РОЗМІРНІ ОЗНАКИ ASARUM EUROPAEUM L. У ФІТОЦЕНОЗАХ ШИРОКОЛИСТЯНИХ ЛІСІВ НІМЕЧЧИНИ ТА УКРАЇНИ

Наталія Павлівна Ярошенко

doi:10.32782/agrobio.2023.3.17

Наталія Павлівна Ярошенко https://orcid.org/0000-0003-0475-2560

DOI: https://doi.org/10.32782/agrobio.2023.3.17

Ключові слова: популяційний аналіз, широколистяні ліси, морфометричний аналіз, Asarum europaeum L

Анотація

Asarum europaeum L. є важливим компонентом ярусу трав листяних лісів, який поширений майже по всій Європі, окрім Скандинавії та Великої Британії. Наразі в системі популяційного вивчення важливе місце посідає з’ясування характеру реагування розмірних показників рослин та популяцій на еколого-ценотичні умови, притаманні тій чи іншій частині ареалу. Тому метою даної публікації було визначено: здійснити оцінку та порівняти морфоознаки рослин і популяцій A. europaeum, які зростають у фітоценозах широколистяних лісів, типових для півдня Нижньої Саксонії (Ґеттінгенський ліс) та Лівобережного Лісостепу України (Сумський геоботанічний округ). Інформацію про стан досліджуваних фітоценозів отримували на основі застосування загальноприйнятих геоботанічних методів. Було вивчено 14 популяцій: по сім із кожного регіону. Аналіз супроводжувався оцінкою у рослин 10 статичних морфопараметрів (семи метричних та трьох алометричних). Встановлено, що популяції A. europaeum Ґеттінгенського лісу статистично достовірно відрізняються між собою значеннями усіх оцінюваних морфопараметрів. У лісах Сумського геоботанічного округу статистично достовірні відмінності за популяціями зареєстровані у 60% морфопараметрів. Популяціям A. europaeum притаманні статистично достовірні не лише міжпопуляційні, а й міжрегіональні відмінності розміру, які супроводжуються формуванням у кожному фітоценозі рослин із специфічною морфоструктурою. За результатами порівняння середніх значень морфопараметрів встановлено, що рослинам та популяціям A. europaeum Сумського геоботанічного округу притаманні вищі значення площі листків на одиницю фітомаси (LAR) та фотосинтетичного зусилля (LWR) порівняно з представниками, зібраними у Ґеттінгенському лісі. Загалом це характерно й для значень загальної маси рослин, загальної маси листків та їхньої площі, а також для площі та маси одного листка. Значенням абсолютної більшості морфопараметрів (70%) в умовах Сумського геоботанічного округу притаманний й вищий розмах варіювання показників. У Сумському геоботанічному районі одними із найсприятливіших щодо формування та росту рослин A. europaeum є умови угруповань Acereto (platanoiditis)– Tilietum (cordatae) aegopodiosum (podagrariae) та Tilieto (cordatae)–Aceretum (platanoiditis) stellariosum (holosteae) (при зімкнутості верхніх ярусів лісу на рівні 0,6), а в Ґеттінгенському лісі – Lamio (maculatum) – Quercetum (petraeae).

Посилання

1. Anjum, A., Mohammad, F., Bilal, A., Usama, A., Merajul, H. & Asim, A.K. (2022). Ethno pharmacology, phytochemical analysis, safety profile, prophylactic aspects, and therapeutic potential of Asarum europaeum L. in Unani medicine: An evidence-based appraisal. Phytomedicine Plus, 2 (2), 100226. doi: 10.1016/j.phyplu.2022.100226
2. Cao, S., Han, L., Li Y., Yao, S., Hou, S, Ma, S. S., Dai, W., Li J., Zhou, Z., Wang, Q. & Huang, F. (2020). Integrative transcriptomics and metabolomics analyses provide hepatotoxicity mechanisms of Asarum. Experimental and Therapeutic Medicine 20.2, 1359–1370. doi: 10.3892/etm.2020.8811 a. Dierschke, H. & Goedecke, F. (2021). Forty years of symphenological research in a submontane calcareous beech forest under the influence of climate change. Fl. Medit. 31 (Special Issue), 257–270. doi: 10.7320/FlMedit31SI.257
3. Dupuy, P. & Viñuales, J. (2018). International Environmental Law (2nd ed.). Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.1017/9781108399821
4. Heobotanichne rajonuvannja Ukrai'ns'koi' RSR (1977) [Geobotanic zoning of Ukrainian SSR]. In-t botaniky im. M. G. Holodnogo. Nauk. dumka, Kyiv (in Ukrainian).
5. Hochmalová, M., Purwestri, R., Yongfeng, J. & Jarský, V. (2022). Demand for forest ecosystem services: a comparison study in selected areas in the Czech Republic and China. European Journal of Forest Research 141(11). doi: 10.1007/s10342-022-01478-0
6. Hrodzinskyi, Yu. (1989). Likarski roslyny [Medicinal plants]. Entsyklopedychnyi dovidnyk. Kyiv: Holov. red. ukr. rad. entsykl., 543 (in Ukrainian).
7. Karkhut, V.V. (2001). Lisy navkolo nas [Forests around us]. K.: Zhyva apteka, 312 (in Ukrainian).
8. Klymenko, H.O. & Skliar, V.H. (2015). Osoblyvosti rostu roslyn ridkisnykh vydiv [Features of the growth of plants of rare species]. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. Seriia «Ahronomiia i biolohiia», vypusk 9 (30), 77–82 (in Ukrainian).
9. Kovalenko, I.M. Ekolohiia roslyn nyzhnikh yarusiv lisovykh ekosystem [Ecology of plants of the lower tiers of forest ecosystems]. Sumy: Universytetska knyha, 360 (in Ukrainian).
10. Kovalenko, I., Klymenko, H. & Hozhenko, K. (2017). Population analysis of Asarum europaeum in the Northeast of Ukraine. Biosystems diversity, 25(3), 2017, doi: 10.15421/011732
11. Krasnov, V. P., Orlov, O. O. & Vedmid, M. M. (2009). Atlas roslyn-indykatoriv i typiv lisoroslynnykh umov Ukrainskoho Polissia [Atlas of indicator plants and types of forest vegetation conditions of the Ukrainian Polissia]. Novohrad-Volynskyi, 488 (in Ukrainian).
12. Kumar, H., Pandey, B. W. & Anand, S. (2022). Analyzing the Impacts of forest Ecosystem Services on Livelihood Security and Sustainability: A Case Study of Jim Corbett National Park in Uttarakhand. International Journal of Geoheritage and Parks, 7(2). doi: 10.1016/j.ijgeop.2019.05.003
13. Kumar, H., Pandey, B. W. & Anand, S. (2022). Analyzing the Impacts of forest Ecosystem Services on Livelihood Security and Sustainability: A Case Study of Jim Corbett National Park in Uttarakhand. International Journal of Geoheritage and Parks, 7(2). doi: 10.1016/j.ijgeop.2019.05.003
14. Marba, N., Duarte, C.M. & Agusti S. (2007). Allometric scaling of plant life history. Proc. Nation. Acad. Sci. USA 104: 15777-15780
15. Marselle, M., Hartig, T., Cox, D., de Bell, S., Knapp, S., Lindley, S., & Bonn, A. (2020). Pathways linking biodiversity to human health: A conceptual framework. doi: 10.32942/osf.io/czyv4
16. Maseehullah, MD, Z., Mohammad, A., Munawwar Husain, M. & Munawwar Husain (2022). Ethno-pharmacology of Asaroon (Asarum europaeum L.) with special reference to Unani System of Medicine. Journal of Complementary and Integrative Medicine, 19 (2), 181–192. doi: 10.1515/jcim-2021-0021
17. Nelson, Taylor M. (2021). Influence on biodiversity on canopy process in a hardwood plantation forest ecosystem. Purdue University Graduate School. Thesis. doi: 10.25394/PGS.14502180
18. Prausová, R., Doležal, J., & Rejmánek, M. (2020). Nine decades of major compositional changes in a Central European beech forest protected area. Plant Ecology, 221(10), 1005–1016. doi:10.1007/s11258-020-01057-6
19. Salk, C. F., Chazdon, R., & Waiswa, R. (2020). Thinking outside the plot: monitoring forest biodiversity for social-ecological research. Ecology and Society, 25(1), 7. doi: 10.5751/ES-11223-250107
20. Schöttker, O. & Wätzold, F. (2022). Demand for forest ecosystem services: a comparison study in selected areas in the Czech Republic and China. European Journal of Forest Research 141(11). doi: 10.1007/s10640-022-00684-z 25.
21. Sherstiuk, M. (2017). The analysis of vitality structure of Chimaphila umbellata (L.) W. Barton cenopopulations in forest phytocenoses of the Novgorod-Sivers’k Polissia. ScienceRise: Biological Science, 1(4), 40–45. doi: 10.15587/2519-8025.2017.94019
22. Sherstuk, M. (2016). Morphometric Parameters Oxycoccus palustris Pers. in Palustre and Palustre Forest Phytocenoses of Ukrainian Polissya. Notes in Current Biology, (7(332), 78–83. doi: 10.29038/2617-4723-2016-332-7-78-83
23. Skliar, V.H. (2013). Dynamika vitalitetnykh parametriv populiatsii lisoutvoriuvalnykh vydiv Novhorod-Siverskoho Polissia: teoretychni zasady ta sposoby otsinky [Dynamics of vital parameters of populations of forest-forming species of Novgorod-Siverskyi Polissia: theoretical principles and methods of assessment.]. Ukrainskyi botanichnyi zhurnal, 70 (5), 624–629 (in Ukrainian).
24. Skliar, V. (2015). Rozmirna struktura pidrostu Acer platanoides L. u lisovykh fitotsenozakh Livoberezhnoho Polissia Ukrainy [Dimensional structure of Acer platanoides L. undergrowth in forest phytocenoses of the Left Bank Polissia of Ukraine]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia biolohichna, 70, 138–143. Access mode: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VLNU_biol_2015_70_18 (in Ukrainian).
25. Skliar, V. & Sherstuk, M. (2016). Size structure of phytopopulations and its quantitative evaluation. EUREKA: Life Sciences, (1), 9–15. doi: 10.21303/2504-5695.2016.00047
26. Skliar, V., Sherstuk, M. & Skliar, Iu. (2016). Аlgorithm of comprehensive assessment of individual’s morphological integration of plants contrast biomorfs. QUAERE 2016 (vol. VI.): Interdisciplinary Scientific Conference for PhD students and assistance, 393–403
27. Skliar, V., Kovalenko, I., Skliar, Iu., & Sherstiuk, M. (2019). Vitality structure and its dynamics in the process of natural reforestation of Quercus robur L. AgroLife Scientific Journal, 8 (1). Access mode: http://agrolifejournal.usamv.ro/index.php/agrolife/article/view/441
28. Skliar, V., Kyrylchuk, K., Tykhonova, O., Bondarieva, L., Zhatova, H., Klymenko, A., Bashtovyi, M., & Zubtsova, I. (2020). Ontogenetic structure of populations of forest-forming species of the Left-Bank Polissya of Ukraine. Baltic Forestry, 26(1). doi: 10.46490/BF441
29. Tsarenko, O. M., Zlobin, Yu. A., Skliar, V.H., & Panchenko, S. M. (2000). kompiuterni metody v silskomu hospodarstvi ta biolohii. [Computer methods in agriculture and biology]. Universytetska knyha, Sumy, 203 (in Ukrainian)
30. Yakubenko, B. Ye., Popovych, S. Yu., Ustymenko, P. M., Dubyna, D. V., Churilov, A. M. (2020). Heobotanika: metodychni aspekty doslidzhen [Geobotany: methodological aspects of research], 316. (in Ukrainian).
31. Zlobin, Yu. A., Skliar, V. G. & Klymenko, G. O. (2022) Biologiia ta ekologiia fitopopuliatsii [Biology and ecology of phytopopulations] Sumy: Universytetska knyga, 512 (in Ukrainian).