова (150 ppm) та аскорбінова кислоти (200 ppm) на рослинах часнику (Allium sativum L.). Упродовж періоду зберігання вивчали природні втрати маси, відсоток уражених цибулин, відсоток пророслих й всохлих цибулин. Цибулини часнику закладали на зберігання в один день, у триразовій повторності, маса середнього зразка 10 кг. Зберігали у холодильній камері Polair Standard КХН–8,81 за температури 5±0,3 оС та відносної вологості повітря 75 %, а також в неконтрольованих умовах у полімерних ящиках. Результати показали, що накопичені втрати вологи збільшувалися з розміром цибулини та терміном зберігання. Великий вплив на втрату маси мала хололильна система зберігання, де відзначали найменші втрати маси (8,7–14,7 %), порівняно з неконтрольованими умовами. Так система зберігання за кімнатної температури зафіксувала найвище значення (30,4–39,8 %). Найменші загальні втрати маси зафіксували за використання саліцилової та аскорбінової кислот – 30,4 і 35,8 %, тоді як холодильною системою – 8,7 і 9,6 %. Відсоток проростання коливався від 24,8–30,0 % за зберігання у неконтрольованих умовах та 6,5–10,4 % за холодильної системи зберігання. Відсоток всохлих цибулин коливався від 2,9–4,4 % і 0,7–1,1 % за кімнатної і холодильної систем зберігання. Пророслих цибулин за кімнатної й холодильної систем було у межах 1,7–3,4 та 1,2–1,7 %; вражених патогенами – 1,1–2,2 і 0,6–1,3 % відповідно до систем зберігання. Найнижчі показники уражених цибулин, відсоток пророслих й всохлих цибулин відзначали за використання на посівах саліцилової та аскорбінової кислот. Отримані дані можуть слугувати теоретичною основою для виробників з огляду на цілі, для яких вирощується продукція (для реалізації в свіжому вигляді, переробки або зберігання).

Посилання

1. Abdalla, A.A. & Mann, L.K. (1963). Bulb development in the onion (Allium cepa) and the effect of storage temperature on bulb rest. Hilgardia, 35(5), 85–112.
2. Abd–Elkader, D. Y. (2016) Effect of Foliar Spraying with Micronutrients and Salicylic Acid on Growth, Yield and Quality of Garlic Plants. Alexandria Journal of Agricultural Sciences, 61(6), 651.
3. Akan S. & Gunes, N. (2021). Potential effects of storage period, warehouse locations, and methyl jasmonate in long–term stored garlic bulbs. Turkish Journal of Agriculture and Forestry, 45, 79–90. doi: 0.3906/tar–2004–104.
4. Akan, S., Yarali K. F. & Horzum, Ö. (2022). Differential response of softneck and hardneck garlic ecotypes to quality attributes for long–term storage. Emirates Journal of Food and Agriculture, 34, 346–357. doi: 10.9755/ejfa.2022.v34.i4.2845.
5. Bondarenko, H. L. & Yakovenko, K. I. (2001). Metodyka doslidnoyi spravy v ovochivnytstvi i bashtannytstvi [Methodology of experimental work in vegetable and melon]. Osnova, Kharkiv, 369 (in Ukrainian).
6. Brewster, J. L. & Rabinowitch, H.D. (1990). Allium sativum. Onions and Allied Crops: Biochemistry Food Science and Minour Crops. vol. III, CRC Press, Boca Raton, 109–158.
7. Brewster, J.L. (1994). Onions and other vegetable alliums. CAB International, University Press, UK.
8. Cantwell, M.I. (2004). Garlic. Recommendations for maintaining postharvest quality. Access mode: URL: https://postharvest.ucdavis.edu/Commodity_Resources/Fact_Sheets/Datastores/Vegetables_English/?uid=16&ds=799
9. Castaño, E., Mercado–Silva, E., Gonzalez, F., Gorrostieta, C., Chamorro, J., Vazquez, E., Aguirre Torres, V. (2005). Statistical Functional Modeling of Quality Changes of Garlic under Different Storage Regimes. Journal of Data Science, 4(2) 233–246. doi: 10.6339/JDS.2006.04(2).245
10. Chacon, M., Pickersgill, P., & Debouck, D. (2005). Domestication patterns in common bean (Phaseolus vulgaris L.) and the origin of the Mesoamerican and Andean cultivated races. Theorical and Applied Genetics, 110(3), 432–444. doi: 10.1007/s00122–004–1842–2
11. Contwell, M.I., Kang, J. & Hong, G. (2003). Heat treatments control sprouting and rooting of garlic cloves. Postharvest Biological Technology, 30, 57–65.
12. De Iseppi, A., Curioni, A., Marangon, M., Vincenzi, S. & Lomolino, G. (2021). Garlic greening: Pigments’ biosynthesis and control strategies. Italian Journal of Food Science, 33, 73–83. doi: 10.15586/ijfs.v33i1.1939.
13. Del Pozo, A. & Gonzalez, G. (2005). Developmental responses of garlic to temperature and photoperiod. Agricultural Technology, 65, 119–126.
14. DSTU 3233–95. Chasnyk svizhyy; Tekhnichni umovy [DSTU 3233–95. Fresh garlic; Technical conditions]. (1995). Kyiv: Derzhstandart Ukrayiny (in Ukrainian).
15. DSTU 4971:2008. Tekhnichni umovy. Yashchyky polimerni bahatooborotni dlya ovochiv i fruktiv [DSTU 4971:2008. Specifications. Boxes polymeric multiturnaround for vegetables and fruit]. (2009). Kyiv (in Ukrainian).
16. Hidayat, T. & Sasmitaloka, K. (2022). Quality Changes of Garlic Bulbs at Various Levels of Initial Moisture Content and Storage Temperature. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 1024, 012021. doi: 10.1088/1755–1315/1024/1/012021
17. Hidayat, T., Sasmitaloka, K. & Setyadjit. (2022). Quality Changes of Garlic Bulbs at Various Levels of Initial Moisture Content and Storage Temperature. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 1024, 012021.10.1088/1755–1315/1024/1/012021
18. Iglesias, E. I. & Fraga, R. (1998). Suitable packaging and storage methods for postharvest preservation of garlic irradiated and unirradiated. Alimentaria. 295, 91–96.
19. Kashmire, F.R. & Cantwell, M. (1992). Postharvest handling systems: underground vegetables (Rotos, tubers and bulbs). Postharvest Technology of Horticultural Crops. Publication 3311 (2nd ed.), University of California, Davis CA, USA, 271.
20. Kodera, Y., Ayabe, M., Ogasawara, K., Yoshida, S., Hayashi, N., Ono, K. (2002). Allixin Accumulation with Long–term Storage of Garlic. Chemical & pharmaceutical bulletin, 50(3), 405–407. doi: 10.1248/cpb.50.405
21. MacKay, S. (1984). Home storage of fruits and vegetables. (Rev.). Ithaca, NY: Northeast Regional Agricultural Engineering Service, 240.
22. Madhu, B., Mudgal, V. & Singh Champawat, P. (2019). Storage of garlic bulbs (Allium sativum L.): A review. Journal of Food Process Engineering, 42(6): 170–189. doi: 10.1111/jfpe.13177
23. Mann, L.K. & Lewis D.A. (1956). Rest and dormancy in garlic. Hilgardia 26(3), 161–189.
24. Mayer, A.M. & Poljakoff, M.A. (1989). The Germination of Seeds. 4th ed. UK: Pergamon Press, 52–56.
25. Miedema, P. (1994). Bulb dormancy in onion. I. The effects of temperature and cultivar on sprouting and rooting. J. Hortic. Sci., 69, 29–39.
26. Naz, H., Akram, N. A. & Ashraf, M. (2016). Impact of ascorbic acid on growth and some physiological attributes of cucumber (Cucumis Sativus) plants under water–deficit conditions. Pakistan Journal of Botany, 48(3), 879.
27. Pusik, L. M. & Hordiyenko, I. M. (2011). Tekhnolohiia zberihannya plodiv, ovochiv ta vynohradu Kharkiv [Technology of storage of fruits, vegetables and grapes Kharkiv]. Maydan, 198 (in Ukrainian).
28. Rahman, H.M., Haquel, S.M., Karim, A.M. & Ahmed, A. (2008). Effects of Gibberellic acid on breaking dormancy in garlic (Allium sativum L.). International Journal of Agriculture and Biology, 1560(1), 63–65.
29. Sasmitaloka, K., Hidayat, T., Arif, A. & Jamal, I. (2021). The dormancy breaking of garlic seeds through thermal shock storage methods and soaking in gibberellin acid. IOP Conference Series. Earth and Environmental Science, 653. 012108. doi: 10.1088/1755–1315/653/1/012108
30. Shama, M. A., Moussa, S. A. M. & Abo El Fade, N. I. (2016). Salicylic acid efficacy on resistance of garlic plants (Allium sativum, L.) to water salinity stress on growth, yield and its quality. Alex.Sci.Exc.J., 37(2), 167.
31. Sharma, S. S., Dhall, R. K., Mittal, T. & Bhatia, S. (2020). Physio–chemical behavior of γ–irradiated garlic bulbs under ambient storage conditions. Journal of Stored Products Research, 87, 101629. doi: 10.1016/j.jspr.2020.101629
32. Singh, R., Dubey, B.K. & Bhonde, S.R. (2014). Studies on some genotypes for yield, quality and storage in garlic. SAARC Journal of Agriculture. 10(2), 165–169. doi: 10.3329/sja.v10i2.18337
33. Soyler, D. & Khawar, K.M. (2007). Seed germination of caper (Capparis ovate var. herbacea) using α naphthalene acetic acid and Gibberellic acid. International Journal of Agricultural Biology, 9, 35–37.
34. Tayyaba, H., Khalid, H., Saba, S. & Ahtisham, U. (2012). Effect of Gibberellic acid (GA3) on morphological and physiological attributes of ispaghol (Plantago ovata L.). International Journal of Water Resources and Arid Environments, 2(6), 190–196.
35. Vázquez–Barrios, M.E, G. López–Echevarría, E. Mercado–Silv, E. Castaño–Tostado & León–González, F. (2006). Study and prediction of quality changes in garlic cv. Perla (Allium sativum L.) stored at different temperatures. Scientia Horticulturae, 108(2), 127–132.
36. Volk, G.M., Rotindo, K.E. & Lyons, W. (2004). Low–temperature storage of garlic for spring planting. HortScience, 39(3), 571–573.
37. Youssef, S.N. (2013). Growth and bulbing of garlic as influenced by low temperature and storage period treatments. Journal of Rural Observation, 5(2), 47–56.
Опубліковано
2022-12-04
Як цитувати
Яценко, В. В. (2022). ВПЛИВ ОБРОБКИ ПОСІВІВ ЧАСНИКУ АМІНОКИСЛОТАМИ НА ЗБЕРЕЖЕНІСТЬ ЦИБУЛИН. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Агрономія і біологія, 48(2), 181-187. https://doi.org/10.32845/agrobio.2022.2.24